Ухвала суду № 1328174, 09.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09.10.2007№К-18997/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  МаринчакН.Є.,  ФедороваМ.О.

при секретарі: ХомінічС.В.

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час і місце повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від24.03.2006 по справі №18/521-АП

за позовом    Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до                   Приватного підприємства «Консоль»

до                   Приватного підприємства «Зодіак-КМ»

про                 визнання недійсними договору

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору від09.01.2003 №1 на виконання робіт по реконструкції комбінату морепродуктів у м.Приморськ, укладеного між відповідачами на підставі ст.49 Цивільного кодексу УРСР.

Постановою Господарського суду Запорізької області від17.01.2006 по справі №18/521-АП позов задоволено: визнано недійсним контракт від09.01.2003 №1, укладений між відповідачами та стягнув з Приватного підприємства «Консоль» (відповідач1 ) у доход державного бюджету України суму 37806грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що працівниками Бердянської МДПІ було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПП«Консоль» за період з 01.03.2003 по 31.03.2003, за наслідками якої складено Акт від16.02.2005 № 79/23-221/25223617.

В ході перевірки було встановлено факт укладення та виконання Контракту від09.01.2003 №1 ПП«Зодіак-КМ», що підтверджується накладними, актами виконаних робіт, записами у книзі обліку придбаних товарів на суму 37806грн.

В Акті перевірки зазначено рішенням Деснянського районного суду м.Києва від17.11.2005 по справі №2-6565/2003, яким визнано недійсними з моменту державної реєстрації (з 19.09.2002) установчі документи ПП «Зодіак-КМ», оскільки відповідач-2 з моменту реєстрації не подавав податкової звітності і не сплачував будь-які податки та збори за містом реєстрації, в порушення обов'язків платника податків.

За таких обставин місцевий господарський суд прийшов до висновку про те, що підприємницька діяльність ПП «Зодіак-КМ» здійснювалась з метою отримання прибутку, у т.ч. за рахунок несплати податків, а отже, усі складові частини такої діяльності, у т.ч. укладення угод, зокрема спірної, направлені на досягнення такої мети. А отримання прибутку шляхом ухилення від сплати податків є діями, що суперечать як інтересам держави, так і інтересам суспільства.

Тобто суд зазначив, що для визнання угоди недійсною на підставі ст.49 ЦК УРСР і настання відповідних наслідків достатньо наявності умислу однієї сторони на укладення угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від24.03.2006 по справі №18/521-АП - постанову Господарського суду Запорізької області від17.01.2006 скасовано в частині стягнення з ПП«Консоль» на користь Державного бюджету України 37806грн.

Підтримавши висновок місцевого господарського суду про те, що підприємницька діяльність ПП «Зодіак-КМ» здійснювалась з метою отримання прибутку шляхом ухилення від сплати податків, що суперечать як інтересам держави, так і інтересам суспільства, суд, послався на ст.49 ЦК УРСР та Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від28.04.1978, і прийшов до висновку, що визнавши угоду недійсною, суд повинен зобов'язати сторони провести реституцію.

Відповідно до встановленого, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відповідач-2 відсутній, то застосувати правові наслідки, передбачені ст.49 ЦК УРСР неможливо, а відповідно і поновити порушене право позивача у вигляді сплати до бюджету податків та зборів з боку відповідача-2 (юридичної особи) неможливо. Само по собі визнання недійсною угоди не захищає і не відновлює право позивача.

При цьому суд апеляційної інстанції непідтримав позицію господарського суду першої інстанції в тій частин, що умислу з боку ПП«Консоль» матеріалами справи не встановлено, що не оспорюється самим позивачем. Таким чином, відповідач-1 є добросовісним набувачем послуг, отриманих за спірним договором, оскільки сплатив відповідачу-2 вартість цих послуг. Таким чином, зазначивши ст.41 Конституції України вирішили, що стягнення з відповідача-1 на користь державного бюджету України суми 37806грн. вартості отриманих ним послуг є неможливим.

Не погодившись із постановою Запорізького апеляційного господарського суду від24.03.2006 по справі №18/521-АП позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Скарга обґрунтовано тим, що Запорізьким апеляційним господарським судом не були враховані норми ст. 207, 208 ГК України, 49 ЦК УРСР. А не врахування зазначених норм закону та не всебічне дослідження матеріалів даної справи спричинило перешкоду по проведенню державної фінансової політики в часині надходження до бюджету коштів, що тягне недостатність фінансування державної бюджетної сфери, загрожує обороноздатності держави, ефективному проведенню державної соціальної політики в напрямку захисту малозабезпечених верст населення, тобто завдає істотної шкоди державі.

Відповідачі заперечення на касаційну скаргу не надали, в судове засідання не з’явились.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду на підставі рішення, яким були визнані недійсними установчі документи ПП«Зодіак-КМ, не були обов’язковими для господарських судів. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду, згідно з ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, щодо фактів (обставин), які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

При цьому рішення районного суду не звільняло господарський суд від встановлення наявності умислу підприємства на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки у рішенні суду відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам соціалістичної держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що відповідач1 сплатив продавцю в ціні товару податок на додану вартість.

Юридичним же наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягнув за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу на виявлену невідповідність в міркуванні суду апеляційної інстанції про те, що контракт від09.01.2003 №1 був виконаний сторонами і припинив свою дію в 2003 році, тобто до набрання чинності ЦК України, на підставі чого суд визнав, що норма ст.9 Заключних та Перехідних положень Цивільного кодексу України до спірних правовідносин застосована бути не може.

Однак суд касаційної інстанції дійшов висновку, що господарські суди не мали правових підстав для застосування ст.49 Цивільного кодексу УРСР на момент ухвалення рішень у справі.

При цьому необхідно врахувати, що наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст.228 Цивільного кодексу України), не є адміністративно-правова конфіскація. Тобто Цивільний кодекс України не має норми, яка була б аналогічною, зокрема за наслідками, ст.49 ЦК УРСР. Разом з тим, Господарський кодекс України, який набрав чинності 01.012004, містить норми, які за предметом регулювання та встановленими наслідками, співпадають зі ст.49 ЦК УРСР.

Окрім того, судом має бути з’ясовано чи ліквідоване ПП«Зодіак-КМ», оскільки ліквідація сторони виключає провадження у справі.

З огляду на викладене постанова Господарського суду Запорізької області від17.01.2006 та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від24.03.2006 по справі №18/521-АП підлягають скасуванню. Справа направленню на новий розгляд. При новому розгляді суду слід врахувати наведене.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Командитного товариства «Георгій» задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від17.01.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від24.03.2006 по справі №18/521-АП- скасувати.

Справу№18/521-АП направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  Н.Є.Маринчак

                                                                                  М.О.Федоров