Рішення № 13304770, 24.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2010 р. Справа № 47/279-10

вх. № 9880/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Новакова А.І. довіреність №1 від 01.12.2010 р.;

відповідача - Булгакова І.Є. довіреність №119 від 14.02.2008 р., Аргунова В.В. довіреність №9 від 11.01.2010 р.;

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", смт. Малинівка

про стягнення 6989820,71 грн.

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", смт. Малинівка

до Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"

про стягнення 3 222 269,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача 2 348 207,36 грн. – суми основного боргу; 1 681 628,03 грн. – інфляційних втрат; 223 254,27 грн. – 3 % проценти річних; 428 274,42 – пені, а всього 4 681 364 (чотири мільйони шістсот вісімдесят одну тисячу триста шістдесят чотири) грн. 08 коп., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань на підставі договору підряду на будівництво № П – 12/69 від 08.12.2005 р. (надалі – Договір підряду). Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 25 500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідач 30.11.2010 р. надав через канцелярію господарського суду зустрічну позовну заяву про відшкодування коштів за неякісно виконані Позивачем роботи та за завищення обсягів робіт за Договором підряду у розмірі 3 222 269,80 грн. та зазначає, що зустрічний позов пов’язаний з первісним, а тому ці позови підлягають спільному розгляду.

У відповідності до положень ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

З огляду на положення ст. 60 ГПК України суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 23 грудня 2010 року представником позивача надана заява про зменьшення позовних вимог (вх.№ 28323) в якій просить стягнути з відповідача 2 348 207,36 грн., 1 681 628,03 грн. інфляційних втрат, 223 254,27 грн. - 3% річних та 428 274,42 грн.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 24 грудня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень, у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

08.12.2005 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду на будівництво № П – 12/69 (далі – Договір підряду). До Договору підряду було укладено Додаткову угоду № 1 від 31.03.2006 р., якою було змінено порядок оплати за виконані роботи та Додаткову угоду № 2 від 08.12.2006 р, якою граничні строки виконання робіт були продовжені на один рік, замість з 30.12.2006 р. граничним терміном виконання робіт було встановлено 31.12.2007 р.

Таким чином між сторонами по справі склалися правовідносини підряду, які регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Протягом 2006-2007 років позивачем, у відповідності до Договору підряду та проектно-кошторисної документації поетапно виконано підрядні роботи передбачені Договором підряду.

Належність та відповідність робіт умовам Договору підряду підтверджена відповідачем, шляхом підписання актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість робіт (форма КБ-3) по відповідним етапам робіт, що відповідає умовам п. 14.4 Договору підряду, а також виданими позивачем відповідачеві податковими накладними на суму вартості виконаних та прийнятих відповідачем робіт.

Позивач вказує, що відповідач лише частково сплатив заборгованість за виконані у 2007 році роботи за договором підряду Договором підряду, а на дату звернення до суду з позовом розмір несплаченої відповідачем заборгованості становить 2 348 207,36 грн.

На підтвердження розміру залишку заборгованості позивач надав суду акти виконаних робіт за договором підряду за 2007 рік: №№ 140-146, 148, 150, 153-156, 158, 160, 161, 163-176 на загальну суму 12 153 309,60 грн. грн., виписки по своєму банківському рахунку з відображенням платежів, які надходили від відповідача по сплаті робіт за Договором підряду у 2007 році, та бухгалтерську довідку (акт звіряння взаєморозрахунків) станом на 31.12.2007 року із зазначенням хронологічної послідовності оформлення актів виконаних робіт за Договором підряду та вартості виконаних робіт і платежів, які надходили від відповідача по сплаті ним своїх зобов’язань за Договором підряду.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором підряду також частково у сумі 2 179 552,42 грн. визнана відповідачем у судовому засіданні, про що відповідач надав суду довідку від 14.12.2010 р. за підписом головного бухгалтера відповідача.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів (платіжних документів, первинних бухгалтерських документів тощо) на підтвердження ним сплати позивачеві в повному обсязі заборгованості за виконані позивачем у 2007 році роботи за Договором підряду. Також не надано доказів на підтвердження дійсності розміру залишку заборгованості у сумі 2 179 552,42 грн., та зустрічної заборгованості позивача перед відповідачем у сумі 445 096,53 грн., які відображені у довідці відповідача від 14.12.2010 р.

Стосовно зустрічного позову відповідача судом встановлено наступне.

Відповідач у зустрічному позові посилається на те, що ним одноособово зкореговано, в бік заниження, розмір вартості робіт виконаних позивачем та вартість будівельних матеріалів, яки використовувалися позивачем під час будівництва.

Крім того, відповідач посилається на складені ним одноособово, дефектні акти від 10.09.2008р. та 16.09.2008 р., у складанні яких приймати участь позивач відмовився, якими виявлено дефекти (недоліки) виконаних позивачем робіт, укладення відповідачем низки договорів підряду на виконання будівельних робіт з різними господарюючими суб’єктами на загальну суму 1 489 731,20 грн., як на підтвердження спричинення збитків позивачем внаслідок неякісно виконаних робіт.

Також відповідач зазначає, що неодноразово, протягом 2007-2008 років, направляв позивачеві листи щодо проведення перевірки фактичних об’ємів робіт та прохання у коригуванні актів виконаних робіт в сторону зменшення, а позивач ці прохання проігнорував, а тому відповідачем були складені акти про недоліки, в тому числі і за участю незалежних осіб, та акти коригування прийомки виконаних підрядних робіт на суми 1 239 659,60 грн. і 492 879,00 грн.

На підтвердження доводів зустрічного позову відповідачем надано суду акти корегування вартості підрядних робіт та дефектні акти підписані відповідачем; договори підряду, укладені відповідачем з МПП «Агробуд», ПП «Ремавтобуд», АРЗТ УРСП «ШЛЯХ», РНП «Пуск»; копії реєстрів поштових відправлень та повідомлень про вручення поштових відправлень.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти зустрічних позовних вимог з мотивів їх недоведеності належними та допустимими доказами та безпідставності з огляду на положення норм матеріального права та Договору підряду.

Зокрема представник позивача зазначив, що за вказаними реєстрами поштових відправлень та повідомленнями відповідачем на адресу позивача надсилалися акти виконаних робіт, після підписання їх повноважним представником відповідача і жодного повідомлення про неналежну якість робіт або запрошення для участі у складенні дефектних актів від відповідача він не отримував.

Більш того, у відповідності до положень п. 16.6 Договору підряду, сторонами договору встановлено, що у разі неприбуття протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення замовника для участі у складенні акту про недоліки, замовник має право скласти акт з залученням незалежних експертів і надіслати його підрядникові, але жодного належного доказу про вчинення відповідачем дій, визначених Договором підряду та існування висновку саме незалежного експерта відносно якості виконаних позивачем робіт суду не надано.

Крім цього п. 14.4 Договору підряду встановлено, що замовник вправі відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкту. Проте всі акти виконаних робіт за Договором підряду приймалися відповідачем без будь-яких зауважень виходячи з належної якості робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією.

Також відповідачем не надано належних доказів причинно-наслідкового зв’язку між понесеними ним витратами за договорами підряду укладеними з МПП «Агробуд», ПП «Ремавтобуд», АРЗТ УРСП «ШЛЯХ», РНП «Пуск» та підрядними роботами, які виконані позивачем у відповідності до Договору підряду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень, у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін суд приходить до висновку про необхідність задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пункту 14.4. Договору підряду відповідач здійснює оплату виконаних робіт на підставі щомісячних Актів прийомки-сдачі виконаних робіт (форма КБ-2а), та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами щомісячного Акту прийому-здачі виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт.

Акти виконаних робіт, підписані обома сторонами, були надані суду позивачем та відповідачем, в якості доказів виконання робіт та їх приймання відповідачем.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, відповідач, після підписання актів виконаних робіт, втратив право посилатися на відступи від умов договору або інших недоліків.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, та договору, такі ж вимоги встановлені ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості за виконані у 2007 році позивачем підрядні роботи у розмірі 2 348 207,36 грн. відповідачем не сплачена.

В своїх запереченнях на первісний позов відповідач, зокрема, вказує, що акти виконаних робіт за договором підряду є неналежними доказами по справі і при цьому зазначає, що за існуючими перед відповідачем грошовими зобов’язаннями сплинув термін позовної давності і просив суд застосувати положення ст. 267 ЦК України, заявивши клопотання про застосування позовної давності.

Суд критично ставиться до таких заперечень відповідача про відсутність доказів існування грошових вимог позивача і одночасного застосування до цих грошових вимог положень законодавства про позовну давність, оскільки вони по своїй суті є взаємовиключаючими.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу. Частина 3 цієї статті встановлює, що після переривання перебіг позовної давності починається заново, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з банківських виписок про рух коштів по рахунку позивача відповідач неодноразово, протягом листопада 2007 року, а саме 02.11.2007 р.; 05.-08.11.2007 р.; 12.11.2007 р.; 15.11.2007 р.; 19.11.2007 р., вже після закінчення робіт за Договором підряду та підписання останніх актів виконаних робіт, здійснював платежі з оплати своєї заборгованості за виконані за Договором підряду роботи.

Такі дії відповідача вочевидь свідчать про визнання ним свого боргу перед позивачем за виконані за Договором підряду роботи, а строк позовної давності, згідно ст. 264 ЦК України, неодноразово переривався та починався заново.

Останнє переривання строку позовної давності відбулося 19.11.2007 року зі сплатою відповідачем платежу у розмірі 5 000 грн. з зазначенням призначення платежу оплата по Договору № 12/69 від 08.12.2005 року.

Таким чином відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 2 348 207,36 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 17.4 Договору підряду за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов’язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 428 274,42 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 681 628,03 грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 223 254,27 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначає, що у відповідності до ст. 33 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на положення Договору підряду та наявність підписаних відповідачем без будь-яких зауважень актів виконаних позивачем підрядних робіт суду не надано належних та допустимих доказів про неналежну якість виконаних позивачем робіт та понесення відповідачем збитків саме внаслідок протиправної поведінки позивача.

Також у судовому засіданні відповідачем було надано суду Акти робочої комісії від 26.12.2007 року про готовність закінченого будівництвом об’єкту для пред’явлення державній приймальній комісії, створеної у відповідності до умов Договору підряду та діючих будівельних норм та правил, згідно яких об’єкти збудовані позивачем визнані готовими до пред’явлення державній комісії.

Також за повідомленням представника позивача право власності відповідача на ці об’єкти зареєстровано належним чином на підставі Акту державної комісії від 22.01.2008 року про прийняття об’єкту завершеного будівництва до експлуатації.

Крім цього суд зазначає, що наявність спору між замовником та підрядником щодо якості виконаних робіт в будь-якому випадку не звільняє замовника від обов’язку щодо сплати прийнятих ним за відповідними актами робіт.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 25 500,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, ч.2, 626, ст. 853, ч.1 ст. 837, ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти зменьшення позовних вимог позивача та розгляд справи продовжувати з урахуванням цих змін.

2. Позов Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Соіча, буд. 5, п/р 26009000122248 в ВАТ "Укрексімбанк" філія в м. Харкові, МФО 351618, код ЄДРПОУ 32858847, ІПН 328588420437) на користь Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, п/р 2600730017822 в першій філії ВАТ Всеукраїнського Акціонерного Банку в м. Києві, МФО 321637, ЄДРПОУ 24934463) 2 348 207,36 грн. – суми основного боргу; 1 681 628,03 грн. – інфляційні втрати; 223 254,27 грн. – три проценти річних; 428 274,42 грн. – пені, 25 500,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" відмовити повністю.

5. У задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності – відмовити

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №47/279-10

Повне рішення складене 24 грудня 2010 року.