Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.10 Справа№ 15/250
за позовною заявою акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", м.Харків
до відповідача приватного підприємства "Мідея", м.Львів
про стягнення 130 208, 79 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі О.Щигельській
Представники
Від позивача: Романова Ю.Л.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: позов заявлено акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", м.Харків до приватного підприємства "Мідея", м.Львів про стягнення 130208, 79 грн.
Ухвалою суду від 26.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.11.2009р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 12.11.2009 року та 19.11.2009 року. Ухвалою суду від 15.12.2009 року провадження у справі було зупинено до набрання рішенням господарського суду Львівської області у справі № 26/245 законної сили. Ухвалою суду від 01.07.2010 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 13.07.2010 року. Розпорядженням заступника голови суду від 13.07.2010 року, у зв'язку з відпусткою судді Т.Костів, справу передано для розгляду судді М.Желіку. Ухвалою суду від 13.07.2010 року справу відкладено на 29.07.2010 року. У зв'язку з виходом на роботу судді Т.Костів, розпорядженням голови суду від 28.07.2010 року, справу передано для подальшого розгляду судді Т.Костів.
16.07.2010 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга приватного підприємства "Мідея" про перегляд ухвали суду від 13.07.2010 року в частині відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 29.07.2010 року провадження у справі було зупинено до завершення розгляду скарги судом апеляційної інстанції. Ухвалою суду від 09.09.2010 року провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду на 21.09.2010 року. Ухвалою суду від 21.09.2010 року було зупинено провадження у справі, у зв'язку зі звернення відповідача з касаційною скаргою про перегляд ухвали суду апеляційної інстанції від 10.08.2010 року у даній справі.
22.11.2010 року на адресу суду з Вищого господарського суду України надійшли матеріали справи № 15/250.
Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунуто, суд, ухвалою від 02.12.10р. поновив провадження у справі і призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 21.12.10р.
Заявою про зміну розміру позовних вимог від 14.12.09р. позивач повідомив суд про часткове погашення відповідачем боргу та прострочених процентів. Крім того, позивач збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення заборгованість, яка виникла із інших кредитних договорів, укладених між сторонами по справі. Вказана заява судом приймається до уваги лише в частині зменшення заявлених позовних вимог згідно позовної заяви, оскільки сумісний розгляд вимог по трьох кредитних договорах суттєво утруднить вирішення спору.
Представнику позивача роз'яснювались його права згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 21.12.10р. представник позивача з"явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 5 травня 2006р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №96/06С-231/171. Відповідач виконує взяті на себе зобов"язання неналежним чином і його заборгованість (враховуючи часткову оплату 30.09.09р.) за період з 02.02.09р. по 14.12.09р. становить: 28418,48грн. простроченого боргу по кредиту та 3322,37грн. прострочених відсотків по кредиту і 92065,46грн. не повернутого кредиту. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 3865,61грн. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за період з 02.10.07р. по 14.12.09р. та 732,69грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 08.05.07р. по 14.12.09р., а також 5000,00грн. штрафу, застосованого на підставі п.7.6 договору. Просить позов задоволити.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (знаходиться в матеріалах справи).
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними його процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:
5 травня 2006р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №96/06С-231/171, згідно якого банк (позивач) зобов’язується надати позичальнику (відповідачу), а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 28369 швейцарських франків у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 115461, 83 грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього договору.
Відповідно до п. 1.2.1. кредитного договору №96/06С-231/171 від 05.05.2006р. надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 5 травня 2006р. по 4 травня 2012р. Цільове призначення кредиту: купівля автомобіля SKODA SUPERB CLASSIC 1.8.
Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №2600701235502 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням; оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов цього договору та в порядку, окремо обумовленими сторонами в письмовій формі (п. 1.5. кредитного договору №96/06С-231/171 від 05.05.2006р.).
Відповідач зобов'язувався повертати основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплати штрафних санкцій та здійснити інші грошові платежі згідно умов кредитного договору шляхом зарахування коштів на поточний рахунок, що відкритий для надання кредитних коштів.
Погашення кредиту повинно здійснюватись щомісяця рівними частинами у відповідності до графіку погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору).
У відповідності до п. 1.3.1. кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлювалась процентна ставка в розмірі 8,99 % річних.
Відповідач зобов'язувався, згідно п. 1.3.5 кредитного договору, сплачувати проценти за користування кредитними коштами у строк протягом перших 5-ти робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який нараховано такі проценти.
Нарахування процентів здійснюється з дня фактичного надання кредитних коштів та нараховуються на кошти, які ще не повернуті банку.
Відповідно до договору застави, посвідченого 05.05.2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим №1366, вказане рухоме майно виступало забезпеченням виконання зобов"язань.
Починаючи з лютого 2009 року відповідач виконує взяті на себе зобов"язання неналежним чином і його заборгованість (враховуючи часткову оплату 30.09.09р.) за період з 02.02.09р. по 14.12.09р. становить: 28418,48грн. простроченого боргу по кредиту та 3322,37грн. прострочених відсотків по кредиту.
Оскільки, згідно п.11.1 кредитного договору, у випадку настання обставин, передбачених договором, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно п.1.2.2 кредитного договору, позивач вимагає достроково повернути залишок наданого кредиту, а саме: 92065,46грн.
Крім того, позивач, просить стягнути з відповідача 3865,61грн. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за період з 02.10.07р. по 14.12.09р. та 732,69грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 08.05.07р. по 14.12.09р., нарахованих згідно п.7.1 договору, а також 5000,00грн. штрафу, застосованого на підставі п.7.6 договору.
Позивач звертався до відповідача із вимогами про погашення кредиту та відсотків (копія вимоги та повідомлення про її вручення знаходяться в матеріалах справи). Однак, відповіді від відповідача не отримано, дій щодо погашення заборгованості не вчинено.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.ст.1048,1049,1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності, суду не надано.
З наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 92065,46грн. не повернутого кредиту, 28418,48грн. простроченого боргу по кредиту та 3322,37грн. прострочених відсотків по кредиту доведені матеріалами справи, відповідачем не спростовані і підлягають до задоволення.
Що стосується вимог про стягнення 3127,72грн. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за період з 02.10.2007р. по 14.12.2009р. та 732,69грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках по кредиту за період з 08.05.2007р. по 14.12.2009р., то судом зазначається наступне:
згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України передбачено скорочену позовну давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю в один рік.
На підставі вказаних норм закону, здійснивши перерозрахунок штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що до задоволення підлягають вимоги про стягнення 321,02грн. пені за прострочення погашення кредиту та 34,26грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам по кредиту.
Вимога про стягнення 5000,00грн. неустойки, нарахованої згідно п.7.6 договору теж не підлягає до задоволення, оскільки, як вбачається з вказаного пункту договору, така неустойка нараховується за порушення п.п.4.3, 4.4, 4.5, 4.7 цього договору. Проте, доказів порушення відповідачем вказаних у цих пунктах зобов"язань суду не надано.
Згідно із ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 35 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з ПП "Мідея" (м.Львів, вул.Г.Хоткевича, 20/24, код ЄДРПОУ 20839408) на користь АКІБ "Укрсиббанк" (м.Львів, вул.У.Самчука, 26/1, код ЄДРПОУ 09807750) 92065,46грн. основного боргу, 28418,48грн. простроченого боргу, 3322,37грн. прострочених відсотків по кредиту, 321,02грн. пені за прострочення погашення кредиту, 34,26грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках по кредиту, 1241,61грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.
4.Провадження у справі в частині стягнення 685,37 СНF боргу та 1064,63 СНF прострочених відсотків - припинити.
5.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Суддя Т.Костів
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 27.12.2010 року.
Судове рішення № 13304411, Господарський суд Львівської області було прийнято 21.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/250. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: