Постанова № 13305280, 27.12.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 58/125-10

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Гончар Т. В. , суддя Кравець Т.В.

при секретарі Горбачової О.А.

за участю представників сторін:

прокурора - Фадєєва А.М., посвідчення № 15 від 15.01.2010 р.;

позивача 1 –не з’явився;

позивача 2 –Литвинової Л.В., довіреність № 475 від 30.06.2010 р., Заварзіної Н.М., довіреність № 4 від 01.01.2010 р.;

відповідача –Бондарчука С.Я., довіреність б/н від 01.07.2010 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства “Чугуївський авіаційний ремонтний завод”, м. Чугуїв Харківської області (вх. № 3454Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2010 р. у справі № 58/125-10 (суддя Присяжнюк О.О.)

за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:

1) Чугуївської міської ради, м. Чугуїв Харківської області;

2) Комунального підприємства “Чугуївтепло”, м. Чугуїв Харківської області;

до Державного підприємства Міністерства оборони України “Чугуївський авіаційний ремонтний завод”, м. Чугуїв Харківської області

про стягнення 274114,28 грн., -

встановила:

В червні 2010 р. Чугуївський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на користь КП "Чугуївтепло" заборгованість у сумі 274114,28 грн., у т.ч.: суму основного боргу –253855,10 грн.; пені –10002,19 грн.; суму індексації боргу –8796,56 грн.; 3 % річних –1460,43 грн., а також судові витрати, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2010 р. у справі № 58/125-10 (суддя Присяжнюк О.О.), з урахуванням виправленої 28.09.2010 р. описки, позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь КП "Чугуївтепло" 248855,10 грн. боргу, 10002,19 грн. пені, 8796,56 грн. інфляційних, 1460,43 грн. 3 % річних; стягнуто з відповідача на користь Держбюджету України 2691,14 грн. державного мита і 231,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість і невірне застосування судом норм матеріального права.

Позивач 2 у своєму запереченні на апеляційну скаргу та поясненні до цих заперечень просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення суду від 23.09.2010 р. без змін, з посиланням на законність та обґрунтованість останнього.

Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник в судових засіданнях 16.12.2010 р. і 21.12.2010 р. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, як необгрунтовану, а оскаржуване рішення від 23.09.2010 р. - без змін, посилаючись на його законність.

Позивач 1 також відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судові засідання 11.11.2010 р. ,16.12.2010 р. і 21.12.2010 р. не прибув, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні поштові повідомлення.

Під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. розгляд справи було відкладено на 16.12.2010 р. через відсутність представників прокурора та 1-го позивача, з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про необхідність відкласти розгляд справи на інший день та витребувати у сторін додаткові докази, необхідні для вирішення справи. А в судовому засіданні 16.12.2010 р. було оголошено перерву до 21.12.2010 р.

Колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представника 1-го позивача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, 15.08.2008 р. між КП "Чугуївтепло" (Енергопостачальна організація) та ДП МОУ Чугуївським авіаційним ремонтним заводом (Споживач) був укладений договір № 170 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3. вказаного договору, відповідач за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом, відповідно до п. 6.2. договору, є календарний місяць.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобов’язання, поставив відповідачу теплову енергію.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, не оплатив у терміни передбачені договором поставлену теплову енергію, внаслідок чого за період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р., станом на 20.05.2010 р. утворилась заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Згідно частин 1 та 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Таким чином, споживач має сплачувати вартість фактично прийнятих ресурсів.

Факт користування тепловою енергією в спірний період підтверджується актами про включення та відключення опалення, підписаними представниками КП "Чугуївтепло" та представником відповідача, та розпорядженням міського голови № 114 від 14.04.2010 р. про припинення опалювального сезону з 15.04.2010 р. (а.с.14-16)

Згідно п. 6.5. вищезазначеного договору від 15.08.2008 р., кількість фактично спожитої теплової енергії для споживачів, що не мають приладів обліку, визначається розрахунковим методом згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячних фактичних температур навколишнього повітря і теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації, та втрат тепла в мережах споживача. Додаток до договору 1 в містить наступні об’єкти постачання теплової енергії з відповідним тепловим навантаженням: ЧАРЗ АТС/ЕМО - 0,0384 Гкал/годину, прибудова до клубу – 0,0207 Гкал/годину, готель - 0,2951 Гкал/годину, вартове приміщення (прохідна 1) - 0,0280 Гкал/годину. Вказаний додаток до Договору скріплений печатками та підписами уповноважених представників сторін. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, у зв’язку з відсутністю у відповідача приладу обліку, розрахунок відпущеної кількості теплової енергії був здійснений позивачем розрахунковим засобом згідно з Тимчасовими правилами обліку відпуску теплової енергії, затвердженими і введеними в дію наказом Держкомітету України з житлово-комунального господарства і Міністерства енергетики і електрифікації України № 57/112 від 01.07.1996 р. Розрахунковим засобом розподіляється фактично вироблений на джерелі об’єм теплової енергії і оплата береться за фактично відпущену теплову енергію. Із загальної кількості теплової енергії, виробленої на джерелі тепла і визначеної приладами обліку на джерелі, вираховуються теплові втрати у мережах, вираховуються об’єми теплової енергії, спожиті споживачами, котрі мають прилади обліку, згідно показань їх приладів, а залишок кількості теплової енергії, спожитої абонентами, котрі не мають приладів обліку, розподіляється між ними пропорційно їх тепловим навантаженням.

Наданий другим позивачем розрахунок спожитої теплової енергії здійснений у відповідності до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, оскільки у відповідача немає приладів обліку. Даний нормативний акт не підлягає державній реєстрації на підставі пп. є) п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, організаціях державного управління і контролю, що стосується прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року за № 731, а саме - на державну реєстрацію не подаються акти: рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Доказом того, що КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні", є діючим документом, являється їх застосування у інших нормативно правових актах затверджених у Міністерстві юстиції України. Згідно зі ст. 2 "Нормативні посилання" Наказу Міністерства енергетики та Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191 від 08.09.2000 р. "Про затвердження Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2000 р. N 776/4997, розрахунок здійснюється тільки на підставі КТМ 204 244-94 України.

Крім того, згідно з Додатком № 3 до договору встановлено, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів.

З матеріалів справи вбачається, що в листах, які надходили від Відповідача за вих. № 16 від 12.01.2010 р. були зазначені тільки будівлі штабу з 11.01.2010 р. та за вих. № 438 від 19.03.2010 р. - були зазначені будівлі штабу та готелю з 01.04.2010 р., а не підприємства в цілому.

В листах, надісланих КП “Чугуївтепло” вих. № 23 від 16.01.2010 р. та вих. № 179 від 26.03.2010 р. було вказано неможливість технічно відключити тільки будівлі штабу, де частину приміщень займає АТ “Регіон-банк”, який теж є споживачем теплової енергії на підставі Договору, а не підприємства в цілому. Також у листі № 23 від 16.01.2010 р. було зазначено, що реконструкцію системи опалення штабу можливо виконати тільки після закінчення опалювального сезону.

В матеріалах справи відсутні докази щодо звернення відповідача з позовом до суду про визнання факту відсутності технічної можливості відключення зазначених об'єктів, а також щодо пропозиції відповідача до КП “Чугуївтепло” про внесення змін в договір.

Таким чином, відповідач своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за постачання теплової енергії обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у вищевказаному листі № 438 від 19.03.2010 р. відповідач просив 2-го позивача про припинення з 01.04.2010 р. теплопостачання в будівлі готелю.

Проте, відключення теплопостачання 2-м позивачем було проведено лише з 12.00 годин 01.04.2010 р., у той          час як нараховано до сплати було за 24 години, а не за 12 годин.

Отже судом першої інстанції неправомірно було задоволено позовні вимоги в цій частині, а саме: щодо сплати боргу за теплопостачання будівлі готелю за 24 години 01.04.2010 р. на суму 817,13 грн.

Таким чином, основний борг відповідача перед 2-м позивачем складає 248037,97 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.2.2. договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі вищевказаного, відповідач має сплатити на користь 2-го позивача, крім суми заборгованості, пеню в сумі 9969,00 грн., інфляційні витрати в сумі 8767,08 грн. та 3 % річних в сумі 1455,20 грн.

Враховуючи, що судом першої інстанції було надлишково стягнуто з відповідача на користь КП "Чугуївтепло" 817,13 грн. боргу, 33,19 грн. пені, 29,48 грн. інфляційних, 5,23 грн. 3 % річних, колегія суддів вважає необхідним оскаржуване рішення від 23.09.2010 р. змінити й викласти його у наступній редакції: “Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, м-н. Авіатор, 162, розрахунковий рахунок 2600930120094, АКБ "Золоті ворота" МФО 351931, код 08305644) на користь Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, розрахунковий рахунок 260393013355, Чугуївське відділення 2834 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 350222, код ОКПО 35944142) 248037,97 грн. боргу, 9969,00 грн. пені, 8767,08 грн. інфляційних, 1455,20 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 2682,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,00 грн. В іншій частині в позові відмовити. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.“

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Чугуївський авіаційний ремонтний завод”, м. Чугуїв Харківської області, задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2010 р. у справі № 58/125-10 змінити й викласти його у наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, м-н. Авіатор, 162, розрахунковий рахунок 2600930120094, АКБ "Золоті ворота" МФО 351931, код 08305644) на користь Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, розрахунковий рахунок 260393013355, Чугуївське відділення 2834 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 350222, код ОКПО 35944142) 248037,97 грн. боргу, 9969,00 грн. пені, 8767,08 грн. інфляційних, 1455,20 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 2682,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,00 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.“

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Кравець Т.В.

Повний текст постанови підписаний 24.12.2010 р.