Рішення № 13304784, 21.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 64/366-10

вх. № 10591/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Стець Т.Б. за довіреністю;

1-го відповідача -не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Істенд Інтернешнл ЛЛС, США

до Закритого акціонерного товариства "Креатив" м. Кіровоград; та до Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП"Промстройстандарт", м. Харків;

про стягнення 1086000,00 дол. США (8611980,00грн.)

ВСТАНОВИВ:

Істенд Інтернешнл ЛЛС звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Креатив" 1086000,00грн. дол. США та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП"Промстройстандарт" як з солідарного боржника 100000,00грн. та судові витрати покласти на Закритого акціонерного товариства "Креатив".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2010 року було порушено провадженняу справі та призначено її до розгляду.

Представник 1-го та 2-го відповідача у судове засідання призначене на 13.12.10 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 13.12.10 розгляд справи було відкладено на 21.12.10.

16.12.10 позивач надав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№32178), в якій відмовився від позовних вимог до відповідача 2 та просить стягнути з відповідача 1 суму авансового платежу в повному обсязі в розмірі 1086000,00грн. дол. США .

20.12.10 відповідач 1 надав до канцелярії суду клопотання (вих.№208-10 від 20.12.10, надійшло факсом), в якому просить суд відкласти розгляд справи, посилаючись зокрема на те, що судом було порушено права відповідача 1, а саме ухвалу було відправлено 14.12.10, тобто після судового засідання призначеного на 13.12.10.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач 1 відзив на позов до суду не подав, своїх доводів не виклав. Про час та місце судового засідання відповідача 1 було повідомлено належним чином.

Відповідач 2 правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Ухвала про порушення провадження у справі від 06.12.10 була надіслана 06.12.10, що підтверджується зокрема відміткою канцелярії господарського суду Харківської області, а ухвала суду від 13.12.10, про відкладення розгляду справи на 21.12.10, дійсно була надіслана 14.12.10, що також підтверджується відміткою канцелярії суду. Отже посилання відповідача 1 на те, що про дату судового розгляду справи він дізнався з інформаційного центру не відповідають дійсності, оскільки саме в ухвалі від 13.12.10 (що була надіслана 14.12.10) було призначено розгляд справи на 21.12.10. Таким чином, права сторін порушені не були й сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 1 був укладений контракт №92 від 02.11.2004 року. За умовами контракту продавець (відповідач 1) зобов’язувався продати покупцю (позивачу) соняшникову олію. Поставка могла здійснюватися партіями до 30 квітня 2005 року. Вартість контракту 900 000 доларів США, форма оплати – 100% передоплата.

За твердженням позивача, щодо факту укладення сторонами №92 від 02.11.2004 року, між позивачем та відповідачем 1 був спір, яких розглядався Господарським судом Кіровоградської області та Вищим господарським судом України в рамках справи №15/184 про стягнення заборгованості по договору позики №1 від 27.10.2004 р. Хоча предметом спору по вказаній справі контракт №92 від 02.11.2004 року не був, судами було встановлено факт укладення сторонами такого договору як окремого самостійного правочину, а також досліджувався факт сплати позивачем передоплати за контрактом №92 від 02.11.2004 р. Позивач в якості письмових доказів надав копію Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2009 р. у справі №15/184, та копію Постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2010 р. Отже, в рамках іншої справи між тими самими сторонами було встановлено, що касаційна інстанція констатує помилковість висновків касатора [позивача], що зазначені контракти [№92 від 27.10.2004 р. та №92 від 02.11.2004 р.] є двома примірниками одного і того ж контракту». Також судами було встановлено, що посилання представника позивача на оплату 1086000 доларів США не є здійсненням передоплати по пункту 6.1. контракту (№92 від 27.10.2004 р.), так як в наданих представником позивача банківських виписках зазначено про сплату коштів за соняшникову олію по контракту №92 від 02.11.04 р. Також, позивач надав суду копію контракту №92 від 27.10.2004 р., істотні умови якого відповідають умовам контракту №92 від 02.11.2004 р., проте який був визнаний судом окремим правочином.

Відповідно до ст. 32 Закону України “Про міжнародне приватне право” зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином, якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 44 цього ж Закону, у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: 1) продавець – за договором купівлі-продажу.

Як визначено в контракті № 92, продавцем є відповідач 1, тому до правовідносин застосовується право України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. ст. 655, 692, 693 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За контрактом №92 від 02.11.2004 р. позивачем було здійснено передоплату в розмірі 1086000 доларів США, що підтверджується довідкою Парекс Банка від 12.05.2008 р №2.1.1.18/188, а також факт чого був встановлений в судовому рішенні між тими ж сторонами. В той же час, у справі відсутні докази здійснення поставок з боку відповідача 1, а тому суд визнає позовні вимоги позивача щодо повернення сплаченої передоплати такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача 1.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.32, 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. ст. 193,230, 231 ГК України, ст. 526, 655, 692-693 ЦК України, ст. ст. 32-34, 44-49, 75, 82-85, 124 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19, код ЄДРПОУ 31146251, п/р 2600227 в ЗАТ АКБ "Траст-Капітал" МФО 380106) на користь Істенд Інтернешнл ЛЛС ( рах.№ LV90PARX0000001901028, Beneficiari Bank, SC " Citadele banka" Rehublikas square 2a, LV-1010, Riga Latvia, Swift PARXL V22 )8611980,00грн. боргу, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2010 року.