ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м.Київ, вул.Московська,8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2007К-17009/06, К-17163/06
К-17667/06, К-18629/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
КарасяО.В. (головуючого),
БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.
при секретарі: МіненкоО.М.
за участі представників: відповідача–БатієвськоїЛ.В., ТіцькоїІ.Ю. та Генеральної прокуратури України – ДубасаВ.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Відділення державного казначейства у м.Полтаві, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ЛМК” та Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від06.02.2006 посправі№3/259-3/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ЛМК”
до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції
третя особаВідділення державного казначейства у м.Полтаві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
та зустрічним позовом Першого заступникаПрокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ЛМК”
третя особа Відділення державного казначейства у м.Полтаві
про стягнення фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ:
ТОВ«Торговийдім«ЛМК» звернувся з позовом до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції (далі-ЛубенськаОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від23.09.2004 №0001412301/1, яким визначено податкове зобов'язання - штрафні санкції на загальну суму на суму 141347,66грн. (вт.ч.нарахована пеня за: порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 8567,88грн., та 129260,78грн., і штрафні санкції за недекларування валютних цінностей що перебувають за кордоном - в сумі 3519грн.), що винесеного по проведеній позаплановій документальній перевірці Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ЛМК” (далі-ТОВ«Торговийдім«ЛМК») з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складений Акт перевірки від19.08.2004 № 217/23-32027054 про порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за ненадходження в Україну протягом 90днів імпортної продукції, та порушення вимог п.2.7 "Положення про валютний контроль".
Перший заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі ЛубенськоїОДПІ звернувся з позовною заявою до ТОВ«Торговий дім«ЛМК» про стягнення фінансових санкцій в сумі141347,66грн., нарахованих ЛубенськоюОДПІ податковим повідомленням-рішенням від23.09.2004 №0001412301/1.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від21.07.2005 у позові ТОВ«Торговий дім«ЛМК» відмовлено. Позов першого заступника Прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської ОДПІ задоволено. Стягнуто з ТОВ«Торговий дім«ЛМК» в доход державного бюджету 141347,66пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, державного мита - 1413,48грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118грн. Рішення суду мотивовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення від23.09.2004 №0001412301/1 відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому судом першої інстанції було встановлено фактичні обставини про те, що:
03.03.2003 між ТОВ«Торговий дім«ЛМК» та ТОВ«Торговий дім«ЛМК-Столиця» (Росія, м.Москва) був укладений контракт №7, за умовами якого ТОВ«Торговий дім«ЛМК» продало заморожені м'ясопродукти українського виробництва, що підтверджується вантажно-митною декларацією. Розрахунки проведено в повному обсязі.
02.09.2002 між ТОВ«Торговий дім«ЛМК» та ТОВ «Топстандарт» (Росія, м.Москва) був укладений контракт №1, за умовами якого ТОВ«Торговий дім«ЛМК» продало заморожені м'ясопродукти українського виробництва, що підтверджується вантажно-митними деклараціями.
Однак ТОВ«Топстандарт» здійснив часткову оплату отриманого на виконання контракту №1 товару, у зв’язку із чим було ТОВ«Торговий дім«ЛМК» звернулося до арбітражного суду м.Москви з позовною заявою про стягнення з зазначеного контрагента заборгованості за цим контрактом в сумі1578588,20рос.руб., яка була задоволена.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від06.02.2006 посправі№3/259-3/13 - рішення Господарського суду Полтавської області від21.07.2005 скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001412301/1 від23.09.2004 як податкового зобов'язання в розмірі 141347,66грн. в частині визначення штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі35528,72грн. та в частині стягнення з ТОВ«Торговий дім«ЛМК» фінансової санкції в сумі 35528,72грн.
Позовні вимоги ТОВ«Торговий дім«ЛМК» задоволено частково. Визнано протиправним (недійсним) податкове повідомлення-рішення №0001412301/1 від23.09.2004 в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001412301/1 від23.09.2004 як податкового зобов'язання в розмірі 141347,66грн. та в частині визначення штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 35528,72грн.
Позовні вимоги Першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської ОДПІ задоволено частково. Стягнуто з ТОВ«Торговий дім«ЛМК» в доход Державного бюджету 105818,94грн. фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за недекларування валютних цінностей та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від06.02.2006 посправі№3/259-3/13 Відділення державного казначейства у м.Полтаві, ТОВ«Торговий дім «ЛМК» та Лубенська ОДПІ подали касаційні скарги.
Скарга Відділення державного казначейства у м.Полтаві обґрунтована тим, що Законом України "Про Державний бюджет на 2006рік" не передбачені загальнодержавні видатки на покриття судових витрат за рішенням суду. На цій підставі ВДК просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційної господарського суду в частині стягнення з Державного бюджету судових витрат.
Скарга ТОВ«Торговий дім «ЛМК» обґрунтована тим, що судом не вірно встановлені терміни звернення з позовною заявою до Арбітражного суду м.Москва про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару згідно контракту від02.09.2002 №1 на суму 1578588,20рос.Руб. При цьому ТОВ зазначило, що вина позивача не встановлена, причинно-наслідкового зв'язку між неналежним виконанням нерезидентом договірних зобов'язань та застосуванням, а тому просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляду.
Скарга Лубенської ОДПІ обґрунтована тим, що виходячи із умов вищезазначених контрактів від02.09.2002 №1 та від03.03.2003 №7, граничним терміном надходження коштів на рахунок постачальника м'ясопродуктів відповідно є: за контрактом №1 - 24.10.2003, за контрактом №7 - 06.11.2003. При цьому ОДПІ просить скасувати судові рішення в частині та відмовити в позові ТОВ«Торговий дім «ЛМК» повністю.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, пояснення представників Лубенської ОДПІ та Генеральної прокуратури України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно преамбули Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. А в статтях14, 15 Закону України 25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» наведений вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), з якого вбачається, що фінансові санкції за порушення резидентами термінів, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та за недекларування валютних цінностей що знаходяться за кордоном, не відносяться до податкових платежів.
Тобто в цій частині податкове повідомлення-рішення визнане судом протиправним (недійсним) законно.
При цьому перевіряючи правомірність нарахування штрафних санкцій та обґрунтування суду апеляційної інстанції, необхідно зазначити, що згідно ч.1 ст.1 Закону України від23.06.1994 №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. А згідно ст.4 цього Закону - порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Таким чином, оскільки судами встановлено порушення строків надходження валютної виручки, тому необхідно врахувати ст.4 Закону України від23.06.1997 №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання ним термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Відповідно датою прийняття судом позовної заяви, як вірно визначився суд апеляційної інстанції, є 20.02.2004. І починаючи з цієї дати зупиняються терміни передбачені статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і тому пеня за порушення строків надходження валютної виручки підлягала стягненню за період з 24.10.2003 по 19.02.2004. А тому загальна сума штрафної санкції, яка підлягала стягненню за несвоєчасне надходження валютної виручки по контракту №1 судом апеляційної інстанції обґрунтовано доведена і склала 93732,06грн., а нарахування пені в сумі 35528,72грн. (1292260,78 - 93732,06) таким шляхом визнано необґрунтованим.
Відповідно зазначеним повністю спростовано обґрунтування касаційних скарг ТОВ«Торговий дім«ЛМК» та Лубенської ОДПІ.
Щодо стягнення заборгованості за експортно-імпортним контрактом від03.03.2003 №7 необхідно зазначити, що судами встановлено, - нарахування штрафних санкцій за недекларування валютних цінностей в сумі 3519грн. не оспорювалось, тому визначення пені в сумі 8567,88грн. та фінансової санкції в сумі 3519грн. судами визнано правомірним також.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд касаційної інстанції наголошує, що судом першої та апеляційної інстанцій таке вирішено у повній відповідності із нормами ст.47, 49 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, де встановлено - якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. При цьому згідно ст.14 цього Кодексу - судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином всі заперечення Відділення державного казначейства у м.Полтаві щодо неправомірності стягнення судових витрат із Державного бюджету не ґрунтуються на вимогах закону.
Враховуючи наведене, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від06.02.2006 посправі№3/259-3/13 скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Відділення державного казначейства у м.Полтаві у м.Полтаві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛМК» та Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від06.02.2006 посправі№3/259-3/13 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.
Головуючий О.В.Карась
Судді А.І.Брайко
Г.К.Голубєва
А.О.Рибченко
М.О.Федоров
Судове рішення № 1328152, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 06.11.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-17009/06,к-17163/06,к-17667/06,к-18629/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: