Ухвала суду № 1325063, 23.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2007№К-8330/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представника відповідача ПоповіченкаО.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Київській області на рішення Господарського суду м.Києва від21.03.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від18.05.2005 по справі№28/431

за позовом Закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»

до Державної податкової адміністрації в Київській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від02.06.2004 №24/32-1/23243188/5448 від10.08.2004 №24/23-1/1/8435 від22.08.2004 № 24/32-1/2, які прийняті на підставі Акту ДПА у Київській області від28.05.2004 №33/32-1-4/23243188 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" за період з 01.07.2002 по 30.09.2003».

Рішенням Господарського суду м.Києва від21.03.2005 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від18.05.2005 по справі№28/431 - позов задоволено повністю.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від02.06.2004 №24/32-1/23243188/5448, згідно з пп."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 801975грн. (267325грн. основного платежу та 534650грн. штрафних (фінансових) санкцій.)

За результатами апеляційного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від10.08.2004 №24/23-1/1/8435 від22.08.2004 №24/32-1/2.

В Акті перевірки від28.05.2004 зазначено, що відповідно до виплати доходу нерезидента, отриманого на території України, позивачу необхідно було утримувати податок на доходи нерезидента з джерелом походження з України, на підставі чого і було здійснено розрахунок та донараховано податок на доходи нерезидентів, одержаних на території України.

Фактичною ж підставою нарахування податкового зобов'язання були укладені між ЗАТ "А.Е.С.Київобленерго" (компанія, власник) та нерезидентами України (консультантами) договори:

-з надання юридичних та регуляторних послуг №395. Оплата наданих послуг здійснена на підставі затверджених графіків виконаних послуг та актів виконаних робіт; надано акт виконання юридичних та регуляторних послуг від27.12.2002 на суму 105480доларів США; розрахунки за надані послуги проведені від31.03.2003 в сумі 562514,30грн. (курс 5,3329-105480 доларів США.)

-договір від04.09.2002 №363 на надання послуг: підготовка та огляд поточних тенденцій російського та східноєвропейського енергетичних ринків; підготовка огляду російського та східноєвропейського ринку облігацій; допомога Компанії в підготовці "Кімнати даних", по якому було проведено розрахунки у дол.США по курсу НБУ на день перерахування згідно актів виконаних робіт.

-угоду про надання послуг від05.05.2003 №050503, предметом якої була допомога позивачу в аналізі та узгодженні можливих фінансових та стратегічних альтернатив та з інших питань; консультації щодо розробки та з усіх фінансових питань, пов'язаних з додатковими інвестиціями Компанії в Україну та сусідні країни. Оплата за послуги, надані за цією угодою склад у дол.США також проведена на підставі акту виконаних робіт по курсу НБУ.

-угоду від15.05.2003 №150503, про надання допомоги компанії в аналізі та узгодженні можливих фінансових та стратегічних альтернатив та надасть допомогу з інших питань, дослідження та вивчення регуляторного середовища для потенційної юридичної та акціонерної реструктуризації, оцінка вартості Компанії та її українських афілійованих осіб, оплата по якій проведена в такому ж порядку.

-угоду про надання послуг від15.07.2003 №150703/276, про надання допомоги компанії в аналізі та узгодженні можливих фінансових та стратегічних альтернатив, дослідженні реструктуризації акціонерної структури Компанії та її українських афілійованих осіб, консультації та допомога компанії в розробці її стратегії. Оплата проведена в такому ж порядку - на підставі акту виконаних робіт по курсу НБУ.

Судом було наголошено на тому, що відповідачем було зроблено висновок про те, що фірма "Сі.Ейч.Гернсі Енд Компані" (США) не може користуватися пільгою при оподаткуванні доходів, отриманих на території України відповідно до міжнародної Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал» яка ратифікована від26.05.1995, та набула чинності від05.06.2000, з посиланням на п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та постанову Кабінету Міністрів України від06.05.2001 №470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», оскільки, за висновком ДПІ, довідка яка підтверджує статус нерезидента фірми "Сі.Ейч.ГернсіЕндКомпані" (США) на момент перевірки представлена у формі, яка не відповідає вимогам листа ДПА України від07.03.1998 №2339/10/12-0217 та листа від17.02.2004 №2625/7/12-0117. Однак зазначене не впливає на формування податкових зобовязань, які визначаються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи встановлене суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки нормою п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено перелік видів доходів, які визнаються для цілей ст.13 доходами джерелом походження з України, який є вичерпним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду повністю погодилась із висновком суду першої інстанції.

Не погодившись із рішенням Господарського суду м.Києва від21.03.2005 та постановою Київського апеляційного господарського суду від18.05.2005 по справі№28/431 відповідач (даліДПА) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та в задоволенні позову відмовити у звязку із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скарга обґрунтовано тим, що відповідно до п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким президентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу в якому проти скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. В обґрунтування свого заперечення послався на п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено перелік видів доходів, які визнаються для цілей ст.13 доходами джерелом походження з України, та наголосив, що такий перелік є вичерпним.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції від22.05.1197 №283) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Як правомірно встановлено судами - предметом вищезазначених правочинів є надання позивачеві саме консультаційних послуг, що також підтверджується актами виконаних робіт, якими між позивачем та його контрагентами було оформлено прийняття результату послуг, та на підставі яких позивачем було сплачено кошти.

Тобто спростовуючи обґрунтування відповідача, судами вірно зазначено, що в Акті перевірки від28.05.2004 відсутні визначення, який саме доход (із зазначених у п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») було отримано нерезидентами - контрагентами позивача із джерелом походження з України.

Таким чином, оскільки фактичні обставини справи, які встановлені судами свідчать про те, що позивачем виручку нерезидента від наданих на території України послуг (виконаних робіт), було виключено зі складу доходів із джерелом походження з України, на які не розповсюджується дія положень ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому враховуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції погоджується із правомірним обґрунтуванням судів про те, що згідно з підпунктом "й" п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у позивача були відсутні будь-які правові підстави утримувати податок з доходів нерезидентів, які отримані останніми на підставі вище перелічених угод, а отже, донарахування позивачеві на підставі спірних податкових повідомлень - рішень податку на прибуток судами законно визнано таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства, і нарахування штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірним.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується із обґрунтуванням своєї позиції судами першої та апеляційної інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Тому рішення Господарського суду м.Києва від21.03.2005 та постанова Київського апеляційного господарського суду від18.05.2005 по справі№28/431 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від21.03.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від18.05.2005 посправі№28/431 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді А.І.Брайко

Г.К.Голубєва

А.О.Рибченко

М.О.Федоров