Рішення № 13304751, 22.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2010 р. Справа № 62/271-10

вх. № 9352/4-62

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Гончар О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко О.Д., дов. №14/20-407-09 від 25.12.09р.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" смт. Солоницівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді", м. Харків

про стягнення 10202,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії ВАТ НАК "Украгролізинг" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Віді" 10202,70 грн. боргу за договором фінансового лізингу №20-02-195 фл від 16.04.02р., мотивуючи позовні вимоги не належним виконанням з боку відповідача зобов"язань за згаданим договором щодо сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.10р. прийнято до розгляду заяву позивача про виправлення помилки в позовній заяві, а саме на аркуші 3 в абаці 4 щодо вірного зазначення боргу за графіком №3 (додаток 3 до договору грунторозпушувач ГРН-3.9): 5931,80 грн., заміст невірно вказаного 4931,33 грн.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У разі нез'явлення в судове засідання представника відповідача, суддя має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника (частина третя статті 70 ГПК).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.11.10р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Віді" знаходиться за адресою: 61011, м.Харків, вул.Ак. Богомольця, 39, кв.36.

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача повернуті до суду у зв’язку зі спливом строку зберігання (арк.с.98-100).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, відповідно до якої, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

16.04.02р. між ВАТ НАК "Украгролізинг" (позивач по справі) та ТОВ "Віді" (відповідач по справі) був укладений договір фінансового лізінгу №20-02-826 фл, відповідно до п. 1 якого позивач зобов"язався придбати об"єкт лізингу та у встановлені строки та на умовах цього договору передати його в платне користування відповідачеві. Перелік об"єкту лізингу, назви заводів-виготовлювачів, кількість, ціна та вартість майна визначається в Додатках до цього договору "Кількість, ціна та вартість Майна, що передається в лізинг". Термін лізингу становить 5,5 років з дати, вказаної в Акті приймання-передачі.

В пунктах 1.2.-1.3. Договору сторони погодили, що майно передається згідно з актом приймання-передачі у терміни, вказані у Додатках до цього договору "Кількість, ціна та вартість Майна, що передається в лізинг".

У Додатку №1 "Кількість, ціна та вартість Майна, що передається в лізинг", сторони визначили, що відповідачеві у лізинг передається: борона пружина БП-9.1, вартістю 10800,00грн., 1шт.; грунторозпушувач навісний ГРН-3.9, вартістю 15000,00 грн, 1шт.

Як свідчать матеріали справи, а саме акти приймання-передачі сільськогосподарської техніки №23 від 04.06.02р. та №24 від 04.06.02р., позивач виконав свое зобов"язання за договором фінансового лізінгу №20-02-826 фл від 16.04.02р. щодо передачі об"єкту лізингу відповідачеві.

Відповідно до п.п. 3.1-3.6 Договору, відповідач за користування об"єктом лізингу сплачує періодичні лізингові платежі, до складу яких входять: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об"єкту лізингу, що амортизується за строк, з який вноситься лізинговий платіж; сума, що сплачується позивачеві, як відсоток за залучені ним кошти для придбання об"єкту лізингу; винагорода позивачеві за організацію фінансового лізингу. Розмір лізингових платежів, їх склад та терміни сплати встановлюються в Додатку до цього договору "Графік сплати лізингових

платежів". Відповідач попередньо, не пізніше 3 діб з дати отримання повідомлення позивача, перераховує на рахунки, вказані у договорі, попередній лізинговий платіж: в частині відшкодування вартості об"єкту лізингу, яке в подальшому передається в лізинг, в розмірі 15% його вартості; в частині сплати відсотків за залучені кошти для придбання об"єкту лізингу в розмірі 5% від суми залучених коштів; в частині винагороди за організацію фінансового лізингу у розмірі 2% від вартості об"єкту лізингу. Сума попереднього лізингового платежу визначена в Додатках до цього договору "Кількість, ціна та вартість Майна, що передається в лізинг". На суму сплаченого попереднього лізингового платежу зменшені кінцеві лізингові платежі (Додатки до цього договору - "Графік сплати лізингових платежів"). Лізингові платежів сплачуються відповідачем згідно з графіками.

Згідно Додатку до договору фінансового лізінгу №20-02-826 фл від 16.04.02р. "Кількість, ціна та вартість Майна, що передається в лізинг", сума попереднього лізингового платежу складає: в частині відшкодування вартості об"єкту лізингу, яке в подальшому передається в лізинг - 3870,00 грн.; в частині сплати відсотків за залучені кошти для придбання об"єкту лізингу - 1096,50 грн.; в частині винагороди за організацію фінансового лізингу - 516,00 грн.

Графіком сплати лізингових платежів (Додаток №2 до договору) встановлений порядок сплати лізингвих платежів.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення лізінгових платежів систематично порушував, в результаті чого у нього станом на 22.10.10р. утворився борг перед позивачем за період з 04.06.05р. по 04.06.07р. в розмірі 10202,70 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача зборгованості по лізинговим платежам у розмірі 10202,70 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” статтями 525, 526, 530, 806, Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді" (61011, м.Харків, вул.Ак.Богомольця, 39, кв.36, код ЄДРПОУ 31645587) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Харківської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 25861816, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589) 10202,70 грн. боргу, 102,02 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №62/271-10 підписано 27.12.10р.