Рішення № 13284060, 02.11.2010, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Ткач О.І.

Суддів: Бахметової В.Х, Гірського Б.О.

при секретарі Майці Р.І.

з участю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки “Християнська злагода” про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що в день звільнення з нею, всупереч вимогам чинного законодавства, не було проведено повного розрахунку та не видано трудову книжку, а тому ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача в її користь невиплачену заробітну плату за період з 03.02.2009 року по 18.03.2009 року в сумі 3042,86 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 19.03.2009 року по 21.10.2009 року в сумі 21300,72 грн. та зобовязати відповідача видати довідку про роботу та заробітну плату, яку останній відмовляється надати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 5 липня 2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Кредитної спілки “Християнська злагода” в користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату в сумі 3042,86 грн. та понесені судові витрати в сумі 2018,59 грн.

Стягнуто з Кредитної спілки “Християнська злагода” судовий збір в дохід держави в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку та наданні довідки про роботу і заробітну плату скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, пославшись на обставини викладені в ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахункових та зобовязання відповідача видати довідку про роботу та заробітну плату, суд першої інстанції виходив з того, що вини відповідача немає, в звязку з тим, що були відсутні бухгалтерські документи за 2009 рік, оскільки вони були вилучені слідчими органами.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам закону, що відповідно до положень ч. 1 п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 3 лютого 2009 року працювала на посаді бухгалтера - касира. 30 жовтня 2009 року її звільнено з даної посади на підставі ст.36 КЗпП України - наказ № 36 від 30 жовтня 2009 року.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, в день звільнення ОСОБА_2 не були виплачені належні їй суми 3042 грн. 86 коп., які суд стягнув при вирішенні вимог останньої.

В силу вимог ст.117 КЗпП України та розяснень даних в п. 20 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24 грудня 1999 року в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Колегія суддів вважає, що вилучення бухгалтерських документів слідчими органами не є підставою, що звільняє відповідача від відповідальності за затримку розрахунку.

Оскільки на порушення вимог ст.116 КЗпП України при звільненні позивачу своєчасно не були виплачені належні йому суми при розрахунку, тому відповідач повинен виплатити ОСОБА_2 її середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31 жовтня 2009 року по 5 липня 2010 року ( по день винесення рішення судом першої інстанції).

Розрахунок визначення розміру середнього заробітку, що належиться позивачці слід провести відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами.

Помісячна заробітна плата ОСОБА_2 становить 2000 грн., відповідно середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 100 грн /4000 (2000 грн.+2000 грн) :40 дн. (кількість робочих днів.)/.

Кількість днів затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2 за період з 31 жовтня 2009 року по 5 липня 2010 року ( по день ухвалення рішення суду першої інстанції) становить 167 робочих днів.

Відповідно середній заробіток за час затримки розрахунку ОСОБА_2 становить 16700 грн. (100 грн.х167 робочих днів=16700 грн.).

Однак, колегія судів приходить до висновку, що при визначенні розміру відшкодування за час затримки розрахунку слід врахувати співрозмірність розміру невиплачених розрахункових при звільненні, яка становить 3042,86 грн. та стягнути з відповідача 5000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачки ОСОБА_2

Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 неодноразово зверталась до відповідача про видачу їй довідки про роботу та заробітну плату про що свідчать її заяви від 12 серпня, 22 вересня та 28 вересня 2009 року, однак всупереч вимогам трудового законодавства відповідач не надав її довідки.

Таким чином, відповідачем порушені права позивачки і вони підлягають поновленню, шляхом часткового задоволення її вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України при ухваленні нового рішення суд повинен змінити розподіл судових витрат. Згідно з ч.1 ст. 79 ЦПК судові витрати складаються з судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України “ Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.”

Таким чином, слід змінити суму судового збору, яка підлягає стягненню з Кредитної спілки “Християнська злагода” в дохід держави з 51 гр. до 80,42 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 липня 2010 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахункових та наданні довідки про роботу і заробітну плату скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення., яким

стягнути з Кредитної спілки “Християнська злагода” в користь ОСОБА_2 5000 грн. ( пять тисяч грн.) середнього заробітку за час затримки розрахункових.

Зобовязати Кредитну спілку “Християнська злагода” видати ОСОБА_2 довідку про роботу та заробітну плату.

Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з Кредитної спілки “Християнська злагода”в дохід держави 80 грн. 42 копійки ( вісімдесят грн. 42 коп.).

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Головуючий підпис

Судді два підписи

З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду Тернопільської області Бахметова В.Х. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що 4.03.2009 року ОСОБА_2 подала до голови правління КС “Християнська злагода” заяву про звільнення її з посади 18.03.2009 року з проханням провести розрахунок у день звільнення. Однак, відповідач не провів розрахунку з позивачкою у день звільнення, не видав довідку про роботу і заробітну плату, чим порушив її трудові права, які підлягають захисту шляхом стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 3.02.2009 року по 18.03.2009 року.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП “При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.”

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП “В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.”

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п.п 3,4, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2007 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до державного підприємства “Тернопільський державний завод по виробництву мясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Тернопільський державний завод по виробництву мясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” в користь ОСОБА_4 1059,53 ( тисячу пятдесят девять ) грн. 53 коп. належних йому до виплати сум при звільненні та середній заробіток за час затримки розрахункових в сумі 5000 ( пять тисяч ) грн., а всього 6059 ( шість тисяч пятдесят девять ) грн. 53 коп. за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обовязкових платежів.

Стягнути з державного підприємства “Тернопільський державний завод по виробництву мясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” в користь держави 60грн. 59 коп. судового збору

на розрахунковий рахунок 31419537700002,

код одержувача 23588119 у ГУДК України в Тернопільській області,

код бюджетної кваліфікації 22090100, МФО 838012.

Стягнути з державного підприємства “Тернопільський державний завод по виробництву мясо-кісткового борошна “Ветсанзавод” 30 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи

на розрахунковий рахунок 31214259700002

одержувач УДК у м. Тернополі, 22050000

банк отримувача ГУДКУ у Тернопільській області

код платежу 23588119, МФО 838012

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий підпис

Судді два підписи

З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду Тернопільської області Бахметова В.Х.