Рішення № 13304747, 21.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 55/251-10

вх. № 10027/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В.

при секретарі судовогозасідання Унтілова Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ульянов А.В. (дов.№1-78 від 01.11.2010р.), відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промислового підприємства "Укргазгеоавтоматика", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 4743,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 заборгованості за Договором про проектування та розробку веб-сайта від 25.01.2008р. в сумі 4743,13 грн., з яких 2750,00 грн. - основний борг; 561,84 грн.-пеня; 879,24 грн. - сума збільшеного боргу з урахуванням індексу інфляції; 207,04 грн. - 3% річних; 102,00 грн. - державне мито та 236,00 грн. - сплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов Договору неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо здійснення відповідного комплексу робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 55/251-10 та призначено розгляд справи на 02.12.2010р. об 11:20 год.

В судовому засіданні 02.12.2010р. оголошувалася перерва до 21.12.2010р. об 11:00.

В судовому засіданні, продовженому після перерви, представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача заборгованості за Договором про проектування та розробку веб-сайта від 25.01.2008р. в сумі 4743,13 грн., з яких 2750,00 грн. - основний борг; 561,84 грн.-пеня; 879,24 грн. - сума збільшеного боргу з урахуванням індексу інфляції; 207,04 грн. - 3% річних; 102,00 грн. - державне мито та 236,00 грн. - сплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину нез'явлення суд не повідомив; витребувані судом документи не надав; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.01.2010р. між ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 укладено Договір б/н про проектування та розробку веб-сайта, на підставі якого ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" (далі позивач) доручає, а ФО-П ОСОБА_2 зобов'язується здійснити комплекс робіт по проектуванню, розробці та розміщенню веб-сайту у мережі Інтернет за винагороду за рахунок коштів позивача.

Так, умовами Договору, а саме, п.п.3.3, встановлено строк виконання робіт - 60 днів. Робота вважається завершеною з дати розміщення сайту у мережі Інтернет та підписання акту прийома-передачі. На підставі п.п. 3.4 Договору по завершенню робіт відповідач надає позивачу вихідні дані дизайну, вихідний код сторінки на двох СD. Відповідно до п.п. 4.1.Договору загальна сума робіт за даним Договором складає 5500,00 грн. і повинна бути сплачена протягом п'яти днів з дня передачі СD з сайтом позивачу та розміщення сайту у мережі Інтернет. Відповідно до п.п. 4.2. Договору позивач до початку робіт здійснює передоплату 50% від загальної суми робіт протягом п'яти днів, яка входить до загальної суми заказу.

Відповідачем 25.01.2008р. був виданий рахунок - фактура № 48 за договором б/н від 25.01.2010р. на суму 5500,00 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання по Договору в частині здійснення передоплати та сплатив 2750,00 грн., що підтверджується платіжним документом від 28.01.2008р.

Однак, відповідачем взяті на себе зобов'язання виконані не були, передбачений Договором комплекс робіт здійснений не був.

Позивач 17.06.2008р. звертався до відповідача з претензією № 1, яка була направлена на адресу останнього, з вимогою про сплату у триденний строк з моменту отримання претензії заборгованості по вищевказаному Договору суми боргу в розмірі 2949,31 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені.

Враховуючи, що відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не сплатив, позивач 29.01.2009р. звернувся до відповідача з претензією № 2 про сплату боргу в сумі 3330,94 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені на день звернення, яку також було направлено на адресу відповідача.

На підставі того, що відповідач вдруге на претензію не відреагував, заборгованість у встановлений строк не сплатив, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань щодо виконання обумовлених Договором робіт, враховуючи, що позивачем було здійснено передоплату згідно умов договору, що підтверджується належними доказами, у відповідача виникла заборгованість у сумі 2750,00 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2750,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п.п.5.1. Договору від 25.01.2008р., укладеного між сторонами за порушення строків виконання робіт відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 0,1 % від облікової ставки НБУ на суму невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

Таким чином, за розрахунком позивача, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача через порушення умов Договору щодо виконання робіт, становить 561,84 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з тим, що позивач здійснив передоплату за Договором та не одержав обумовлених Договором робіт, тобто відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань у встановлений Договором строк, позивач надає розрахунок сплати відповідачем суми боргу (здійсненої передоплати) з урахуванням інфляційних збитків у розмірі 879,24 грн. та суму 3% річних у розмірі 207,04 грн.

Перевіривши нарахування позивачем пені згідно п.5.1 договору, суми зростання боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 561,84 грн. пені правомірними та такими що підлягають задоволенню, в частині заявлених вимог про стягнення 879, 24 грн. інфляційних збитків та 207,04 грн. - 3% річних, слід зазначити про те, що зобов"язанням відповідача за договором було виконання робіт у обумовлені договором строки, відповідач як зазначалось не виконав прийняті на себе зобов"язання та позивачем було направлено відповідачу претензію від 17.06.2008 року про повернення коштів попередньої оплати. Отже, у відповідності до вимоги ч.2 ст.530 ЦК України боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги. В данному випадку правомірним нарахування інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання є період, починаючи з 25 червня 2008 року та по термін визначений позивачем у наданому до суду розрахунку. Тому, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні у сумі 759,30 грн.; 3% річних у сумі 193,81 грн., в решті заявлених вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530,ч. 1 ст.550, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 624, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61010, АДРЕСА_1, п/р № НОМЕР_2 в ХФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промислового підприємства "Укргазгеоавтоматика" (61004, м.Харків, вул.Жовтневої революції, 93, п/р № 26004036151100 в АТ "Укрсиббанк", м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 25460205) 2750,00 грн. - основного боргу, 561,84 грн. - пені, 759,30 грн. інфляційних витрат, 193,81 грн. -3% річних, 91,71 грн. витрат з оплати державного мита, 212,20 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявлених вимог щодо стягнення інфляційних у сумі 119,94 грн. та 3% річних у сумі 20,24 грн. відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гребенюк Н.В.

Повний текст рішення складений 27 грудня 2010 р.