Рішення № 13304681, 06.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р. Справа № 64/294-10

вх. № 8849/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пересада Н.І. дов від 09.06.10р.

відповідача - Смуригін О.О. дов№48-юр від 28.10.10р.

розглянувши справу за позовом Іноземного підприємства "Аркадія", м.Харків

до Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків

про стягнення 10470,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Аркадія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.ск-8/10/307-юр від 31.08.10), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" заборгованість по оплаті товару в сумі 9000,00грн., пеню за період з 12.12.09 по 11.06.10 - 915,84грн., втрати від інфляції за період з 12.12.09 по 11.06.10 в сумі 360,00грн., 3% річних за період з 12.12.09 по 11.06.10 - 194,55грн.; 104,70грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, за вх.№31022 від 06.12.2010р. надав письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог в яких зазначає, що заборгованість відповідача на момент звернення позивача з позовом становить 9000,0грн .

Відповідач через канцелярію господарського суду за вх№26126 від 01.12.2010р. надав для долучення до матеріалів справи докази оплати основного боргу в сумі 9000,0грн., згідно платіжного доручення №1115026 від 15.11.2010р. на суму 6000,0грн.,№148 від 30.11.2010р. на суму 3000.0грн.,зазначені документи долучені до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України .

В судовому засіданні були оголошені перерви з 02.11.2010р. до 16.11.10р. та з 01.12.2010р. по 06.12.2010р. з метою отримання від сторін доказів в підтвердження заявлених позовних вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 200/08/09 від 01.08.2009р.

Згідно з умовами ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами п.1.1 договору постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставляти на умовах та даного договору товар покупцеві (відповідача у справі), а покупець зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору по ціні, що зазначена в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

В п. 6.1 договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника раз в тридцять календарних днів з моменту фактичної реалізації товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар по накладним № ар296.11.11.2009/517/а від 11.11.2009р. на суму 6072,74грн., № ар296.11.11.2009/516/ від 11.11.2009р. на суму 3737,68грн., відповідач товар прийняв через своїх представників, що діяли за генеральною довіреністю від 02.09.2009р. та довіреністю №7/401 від 11.11.2009р. , однак свої зобов*язання щодо оплати товару, здійснив частково до звернення з позовом, але кінцевий розрахунок заборгованості в сумі 9000,0грн. відповідач здійснив після звернення позивача з позовом, згідно платіжних доручень №1115026 від 15.11.2010р. на суму 6000,0грн., №148 від 30.11.2010р. на суму 3000.0грн., враховуючи вищевикладене провадження у справі по сумі основного боргу, слід припинити по п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до умов п.7.3. договору ,за прострочку оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,яка діяла на момент не виконання зобов*язання від вартості несплаченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 915,84грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 194,55грн. та інфляційні витрати у розмірі 360,00грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Вимогами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 104,70грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530,625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1.1. ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин"(м.Харків, вул.Дизельна,3/5, код31634863, п/р 260018055822891 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м.Харкова, МФО 351016) на користь Іноземного підприємства "Аркадія"(м.Харків, пр.Московський ,257, код 34756064, п/р 26008001074001 в Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813) - пеню в сумі 915,84грн., інфляційних нарахувань в сумі 360,0грн.,3%річних в сумі 194,55грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 104,70грн.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Припинити провадження у справі посумі основного боргу у розмірі 9000,00грн. відповідно до п. 1-1 ст.80 ГПК України .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 13 грудня 2010 року.