Рішення № 13304392, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10 Справа№ 32/206(2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок-95”, м.Миколаїв Львівська область.

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Миколаїв Львівська область.

Про стягнення 11 648,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Наконечний Б.О. директор.

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Ринок-95”, м.Миколаїв Львівська область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Миколаїв Львівська область про стягнення 11 648,00 грн. боргу за користування обєктом оренди.

Ухвалою суду від 08.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 30.11.2010р. Ухвалою суду від 30.11.2010р. розгляд справи відкладено на 21.12.2010р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві. Подав розрахунок заборгованості в якому уточнив період її нарахування, а саме: з 15.02.2010р. по 13.09.2010р. на загальну суму 11648,00 грн.

Відповідач в судове засідання потворно не зявився, вимоги ухвал суду від 08.11.2010р. та 30.11.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №81600 0087719 7 від 06.12.2010р. вручено 18.12.2010р.

Станом на 21.12.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

26.12.2008р. між Споживчим товариством „Ринок” (надалі орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем (приватним підприємцем) ОСОБА_2 (надалі - орендар) було укладено договір оренди приміщення №3, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (надалі обєкт оренди), яке знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул.Базарна, 24, загальною площею 18 кв. м, для використання у торгівлі промисловими товарами.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відбулася реорганізація, шляхом перетворення (зміна організаційно-правової форми в т.ч. найменування товариства) за рішенням його учасників, яке прийнято на загальних зборах учасників товариства, оформлено протоколом №4 від 05.01.2009р. За наслідками перетворення, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ринок-95” є правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обовязків Споживчого товариства „Ринок”, що підтверджується витягом з ЄДР серії АВ №650943, станом на 10.03.2010р.; Статутом ТзОВ «Ринок-95»; довідкою з ЄДРПОУ АБ №089865; свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 №315052 та встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 30.03.2010р. у справі № 9/20, яке набрало законної сили, відповідно цей факт не потребує доведення.

Згідно п.2.1 та п.2.2. договору вступ орендаря у користування обєкта оренди настає одночасно з моменту підписання сторонами договору та акта приймання-передачі, який є обовязковим додатком до цього договору. Передавання майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.

Відповідно до п.2.4. договору обєкт оренди вважається повернутим орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.

Згідно п.5.1.5 договору при затримці повернення з вини орендаря обєкту оренди після припинення дії цього договору орендар сплачує плату за користування обєктом оренди у подвійному розмірі до дня фактичної передачі обєкта оренди за актом приймання-передачі.

24.03.2009р. сторони уклали додаткову угоду до договору оренди приміщення №3 від 26.12.2008р. про зміну розміру плати за користування обєктом оренди, яка становить вісімсот сорок гривень в місяць, ціна договірна.

Орендоване приміщення загальною площею 18 кв. м, яке знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Базарна, 24, було передано ФОП ОСОБА_2 згідно акту приймання-передачі приміщення (обєкту оренди) від 02.01.2009р. підписаного сторонами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.03.2010р. у справі № 9/20 за позовом ТзОВ «Ринок-95»до ФОП ОСОБА_2 було частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «Ринок-95»та зобов»язано СПДФО ОСОБА_2 звільнити належне позивачу приміщення (об”єкт оренди № 10 загальною площею 18 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. Базарна, 24; стягнуто з СПДФО на користь ТзОВ “Ринок-95” 2 520, 00 грн. орендної плати, 4037,60 грн. плати за користування об”єктом оренди та судові витрати. Виконання рішення було відстрочено до 17.05.2010р.

Відповідач після прийняття вищевказаного рішення продовжував користуватись орендованим приміщенням, про що комісією у складі представників позивача, депутата Миколаївської міської ради та старшого дільничого Миколаївського РВ ЛУМВСУ 14.04.2010р. було складено акт.

20.05.2010р. позивач намагався вручити відповідачу попередження № 40 про звільнення та повернення по акту прийому-передачі приміщення, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул..Базарна, 24, площею 18 кв.м., проте відповідач відмовився від отримання попередження нарочно, про що позивачем здійснено відмітку.

06.09.2010р. державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ було відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу № 9/20 виданого 18.08.2010р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2010р., після чого орендоване відповідачем приміщення, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул.Базарна, 24, площею 18 кв.м., було звільнено в примусовому порядку, про що складено акт приймання-передачі від 14.09.2010р.

Позивач звернувся до відповідача із попередженням від 24.09.2010р. № 66, про сплату подвійної орендної плати за період лютий 2010р. вересень 2010р. в сумі 11648,00 грн., яке було надіслане поштою, що підтверджується квитанцією № 378/800178 від 24.09.2010р., та залишено без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача подвійну орендну плату в сумі 11648,00 грн. за період користування приміщенням, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул. Базарна, 24, площею 18 кв.м. з 15.02.2010р. по 13.09.2010р.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Між сторонами існували відносини оренди згідно укладеного між ними договору оренди № 3 від 26.12.2008р., предметом оренди було приміщення площею 18,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул.Базарна, 24 та передане відповідачу згідно акту прийому-передачі від 02.01.2009р. для здійснення торгівлі промисловими товарами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.03.2010р. у справі № 9/20, яке набрало законної сили, встановлено, що договір оренди № 3 від 26.12.2008р. є розірваним з 02.12.2009р., відповідно було стягнуто плату за користування приміщенням за період з 03.12.2009р. по 14.02.2010р. та зобов»язано відповідача звільнити належні позивачу приміщення площею 18.кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул.Базарна, 24.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Умовами п.3.1. додаткової угоди до договору оренди приміщення №3 від 26.12.2008р. встановлено, що розмір плати за користування обєктом оренди становить 840,00 грн.

Згідно ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами п.5.1.5 договору передбачено, що при затримці повернення з вини орендаря обєкту оренди після припинення дії цього договору орендар сплачує плату за користування обєктом оренди у подвійному розмірі до дня фактичної передачі обєкта оренди за актом приймання-передачі.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач після припинення дії договору оренди №3 від 26.12.2008р. продовжував користуватися приміщенням площею 18.00 м.кв., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул.Базарна, 24, яке було повернуто позивачу на стадії примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2010р. у справі № 9/20.

Згідно п.2.4. договору обєкт оренди вважається повернутим орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.

Факт повернення приміщення підтверджується актом приймання-передачі приміщення (обєкту оренди) від 14.09.2010р., який скріплений підписами сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи).

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.03.2010р. у справі № 9/20 з відповідача було стягнуто плату за користування приміщенням за період з 03.12.2009р. по 14.02.2010р., а повернуто воно було 14.09.2010р. згідно акту приймання-передачі приміщення (обєкту оренди).

Відтак, позивач правомірно ставить вимогу про стягнення з відповідача подвійної плати за користування приміщенням за період з 15.02.2010р. по 13.09.2010р. на підставі ст.758 ЦК України та п.5.1.5. договору оренди.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612, 758, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 283 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49,75, 82-84, 115, 116, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (81600, АДРЕСА_2; ідентифікаційний №НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок-95” (81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Базарна, 24; код ЄДРПОУ 22362100) 11 648,00 грн. основного боргу за користування приміщенням, 117,00 грн. державного мита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.