Рішення № 132418868, 08.12.2025, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2474/25

Провадження № 2/452/1176/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2025 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги аргументує тим, що 10 жовтня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та відповідачем було укладено Кредитний договір №10546-10/2024, відповідно до якого товариство надало особі фінансовий кредит в сумі 6900грн із зобов`язанням повернути його разом з відсотками за користування терміном на 120 днів у строк до 06.02.2025р.; крім того 7 жовтня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та відповідачем було укладено Кредитний договір №07637-10/2024, відповідно до якого товариство надало особі фінансовий кредит в сумі 10000грн із зобов`язанням повернути його разом з відсотками за користування терміном на 120 днів у строк до 03.02.2025р.; крім того 9 жовтня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та відповідачем було укладено Кредитний договір №10059-10/2024, відповідно до якого товариство надало особі фінансовий кредит в сумі 15100грн із зобов`язанням повернути його разом з відсотками за користування терміном на 120 днів у строк до 05.02.2025р; ТзОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за Договорами виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договорами; ОСОБА_1 не повернув своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у додатках до Договорів про надання фінансового кредиту та розрахунках заборгованості. Надалі на підставі Договору факторингу від 24 грудня 2024 року укладеного між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», останнє набуло право вимоги заборгованості за вказаними кредитними договорами. Враховуючи порушення зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №10546-10/2024 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 17214,81грн, з яких 6900грн заборгованість за основною сумою боргу, 5191,56грн заборгованість за відсотками та 5123,25грн заборгованість за штрафними санкціями; за договором про надання фінансового кредиту №07637-10/2024 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 22821грн, з яких 10000грн заборгованість за основною сумою боргу, 7821грн заборгованість за відсотками та 5000грн заборгованість за штрафними санкціями; за договором про надання фінансового кредиту №10059-10/2024 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 34160,73грн, з яких 15100грн заборгованість за основною сумою боргу, 11510,73грн заборгованість за відсотками та 7550грн заборгованість за штрафними санкціями.

Крім того 6 жовтня 2024 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Договір позики №73491452, відповідно до якого товариство надало особі фінансовий кредит в сумі 14000грн із зобов`язанням повернути його разом із відсотками за користування терміном на 30 днів у строк до 04.11.2024р; ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором; ОСОБА_1 не повернув своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у додатку до Договору Позики та Розрахунку заборгованості; надалі на підставі Договору факторингу від 14.06.2021р. та Додаткових угод від 28.07.2021р., 13.06.2022р., 21.02.2025р. укладених між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», останнє набуло право вимоги заборгованості за вказаним Договором позики. Враховуючи порушення зобов`язання за Договором позики №73491452 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 23954грн, з яких 14000грн заборгованість за основною сумою боргу, 1050грн заборгованість за відсотками, 6804грн заборгованість за понадстрокове користування позикою та 2100грн комісія.

Відтак просять стягнути із відповідача вказані суми за договорами, разом 98150,54грн та понесені судові витрати.

Відзиву на позов від відповідача до суду не поступало; позивачем подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача і у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з наведеним і, вивчивши матеріали справи, суд уважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

Судом установлено, що 10 жовтня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №10546-10/2024, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 6900грн терміном на 120 днів строком до 06.02.2025р. із сплатою денної процентної ставки 0,99%, загальна вартість кредиту 15097,2грн, а він у свою чергу зобов`язувався повернути кошти із відсотками за користування.

7 жовтня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №07637-10/2024, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 10000грн терміном на 120 днів строком до 03.02.2025р. із сплатою денної процентної ставки 0,99%, загальна вартість кредиту 21880грн, а він у свою чергу зобов`язувався повернути кошти із відсотками за користування.

9 жовтня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №10059-10/2024, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 15100грн терміном на 120 днів строком до 05.02.2025р. із сплатою денної процентної ставки 0,99%, загальна вартість кредиту 33038,8грн, а він у свою чергу зобов`язувався повернути кошти із відсотками за користування.

Згідно Договору факторингу №24122024 від 24 грудня 2024 року ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами.

Із Витягів з реєстру боржників 24.12.2024р. до Договору факторингу та розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 заборгував позивачу за Договором про надання фінансового кредиту №10546-10/2024 17214,81грн, з яких 6900грн заборгованість за основною сумою боргу, 5191,56грн заборгованість за відсотками та 5123,25грн заборгованість за штрафними санкціями; за договором про надання фінансового кредиту №07637-10/2024 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 22821грн, з яких 10000грн заборгованість за основною сумою боргу, 7821грн заборгованість за відсотками та 5000грн заборгованість за штрафними санкціями; за договором про надання фінансового кредиту №10059-10/2024 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 34160,73грн, з яких 15100грн заборгованість за основною сумою боргу, 11510,73грн заборгованість за відсотками та 7550грн заборгованість за штрафними санкціями.

Також судом установлено, що 6 жовтня 2024 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №73491452, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 14000грн терміном на 30 днів строком до 04.11.2024р. із сплатою денної процентної ставки 0,25%, а він у свою чергу зобов`язувався повернути кошти із відсотками за користування.

Із Додатку №1 до Договору позики №73491452, вбачається, що чиста сума кредиту за розрахунковий період з 06.10.2024р. по 04.11.2024р. становить 17150грн, з яких 14000грн сума кредиту за договором, 1050грн проценти за користування кредитом, 2100грн - комісія за надання кредиту.

Згідно Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року та Додаткових угод від 28.07.2021р., 13.06.2022р., 21.02.2025р. ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги заборгованості за вищевказаними Договорами позики.

Із Витягу з реєстру боржників №44 від 21.02.2025р. до Договору факторингу та розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 заборгував позивачу за Договором Позики №73491452 23954грн, з яких 14000грн - заборгованість за основним боргом, 1050грн сума заборгованості за відсотками, 6804грн сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 2100грн комісія за надання позики.

У відповідності до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановленосудом відповідач ОСОБА_1 порушив умовикредитних договорів,неналежно виконуючивзяті насебе зобов`язання.Даних проналежне виконаннявідповідачем умовкредитних договорівсуду непредставлено. Зазначенепідтверджується наданимирозрахунками заборгованості.

Звертаючись з позовними вимогами ТЗов «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить також стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №10546-10/2024 - 5123,25грн; за договором про надання фінансового кредиту №07637-10/2024 - 5000грн заборгованість за штрафними санкціями; за договором про надання фінансового кредиту №10059-10/2024 - 7550грн.

У пункті 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦивільного кодексуУкраїни передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так як відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даними кредитними договорами під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявлених в позовних вимогах штрафних санкцій у загальному розмірі 17673,25грн.

Щодо стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №10546-10/2024 12091,56грн, з яких 6900грн заборгованість за основною сумою боргу та 5191,56грн заборгованість за процентами; за договором про надання фінансового кредиту №07637-10/2024 17821грн, з яких 10000грн заборгованість за основною сумою боргу та 7821грн заборгованість за процентами; за договором про надання фінансового кредиту №10059-10/2024 26610,73грн, з яких 15100грн заборгованість за основною сумою боргу та 11510,73грн заборгованість за процентами, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача заборгованості за вказаними кредитними договорами та заборгованості за простроченими відсотками, оскільки такі нараховані в межах строку кредитування, відтак з відповідача слід стягнути такі суми боргу.

Стосовно стягнення з відповідача в користь позивача 2100грн комісії за Договором позики №73491452 від 06.10.2024р., яка встановлена договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитомвитрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно із ч. 2ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст.11Закону України«Про захистправ споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цимЗаконом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредитуце обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено упостанові Верховного Суду ускладі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 9 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь товариства винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року в справі №343/557/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що положення Договору позики №73491452 від 06.10.2024р щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 2100грн суперечать положеннямст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення такої з відповідача.

Разом з тим одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6) частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положенняКонституції України, не відповідає передбаченимстаттею 3 ЦК Українизагальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року в справі №910/12876/19 (пункти 7.6-7.10).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 5 квітня 2023 року в справі

№910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі

№912/1120/16 (пункт 6.19).

Отже, право кредитора (як первісних так і нового) нараховувати передбачені договором проценти за Договором позики№73491452 припинилися після спливу визначеного договором строку кредитування, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, загальна сума в межах строку кредитування 30 днів становить 15050грн, з яких 14000грн сума кредиту за договором та 1050грн проценти за користування кредитом, оскільки такі нараховані в межах строку кредитування, відтак з відповідача слід присудити стягнути таку суму боргу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в сумі 71573,29грн (12091,56грн + 17821грн + 26610,73грн + 5050).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 3028грн., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією №119166 від 20.06.2025р. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2210,44грн (71573,29х100% : 98150,54= 73%; 3028 грн. х 73% = 2210,44грн).

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, ст. 526, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , - в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ-35625014, рах. IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»), - суму коштів 71573,29грн (сімдесят одну тисячу п`ятсот сімдесят три гривні 29коп) за Договорами про надання фінансового кредиту №10546-10/2024 від 10.10.2024р., №07637-10/2024 від 07.102024р., №10059-10/2024 від 09.10.2024р., за Договором позики №73491452 від 06.10.2024р. та 2210,44грн (дві тисячі двісті десять гривень 44коп) сплаченого судового збору.

У решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя