Рішення № 132454260, 04.12.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/913/25

провадження № 2/631/765/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» адвокат Титаренко Владислав Володимирович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1975167 від 13 серпня 2025 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року у розмірі 68711 гривень 08 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1400 гривень 00 копійок та сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 20 січня 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 був укладений договір у вигляді підписання заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0256/82/791242, відповідно до якого кредитодавець відкрив картковий рахунок клієнту та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 50000 гривень 00 копійок з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 500000 гривень 00 копійок (пункти 1.3, 1.4.1 Договору).

Відповідно до умов кредитного договору, зокрема пункту 1.2, з дати встановлення (зміни) поточного ліміту клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за картковим рахунком, із здійсненням банком договірного списання коштів кредиту з карткового рахунку у визначених договором випадках. Метою кредиту є придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Як вказав представник позивача, строк кредиту сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 заяви. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту. Продовження строку кредитування є можливим згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2 статті 2 розділу 6 Правил (пункт 1.5 Договору).

Відповідно до вищевикладеного датою початку кредитування є 20 січня 2020 року, з кінцевим терміном повного погашення кредиту (з урахуванням пролонгації договору) до 20 січня 2028 року.

Згідно з пунктом 1.6 Договору, процентна ставка за користування кредитом (у тому числі за користування недозволеним овердрафтом) складає 45,0% річних.

Підпунктом 2.1 Договору визначено, що на дату підписання заяви та відкриття карткового рахунку поточний ліміт становить 0 (нуль) гривень. Протягом тридцяти робочих днів з дати заяви, після відкриття карткового рахунку банк може змінити розмір поточного ліміту, про що направляє клієнту SMS-повідомлення на номер телефону, що наданий клієнтом при підписанні заяви або інший - номер телефону, що наданий клієнтом в процесі обслуговування. Датою початку кредитування є дата направлення банком клієнту першого після підписання заяви SMS - повідомлення про встановлення (зміни) поточного ліміту. Банк повідомляє клієнта про розмір поточного ліміту в наступному періоді згідно порядку, передбаченому підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 розділу 6 Правил.

Відповідно до умов Кредитного договору, позичальник зобов`язався сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користуванням кредитом в розмірі 5 % від власної заборгованості перед банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом визначається пунктами 2.5.5 2.5.13 пункту 2.5. статті 2 розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку кредиту.

Представник позивача зазначив, що банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором. Проте, всупереч умовам укладеного кредитного договору, ОСОБА_1 припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

20 лютого 2024 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» був укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» передає (відступає) за плату, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до пункту 2.4 Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників та набуває прав грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20 лютого 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», сума заборгованості за яким становить 68711 гривень 08 копійок, з яких: 56840 гривень 00 копійок сума заборгованості за дозволеним овердрафтом, 11871 гривня 08 копійок сума заборгованості за недозволеним овердрафтом. При цьому, після відступлення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунок позивача.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом, заборгованість за наведеним вище кредитним договором, як стверджував представник позивача, відповідачем не погашається, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, яка становить 68711 гривень 08 копійок, яку позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи частин 1 та 3 статті 512, статтей 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 639, 1048, 1049 та 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 жовтня 2025 року позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 грудня 2025 року визначено про заочний розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» у судове засідання, призначене на 04 грудня 2025 року, не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно, відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» адвокат Титаренко Владислав Володимирович з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 7695/25-вх. від 04 грудня 2025 року, відповідно до якої просив розгляд справи провести за відсутності представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судові засідання, що були призначені на 16 жовтня 2025 року, 18 листопада 2025 року та 04 грудня 2025 року, не з`явився, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно у відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України за адресою реєстрації місця проживання, вказаної у повідомленні Просянського старостинського округу № 8 Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області за № 21-58/85. Судові повістки про виклик відповідача були повернуті на адресу суду з відміткою відділення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» про неможливість вручення «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, у судове засідання, призначене на 04 грудня 2025 року, ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не надав, станом розгляду справи не цікавився.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В даному випадку відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання». Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23 (провадження № 61-73св24).

Окрім цього, частиною 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до частини 1статті 280 Цивільного процесуального кодексу Україниу зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явився у судове засідання, а сторона позивача звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, де зазначили, що проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечують, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

З наданих до позовної зави доказів судом встановлено, що 20 січня 2020 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) підписали Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0256/82/791242 (тип кредиту кредитування рахунку) (далі Договір).

У пункті 1.1 Договору визначено, що банк відкриває картковий рахунок клієнту ІВАN 350589262051105654/ НОМЕР_1 в гривні, випускає та надає клієнту персональну картку, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням персональної картки або її (їх) реквізитів відповідно до Правил систем, Правил та Тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 0 гривень 00 копійок та може бути змінений в порядку та на умовах, передбачених пунктом 2.1 Заяви. Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 50000 гривень 00 копійок. Строк кредиту сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 Заяви. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Подовження строку кредиту є можливим згідно підпункту 2.3.4 пункту 2.3 статті 3 розділу 6 Правил (пункти 1.4 та 1.5 Договору).

Відповідно до пункту 1.6 Договору проценти (за користування кредитом), в тому числі за користування недозволеним овердрафтом процентна ставка фіксована, 45 % річних. Процентна ставка за користування сумою кредиту «оплата частинами» становить 0,0001 % річних.

У пункті 2.1 Договору сторони дійшли згоди, що на дату підписання заяви та відкриття карткового рахунку поточний ліміт становить 0 (нуль) гривень 00 копійок. Протягом тридцяти робочих днів з дати заяви, після відкриття карткового рахунку банк може змінити розмір поточного ліміту, про що направляє клієнту SMS-повідомлення на номер телефону, що наданий клієнтом при підписанні заяви або інший номер телефону, що наданий клієнтом в процесі обслуговування. Датою початку кредитування є дата направлення банком клієнту першого після підписання заяви SMS-повідомлення про встановлення (зміни) поточного ліміту. Банк повідомляє клієнта про розмір поточного ліміту в наступному періоді згідно порядку, передбаченому підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 розділу 6 Правил.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Договору проценти нараховуються та сплачуються клієнтом в порядку, визначеному підпунктами 2.5.1 2.5.4 пункту 2.5 статті 2 розділу 6 Правил. В порядку та на умовах, визначених підпунктами 2.5.5 2.5.6 пункту 2.5 статті 2 розділу 6 Правил, клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед банком, але не менша тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом, в тому числі недозволеного овердрафту визначається пунктам 2.5.5 2.5.13, пункту 2.5 статті 2 розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредитом.

У додатку № 1 до Заяви № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року визначено сума поточного ліміту 50000 гривень 00 копійок, строк кредитування 48 місяців, дата щомісячного платежу до 20 числа, розмір щомісячного платежу (від суми заборгованості) 5 %, розмір щомісячного платежу 6275 гривень 96 копійок, погашення суми кредиту 2500 гривень 00 копійок, проценти за користування кредитом 1910 гривень 96 копійок, комісія за зняття готівки 1515 гривень 00 копійок, розмір страхового платежу (від суми заборгованості на початок місяця) 0,7 % (мінімальний 15 гривень), неустойка (від суми простроченого щомісячного платежу) 1 % (мінімальний 50 гривень), реальні річна процентна ставка 45,06 %, загальна вартість кредиту 141515 гривень 00 копійок. Вказаний додаток також містить особистий короткий підпис ОСОБА_1 .

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 20 січня 2020 року ОСОБА_1 також підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», тарифна модель «Кредитна картка Карта 2.0», який містить інформація та кредитні дані кредитодавця, а також умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема, тип кредиту кредитування поточного рахунку споживача, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (картковий рахунок); сума/ліміт кредиту від 1000 гривень 00 копійок до 100000 гривень 00 копійок; строк кредитування 48 місяців; мета отримання кредиту придбання споживчих товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреби, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та сплата споживачем страхового платежу на користь страховика; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом у визначеному договором про споживчий кредит; процентна ставка, відсотків річних 45 %; тип процентної ставки фіксована; орієнтовна загальна вартість 283015 гривень 00 копійок; реальна річна процентна ставка 45,06 % річних; кількість та розмір платежів, періодичність внесення щомісячно протягом строку дії договору про споживчий кредит, мінімальний платіж 5 % від суми заборгованості.

Крім того, 20 січня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву № 010/0256/82/791242 на приєднання до договору добровільного страхування життя № РБ1701 від 25 вересня 2017 року, якою акцептував/прийняв пропозицію ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА-ЖИТТЯ» на укладання договору добровільного страхування життя № РБ1701 від 25 вересня 2017 року для клієнтів фізичних осіб, які отримують споживчий кредит в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству, пов`язані із життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи ОСОБА_1 . Страхова сума визначається згідно з пунктом 3.4 Договору; розмір страхового платежу визначається згідно пункту 3.5 Договору, страховий тариф 0,7 % від страхової суми для розрахунку страхового платежу за кожен місяць.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання 20 січня 2020 року заяви про відкриття карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0256/82/791242, та заяви № 010/0256/82/791242 на приєднання до договору добровільного страхування життя № РБ-1701 від 25 вересня 2017 року, а також Паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», тарифна модель «Кредитна картка - Карта 2.0».

З копії розписки про отримання картки, вбачається, що 20 січня 2020 року під особистий короткий підпис ОСОБА_1 отримав від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» платіжну картку НОМЕР_2 .

З виписки по рахунку за період з 20 січня 2020 року по 22 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу Українисвідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

З наданого АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ«РАЙФФАЙЗЕН БАНКАВАЛЬ» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року, номер карткового рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) складає 68711 гривень 08 копійок, з яких: 56840 гривень 00 копійок сума заборгованості за дозволеним овердрафтом, 11871 гривня 08 копійок сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростовано.

Таким чином, за встановленим у судовому засіданні обставинами, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань за договором не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надав. У зв`язку з відсутністю здійснення належних платежів на виконання умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року, яка станом на 22 лютого 2024 року склала 68711 гривень 08 копійок, з яких: 56840 гривень 00 копійок - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 11871 гривня 08 копійок - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом, що підтверджено відповідним розрахунком заборгованості, складеним АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20 січня 2020 року по 22 лютого 2024 року, сформованою АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 05 травня 2025 року.

Як свідчать наявні матеріали справи, 20 лютого 2024 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (Первісний кредитор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ (Новий кредитор) «СІТІ ФІНАНС» був укладений Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до пункту 2.1 якого на умовах та в порядку, встановленому цим договором та відповідно до статтей 512 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату належні права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до пункту 2.4 Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора від боржників за кредитними договорами у відповідності до чинного законодавства України. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр боржників доповнює, а не змінює попередній. Права вимоги переходить до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього викупу.

Як убачається з копії платіжної інструкції № 410 від 20 лютого 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» сплатило АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» суму грошових коштів у розмірі 2543769 гривень 15 копійок як оплату загальної вартості портфеля заборгованості згідно пункту 3.4 Договору відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20 лютого 2024 року.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20 лютого 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 (порядковий номер 283), за кредитним договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року, на загальну суму 68711 гривень 08 копійок, з яких: 56840 гривень 00 копійок сума заборгованості за дозволеним овердрафтом, 11871 гривня 08 копійок сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Отже,ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«СІТІ ФІНАНС»набуло правагрошової вимогидо відповідачау загальнійсумі 68711 гривень 08 копійок.

Як свідчать наявні матеріали справи, всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 , не виконав у повному обсязі свого зобов`язання перед первісним кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», що відповідачем не оспорювалось.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» за кредитним договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 рок, у загальній сумі 68711 гривень 08 копійок, з яких: 56840 гривень 00 копійок сума заборгованості за дозволеним овердрафтом, 11871 гривня 08 копійок сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

На адресу відповідача, ОСОБА_1 , 22 квітня 2025 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було направлено досудову вимогу, відповідно до якої боржнику було запропоновано сплатити виниклу заборгованість за кредитним договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року у загальній сумі 68711 гривень в строк до 22 травня 2025 року. Проте відповідачем вищевказана заборгованість у добровільному порядку сплачена не була.

При цьому відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

У частині 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).

За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо волясторін вираженаза допомогоютелетайпного,електронного абоіншого технічногозасобу зв`язку. Правочинвважається таким,що вчиненийу письмовійформі,якщо вінпідписаний йогостороною (сторонами). Правочин,який вчиняєюридична особа,підписується особами,уповноваженими наце їїустановчими документами,довіреністю,законом абоіншими актамицивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1?статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

При цьому, як вже зазначалось, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем факту підписання 20 січня 2020 року кредитного договору № 010/0256/82/791242.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно дочастин 1та 2статті 1054Цивільного кодексуУкраїни закредитним договоромбанк абоінша фінансоваустанова (кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірі тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільногокодифікованого законуУкраїни процентнаставка закредитом можебути фіксованоюабо змінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Отже, після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти за використання коштів, а також комісію.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги кредитного договору № № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року відповідачем належним чином не виконані, що є порушеннямстаттей 526 530 Цивільного кодексу України.

Також суд бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, відповідно до якої суд вказав, що якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування.

Приписами статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодифікованого закону України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зістаттею 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В силу частини 1статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому слід зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним.

Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді також не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно достатті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуваннямнаведеного,при заочномурозгляді справи,аналізуючи зібраніу справідокази,як кожнийокремо такй всіу сукупності,суд доходитьвисновку,що вимогипозивача щодостягнення зі ОСОБА_1 заборгованостіза кредитнимдоговором №010/0256/82/791242від 20січня 2020року урозмірі 68711гривень 08копійок,що складаєтьсяз: сумизаборгованості задозволеним овердрафтом 56840гривень 00копійок, суми заборгованостіза недозволенимовердрафтом 11871 гривня 08 копійок, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами

При цьому суд наголошує, що судове доказування це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі на виконання свого процесуального обов`язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалівсправи вбачається,що позивачемпри подачіпозовної заявидо судубуло сплаченосудовий збірна загальнусуму 3028гривень 00копійок,що підтвердженоплатіжною інструкцією № 1848від 25липня 2025року,надавач платіжнихпослуг АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Частиною 1статті 141Цивільного процесуальногокодексу Українивстановлено,що судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень 00 копійок.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 3статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Положеннями статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, щоучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З огляду на приписи частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з розподілом судових витрат на правничу допомогу адвоката здійснюється частинами 2 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовано, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частина 3статті 141 Цивільного процесуального кодексу Українинаголошує на необхідності врахування судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно достатті 17 Закону України «При виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Частиною 8статті 141 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 1012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 наведеного Закону України встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

З наданих суду документів вбачається, що представником позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» є Титаренко Владислав Володимирович, який відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2971, виданого 22 лютого 2022 року головою Ради адвокатів Закарпатської області, є адвокатом, й діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1975167, виданого 13 серпня 2025 року.

Як убачається з матеріалів справи, 14 червня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» та адвокатом Титаренком Владиславом Володимировичем був укладений договір про надання правничої допомоги № 14/06/2023, відповідно до підпункту 1.1 якого адвокат за дорученням клієнта, зобов`язується в порядку та у спосіб передбаченому законом, надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором про надання правничої допомоги відповідно до замовлень, які оформлюються у формі додатка 3 та мають власну нумерацію, що є невід`ємними частинами до нього, якщо інше не визначено Додатковою угодою.

Відповідно до пункту 2.1 Договору адвокат у відповідності до пункту 1.1 цього Договору надає клієнту наступну правничу допомогу: вивчати наявні матеріали, формувати правову позицію та лінію захисту клієнта у справі; складати заяви, скарги, листи, запити, звернення та інші документи правового характеру з правом їх підпису від імені клієнта у справі; звертатися з адвокатськими запитами, складати листи, заяви, звернення та інші документи

правового характеруз правомїх підписувід іменіклієнта усправі;отримувати відімені клієнтавідповіді наадвокатські запитилисти,заяви,звернення таінші документиправового характеруу справі;збирати таподавати відімені клієнтадокази усправі;здійснювати представництвоклієнта вусіх органахдержавної владиорганах місцевогосамоврядування,правоохоронних органах,установах таорганізаціях,пов`язаних іздосудовим тасудовим розглядомсправ,в науково-досліднихінститутах (установах),закладах судовоїекспертизи,інших експертнихустановах,в органахстатистики,державних нотаріальнихконторах,органах державноївиконавчої служби,приватними тадержавними нотаріусами,приватними тадержавними виконавцями,експертами зпитань виконанняумов цьогоДоговору;здійснювати представництвоКлієнта передпідприємствами,установами,організаціями незалежновід формвласності тапідпорядкування,перед фізичнимита юридичними,посадовими іслужбовими особами,суб`єктами державноїреєстрації юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань,відділеннями поштовогозв`язку,громадських організаціях,та підприємствахрізних формвласності,перед банківськимита іншимифінансовими установами,перед їхслужбовими тапосадовими особамиз питаньвиконання умов цього договору; складати позовні заяви, відзиви, відповіді, скарги, заяви клопотання, пояснення, заяви, відповіді, заперечення, запити, звернення, інші документи правового характеру з правом їх підпису від імені клієнта у справах; здійснювати представництво Клієнта в місцевому суді (першої інстанції) у справі; складати апеляційні скарги, заяви клопотання, пояснення, заяви, відповіді, заперечення, запити, звернення, інші документи правового характеру з правом їх підпису від імені клієнта у справі; здійснювати представництво клієнта в апеляційному суді (другої інстанції) у справі; складати касаційні скарги, заяви клопотання, пояснення, заяви, відповіді, заперечення, запити, звернення, інші документи правового характеру з правом їх підпису від імені клієнта у справі; здійснювати представн6ицтво клієнта в касаційному суді.

Згідно з пункту 4.1 Договору вартість правничої допомоги та порядок розрахунків за її надання клієнту, визначаються сторонами в Додатку 1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною .цього Договору та актами наданої правничої допомоги.

Відповідно до додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14 червня 2023 року сторони визначили та погодили детальну вартість правничої допомоги та гонорар адвоката.

24 липня 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» та адвокат Титаренко Владислав Володимирович підписали замовлення № 1346 до договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14 червня 2023 року, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» передало в роботу адвокату матеріали по справі про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року.

Також, 24 липня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» та адвокат Титаренко Владиславом Володимировичем був підписаний Акт виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 1346 до договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14 червня 2023 року, згідно якого адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: аналіз судової практики вартістю за 1 годину 400 гривень 00 копійок, аналіз матеріалів отриманих від клієнта за кредитним договором № 010/0256/791242, вартістю за 1 годину 400 гривень 00 копійок, підготовка позовної заяви з додатками, відправлення пакету документів, вартістю за 1 годину 600 гривень 00 копійок.

Згідно платіжної інструкції № 1875 від 25 липня 2025 року, надавач платіжних послуг АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» перерахувало адвокату Титаренку Владиславу Володимировичу оплату за послуги з правничої допомоги за замовлення № 1346 до договору № 14/06/2023 від 14 червня 2023 року у сумі 1400 гривень 00 копійок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зроблений правовий висновок, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Одночасно з цим частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4 та 5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 907/357/16, від 18 грудня 2018 року у справі № 910/4881/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18, від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.

В даній справі ОСОБА_1 не звертався до суду з клопотанням про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, який бере участь у справі, відповідає обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт, визначених детально у відповідному акті прийому-передачі наданих послуг, є співмірним із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на їх виконання, а тому їх необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 16, 202, 204, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 614, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, статтями 1 5, 10 13, 17,?19, 23, 76,?81, 89, 133, 137, 141, 206, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 010/0256/82/791242 від 20 січня 2020 року у розмірі 68711 (шістдесят вісім тисяч сімсот одинадцять) гривень 08 копійок, з яких: 56840 гривень 00 копійок сума заборгованості за дозволеним овердрафтом, 11871 гривня 08 копійок сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_4 ,на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«СІТІ ФІНАНС»понесені судовівитрати посплаті судовомузбору урозмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39508708, адреса місцезнаходження: вулиця Січових Стрільців, будинок № 37/41, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Трояновська