Ухвала суду № 1328183, 20.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20.11.2007№К-19586/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),  

БрайкаА.І.,  БившевоїЛ.І.,  КостенкаМ.І.,  РибченкаА.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників: відповідача–РачинськогоР.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від31.03.2006 посправі№23/601-АП

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест»

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про                 визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від17.05.2005 №0000311323 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 45,30грн., яке винесено на підставі Актуперевірки від13.05.2005 №080000282308/11/13-32-3/22128249 Автоматичної заправної станції позивача (далі-АЗС) №5, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу і встановлено порушення п.13, ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 4906,97грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО - 4916,03грн., сума невідповідності готівкових коштів склала 9,06грн.

В Акті перевірки також зазначено, що "платіжним дорученням від15.11.2005 №2892 позивач сплатив визначені податковим органом штрафні санкції.

Податкове повідомлення-рішення від17.05.2005 №0000311323/0 було оскаржене в адміністративному порядку, за наслідками якого залишено без змін.

Постановою Господарського суду Запорізької області від10.01.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від31.03.2006 посправі№23/601-АП – позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу 45,30грн. як сумою податкового зобов'язання та щодо відповідних наслідків. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані нормами ст.ст.11, 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому судом першої інстанції було встановлено, що до позивача була правомірно застосована штрафна санкція у сумі 45,30грн. (9,06грн. х 5), оскільки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків дійсно складала 4906,97грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО - 4916,03грн., і сума невідповідності готівкових коштів склала 9,06грн.

Відповідно враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції повністю підтримав висновок суду першої інстанції.

Не погодившись із постановою Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 та ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від31.03.2006 посправі№23/601-ап відповідач (далі-СДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки рішення винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скарга обґрунтована тим, що нарахування штрафних санкцій повинно оформлюватисьподатковим повідомленням-рішенням, оскільки тільки Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» термін сплати такого повідомлення, в іншому випадку втрачається сенс проводити такі нарахування.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, зазначаючи про безпідставність визначення штрафних санкцій податковим зобов’язанням.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п.13 ст.3 Закону України 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі–Закон України №265/95) – суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Щодо встановлених фактичних обставин справи про те, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 4906,97грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО - 4916,03грн., за щодо позивача була застосована штрафна санкція у сумі 45,30грн. (9,06грн. х 5) - в цій частині судові рішення не оскаржуються.

В даному випадку необхідно звернути увагу скаржника на помилкове обґрунтування своїх вимог нормамиЗакону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскількизгідно преамбули Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів). Штрафна санкція (штраф), відповідно до пп.1.5 ст.1 цього ж Закону - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без врахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Таким чином суди звернули увагу на те, що порушення у сфері обігу готівки не відноситься порушень правил оподаткування, і тому застосовувати до даних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним.Анормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», визначається право ДПІ приймати саме рішення, а не податкове повідомлення-рішення за порушення обігу готівки.

Таким чином, оскільки згідно ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, де законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, тому суд касаційної інстанції повністю погоджується із обґрунтуванням судами першої та апеляційної інстанцій своїх рішень враховуючи зазначене. Відповідно постанова Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від31.03.2006 посправі№23/601-АП скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від31.03.2006 посправі№23/601-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                           О.В.Карась

Судді                                                                        А.І.Брайко

                                                                                  Л.І.Бившева

                                                                                  М.І.Костенко

                                                                                  А.О.Рибченко