Ухвала суду № 1328178, 06.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06.11.2007№К-19560/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого), 

БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  РибченкаА.О.,  ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників: позивача–КузьменкоЄ.В. та

відповідача–КолісникІ.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ«Аудиторська фірма “Імідж-Аудит” на постанову Господарського суду Запорізької області від12.12.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від22.03.2006 посправі№23/195-3/334-АП

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма “Імідж-Аудит”

до                               Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про                 скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі–ДПІ) від10.06.2004: №0000382601/0/17350 та №0000392601/0/17351.

Постановою Господарського суду Запорізької області від12.12.2005 – в позові відмовлено повністю.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від22.03.2006 посправі№23/195-3/334-АП – постанову Господарського суду Запорізької області від12.12.2005 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від10.06.2004 №0000392601/0/17351 на загальну суму 80315грн. залишено без змін. Закрито провадження у справі щодо скасування податкового повідомлення-рішення від10.06.2004 №0000382601/0/17350 на суму 19044грн.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що фахівцями ДПІ проведено позапланову документальну перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства ТОВ«Аудиторська фірма «Імідж-Аудит» з питання взаємовідносин з ТОВ«Дан» за період з 01.01.2003 по 31.03.2004, про що складено Акт від08.06.2004 №9/35-02/25214624, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від10.06.2004: №0000382601/0/17350 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53544грн., в тому числі 35696грн. - основний платіж та 17848грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення частково на суму 19044грн., у т.ч. основний платіж -12696грн., штрафні санкції – 6348грн., та №0000392601/0/17351 про визначення податкового зобов'язанням податку на прибуток в сумі 80315грн., в тому числі 53543грн. - основний платіж та 26772грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до зазначеного, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували своє рішення тим, що судовими рішеннями визнано недійсними установчі документи підприємств-контрагентів позивача, якими встановлено назву та реквізити підприємств, то такі реквізити у первинних документах не мають юридичної сили. А надані позивачем для перевірки первині бухгалтерські документи суди визнали такими, що не можна вважати належними первинним документами, внаслідок чого не могли документально підтверджувати здійснення зазначених господарських операцій, переходу права власності на товарно-матеріальні цінності та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Своє рішення суди обґрунтували п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і висновки податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат у Ікварталі 2003року суми 178478грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 53543грн., визнали такими, що відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи.

При цьому суд апеляційної інстанції послався на рішення Господарського суду Запорізької області від15.09.2004 по справі №23/195 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000382601/0/17350 від10.06.2004 у на суму 19044грн., яке вступило у законну силу. І тому суд визначився, що при розгляді справи №23/195-3/334-АП, незважаючи на приписи касаційної інстанції щодо направлення на новий розгляд справи №23/195 лише в частині розгляду позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від10.06.2004 №0000392601/0/17351 на загальну суму 80315грн., розглядав по суті заявлені позовні вимоги у повному обсязі, та в резолютивній частині постанови зроблено висновок про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що у господарського суду були відсутні законні підстави для розгляду позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000382601/0/17350 від10.06.2004 на суму 19044грн. і тому на підставі п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження по справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від10.06.2004 №0000382601/0/17350 на суму 19044грн. було закрито.

Не погодившись із постановою Господарського суду Запорізької області від12.12.2005 та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від22.03.2006 посправі№23/195-3/334-АП позивач (ТОВ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та позов задовольнити в частині донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, оскільки рішення винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скарга обґрунтована тим, що судами неналежним чином застосовані норми ч.17 ст.8 Закону України «Про підприємництво», оскільки рішення про скасування державної реєстрації ТОВ «ДАН» Оболонський районний суд м. Києва не приймав. Доказів про виключення ТОВ «ДАН» з реєстру Відповідач також не надавав, а доказів про визнання недійсними угод, укладених позивачем із ТОВ«Дан» також не надано.

Скаржником на спростування висновку судів про те, що ТОВ«Дан» не мало законних підстав на нарахування валових витрат та відображення їх у декларації з податку на прибуток підприємства, зазначено - відомостей про те, що первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ«ДАН» (акти виконаних робіт, акти приймання-передачі векселів) не відповідають дійсності (підроблено) відповідачем не надано і відповідно судом не встановлено. А тому все наведене в касаційній скарзі позивач підсумував обґрунтовуючи ст.71 КАС України.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу в якому проти скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін згідно ст.72 КАС України. ДПІ наголошує на тому, що нездійснення заходів з ліквідації ТОВ«ДАН» не спростовує факт недійсності первинних документів підприємства. І відповідно позивач не мав законних підстав на нарахування валових витрат та відображення її в декларації з податку на прибуток підприємства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.17 ст.8 Закону України від07.02.1991 №689 «Про підприємництво» (зі змінами та доповненнями) - скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду в разі визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів. Крім того, ч.18 ст.8 Закону України «Про підприємництво», на яку також посилається суд апеляційної інстанції, містить положення, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Як зазначено судами - рішенням Оболонського районного суду м.Києва, яке набрало чинності 28.03.2003, визнано недійсними установчі документи ТОВ«ДАН». Рішення про скасування державної реєстрації ТОВ «ДАН» Оболонський районний суд м.Києва не приймав. Доказів про виключення ТОВ «ДАН» з реєстру відповідач не надавав, отже процедуру скасування державної реєстрації вказаного ТОВ судами не досліджено.

В даному випадку необхідно звернути увагу судів на помилкове обґрунтування своїх рішень зазначеним вище рішенням Оболонського районного суду м.Києва від27.02.2003, оскільки саме скасування державної реєстрації за рішенням суду, а не визнання недійсними установчих документів, позбавляє суб'єкт підприємницької діяльності статусу юридичної особи.

При цьому судами досліджені господарські операції між ТОВ«АФ «Імідж-Аудит» та ТОВ«ДАН», що підтверджено розрахунковими документами (актами виконаних робіт) та платіжними документами (платіжні доручення та акти приймання-передачі векселів), що дає підстави визначитись, що надані ТОВ«ДАН» послуги використано у господарській діяльності. Однак суди не врахували приписи Вищого господарського суду України від02.06.2005 посправі№23/195, як суду касаційної інстанції, який скасував попередні судові рішення, зазначивши, що необхідно з'ясувати, чи мала законні повноваження на здійснення господарський операцій та підписання первинних документів особа, яка діяла від імені ТОВ«ДАН».

Також судами не враховано, що згідно пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Таким чином, законодавець встановив вимоги до податкової накладної, а також міру відповідальності в разі її відсутності.

Тобто, суди повинні встановити, чи сплачені позивачем суми податку на додану вартість у складі вартості товару за наявності належним чином оформлених податкових накладних, і чи правомірно позивач відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений контрагенту (ТОВ«ДАН») у складі вартості товару.

Враховуючи, що згідно ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, тому суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судами не було враховано те, що лише визнання судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру і на цій підстав нараховувати податкові зобов'язання..

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції не може погодитись із обґрунтуванням судами першої та апеляційної інстанції своїх рішень і враховуючи зазначене, постанову Господарського суду Запорізької області від12.12.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від22.03.2006  посправі№23/195-3/334-АП визнає такими, що підлягають скасуванню, як такі, що винесені за неповно досліджених обставин справи, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді врахувати наведене.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ«Аудиторська фірма “Імідж-Аудит” задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від12.12.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від22.03.2006 посправі№23/195-3/334-АП скасувати. Справу №23/195-3/334-АП направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров