Рішення № 13239370, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/52517.12.10 За позовом           Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора

          "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві ради

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Борислав"

про                     стягнення 43 732,82 грн.

                                                                                           Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Бохонько А.В. –предст. за довір. № 687 від 23.11.2010р.;

від відповідача:           Усик І.М. –предст. за довір. № б/н від 16.10.2010р.

Рішення прийняте 17.12.2010, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні 13.12.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, перервою до 17.12.2010.

У судовому засіданні 20.12.2010р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві ради звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борислав" про стягнення 43 732,82 грн. заборгованості по сплаті витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна та вивезення твердих побутових відходів за договорами №229 від 02.04.2007р. на перевезення твердих побутових відходів (ТПВ) та №229 від 02.04.2007р. про відшкодування власником витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р. порушено провадження у справі № 35/525, розгляд справи призначено на 20.10.2010р.

У судове засідання, призначене на 20.10.2010р. позивач та відповідач своїх представників не направили, про причини неможливості їх явки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.10.2010р. не виконали та не надали витребуваних судом документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2010р. розгляд справи відкладено на 03.11.2010р.

У судове засідання, призначене на 03.11.2010р., представник відповідача не з’явився, при причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2010р. розгляд справи відкладено на 17.11.2010р.

У судовому засіданні 17.11.2010р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору у справі на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжено.

Також представник відповідача подав у судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати обґрунтований відзив на позов, яке було задоволено судом.

Ухвалою суду від 17.11.2010р. розгляд справи відкладено на 01.12.2010р.

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись в обґрунтування своїх заперечень на те, що позивач неналежним чином виконував свої обов'язки за договорами, що призвело до неодноразових аварій водопроводу і заподіяння у зв'язку із цим відповідачеві збитків на суму 132 615,00 грн.

У зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 01.12.2010р. розгляд справи відкладено на 13.12.2010р.

У судовому засіданні 13.12.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 17.12.2010р., а у судовому засіданні 17.12.2010р. оголошувалась перерва до 20.12.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2007р. між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борислав" був укладений договір №229 на перевезення твердих побутових, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконувати роботи по централізованому вивезенню і знешкодженню твердих побутових відходів (ТПВ), що накопичуються у відповідача за адресою вул. Коперника, 16А (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору сума договору за рік становить згідно акту фактичного накопичення за домовленістю обох сторін 253,44 грн., середньомісячна вартість послуг становить 21,12 грн.

Як передбачено п. 2.1. договору розрахунки по вивезенню ТПВ здійснюються згідно договору шляхом попередніх місячних перерахунків відповідачем сум, передбачених п. 1.3. договору, не пізніше 5-го числа звітного місяця.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що при зміні тарифів або підвищуючих коефіцієнтів до них позивач має право робити перерахунки в оплаті згідно з часом введення їх в дію.

Згідно з п. 5.1. договору строк його дії встановлений сторонами до 01.04.2009р.

Також 02.07.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 229 про відшкодування власником витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався забезпечити обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30, а також утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач зобов'язався відшкодовувати витрати позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (далі - експлуатаційні витрати), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем. Площа приміщення, яким володіє відповідач становить 449,52 кв.м.

Згідно із п. 6.1. договору строк його дії визначений до 01.04.2009р. Пунктом 6.4. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріали справи не містять, а сторонами в ході розгляду справи не були надані докази того, що сторонами робилися заяви про припинення або зміну договору, а тому строк його дії був продовжений до 01.04.2011р.

Згідно із п.п. 2.2.4. та 4.1. договору відповідач відшкодовує позивачу експлуатаційні витрати на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, а також витрати на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Розмір відшкодування визначений у п.п. 4.2. та 4.3. договору, відповідно до яких розмір експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території і витрат загального користування становить 1,996 грн. на місяць за 1 кв.м., розмір податку на землю –304,34 грн., розмір відшкодування витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж становить 0,051 грн. на місяць за 1 кв.м. На передбачені договором платежі нараховується ПДВ відповідно до чинного законодавства, який відповідач сплачує позивачу (п. 4.4. договору).

Як передбачено п. 4.7. договору у випадку зміни витрат на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, а також тарифу на аварійне та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, сплата відповідачем платежів, обумовлених п.п. 4.1.-4.3. договору, здійснюється на підставі рахунків позивача та не потребує змін умов договору.

Відповідно до п. 4.6. договору оплата послуг здійснюється відповідачем щомісячно у 10-ти денний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених позивачем.

Як свідчать матеріали справи, позивач виставляв відповідачеві рахунки-фактури на сплату експлуатаційних витрат, відшкодування витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, податку на землю та послуг з вивезення сміття.

Однак, як зазначає позивач та вбачається з наданого ним розрахунку, в порушення умов договорів відповідач частково сплати виставлені позивачем рахунки на суму 22301,62 грн., що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 43732,82 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Як передбачено ст.ст. 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати витрат на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, відшкодування податку на землю та послуг з вивезення сміття, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 43 732,82 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов’язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

У поданих запереченнях на позов, відповідач, як на підставу звільнення його від обов'язку оплачувати послуги позивача, посилається на те, що останнім були порушені договірні зобов'язання щодо належного надання відповідачу житлово-комунальних послуг, що призвело до неодноразового залиття орендованого відповідачем приміщення і завдало у зв'язку із цим збитків відповідачу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, порушення виконавцем умов договору оформлюється актом-претензією споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Для складення та підписання акта-претензії споживач має право викликати представника виконавця житлово-комунальних послуг. Згідно із частиною 4 зазначеної статті акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Таким чином, належним доказом на підтвердження порушення позивачем умов договору є складений сторонами акт-претензія. Однак, відповідачем не надано доказів того, що сторонами складався акт-претензія про неналежне виконання позивачем умов договору.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 43732,82 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 16, 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 32, 33, 43, 49, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борислав" (04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 6/1, ідентифікаційний код 32050213) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 6, ідентифікаційний код 34966076) 43 732 (сорок три тисячі сімсот тридцять дві) гривні 82 коп. основного боргу, 437 (чотириста тридцять сім) гривень 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.12.2010