Рішення № 13239431, 30.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.10                                                                                           Справа№ 26/137 (10)

За позовом: Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави –уповноваженого органу –Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів

до: Дочірнього підприємства “Стан” відкритого акціонерного товариства “Шкіряне підприємство “Світанок”, м. Львів

про: стягнення 38 852,74 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від прокуратури: не з’явився

від позивача: Кіндрат Б.Я. –юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Прокурор Сихівського району м. Львова в інтересах держави –уповноваженого органу –Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства “Стан” відкритого акціонерного товариства “Шкіряне підприємство “Світанок”, м. Львів про стягнення 38 852,74 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2010 р.

Прокурор в судове засідання не з’явився.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 01.11.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.10.2002 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 997/ІІІ про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту –договір).

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України “Про теплопостачання” відповідач є споживачем теплової енергії, оскільки використовує її на підставі договору про постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, згідно ст. 25 Закону України “Про теплопостачання” теплопостачальна організація зобов’язана забезпечувати постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” одним з основних обов’язків споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Зобов’язання відповідача щодо повного та своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до встановлених тарифів є істотними умовами укладеного договору. Права та обов’язки відповідача, порядок розрахунків за договором передбачено у Розділах “Права та обов’язки покупця Споживача”, “Порядок розрахунків”, “Відповідальність сторін”.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, відповідно до п. 6.3 договору Споживач (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч вимогам договору відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за фактичну спожиту теплову енергію, внаслідок чого станом на 01.10.2009 р. у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 31792,94 грн. згідно розрахунку боргу, долученого до позовної заяви.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що Споживач (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано пеню в розмірі 2862,95 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано інфляційні втрати в розмірі 3065,40 грн. та три проценти річних в розмірі 1131,45 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України „Про теплопостачання”, ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Стан” відкритого акціонерного товариства “Шкіряне підприємство “Світанок”, м. Львів, вул. Хімічна, 50 (р/р 26004012218 в ЛІФ Кредит Банк „Україна” у м. Львові, МФО 325365, код ЄДРПОУ 30388336) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (р/р 260022777 у ЛОД АППБ „Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 05506460) 31792,94 грн. основного боргу, 2862,95 грн. пені, 3065,40 грн. інфляційних втрат та 1131,45 грн. –3% річних.

3.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Стан” відкритого акціонерного товариства “Шкіряне підприємство “Світанок”, м. Львів, вул. Хімічна, 50 (р/р 26004012218 в ЛІФ Кредит Банк „Україна” у м. Львові, МФО 325365, код ЄДРПОУ 30388336) в дохід державного бюджету 388,52 державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Деркач Ю.Б.