Рішення № 13239918, 23.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2010 р.Справа № 6/108-1971 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Креатор-буд" вул. Листопадова, 1/3 м. Тернопіль 46000

до відповідача №1 - Тернопільської обласної ради вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль 46000

відповідача №2 - Комунального автотранспортного підприємства вул. Рєпіна, 14 м. Тернопіль 46020

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю

За участю представників:

позивача – Жеребецька О.В.

відповідача №1 –          Гук Л.З.

відповідача №2 – Федуник Р.Є.

Суть справи:

ПП "Креатор-буд" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної ради (відповідача №1), Комунального автотранспортного підприємства (відповідача №2) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі - складу по вул. Рєпіна, 14, м. Тернопіль та про визнання права власності на неї.

В засіданні його учасникам, роз’яснено належні їм права і обов’язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідних клопотань аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Згідно з поданими відзивами на позов та поясненнями представників відповідачів, останні, визнали повністю заявлені вимоги.

Дані дії співвідповідачів не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому, відповідно до ст.ст.22,78 ГПК України, таке визнання є підставою для задоволення позову.

Окрім того, обґрунтованість заявлених вимог підтверджується і зібраними у справі доказами.

Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

- за результатами розгляду звернення Комунального автотранспортного підприємства (відповідача №2), враховуючи рішення постійної комісії з питань соціально –економічного розвитку, промислової політики, транспорту та зв’язку, інвестицій, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності від 04.06.2010р. №708, Тернопільською обласною радою (відповідачем №1) прийнято рішення №981 від 17.06.2010р. про надання дозволу на продаж майна об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

Згідно з поясненнями представника облради, даним рішенням відповідачу №2 дано дозвіл в т.ч. на реалізацію складу внутрішньою площею - 14,3 кв.м., зовнішньою площею -25,54 кв.м. по вул. Рєпіна, 14 у м. Тернопіль.

26.10.2010р. "Всеукраїнською біржею нерухомості" проведено аукціон з продажу нежитлового приміщення - складу площею 14,3 кв.м. (літ."Б") по вул. Рєпіна, 14 у м. Тернопіль.

Відповідно до протоколу проходження аукціону з продажу майна від 26.10.2010р. №2, його переможцем стало ПП "Креатор-буд" (позивач у справі) запропонувавши ціну продажу –14 380,08 грн..

Платіжними дорученнями від 22.10.2010р. № 4445 та №4520 від 04.11.2010р. ПП "Креатор-буд" повністю сплатило вартість названого об'єкта.

26.10.2010р. між відповідачем №2 та ПП "Креатор-буд" підписано договір купівлі –продажу нежитлового приміщення - складу площею 14,3 кв.м. (літ."Б") по вул. Рєпіна, 14 у м. Тернопіль, обумовленою вартістю - 14 380,08 грн..

В даному договорі, сторони узгодили усі істотні умови, встановлені для такого виду угод.

Постановою приватного нотаріуса від 01.11.2010р., продавцю приміщення - складу відмовлено в нотаріальному посвідчені договору його купівлі –продажу, зокрема через неподання документів, що підтверджують правоздатність і дієздатність заявника (Комунального автотранспортного підприємства).

В подальшому, згадане підприємство не зверталось за нотаріальним посвідченням угоди, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Судом додатково з’ясовано, що згідно з довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області та статуту Комунального автотранспортного підприємства, останнє користується правом юридичної особи.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно з ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34,43 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поданими сторонами документами та усними поясненнями, підтверджено обґрунтованість вимог позивача.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (ч.1 ст.181 ГК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Як зазначалось вище, сторони по справі і за угодою, підписали і завірили печатками договір купівлі –продажу від 26.10.2010р., обумовивши його істотні умови та частково виконавши їх (щодо сплати всієї вартості об'єкта).

Однак, не уклали договір у встановленій законом формі.

Згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (частина друга названої статті Кодексу).

У випадку визнання судом договору дійсним, наступне його нотаріальне посвідчення не вимагається (ч.2 ст. 220 ЦК України).

Як вбачається із поданих суду документів, відповідач №2, обумовивши всі умови угоди, прийнявши виконане позивачем зобов'язання в частині оплати вартості об'єкта та підписавши договір, за відсутності поважних причин не вчиняє необхідних дій до його нотаріального посвідчення, перешкоджаючи позивачу у реалізації його прав.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 220 ЦК України, відповідна вимога позивача, котрий досяг з відповідачем №2 у письмовій формі згоди по всіх запропонованих умовах купівлі-продажу, та провів за об’єкт остаточний розрахунок, є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що згідно з ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа (якою є Комунальне автотранспортне підприємство), наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа здатна мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення - ст. 91 ЦК України.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (цивільна дієздатність) - ст. 92 ЦК України.

З огляду на приписи ст.ст. 80,91,92 ЦК України, ч.2 ст.4 ГПК України, а також на відсутність у справі обґрунтованих посилань з приводу обмежень правосуб’єктності відповідача №2 по реалізації вказаного нерухомого майна та щодо належності майна до об’єктів спільної власності територіальних громад області, суд критично оцінює постанову приватного нотаріуса від 01.11.2010р. про відмову в посвідченні договору.

Заявлену вимогу про визнання за позивачем права власності на придбаний об’єкт також слід задовільнити.

Так, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ч.2 ст. 16, ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.11, 328 ЦК України цивільні права і обов’язки (в т.ч. право власності) набуваються на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

До числа таких правочинів, згідно з ст. ст. 11,202,626,655 ЦК України належать і договори купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 та додатку №1 до нього, договори за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Частиною другою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законність підстав набуття позивачем права на нерухоме майно відповідачем №2 не заперечується, проте своєю бездіяльністю він перешкоджає в реалізації такого права.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,78,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Визнати дійсним договір купівлі –продажу від 26.10.2010р. нежитлового приміщення - складу площею 14,3 кв.м. (літ."Б") по вул. Рєпіна, 14 у м. Тернопіль, укладений між Комунальним автотранспортним підприємством (код ЄДРПОУ 32549774) та Приватним підприємством "Креатор - буд" (код 34227060).

2. Визнати за Приватним підприємством "Креатор - буд" вул. Листопадова, 1/3 м. Тернопіль (код 34227060) право власності на нежитлове приміщення - складу площею 14,3 кв.м. (літ."Б") по вул. Рєпіна, 14 у м. Тернопіль.

3. Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства вул. Рєпіна, 14 м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 32549774)

- на користь - Приватного підприємства "Креатор - буд" вул. Листопадова, 1/3 м. Тернопіль (код 34227060) –71,90 грн. сплаченого держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

4. Стягнути з Тернопільської обласної ради вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль (код 24630220)

- на користь - Приватного підприємства "Креатор - буд" вул. Листопадова, 1/3 м. Тернопіль (код 34227060) –71,90 грн. сплаченого держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “24” грудня 2010р., через місцевий господарський суд

Суддя                                                                                          І.П. Шумський