Постанова № 13306065, 07.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07.12.2010 р. №2а-12475/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Чупіковій О.С.,

за участю представників: позивача Лукашина І.А., відповідача - Зальотіна О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому після уточнення просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2010 року №0000370700/0, та податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 року №0000370700/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 30209,00 грн.

В обґрунтування позивних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно здійснено висновок про те, що позивачем зайво задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації по ПДВ за червень 2010р. в сумі 30209,0 грн. оскільки ТОВ "Підприємство Арєс" добровільно відмовилось від декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у попередніх податкових періодах. Відмови не було, у позивача передбачено законом право на бюджетне відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач відніс до складу податкового кредиту у червні 2010 року суму від'ємного значення ПДВ в декларації за травень 2010 року в сумі 30209,00 грн., тобто в травні платник податку добровільно відмовився від отримання вказаної суми .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Фахівцем ДПІ в Дзержинському районі м.Харкова з 09.07.2010 р. по 06.08.2010 р. проведена документальна невиїзна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно поданої декларації за червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс".

За результатами перевірки був складений акт №8100/07-0/34445921 від 06.08.2010 року, яким встановлені порушення п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, та п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97- ВР.

На підставі акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.08.2010 року №0000370700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 30209,00 грн. Також, в ході адміністративного оскарження відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 року №0000370700/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 30209,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення перелічених податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки порушення: позивач відніс до складу податкового кредиту у червні 2010 року суму від'ємного значення ПДВ в декларації за травень 2010 року в сумі 30209,00 грн.

Позивачем до суду надані податкові накладні, та платіжні доручення, якими підтверджено обсяг фактично сплачених сум ПДВ від'ємного значення ПДВ у квітні 2010 року в сумі 30209,00 грн.,

По декларації за квітень 2010 року позивач задекларував у рядку 18.2 від'ємне значення у розмірі 35588,00 грн., керуючись п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Підприємство Арєс" переніс значення рядку 18.2 до значення рядку 23.1 декларації за травень 2010 року в розмірі 35588,00 грн., та за вирахуванням суми податку у розмірі 18,00 грн., яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду переніс до значення рядку 26 декларації за травень 2010 року у розмірі 35570,00 грн.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4.1 п.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 7.2.6 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З п.7.5.1 ст.7 зазначеного закону вбачається, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4.5 Закону встановлено: не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Інших випадків не включення до складу податкового кредиту сум Законом не встановлено. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону датою виникнення права позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних. При цьому суд зазначає, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит, позивач не скористався реалізацією свого права на отримання податкового кредиту він це право не втрачає. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх періодах.

Згідно п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.1. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Позивачем доведений факт фактично сплаченої суми в розмірі 35588,00 грн.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не спростовано правомірності не відображення позивачем сум зобов'язань протягом вказаних періодів, в тому числі сум податку на додану вартість, на підставі дослідження наявних у позивача первинних облікових бухгалтерських, та податкових документів.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів неправомірності включення до складу податкового кредиту по декларації за червень 2010 року від'ємного значення коштів минулих періодів на загальну суму 30209,00 грн., суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2010 року №0000370700/0, та податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 року №0000370700/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 30209,00 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс" (611058, м.Харків, вул.Культури, 20-В, код 34445921) суму судового збору в розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 13.12.2010 року.

СуддяБартош Н.С.