Рішення № 132526987, 10.12.2025, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2423/25

номер провадження 2/531/1097/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 грудня 2025 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», через свого представника, звернулося до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з нього заборгованість за договором № 1692776 від 13.08.2024 у розмірі 29805,00 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту- 5000,00 грн.; заборгованості по відсотках- 14925,00 грн.; пені- 9880,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На обґрунтування позову зазначив, що 13.08.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 1692776, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою 1,5 % в день. 31.03.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого було відступлено право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача ТОВ «Свеа фінанс» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи, просить справурозглядати у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 58).

Відповідач в судове засідання не з`явився, сповіщався про дату та час судового засідання за адресою місця проживання,зареєстрованого у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи не надав.

Згідно ч. 4 ст. 223ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280ЦПК України.

За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.66).

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року розгляд справи відкладено, для повторного виклику відповідача (а.с.75).

Згідно ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.08.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 1692776, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою 1,5 % в день (а.с. 9-20).

31.03.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого було відступлено право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача (а.с. 31-44).

Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором. Внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку складає 29805,00 грн., з нихтіло кредиту у розмірі 5000,00 грн., відсотки у розмірі 14925,00 грн; пеня- 9880,00 грн (а.с. 27-29).

Норми права які застосував суд та підстави їх застосування.

У відповідності до ст. ст.525,526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із положень частини першої ст.638ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1ст.1047 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1048ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно зі статтею 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правовоїпозиції висловленоїВерховним СудомУкраїни впостанові від23.09.2015року усправі №6-979цс15слідує,що зазмістом вказанихвище положеньзакону,боржник,який неотримав повідомленняпро передачуправа вимогиіншій особі,не позбавляєтьсяобов`язкупогашення заборгованості,а лишемає правона погашеннязаборгованості первісномукредитору ітаке виконанняє належним.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору між ТОВ «Селфі кредит» і відповідачем та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачені у договорі строки кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами, а тому вимоги позивача в цій частині суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 9880,00 гривень пені суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, у стягненні пені з відповідача на користь позивача слід відмовити, оскільки позивач мав її списати в силу зазначеного припису закону.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК Українипропорційно до задоволених вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., таким чином на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, в сумі 1619,37 гривень.

Керуючись ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Свеа фінанс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості простягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за договором № 1692776 від 13.08.2024 року в розмірі 19925,00 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень 00 коп.) гривень,судовий збір у розмірі1619,37 (одна тисяча шістсот дев`ятнадцять гривень 37 коп) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», місцезнаходження юридичної особи: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.С.Фисун