Ухвала суду № 132739847, 09.12.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 754/13527/25

Провадження № 2/362/4688/25

У Х В А Л А

09.12.2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовної заяви ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про скасування арешту,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області від Деснянського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), про скасування арешту.

Представник ОСОБА_1 адвокат Пінчук Ю. звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, накладений на підставі постанови від 09.11.2012 державним виконавцем Деснянського відділу Державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №35098561 та виключити запис про обтяження №13234537, дата реєстрації від 12.11.2012 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.10.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, враховуючи, що провадження вже відкрито, суд приходить до висновку, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною першоюстатті 42 ЦПК Українивизначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно частини першоїстатті 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до частини першоїстатті 47 ЦПК України, здатність здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повнолітня, а також юридичні особи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина другастатті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" вказує, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно з роз`ясненням, що містяться в п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі про зняття арешту з майна є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною (ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України). Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Отже, відповідачами у вказаних справах є стягувач - особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має бути залучено відповідний орган який наклав арешт на це майно.

Позивачем не вказано, яким саме чином порушені права Деснянського відділу Державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), які ні є стягувачами по виконавчому провадженню.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем у позовній заяві не зазначеновідповідачем у справі стягувача, особу в інтересах якої було накладено арешт,а томупозивачу потрібновизначитися щодоналежного відповідачапо справі.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне застосувати вимоги ч. 11 ст. 187 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме надати суду докази сплати судового збору, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про скасування арешту -залишити без рухута надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко