Ухвала суду № 1328123, 20.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2007№К-9071/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., БившевоїЛ.І., КостенкаМ.І., РибченкаА.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

представники сторін в судове засідання не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в АРКрим від29.11.2004 на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від29.11.2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від31.03.2005 посправі№2-25/11353-2004

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-234»

до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в АвтономнійРеспубліціКрим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги (з доповненням) про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Керчі від19.09.2003 №0001501701/0 про донарахування податку з власників транспортних засобів в сумі основного боргу 1714грн. і штрафні санкції у розмірі857грн., винесеного на підставі Акту від17.09.2003 №98/23-2/05/30605370 про проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ "Спецмонтаж-234" за період з 01.07.2002 по 30.06.2003, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення №0001501701/0 від19.09.2003 на суму 2911грн. При цьому в Акті зазначено про те, що розрахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2002, 2003 рік не включена сума податку по трьох одиницях (ГАЗ-5301,КС-2561,АК-7,5). І порушення ч.1,2 ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» позивач по вищезгаданих засобах не надав розрахунок і не сплатив податок, що привело до заниження податкових зобов'язань в сумі 1714грн. за два роки. Тому на підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що вказані вище транспортні засоби на момент перевірки в органах ДАІ не зареєстровані, але знаходяться на балансі підприємства, що є порушенням.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від29.11.2004, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від31.03.2005 по справі№2-25/11353-2004 позов задоволений частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у містіКерчі від19.09.2003 №0001501701/0 в частині донарахування 1714грн. податку з власників транспортних засобів і 857грн. штрафних санкцій. В решті частини позову провадження по справі припинено.

Враховуючи встановлені обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували своє рішення нормами Закону України «Про податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» та постановою Кабінету Міністрів України від07.09.1999 №1388 «Про затвердження правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок» і визнали, що дії позивача не можуть бути підставою для донарахування податку і застосування штрафу.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від29.11.2004 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від31.03.2005 по справі№2-25/11353-2004 відповідач (МДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скарга обґрунтована тим, що жодною статтею Закону №1963 не передбачене звільнення від оподаткування власників транспортних засобів автомобілів, які з якої-небудь причини не експлуатуються. Скаржник, мотивуючи п.1 Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від26.02.1993 №141 вважає, що за транспортні засоби, що не експлуатуються за якимись причинами, але числяться на балансі платника податку, податок сплачується на загальних підставах за повний рік.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.1 Закону України від11.12.1991 №1963 «Про податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» - платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичним особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів на основі бухгалтерського звіту (балансу) за станом на 01січня поточного року.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від07.09.1999 №1388 «Про затвердження правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок» (із змінами та доповненнями) перереєстрація транспортних засобів справляється у разі зміни власника, місця стоянки, місцезнаходження або найменувань власника - юридичної особи, що є власником транспортного засобу. Відповідно до пункту 7 (правил) така реєстрація повинна бути проведена протягом 10 діб після придбання....

Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих в підрозділах ДАІ, а також без номерного знака забороняється.

Таким чином, судами обґрунтовано встановлено, що об'єктом даного податку є зареєстровані транспортні засоби в органах ДАІ. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірні транспортні засоби зняті з обліку в МРЕО ДАІ міста Сімферополя ГУМВД України 02.01.2002 і не поставлені на облік в місті Керчі. Хоча повинні пройти перереєстрацію в ДАІ у м.Керчі у зв'язку із зміною власника, що не було зроблено.

При цьому необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки порушення Правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України (пункт 7) не може бути підставою для донарахування податку і застосування штрафу, оскільки норма ст.1 Закону України №1963 «Про податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначає, що транспортні засоби мають бути зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством. Тобто законодавець чітко встановлює обовязковість правил державної реєстрації, тобто в даному випадку необхідно враховувати Постанову Кабінету Міністрів України від07.09.1999 №1388 «Про затвердження правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок».

А оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в розрахунок суми податку з власників транспортних засобів не включено три транспортні засоби ГАЗ-5301, КС-2561, АК-7,5, які передані на баланс підприємства ЗАТ "Механомонтаж ССУ-234" міста Сімферополя, у звязку із чим не поставлені на облік, про що саме і зазначено в Акті, тому є обґрунтованим висновок про відсутність у відповідача підстав для донарахування податку і застосування штрафу.

Відповідно враховуючи зазначене суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від29.11.2004 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від31.03.2005 по справі№2-25/11353-2004 скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в АРКрим залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від29.11.2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від31.03.2005 по справі№2-25/11353-2004 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді А.І.Брайко

Л.І.Бившева

М.І.Костенко

А.О.Рибченко