Рішення № 13239427, 30.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.10 Справа№ 26/120 (10)

За позовом : Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів

до: Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Урс»«Єврогурт», м. Львів

про: стягнення 1119,23 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - СПД

від відповідача не зявився

Позивачу розяснено його права та обовязки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, м. Львів звернулась до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Урс»«Єврогурт», м. Львів про стягнення 1119,23 грн.

Ухвалою суду від 18.10.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2010 р.

Для всебічного, повного та обєктивного вирішення спору по суті розгляд справи було відкладено до 30.11.2010 р.

Позивач в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 18.10.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901405280054.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

06.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №6/07/93/09.

На виконання умов договору згідно видаткових накладних №519 від 06.07.2009 р. та №601 від 20.07.2009 р., копії котрих знаходяться в матеріалах справи, позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 1039,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.1 договору розрахунок за цим договором між «Постачальником»і «Покупцем»здійснюється в строк 21 календарний день з моменту передачі «Покупцю»кожної окремої партії товару.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, в звязку з чим на момент розгляду спору борг відповідача перед позивачем становить 937,58 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п. 5.2 договору поставки, у разі несвоєчасного розрахунку «Покупець»сплачує «Постачальнику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент підписання угоди, за кожен день прострочення від протермінованої суми. Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано, яка підлягає стягненню, пеню на загальну суму 95,31 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 69,38 грн. та 3% річних у розмірі 16,96 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

Оскільки, спір виник виключно з вини відповідача, то судові витрати у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України слід покласти на нього повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49,82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Урс»«Єврогурт», м. Львів, вул. Каховська, 34 (р/р 26009301507 у ВАТ «Ощадбанк»ФЛМВ, МФО 385048, ЄДРПОУ 20826400) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в ЗГРУ ПриватБанк в м. Львові, МФО 325321, ІПН НОМЕР_1) 937,58 грн. основного боргу, 95,31 грн. пені, 69,38 грн. інфляційних втрат, 16,96 грн. 3% річних, 102 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.