Постанова № 13305272, 27.12.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Справа № 38/186-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя І.А. Шутенко, суддя Л.М. Бабакова, суддя Л.М. Здоровко,

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача Грачов Ю.Ю. дов. № 02-04/889 від 07.12.2010р.

відповідача Темнюкова М.І. дов. б/н від 26.08.2010р.

третіх осіб не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк» (вх. № 4001Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010р. по справі № 38/186-10

за позовом ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», м. Харків

3-і особи: 1) ОСОБА_3, м. Харків; 2) ОСОБА_4, м. Харків

до ВАТ НАСК «Оранта»в о. Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта», м. Харків

про стягнення 102703,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ВАТ НАСК "Оранта" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" 102703,00 грн. заборгованості за договором страхування транспортного засобу № К845-010/07/СТ від 14.06.2007 р. і вказану суму направити на погашення кредиту вигодонабувача (позивач) за договором кредиту № 845/1-27/17/10/7-018 від 14.06.2007 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2010 р. (суддя Жельне С.Ч.) в позові було відмовлено.

ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк»з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010р. скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Апелянт в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було зазначено, що страхову компанію про настання страхового випадку повідомила ОСОБА_3, яка на вересень 2007 року ще не мала право на спадщину. Таке твердження, на думку позивача, протирічить ч. 5 ст. 1268 ЦК України, яка передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, в даному випадку з 12.08.2007р. До того ж, відповідно до повідомлення сьомої Харківської державної нотаріальної контори від 19.06.2008р. ніхто із спадкоємців з заявами про відмову від спадщини не звертався, а отже, відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Таким чином, звернення дружини померлого з заявою про страховий випадок було цілком правомірним на підставі договору страхування та діючого законодавства.

Апелянт зазначив, що недоречним є посилання в оскаржуваному рішенні на ст. 182 ЦК України, оскільки положення цієї статті стосуються нерухомості, а в даному випадку обєктом страхування є рухоме майно автомобіль.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010р. законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, в звязку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_3 після спливу строку на вступ до спадщини повинна була перереєструвати автомобіль у органах ДАІ, після чого мала б право звернутись із заявою до НАСК «Оранта»з метою отримання страхового відшкодування. Також, відповідач вважає, що у звязку з тим, що між спадкоємцями страхувальника та НАСК «Орната»ніяких угод не укладалось, посилання позивача є безпідставними та недоведеними.

Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не зявились та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не повідомили.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

14.06.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір кредиту №845/1-27/17/10/7-018, відповідно якого позивачем було надано кредит ОСОБА_5 в сумі 23400,00 швейцарських франків на придбання автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

14.06.2007 року між ОСОБА_5 (страхувальник), ВАТ HACK «Оранта»(страховик) та АКБ «Укрсоцбанк»(вигодонабувач) було укладено договір № К845-010/07/СТ страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО), який набув чинності після надходження страхового платежу. За даним договором страхування страхувальник зобов'язався сплачувати страхові платежі, а відповідач (страховик) взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового набувача (п. 1.1, 13,4 договору страхування). Згідно додатку № 2 до договору страхування страхова сума склала 102703,00 грн.

12.08.2007 року застрахований автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та був пошкоджений, що є страховим випадком по договору страхування № К845-010/07/СТ. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_5 загинув.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На момент страхового випадку договір страхування, укладений відповідачем з ОСОБА_5 на користь вигодонабувача - ПАТ «Укрсоцбанк»був чинним та відповідав вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача).

Відповідно до п. 13.4 договору страхування відповідач (страховик) взяв на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивача (вигодонабувача).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту страховик має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку, надсилати запити в компетентні органи та отримувати додаткові документи, необхідні для складання страхового акта.

Відповідно до п. 10.1 договору страхування при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник негайно повинен повідомити страховика за телефонами цілодобової сервісної служби.

Оскільки в даному випадку страхувальник загинув в ДТП, то з заявою про настання страхового випадку до страховика звернулась дружина загиблого - ОСОБА_3, що підтверджується відповідною відміткою про шлюб в копії паспорта померлого, копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3, якою вона надавала згоду на передачу автомобіля в заставу, оскільки застрахований автомобіль був придбаний в зареєстрованому шлюбі та відповідно належав подружжю на праві спільної сумісної власності.

Звернення дружини померлого з заявою про страховий випадок було правомірним на підставі договору страхування та діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто, з 12.08.2007р.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Як вбачається з повідомлення Сьомої Харківської державної нотаріальної контори від 19.06.2008р. (арк. справи 72) ніхто із спадкоємців з заявами про відмову від спадщини не звертався.

Враховуючи, що про настання страхового випадку страховик був належним чином повідомлений та позивач - вигодонабувач неодноразово звертався до відповідача з приводу виплати страхового відшкодування відповідно до умов укладеного договору, суд першої інстанції помилково не задовольнив позов.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. у відповідача було витребувано документи в оригіналі для огляду в суді та належним чином засвідчені копії до матеріалів справи, а саме: оцінку застрахованого майна, розрахунок розміру страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, страховий акт, акт про аварію, заяву ОСОБА_3 про страховий випадок. Однак, представник відповідача не виконав в повному обсязі вказану ухвалу суду та надав суду тільки копію заяви ОСОБА_3 про страхову виплату та копію пояснень ОСОБА_3 обставин настання страхового випадку.

Враховуючи, що відповідач витребуваних документів суду не надав та те, що ОСОБА_3 звернулась з заявою про страховий випадок правомірно та своєчасно, а також, враховуючи умови договору страхування, а саме, п. 13.4, згідно якого відповідач (страховик) взяв на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивача (вигодонабувача), суд першої інстанції неправомірно відмовив в позові.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що обставини справи не відповідають висновкам, викладеним в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, а тому рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010р. по справі № 38/186-10 скасувати та прийняти нове.

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства НАСК «Оранта»(61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11-А, поверх 6, код 02310265) на користь ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»(61057, м. Харків, вул.. Гоголя, 10, п/р 36198805990002 в ХОФ АКБ «УСБ», МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014) 102703,00 грн. заборгованості за договором страхування транспортного засобу № К845-010/07/СТ від 14.06.2007р., 1027,03 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 513,52 грн. державного мита за апеляційною скаргою.

Зобовязати господарський суд Харківської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Л.М. Бабакова

Суддя Л.М. Здоровко

Повний текст постанови підписаний 27.12.2010р.