Рішення № 13242860, 28.12.2010, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-6692/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 року Димитровський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифонової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 27 вересня 1994 року по 27 лютого 2008 року він працював у ДП «ВК»Краснолиманська» на посаді гірничо робочим очисного вибою 5 розряду.

09 жовтня 2007 року йому був виданий наряд на кріплення нижнього сопряжіння 1 Західної лави пласта m4-2 та обслуговування привідної головки забійного конвейора СП-301. Приблизно о 19.50 годині при транспортувані гірничої маси конвейором СП-301, на сопряжінні 1 Західної лави пласта m4-2 з конвейором штреку, негабаритним куском вугілля була збита кріп сопряжіння, яка впала на спину ОСОБА_1 та прижала його до двигуна привідної станції конвейора СП-301. Після отримання травми його було госпіталізували до Димитрівської ЦМЛ, де він перебував на лікуванні з 10 жовтня 2007 року по 08 листопада 2007 року з діагнозом: закритий оскольчатий перелом тіла лівої лопатки зі зміщенням. Підозра на компресійний перелом тіл Д6, Д7 позвонків на фоні розповсюдженого остеохондрозу міжхрящових дисків з корішковим зломом. Ушиб мяких тканин голови, лівого плічового сустава.

За наслідками нещасного випадку на виробництві були складені акти по формі Н-1, Н-5 від 24 жовтня 2007 року.

Після виписки продовжував лікування у Димитровській міській лікарні з 18 грудня 2007 року по 28 грудня 2007 року. У неврологічному відділені ДОКТМО з 26 березня 2008 року по 04 квітня 2008 року; з 26 листопада 2008 року по 11 грудня 2008 року. У нейрохірургічному відділені № 3 ДОЛВЛ з 24 грудня 2008 року по 12 січня 2009 року. У Димитровській міській лікарні з 01 червня 2009 по 11 червня 2009 року; з 18 січня 2010 року по 28 січня 2010 року; з 20 вересня 2010 року по 29 вересня 2010 року.

04 березня 2010 року міжрайона МСЕК встановила йому 60% втрати працездатності з призначенням III групи інвалідності.

В наслідок нещасного випадку на виробництві, йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в наступному: під час одержання травми, а також в подальшому, він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань; під час, коли йому придавило ногу, з'явилася тривога за своє життя; він став інвалідом III групи, а хвороба ж таки прогресує.

Поїздки на лікування, операція, консультації у спеціалістів тягнуть за собою великі грошові витрати. Після одержання інвалідності і втрати працездатності, у нього повністю змінилися умови повноцінного життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання стосовно погіршення відносин з оточуючи тими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Кращим стан його здоров'я вже ніколи не стане. Він постійно повинен наглядатися у лікаря, відтепер він на все життя залишиться хворим і стан його здоров'я ніколи не покращиться, в зв»язку з чим заподіяну йому моральну він оцінює у сумі 80 000 грн. (вісімдесят тисяч гривень), щоб хоч так відшкодувати глибину його душевних та фізичних страждань, чисельності слідків для нього, що виникли внаслідок травми на виробництві.

23 лютого Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворіння, які спричинили втрату працездатності», яким виключена частина третя статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворіння, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон), яка передбачала виплату моральної шкоди потерпілим на виробництві.

Зараз відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням норм Кодексу законів про працю України. Так, відшкодування моральної шкоди здійснює роботодавець, про що свідчить положення статті 237 : «Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагань від нього додаткових зусиль для організації свого життя».

В даному випадку порушення його прав сталося у сфері трудових відносин, а саме: він одержав травму на виробництві, його вини в одержання травми немає. Після травми значно змінився мій спосіб життя, він не може жити повноцінним життям. Він не спілкується з друзями і знайомими. Все це його дуже сильно пригнічує, він зазнає душевні страждання і переживання, особливо з урахуванням необоротності наслідків травми. Відтепер йому потрібні додаткові зусилля для організації свого життя.

В зв'язку з тим, що він тривалий час знаходився на лікуванні, що підтверджується медичними документами, позивач просить визнати пропуск звернення до суду з поважних причин і продовжити строк для звернення до суду з позовною заявою.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності внаслідок тяжкого стану здоровя, наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27 вересня 1994 року по 27 лютого 2008 року він працював у ДП «ВК»Краснолиманська» на посаді гірничо робочим очисного вибою 5 розряду. (а. с. 9-15).

09 жовтня 2007 року йому був виданий наряд на кріплення нижнього сопряжіння 1 Західної лави пласта m4-2 та обслуговування привідної головки забійного конвейора СП-301. Приблизно о 19.50 годині при транспортувані гірничої маси конвейором СП-301, на сопряжінні 1 Західної лави пласта m4-2 з конвейором штреку, негабаритним куском вугілля була збита кріп сопряжіння, яка впала на спину ОСОБА_1 та прижала його до двигуна привідної станції конвейора СП-301. Після отримання травми його було госпіталізували до Димитрівської ЦМЛ, де він перебував на лікуванні з 10 жовтня 2007 року по 08 листопада 2007 року з діагнозом: закритий оскольчатий перелом тіла лівої лопатки зі зміщенням. Підозра на компресійний перелом тіл Д6, Д7 позвонків на фоні розповсюдженого остеохондрозу міжхрящових дисків з корішковим зломом. Ушиб мяких тканин голови, лівого плічового сустава.

За наслідками нещасного випадку на виробництві були складені акти по формі Н-1, Н-5 від 24 жовтня 2007 року. (а. с. 16-20).

Після виписки продовжував лікування у Димитровській міській лікарні з 18 грудня 2007 року по 28 грудня 2007 року. У неврологічному відділені ДОКТМО з 26 березня 2008 року по 04 квітня 2008 року; з 26 листопада 2008 року по 11 грудня 2008 року. У нейрохірургічному відділені № 3 ДОЛВЛ з 24 грудня 2008 року по 12 січня 2009 року. У Димитровській міській лікарні з 01 червня 2009 по 11 червня 2009 року; з 18 січня 2010 року по 28 січня 2010 року; з 20 вересня 2010 року по 29 вересня 2010 року. (а. с. 21-33)

04 березня 2010 року міжрайона МСЕК встановила йому 60% втрати працездатності з призначенням III групи інвалідності. (а. с. 35)

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 60 % працездатності в звязку з травмою. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ДП Вугільна Компанія «Краснолиманська», пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов”язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стресс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв”язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров”я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 60%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров»я, пов»язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Краснолиманська» являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», код ЕДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», код ЕДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: