Рішення № 13301896, 17.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.10 Справа № 9/17/10

Суддя Боєва О.С.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя, 1-А)

до Прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-А)

про стягнення суми 1674 грн. 40 коп.

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача: Яковішина Л.В. (довіреність № 188 від 28.07.2010р);

Від відповідача: Тронь Г.М. (посвідчення № 84 від 30.04.2010р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 1674 грн. 40 коп., з яких: сума 1372грн. 97 коп. –основний борг за спожиту активну електроенергію, сума 36 грн.10 коп. –3 % річних, сума 125 грн. 40 коп. –інфляційні втрати, сума 139 грн. 93 коп. –пеня.

Ухвалою суду від 28.10.2010р. порушено провадження у справі № 9/17/10, судове засідання призначено на 18.11.2010р. Ухвалою суду від 18.11.2010р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.12.2010р. Ухвалою суду від 02.12.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.12.2010р.

17.12.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму 1372 грн. 97 коп. основного боргу за спожиту у жовтні та листопаді 2009р. активну електроенергію відповідно до умов договору про постачання електричної енергії № 189 від 14.02.2008р., суму 125,40 –втрат від інфляції, суму 139 грн. 93 коп. –пені, суму 36грн. 10 коп. –3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України та умовами договору № 189 від 14.02.2008р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, але в судовому засіданні 17.12.2010р. в усній формі визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Прокуратурою Запорізької області (споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 189, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач –оплачувати її вартість згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 7.4. договору розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно з умовами додатку № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” з урахуванням умов додатку № 7 “Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку”. Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком № 6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Так, відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору, споживач не пізніше 14 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за формою додатка № 5.1.

Згідно з п. 7 додатку 4 за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку.

Пунктом 11 додатку 4 встановлений обов’язок споживача здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення у термін, що не перевищує п’яти операційних днів з дня його отримання. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення при направленні рекомендованим листом вважається дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахування поштового пробігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів).

Матеріали справи свідчать, що за період з жовтня 2009р. по листопад 2009р. відповідачем було спожито від мереж Василівського РЕМ ВАТ “Запоріжжяобленерго” 1920кВт/год активної електроенергії на суму 1372,97р. Також, відповідачем на виконання договору було підписано, скріплено печаткою та подано позивачу Акти про спожиту активну електричну енергію за розрахункові періоди –жовтень 2009р. та листопад 2009р.

На підставі вказаних актів позивачем були виписані платіжні вимоги-доручення № 3998 від 10.11.2009р. на сплату 660,83 грн. за спожиту активну електроенергію у жовтні 2009р. та № 753 від 09.12.2009р. на сплату 712,14 грн. за спожиту активну електроенергію у листопаді 2009р. Направлення відповідачу вказаних вимог підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за жовтень та листопад 2009р. з відбитками штемпеля відділення поштового зв’язку, а також рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1340271 (вручено 11.11.2009р.) та № 537969 (вручено 10.12.2009р.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач у порушення умов договору в обумовлені терміни не здійснив оплату за спожиту активну електроенергію за жовтень - листопад 2009р. на загальну суму 1372,97 грн. згідно виставлених та направлених йому платіжних вимог-доручень.

Слід також зазначити, що 15.03.2010р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ВСП Василівського району електричних мереж на адресу відповідача було направлено претензію № 4 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію на загальну суму 2785,23 грн. (за період з жовтня 2009р. по січень 2010р.). Проте, претензія була залишена відповідачем без відповіді, при цьому, останній здійснив часткову оплату заборгованості за період грудень 2009р. –січень 2010р. на загальну суму 1412,26 грн. Залишок боргу за жовтень –листопад 2009р. на суму 1372,97 грн. було залишено відповідачем без оплати.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобов’язань по сплаті заборгованості у встановленому порядку не надав. Розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та письмовим доказам, які надані позивачем і містяться у матеріалах справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Прокуратури Запорізької області на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі ВСП Василівського району електричних мереж суми 1372,97 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з грудня 2009р. по вересень 2010р. у сумі 125 грн. 40 коп. та 3% річних в сумі 36 грн. 10 коп. за загальний період з 21.11.2009р. по 22.10.2010р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок 3-х відсотків річних у розмірі 36,10 грн. здійснений вірно, тому ця сума підлягає стягненню у повному обсязі. Розрахунок втрат від інфляції складений позивачем невірно і у зв’язку з цим суд корегує розрахунок: в частині нарахування інфляційних втрат на суму 660,83 грн. за період з грудня 2009р. по вересень 2010р. –зведений індекс інфляції складає 108,33570258 (інфляційні втрати становлять 55,08 грн.), на суму 712,14 грн. за період з січня по вересень 2010р. зведений індекс інфляції складає 107,36937818 (інфляційні втрати становлять 52,48). Таким чином, до стягнення підлягає сума 107,56 грн. –інфляційних втрат.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 139 грн. 93 коп. за загальний період з 21.11.2009р. по 21.06.2010р.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог–доручень за активну електроенергію споживач сплачує постачальнику пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов’язання відповідачем суд вважає доведеним, пеня в сумі 139 грн. 93 коп. розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог зазначеного закону та підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Суд також звертає увагу на те, що відповідно до зазначеної норми, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-А, р/р № 35217001000558 у ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 02909973) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя, 1а, код ЄДРПОУ 00130926) суму 1372 грн. 97 коп. основного боргу, суму 107 грн. 56 коп. втрат від інфляції на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141406 у ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957; суму 36 грн. 10 коп. - 3% річних, суму 139 грн. 93 коп. –пені, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок № 260094186 у ЗОД “Райффазен Банк Аваль”, МФО 313827.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 22.12.2010р.