Постанова № 13305202, 23.12.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.12.2010 р. справа №5/52(18/23)

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:не з”явився

від відповідача:не з”явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області

від05.10.2010 року

у справі№ 5/52(18/23) (суддя Васильченко Т.В.)

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Універсал”, м. Луганськ простягнення суми в розмірі 11181,67грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Універсал”, м. Луганськ про стягнення суми в розмірі 11181,67грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.10р. позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ були задоволені.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. рішення господарського суду Луганської області від 26.02.10р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р. рішення господарського суду Луганської області від 26.02.10р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.10.10р. у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ було відмовлено.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 05.10.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ та відповідач, Закрите акціонерне товариство „Універсал”, м. Луганськ до судового засідання апеляційної інстанції не з»явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 29.10.2010р., від 01.11.2010р. своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, причини неявки не пояснили, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами здійснені конклюдентні дії, що свідчать про намір до укладання договору, а саме: позивачем здійснено поставку товару на суму 11181,67грн. відповідно до видаткової накладної №112 від 29.05.2006р., а відповідачем його прийняття, про що свідчить підпис та печатка відповідача на накладній.

Відповідач свої зобов”язання з оплати поставленого та використаного у своїй господарській діяльності товару не виконав, тому позивачем направлено відповідачу вимогу про оплату в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 04.11.2009р., яка залишена останнім без задоволення.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу. Зобовязання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. За даною справою строк оплати сторонами не визначений, а тому згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи, що сторонами здійснені конклюдентні дії, які свідчать про намір вступити до господарських правовідносин щодо поставки товару та не надано пільгового строку, суд апеляційної інстанції вважає, що між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами склалися фактичні правовідносини, то обов»язок оплатити поставлений товар виник у відповідача згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України з 03.11.2009р. та повинен був виконаний протягом 7 днів.

Зі змісту приписів ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, вбачається, що за загальним правилом, обов»язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Але це правило діє, якщо законом та спеціальними правилами або договором не встановлено інший строк оплати.

Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

При цьому під пільговим строком у розумінні абзацу другого ч. 5 ст. 261 ЦК України слід розуміти строк, протягом якого боржник після пред»явлення йому вимоги повинен виконати свій обов»язок.

В даному випадку, строк оплати товару не встановлений, а тому позивач має право вимагати його виконання в будь-який час, що було здійснено 02.11.2009р. і строк позовної давності розпочав свій перебіг після закінчення семиденного строку, який встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України ( з 10.11.2009р.), для виконання вимоги про виконання зобов»язання, що направлена 02.11.2009р. Позивач звернувся до суду 27.01.2010р.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що право вимоги у позивача виникло з дня складання та підписання накладної від 29.05.2006р. та відповідно 29.05.2009р. сплинув строк позовної давності, в зв»язку з чим неправомірно застосував строк позовної давності. Наявність накладної підтверджує лише отримання товару, а не встановолює порядок оплати.

Відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов»язань з оплати поставленого та використаного у своїй господарській діяльності товару або наявності заперечень щодо кількості, якості або ассортименту поставленного товару, щодо відмови відповідача від поставленного обсягу товару, до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою згідно приписів ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду.

Тому, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені і неправильно застосовані норми матеріального права України, тому рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2010 року у справі № 5/52 (18/23) підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню, а позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 11181,67грн. - задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2010 року у справі №5/52(18/23) задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2010 року у справі №5/52 (18/23) скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ до Закритого акціонерного товариства „Універсал”, м. Луганськ про стягнення суми в розмірі 11181,67грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Універсал”, м. Луганськ ( вул. Лутугинська, 111, м. Луганськ, 91020, ЗКПО 30596623) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму в розмірі 11181,67грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 111,82грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Універсал”, м. Луганськ ( вул. Лутугинська, 111, м. Луганськ, 91020, ЗКПО 30596623) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 56грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 ДАГС;

5ГС Луган. обл.

Соловйова О.О.