Постанова № 13240233, 22.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2010                                                                                           № 31/285

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Іваненко І.П. (довіреність №Д07/2010/06/25-2 від

25.06.2010 р.)

від відповідача – Матросов О.О. (довіреність б/н від 16.08.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-буівельний кооператив "Іскра"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2010

у справі № 31/285 ( .....)

за позовом                               Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                                                   Житлово-буівельний кооператив "Іскра"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованності за спожиту теплову енергію - 248 599,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Іскра» про стягнення з відповідача на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 195263,69 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 2314,22 грн. пені, 9492,76 грн. 3% річних та 41529,18 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 р. позов задоволено частково. Провадження у справі щодо стягнення 10000 грн. припинено. Стягнуто з відповідача 185263,69 грн. заборгованості, 9492,76 грн. 3% річних, 41529,18 грн. інфляційних втрат, 2314,22 грн. пені, 2486 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення в частині стягнення 47989,85 грн. скасувати та в цій частині провадження припинити.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було неповно досліджено матеріали справи та не прийнято до уваги при прийнятті рішення факт сплати відповідачем 47989,85 грн. суми основного боргу, які були сплачені останнім в період з червня по вересень 2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти часткового задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.04.2000 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №22-0166 на постачання теплової енергії у гарячій воді по об’єкту відповідача за адресою м. Київ , вул. Тульчинська д.3.

Пунктами 2.2.1. та 2.3.1. Договору передбачено, що позивач, як енергопостачальна організація, постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем, як абонентом, для потреб: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, що виникла раніше, за графіками, погодженими з енергопостачальною організацією.

Згідно п. 5.1 Договору та звертання-доручення до вказаного Договору, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку згідно договірних навантажень.

У відповідності до Додатку №3 до Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію Відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Пунктом 2 Додатку №4 до Договору визначено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 3 Додатку №4 до Договору, відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов’язання виконав частково, внаслідок чого за період з 01.10.2007 р. по 01.06.2010 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.06.2010р. становила 195 263,69 грн.

Після порушення провадження у даній справі, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі –10000 грн, а тому провадження в частині вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі –10000 грн., які були перераховані відповідачем вже після порушення провадження у справі, було припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Проте, як вбачається з платіжних доручень, доданих відповідачем до матеріалів справи та підтверджується довідкою про надходження коштів станом на 01.11.2010 р. за період з 01.06.2010 р. до 01.11.2010 р., яка надана позивачем, відповідачем було частково погашено суму заборгованості не на суму 10000 грн., а на суму 37256,59 грн., що сплачена в період з 01.07.2010 р. по 21.10.2010 р., таким чином провадження в частині стягнення з відповідача боргу у сумі 37256,59 грн. необхідно припинити. А отже, сума основної заборгованості відповідача складає 149548,11 грн., яка і підлягає стягненню.

Крім того, як вбачається з довідки, наданої представником позивача, про надходження коштів за спожиту теплову енергію в період з червня по жовтень 2010 року, що міститься в матеріалах справи, відповідач станом на 01.07.2010 р. сплатив кошти у розмірі 9450,59 грн., нарахування за червень 2010 року становили 991,60 грн., тому кошти у розмірі 8458,99 грн. було правомірно зараховано позивачем у погашення заборгованості станом на 01.06.2010 р., а оскільки вказану суму позивачу було сплачено до 01.07.2010 р. (дата подання позову), то суд першої інстанції повинен був відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог на суму 8458,99 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2314,22 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тому, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у розмірі 2314,22 грн..

Також, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9492,76 грн. та інфляційні втрати у розмірі 41529,18 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність вини з боку відповідача за прострочення сплати заборгованості за Договором, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 9492,76 грн. 3% річних та 41529,18 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 р. у справі №31/285 в частині стягнення основної заборгованості не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасовано. В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Іскра» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 р. у справі №31/285 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 р. у справі №31/285 скасувати частково. Виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 37256,59 грн. припинити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Іскра» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 3, р/р №26006200000453, МФО 322078, код ЄДРПОУ 09322076), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, р/р №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305) основної заборгованості у розмірі 149548 (сто сорок дев’ять тисяч п’ятсот сорок вісім) грн. 11 коп., 2314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн.. 22 коп. пені, 9492 (дев’ять тисяч чотириста дев’яносто дві) грн. 76 коп. 3% річних, 41529 (сорок одна тисяча п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 18 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Іскра» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 3, р/р №26006200000453, МФО 322078, код ЄДРПОУ 09322076), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, р/р №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305) 2028 (дві тисячі двадцять вісім) грн. 84 коп. витрат по оплаті державного мита, 192 (сто дев’яносто дві) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, р/р №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Іскра» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 3, р/р №26006200000453, МФО 322078, код ЄДРПОУ 09322076) 228 (двісті двадцять вісім) грн. 58 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 8458,99 грн. відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Житлово-будівельного кооперативу «Іскра» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 3, р/р №26006200000453, МФО 322078, код ЄДРПОУ 09322076) 60 (шістдесят) грн.. 05 коп. надмірно сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді