Рішення № 13239899, 06.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2010 р.Справа № 9/81-1814 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Підволочиського району Тернопільської області, вул. Залізнична, 1, м. Підволочиськ, Тернопільської області, в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради, с. Кам'янки, Підволочиського району, Тернопільської області, 47840

про відшкодування шкоди завданої самовільним використанням водних ресурсів в сумі 156 757 грн. 92 коп.

За участю представників сторін:

          прокуратури: Коруна Т.В. –посвідчення №46

          позивача: Мазур Т.В. –довіреність №1-1/3228 від 22.12.2009р.

          відповідача: не з'явився          

Прокурору та представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 06.12.2010р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

          Суть справи: Прокурор Підволочиського району Тернопільської області, вул. Залізнична, 1, м. Підволочиськ, Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради, с. Кам'янки, Підволочиського району, Тернопільської області про відшкодування шкоди завданої самовільним використанням водних ресурсів в сумі 156 757 грн. 92 коп.

          Позовні вимоги підтверджуються належним чином завіреними копіями : листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №3-1/2966/2262 від 13.09.2010р.; розрахунку розміру відшкодування збитків; акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 24.03.2010р.; протоколу про адміністративне порушення №005318 від 24.03.2010р; висновку судово-екологічної експертизи від 13.09.2010р.; постанови про призначення судово-екологічної експертизи від 25.08.2010р. на 1 арк.; постанови про порушення кримінальної справи №162661 від 24.08.2010р.; та іншими матеріалами.

          Ухвалою господарського суду від 12.11.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд вперше призначено на 22.11.2010 р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 06.12.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, підтверджуючи доказами, доданими до позовної заяви.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві від 19.10.2010р. та стверджує, що відповідач в порушення ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. ст. 49, 57 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР без одержання дозволу на спеціальне водокористування за період жовтня місяця 2009 року здійснював забір підземних вод за допомогою насоса ЭЦВ 8-16-140, потужність якого становить, згідно документації 11кВт/год., подача 16 мі/год. із свердловини глибиною 65 м.

Зокрема, посилаючись на акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 24.03.2010р, розрахунок заподіяних збитків та інші докази, зазначає, що при перевірці Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради встановлено, що в період з 01.10.2009р. по 31.10.2009р. відповідачем самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування використано із поверхневих джерел/ріки, водосховища, та із підземних джерел 5808 мі води, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 156 757 грн. 92 коп.

          Разом з тим, в засіданні 22.11.2010р. подав уточнення позовних вимог від 19.11.2010р. №11/364, відповідно до яких повідомляє, що згідно п. 49 ст. 6, п. 7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", джерелами формування спеціального фондового бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховується до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Суму завданих державі збитків в результаті порушення вимог водного законодавства в розмірі 156 757 грн. 92 коп. необхідно перерахувати на р/р 33110331700420 спеціального фонду місцевого бюджету Кам'янківської сільської ради Підволочиського району, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588608 в УДК у Підволочиському районі, МФО 838012.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будь-яких клопотань не заявив, витребуваних судом документів не представив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи.

          Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.ст. 22, 27 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Як вбачається із позовної заяви прокурор зазначає наступне.

Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Міністерство екології і природних ресурсів України

Згідно ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до норм Закону № 1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Статтями 48,49 Водного кодексу України, встановлено, що спеціальне водокористування води здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі дозволу шляхом забору з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст.19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно ст.65 Кодексу України “Про надра” за самовільне користування надрами (видобування надр без спеціального дозволу) передбачена дисциплінарна , адміністративна ,цивільно-правова або кримінальна відповідальність згідно із законодавством України.

Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р., встановлено, що дозволи на використання води водних об’єктів загальнодержавного значення, видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтування потреб у воді.

Згідно ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.

Підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, який виражається у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення (води) із застосуванням технічних пристроїв без спеціального дозволу на користування надрами та дозволу на спеціальне водокористування.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. ст. 44,48,49,110 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР.

Так, у відповідності до ст. 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування –це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995р., водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У відповідності до ч.1. ст.49 Водного кодексу України з наступними змінами, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановленими законодавством України.

Прокурор та позивач у позовній заяві та у судових засіданнях стверджують, що за період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року відповідач самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, здійснив забір 5808 мі. підземних вод, в зв’язку з чим державі завдано збитків на суму 156 757 грн. 92 коп.

Зокрема, вони зазначають, що в результаті проведеної перевірки на дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради, проведеної 24 березня 2010 року спеціалістами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області за дорученням прокуратури Підволочиського району від 11.03.2010р. №462 та направлення на проведення перевірки №318, було встановлено, що посадовими особами, всупереч встановленого, загальнопоширеного порядку, який регламентує видобування корисних копалин, достовірно знаючи про відсутність спеціального дозволу на користування надрами та дозволу на спеціальне водокористування, незаконно впродовж періоду з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року організовано видобування та забір води в кількості 5808 мі, тим самим спричинивши державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 156 757,92 грн.

Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки від 24.03.2010р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Гнидою А.Л.

Також, 24.03.2010р. за результатами перевірки державним інспектором Гнидою А.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення № 005318 по відношенню до начальника Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради Олексієва Василя Івановича.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки від 24.03.2010р. ні протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2010р. не оскаржувались як з боку Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради так і його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, начальника Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради Олексієва В.І. Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, слідчим прокуратури Підволочиського району Тернопільської області, молодшим радником юстиції, Щерба тюком О.Д. винесено постанову про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об’єднання справ к/с№162661 від 24.08.2010року, а також винесено постанову про призначення експертизи від 25.08.2010р. на вирішення якої поставлено питання, щодо того чи заподіяно збитки внаслідок самовільного водокористування службовими особами КП “Кам’янка”? Якщо так, то кому і в якому розмірі.

В результаті проведеної експертизи експертом Лужицькою С.Ф. доведено факт проведення КП “Кам’янка” спеціального водокористування (забір підземних вод із застосуванням технічних пристроїв) без дозволу на спецкористування та здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні.

Вказаний розрахунок проведено у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 року за № 290 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 року за № 44/6332 (далі по тексту –Методика).

Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок: забруднення та засмічення поверхневих вод; самовільного водокористування: переуступки права водокористування; забору води з порушенням планів водокористування; безгосподарського використання води; порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них; самовільного захоплення водних об'єктів; порушення режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв; руйнування русел річок, струмків та водотоків; пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв; порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду; порушення водоохоронного режиму на водозборах; самовільне проведення гідротехнічних робіт.

П. 6 Методики визначено порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них.

Збитки розраховуються за формулою З с.в. = W х Тар х 100, де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти; Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів; 100 - коефіцієнт.

Згідно з розрахунками збитків, що проведені на підставі вказаної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, державним інспектором визначено, що внаслідок неправомірних дій Комунальним підприємством "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради Державі заподіяно збитки на суму 156 757,92 грн.

Отже, даний факт підтверджується висновком судово-екологічної експертизи від 13 вересня 2010р., предметом дослідження, якої була довідка про кількість використаної електроенергії для підйому підземних вод за період з 01.11.2008р. по 28.02.2010р., розрахунок водоспоживання КП “Кам’янка” за жовтень 2009р., розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні за жовтень 2009р.

За наслідками проведеної перевірки прокуратурою району 24.08.2010 року порушено кримінальну справу №162661 стосовно начальника КП "Кам`янка" Олексієва В.І., за ч.2 ст.240, ч.3 ст.365 КК України. 25.08.2010 року по кримінальній справі винесено постанову про призначення експертизи, згідно якої проставлено питання зокрема з приводу заподіяних збитків внаслідок видобування корисних копалин загальнодержавного значення без одержання дозволу на спеціальне водокористування за період жовтня місяця 2009 року (докази знаходяться в матеріалах справи).

Розглянувши вище зазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення самовільного водокористування.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, на час слухання справи в судовому засіданні, відповідач участь повноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, будь-яких доказів сплати суми збитків не надав.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 156757,92 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 49 статті 6 та п. 7 статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010, який набрав чинності 30.04.2010р. установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону № 1264-ХІІ.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, державне мито в сумі 1567,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України, на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради, с. Кам'янки, Підволочиського району, Тернопільської області (ідент. код 31973740), в доход місцевого бюджету Кам’янківської селищної ради Підволочиського району, Тернопільської області 70%, в доход Державного бюджету України 30 %, на р/р 33110331700420 Кам’янківської селищної ради, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588608 в УДК у Підволочиському районі, МФО 838012 –156 757 (сто п’ятдесят шість тисяч сімсот п’ятдесят сім) грн. 92 коп. збитків, завданих державі самовільним використанням водних ресурсів.

          3. Стягнути з Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради, с. Кам'янки, Підволочиського району, Тернопільської області (ідент. код 31973740) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 1 567 (одну тисячу п’ятсот шістдесят сім) грн. 57 коп. державного мита.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Кам`янка" з обслуговування територіальної громади Кам`янківської сільської ради, с. Кам'янки, Підволочиського району, Тернопільської області (ідент. код 31973740) в доход Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 2205003 - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

          На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          В.Л. Гевко

Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2010 року.