Рішення № 13239290, 29.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/173-9/44829.12.10 За позовом          Колективної фірми «Альтаир»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»

Про                    стягнення 737815, 56 грн.

За зустрічним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»

До                               Колективної фірми «Альтаир»

Про                                        спонукання до вчинення дій, стягнення 746418, 84 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача за

первісним позовом Богданов Г. Г. (дов. № б/н від 03.12.10р.); Немогай О. С. (директор, прот. № 2 від 30.04.2007 р.)

Від відповідача за

первісним позовом Лясковський В. В. (дов. б/н від 20.05.10р.); Удовенко К. С. (дов. б/н від 12.05.10 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективна фірма "Альтаир" (далі за текстом –позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, КФ «Альтаир») звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіа Сіменс Нетворкс Україна" (далі за текстом –відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна) з позовом про стягнення заборгованості в сумі 737 815,56 грн. (341 718,00 грн. - основного боргу, 50 000,00 грн. - неустойки, 170 112,79 грн. - пені, 175 984,77 грн. - збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару згідно договору поставки №S-16 від 23.03.2007р.

В ході розгляду справи ТОВ "Нокіа Сіменс Нетворкс Україна" подало зустрічний позов про спонукання КФ "Альтаир" забрати передані для тестування вежі зі складу ТОВ "Нокіа Сіменс Нетворкс Україна" та стягнення 720 888,29 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 25 530,55 грн. - 3% річних та судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2010р., у справі № 20/173 у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням та постановою, КФ "Альтаир" звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному позові, або направлення справи на новий розгляд до суду 1-ї інстанції, мотивуючи скаргу порушенням судами та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків викладених у рішенні та постанові обставинам справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2010 року рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2010 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Резолюцією Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 15.11.2010 року справу передано на новий розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва справу №20/173 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.12.2010 р., справі присвоєно №20/173-9/448.

В судовому засіданні 08.12.2010 р. судом оголошувалась перерва до 16.12.2010 р., у зв’язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

В судовому засіданні 06.12.2010 р. судом оголошено перерву до 29.12.2010 р., у зв’язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

Представниками сторін в судовому засіданні надано додаткові усні пояснення у справі, а також надано витребувані судом документи та додаткові письмові пояснення у справі, які долучені до матеріалів справи.

При цьому відповідач за первісним (позивач за зустрічним позовом) в своїх поясненнях наголосив, що заперечує проти первісних вимог та обґрунтовує зустрічні вимоги саме невиконанням позивачем за первісним (відповідачем за зустрічним) своїх зобов’язань щодо передачі технічної документації, при цьому свої вимоги та заперечення ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»не обґрунтовує запереченнями щодо якості поставленого товару.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

23.03.2007р. між КП «АЛЬТАИР», в якості постачальника та Дочірнім підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Сіменс Україна», в якості покупця, було укладено договір поставки № S-16 (далі –договір), згідно з умовами якого постачальник зобов’язується поставити товар, у відповідності з договором, а також проектною документацією, яка передана покупцем постачальнику (якщо така передається після підписання договору), на умовах EXW (Інкотермс 2000), зі складу постачальника, який розташований за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 11 (якщо інша не зазначена в замовленні на товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

31.03.2007р. між КП «АЛЬТАИР», ДП із 100% іноземними інвестиціями «Сіменс Україна»та ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»було укладено Угоду №1-2/07, в зв’язку з прийняттям ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»прав та обов’язків ДП із 100% іноземними інвестиціями «Сіменс Україна»по договорам, зокрема, по договору поставки №S-16 від 23.03.2007р., сторони умовами п.1 Угоди погодили з 01.04.2007р. змінити по договорам ДП із 100% іноземними інвестиціями «Сіменс Україна»на ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна».

Відповідно до п.1.2 договору найменування, комплектація, одиниця виміру та ціна товару зазначається в Специфікації на товар (Додаток №1 до договору, далі –Специфікація).

Згідно п.2.1 договору ціни на товари визначаються в гривнях у відповідності зі Специфікацією (Додаток 1 до договору).

Так, сторонами було укладено Специфікацію до договору, в якій визначено найменування, ціну товару, а також загальну вартість товару, яка склала 113906,00грн. без ПДВ, 136687,20 грн. з ПДВ –20% - 22781,20 грн. за 1 (одну) башту.

Відповідно до п.3.1 договору для замовлення товару покупець направляє постачальнику замовлення, яке має містити наступну інформацію:

-номер і дату замовлення, посилання на номер та дату договору;

-найменування та об’єм поставки товару у відповідності зі Специфікацією;

-ціну та загальну вартість товару;

-місце здачі-приймання товару (якщо підлягає зміні).

23.03.2007р. відповідачем було направлено позивачу замовлення №116 на товар, а саме: башти 50 м, у кількості 9 штук, ціна за одиницю без ПДВ 113906,00грн., загальною вартістю 1230184,80 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.2 договору встановлено порядок платежу, а саме: перший (авансовий) платіж здійснюється покупцем в розмірі 50% вартості замовлення на товар протягом 20 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури від постачальника, який виставляється після розміщення замовлення покупцем та отримання підтвердження замовлення від постачальника.

КФ «АЛЬТАИР»було виставлено на оплату ДП із 100% іноземними інвестиціями «Сіменс Україна»рахунок-фактуру №15 від 23.03.2007р. на здійснення 50% передоплати поставки башт у кількості 9 штук на суму 615092,40грн. (в матеріалах справи).

ДП із 100% іноземними інвестиціями «Сіменс Україна»здійснило оплату вказаного рахунку-фактури 26.03.2007р. на суму 615092,40 грн., що підтверджується банківською випискою позивача (в матеріалах справи).

Відповідно до п.4.3 договору другий платіж в розмірі 40% вартості замовлення на товар здійснюється покупцем протягом 30 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури від постачальника після приймання товару на складі постачальника уповноваженим представником покупця, а також за умови надання постачальником разом з товаром всієї необхідної нормативно-технічної документації виробника на товар та комплектуючі, включаючи необхідні сертифікати якості та походження товару згідно переліку в Додатку №2 до договору.

В разі приймання товару партіями вся вищезазначена документація надається постачальником разом з поставкою кожної партії товару. Оплата здійснюється за відповідну прийняту партію товару в розмірі вартості даної партії.

Згідно п.4.4 договору залишкові 10% вартості замовлення підлягають оплаті покупцем протягом 30 банківських днів після отримання оригіналу рахунку від постачальника. Рахунок виставляється постачальником після підписання між покупцем та замовником Фінального акту приймання-передачі Об’єкту капітального будівництва, створеного в рамках договірних відносин між покупцем та замовником, на якому здійснюється зборка та монтаж даних товарів.

Платіж згідно п.4.4 договору має бути здійснено покупцем не пізніше 7 (семи) місяців з моменту здійснення платежу згідно п.4.3.

Згідно умов п. 5.2 договору постачальник за 5 днів до запланованої поставки партії товару покупцю направляє йому повідомлення із зазначенням кількості та вартості партії товару, готового до відвантаження, та підлягаючого оплаті згідно пункту 4.3 договору.

18.05.2007 р. між позивачем за первісним позовом та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТТ –Техніка»було укладено договір № 34/2007 про виготовлення продукції з давальницької сировини. Відповідно до зазначеного договору замовник –КФ «Альтаир»доручає виконавцеві –ТОВ «АТТ –Техніка», а виконавець приймає на себе зобов’язання виготовити з наданої замовником давальницької сировини та передати замовникові готову продукцію –металоконструкції башти Н = 50 м. Кількість, асортимент готової продукції, вимоги до якості визначені в специфікації, що є невід’ємною частиною договору. Згідно Специфікації № 1 до договору замовлялося виготовлення металоконструкції башти Н=50 м в кількості 9 штук.

ТОВ «АТТ –Техніка»13.09.2010 р. направило позивачу за первісним позовом факсове повідомлення Вих. № 252007 від 12.09.2010 р. відповідно до якого повідомлялося про готовність башт Н = 50 м до відвантаження, в кількості 9 штук. В повідомленні було зазначено, що 5 башт готові до відвантаження 27.09.2010 р., а ще 4 башти –28.09.2007 р.

Позивачем за первісним позовом на виконання умов п.5.2 договору, 20.09.2007р. було надіслано ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»повідомлення від 17.09.2007р. вих. №100/17.09.2007 про готовність до відвантаження товару (докази надсилання в матеріалах справи), а саме: башт у кількості 9 штук, а саме: 5 башт –27.09.2007 р. та 4 башти –28.09.2007 р. Також у повідомленні постачальник просив здійснити ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»50% доплати за товар у сумі 615092,40 грн.

Також, позивачем за первісним позовом було виставлено ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»рахунок № 42 від 24.09.2007р. на оплату поставки башт згідно договору №S-16 від 23.03.2007р. у кількості 9 штук на суму 615 092,40грн. (що підтверджується повідомленням про вручення 04.10.2007р.).

Акт приймання металоконструкцій башт Н=50 м 62/3-07 –КМД до договорів № 34/2007 від 18.05.2007 р., № 35/2007 від 18.05.2007 р. підписаний керівниками КФ «Альтаир», ТОВ «АТТ –Техніка»та ЗАО «Укренергочермет», а також представником компанії «Нокіа Сименс Нетворкс»Шушкевичем В. І. Згідно тексту зазначеного акту він складений з метою засвідчення готовності до відвантаження башт Н=50 м 62/3-07-КМД, зауважень до якості металоконструкцій не має, є зауваження по комплектації.

22.10.2007 р. ТОВ «АТТ –Техніка»повторно направило позивачу за первісним позовом повідомлення про готовність до відвантаження 9 башт.

Позивачем за первісним позовом було виставлено згодом ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»рахунок №48 від 06.06.2008р. на оплату поставки башти згідно договору №S-16 від 23.03.2007р. у кількості 7 штук на суму 341 718,00грн. (що підтверджується повідомленням про вручення 17.07.2008р.) за вирахуванням попередньо здійсненої передоплати у розмірі 615 092,40 грн.

У липні 2008 р. між сторонами по справі підписано акт приймання-передачі обладнання з метою тестування даного обладнання. Відповідно до тексту зазначеного акту, акт складений для одного повного комплекту обладнання, який складається з металоконструкції башти Н=50 м, на 4 сторінках в двох екземплярах, для кожної із сторін. Зазначений акт підписаний представниками сторін, зі сторони позивача за первісним позовом –Бондаренко А. Л., зі сторони відповідача за первісним позовом –Бахарев М. А.

У вересні 2009 р. позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензію № 1 на суму 341718, 00 грн. в зв’язку з тим, що останній не виконав передбачені договором платежі в сумі 341718, 00 грн., в т.ч. НДС та не забрав продукцію і складу. В тексті претензії зазначалося, що до вересня 2009 р. від відповідача за первісним позовом не надходило ні одного повідомлення по причини невиконання умов договору.

Відповідач за первісним позовом надіслав позивачу за первісним позовом відповідь на претензію від 03.09.2009р., в якій заперечив проти вимог щодо сплати заборгованості в сумі 341718,00грн., оскільки замовлені башти у кількості 9 штук не виготовлені в повній кількості, виготовлено лише 5 башт, які були взяті покупцем для тестування та на виготовлені башти покупець не отримав технічну документацію, що суперечить умовам договору та замовленню покупця.

ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»стверджує, що КФ «АЛЬТАИР»не було передано технічну документацію до товару, тобто, не поставлено товар у порядку та у відповідності до норм, стандартів України та технічної документації. Відповідно, відповідач за первісним позовом не зобов’язаний був здійснювати оплату товару. Підписаний комісією Акт від 17.10.2007р. засвідчує виключно факт готовності товару до відвантаження, а не приймання металоконструкції ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна». Для тестування ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»було передано 5 веж, а не 9 веж, відповідно, загальна вартість веж складає 684436,00грн.

КФ "Альтаир" надано в матеріали справи акт прийому-передачі документації від 12.10.2007р. як доказ того, що позивач за первісним позовом повторно передав відповідачу за первісним позовом всю документацію, передбачену додатком № 2 до договору. Зазначений акт підписаний представником TOB "Нокіа Сіменс Нетворкс Україна" Вінокуровим В.Д., який згідно статутних документів товариства не мав повноважень підписувати від імені останнього такий акт. При цьому, форма, у якій має здійснюватись передача документації, договором не встановлена.

Матеріали справи містять докази, що за іншими договірними зобов’язаннями між сторонами спору, Вінокуров В.Д. також приймав документацію і у подальшому роботи, виконані постачальником, документацію за якими прийняла зазначена особа, були оплачені ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна».

Платіж згідно п.4.4 договору має бути здійснено покупцем не пізніше 7 (семи) місяців з моменту здійснення платежу згідно п.4.3.

Згідно п.5.4 договору, датою поставки товару вважається дата, виконана представником покупця (або уповноваженого названого ним вантажоодержувача) у видатковій накладній в момент приймання-передачі товару.

Відповідно до п.5.6 договору постачальник зобов’язаний поставити покупцю товар, а також одночасно комплектуючі та всю документацію згідно умовам договору. Якщо постачальник в порушення договору не передає покупцю товар, покупець вправі вимагати передачі йому товару та відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зі своєї сторони, в односторонньому порядку розірвати договір або замовлення та вимагати відшкодування збитків. Поставка товару без документації, передбаченої договором, вважається невиконанням постачальником своїх зобов’язань щодо поставки товару за договором та не зобов’язує покупця приймати та оплачувати товар, який поставлено без документації.

Проте, як встановлено судом першої інстанції на виконання керівних вказівок Вищого господарського суду України (абз. 8 стор. 3 постанови у даній справі), відповідачем за зустрічним позовом вчинено тільки дії щодо вимоги про відшкодування збитків, завданих простроченням виконання.

В грудні 2009 р. відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом претензію щодо компенсації збитків в розмірі 615092, 4 грн. Вих. № 902/09 від 16.12.2009 р. У якій зазначав, що в травні 2008 р. ним було отримано від позивача за первісним позовом на тестування 5 веж, без супровідної документації на них. Тестові випробування встановили, що вежі не відповідають технічним характеристикам визначеним договором, і відповідно не можуть бути використані в господарській діяльності відповідача за первісним позовом. На підставі викладеного, відповідач за первісним позовом просив позивача за первісним позовом сплатити 615092, 40 грн. авансового платежу за обладнання, яке так і не було отримане.

Відповідно до ст. 11 договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України та умов договору (п.11.1). За поставку товару неналежної якості постачальник на письмову вимогу покупця сплатить штраф в розмірі 15 % від вартості замовлення, незалежно від факту заміни (п. 11.2). За порушення встановлених умовами договору термінів поставки, термінів усунення недоліків в поставленого товару, постачальник за письмовою вимогою покупця сплачує неустойку в розмірі 0, 5 % від вартості відповідного замовлення (п.11.3). За прострочку грошового зобов’язання покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу. Для розрахунку пені приймається облікова ставка НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня (п. 11.4.). За порушення умов статті 10 договору винна сторона за письмовою вимогою потерпілої сторони сплачує неустойку в твердій, заздалегідь обумовленої сторонами сумі 50000, 00 грн. (11.5.).

Стаття 10 договору називається «Комерційна таємниця. Недобросовісна конкуренція», та містить положення щодо зобов’язань сторін дотримуватися комерційної таємниці та не здійснювати у відношенні один до одного діянь, які у відповідності до законодавства України можуть бути визнані недобросовісною конкуренцією.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що первісно заявлені позовні вимоги про стягнення 737815, 56 грн. заборгованості за договором підлягають частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява про спонукання вчинення дій та стягнення 746418, 84 грн. заборгованості за договором задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються, зокрема, не одержані управненою стороною доходи, які б вона одержала б у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України (далі за текстом –ГК України) основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ст. 269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Відповідно до ст. 270 ГК України у разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару.

Відповідно до Розділу 8 Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" ризик втрати чи пошкодження товару, а також обов'язок несення витрат, пов'язаних з товаром, переходить від продавця до покупця в момент виконання продавцем своїх зобов'язань щодо поставки товару. Оскільки покупцю не слід надавати можливість відкладення моменту передачі ризиків і витрат, усі терміни передбачають, що ця передача може мати місце навіть до здійснення поставки, якщо покупець не приймає поставку, як домовлено, чи не дає відповідних вказівок (у відношенні часу відвантаження та/або місця поставки), яких може потребувати продавець в інтересах виконання своїх обов'язків щодо поставки товару. Умовою такого передчасного переходу ризиків і витрат є визначення товару як призначеного для покупця або, як передбачено відповідними положеннями, окремо зарезервованого для нього (індивідуалізованого).

Ця вимога є особливо важливою для терміна EXW, тому що за всіх інших умов товари, як правило, визначаються як призначені для покупця, коли вжито заходів для їх відвантаження або відправлення (терміни "F" і "C") чи то доставки в місце, призначення ("D"-терміни). Проте у виняткових випадках товар може бути відправлений від продавця навалом без точного визначення обсягів, призначених для кожного покупця, і тоді переходу ризиків і витрат не відбувається без вищезазначеної його індивідуалізації (аналогічне визначено також пунктом 3 ст. 69 Конвенції ООН 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів).

Згідно розділу 9 Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" "E"-термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. З іншого боку, як часто відбувається на практиці, продавець може допомагати покупцю завантажити товар на транспортний засіб, наданий останнім. Хоча термін EXW краще відображував би це явище, якби коло зобов'язань продавця охоплювало й відвантаження, автори визнали за бажане збереження традиційного принципу мінімальних зобов'язань продавця за умовами терміна EXW, щоб їх можна було застосовувати тоді, коли продавець не хоче приймати ніяких зобов'язань щодо відвантаження товару. Якщо покупець бажає покласти на продавця ці додаткові обов'язки, це має бути обумовлено в договорі купівлі-продажу.

Згідно розділу EXW EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) Правил термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Згідно Правил продавець зобов’язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Щодо доказів поставки, транспортних документів або еквівалентних електронних повідомлень, то згідно Правил у продавця не має зобов’язань з цього приводу.

До обов’язків покупця згідно Правил віднесені такі: сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу; прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтями А.4 і А.7/Б.7 Правил. Щодо доказів поставки, транспортних документів або еквівалентних електронних повідомлень, то згідно Правил покупець зобов'язаний надати продавцю належні докази прийняття поставки.

Відповідно до п. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Відповідно до статті 662 цього ж кодексу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Нормами статті 666 ЦК України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем за зустрічним позовом не надано суду доказів, що ним були встановлені розумні строки для передання позивачем за первісним позовом технічної документації, так само як і матеріали справи не містять доказів, що після надання такого розумного строку, відповідач за зустрічним позовом направив позивачеві за зустрічним позовом відмову від договору (з доказами такого направлення).

Натомість матеріали справи, після оцінки доказів у їх сукупності містять достатні докази, що підтверджують те, що технічна документація на момент розгляду спору, отримана відповідачем за зустрічним позовом, та вона використовується ним у відносинах з третіми особами (зокрема при листуванні з ПАТ «МТС Україна»).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до умов ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коди зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

На підставі викладених норм чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов таких висновків.

Щодо первісного позову.

На виконання умов договору укладеного з відповідачем за первісним позовом, позивач за первісним позовом уклав договір № 34/2007 від 18.05.2007 р. на виготовлення 9 башт з ТОВ «АТТ –Техніка»із давальницької сировини позивача за первісним позовом. Як договір № 34/2007 від 18.05.2007 р., так і договір № S-16 від 23.03.2007 р. укладені на умовах EXW (Інкотермс 2000 г.) зі складу постачальника, розташованого за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 11. Як встановлено судом, ТОВ «АТТ –Техніка»було направлено листа позивачу за первісним позовом про готовність 9 башт Н=50 м до відвантаження (у кількості 5 шт. –27.09.2007 р., у кількості 4 шт. –28.09.2007 р.), позивач за первісним позовом в свою чергу направив такого ж листа про готовність 9 башт Н=50 м до відвантаження відповідачу за первісним позовом. Судом також встановлено, що представник відповідача за первісним позовом Шушкевич В. І. в жовтні 2007 р. підписав акт приймання металоконструкцій башт Н=50 м в кількості 9 шт. до договору № 34/2007 р. від 18.05.2007 р., зокрема. Згідно зазначеного акту зауважень до якості металоконструкцій не має. Таким чином, ТОВ «АТТ –Техніка»виконав свої зобов’язання перед позивачем за первісним позовом щодо поставки 9 башт Н=50 м, і відповідно позивач за первісним позовом виконав свої зобов’язання перед відповідачем за первісним позовом щодо поставки 9 башт Н=50 м. При цьому, відповідно до Правил Інкотермс 2000 у позивача за первісним позовом не має зобов’язань, щодо оформлення доказів поставки товару, такий обов’язок лежить на відповідачеві за первісним позовом.

Оригінал рахунку № 42 від 24.09.2007 р. на сплату поставки башт згідно договору № S –16 від 23.03.2007 р. у кількості 9 шт. на суму 615092, 40 грн. відповідач за первісним позовом отримав 04.10.2007 р. І відповідно до умов договору мав сплатити його протягом 30 банківських днів, тобто до 15.11.2007 р. включно.

Свої зобов’язання щодо прийняття товару, його оплати та оформлення доказів поставки/не поставки товару відповідач за первісним позовом не виконав.

Матеріали справи містять докази передачі відповідачу документації, передбаченої додатком № 2 до договору. Суд не приймає до уваги доводів відповідача за первісним позовом, що Вінокуров В. Д. не мав повноважень підписувати від його імені такий акт, з підстав не встановлення договором форми передачі документації та наявності в матеріалах справи доказів приймання Вінокуровим В. Д. від імені відповідача за первісним позовом за іншими договірними зобов’язаннями, в тому числі і між сторонами.

Крім того, на підтвердження передачі технічної документації КФ "Альтаир" посилається на лист ПАТ "МТС Україна" №U/TD/423/l 1/07 від 14.11.2007р. в якому повідомляється що надана представниками ТОВ "Нокіа Сіменс Нетворкс Україна" проектна документація була розглянута технічними спеціалістами ЗАТ "Український Мобільний Зв’язок", та що металева конструкція (башта) відповідає вимогам замовника, але існує ряд позицій, які необхідно доопрацювати та виправити. Суд вважає наданий лист належним доказом по справі, адже відповідно до преамбули договору сторони уклали договір з метою виконання покупцем/відповідачем за первісним позовом зобов’язання перед замовником –ЗАТ «Український Мобільний Зв'язок».

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом товар належної якості, в строки передбачені договором, але з зауваженнями до комплектності. Проте, із тексту акту приймання металоконструкцій башт Н=50 м до договорів № 34/2007 та № 35/2007 від 17.10.2007 р. не вбачається вимога покупця/відповідача за первісним позовом доукомплектувати товар. Доказів направлення окремої вимоги відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом доукомплектувати товар або заміні нити комплектними виробами матеріали справи не містять. З огляду на викладене, у відповідача не виникло право відмовитися від оплати не укомплектованого товару на підставі ст. 270 ГК України.

Свої претензії щодо невідповідності башт замовленому згідно договору вітрового навантаження відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом тільки в кінці вересня 2009 року, тобто через два роки після виконання позивачем за первісним позов обов’язку по поставці товару передбаченого договором. Таким чином, зазначене не звільняло відповідача за первісним позовом від виконання своїх зобов’язань по договору (по оплаті та прийняттю товару) у листопаді 2007 р. та вересні 2007 р. відповідно.

Суд перевіривши розрахунки позивача за первісним позовом дійшов висновку, що позивач за первісним позовом не правильно визначив дату виникнення заборгованості за договором та здійснив розрахунок пені нарахованої за порушення умов договору не у відповідності до ст. 232 ГК України. За таких обставин суд не погоджується з розрахунком позивача за первісним позовом пені за договором та суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Також, суд не погоджується з нарахуванням позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом неустойки в сумі 50000, 00 грн. за порушення ст. 10 договору, адже матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов’язань за договором щодо збереження комерційної таємниці та/або щодо не здійснення у відношенні до позивача за первісним позовом діянь, які у відповідності до законодавства України можуть бути визнані недобросовісною конкуренцією. При цьому, суд зазначає, що оцінка дій господарюючих суб’єктів щодо визнання їх недобросовісною конкуренцією віднесена до виключної компетенції Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 83 ГПК України суд не має право самостійно виходити за межі позовних вимог при винесення рішення. Позивач за первісним позовом в своїй позовній заяві зазначає, що відповідач за первісним позовом має заборгованість за договором перед ним в 341718, 00 грн. З огляду на викладене при розрахунку суми заборгованості відповідача за первісним позовом за договором та суми пені за договором суд виходить із того, що основна заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом становить 341718, 00 грн., дата виникнення заборгованості - 16.11.2007 р. Дата по яку розраховується сума боргу з урахуванням індексу інфляції –14.10.2009 р. (вказана позивачем за первісним позовом в додатку № 1 до позовної заяви).

Розрахунок суми боргу відповідача за первісним позовом з урахуванням індексу інфляції по Договору № S-16 від 23.03.2007 року.

Місяць, протягом якого існувала заборгованістьСума заборгованості, що існувала протягом зазначеного періоду, грн.Індекс інфляції %Інфляційні нарахування грн. (За місяць в якому індекс інфляції був менше 100% інфляційні нарахування не здійснюються)

Листопад 2007 (з 16.11. по 30.11)341718, 00 102, 23508, 3

Грудень 2007 341718, 00102, 17176, 08 Січень 2007 341718, 00102, 99909, 82 Лютий 2007341718, 00102, 79226, 39 Березень 2007 341718, 00103, 812985, 28 Квітень 2007341718, 00103, 110593, 26 Травень 2008341718, 00101, 34442, 33 Червень 2008341718, 00100, 82733, 74

Липень 2008341718, 0099, 5-

Серпень 2008341718, 0099, 9-

Вересень 2008341718, 00101, 13758, 9

Жовтень 2008341718, 00101, 75809, 2

Листопад 2008341718, 00101, 55125, 77

Грудень 2008341718, 00102, 17176, 08

Січень 2009341718, 00102, 99909, 82

Лютий 2009341718, 00101, 55125, 77

Березень 2009341718, 00101, 44784, 05

Квітень 2009341718, 00100, 93075, 46

Травень 2009341718, 00100, 51708, 59

Червень 2009341718, 00101, 13758, 9

Липень 2009341718, 0099, 9-

Серпень 2009341718, 0099, 8-

Вересень 2009341718, 00100, 82733, 74

Жовтень 2009 (з 01.10 по 14.10)341718, 00100, 91388, 94

Всього 114930, 41 Розрахунок пені нарахованої на суму боргу відповідача за первісним позовом відповідно до п. 11.4 договору Договору № S-16 від 23.03.2007 року.

Період прострочення та кількість днів простроченняСума заборгованості, що існувала протягом зазначеного періоду, грн.Розмір облікової ставки НБУ (%) Сума пені за період прострочення (грн..)

з 16.11.2007 по 31.12.2007 (45 днів)341718, 00 8, 006766, 02

З 01.01.2008 по 29.04.2008 (120 днів) 341718, 0010, 0022407, 74 З 30.04.2008 по 16.05.2008 (17 днів)341718, 0012, 003834, 08 Всього 33007, 84 Відповідно до проведених судом розрахунків, позивач за первісним позовом має право на стягнення з відповідача за первісним позовом 341718, 00 грн. –основної заборгованості за договором, 114930, 41 грн. –інфляційних нарахувань за весь час прострочення зобов’язання та 33007, 84 грн. –пені нарахованої за прострочення виконання грошового зобов’язання. Всього 489656, 25 грн. заборгованості за договором.

З огляду на викладене суд частково задовольняє позовні вимоги первісного позивача.

За зустрічним позовом.

Зустрічний позов мотивовано тим, що постачальником не здійснено поставку товару, який визначений договором поставки №S-16 від 23.03.2007р. із документацією, відповідно постачальник зобов’язаний повернути покупцю сплачений аванс із нарахованими штрафними санкціями.

Як встановлено судом, постачальником було виконано зобов’язання щодо передачі товару із відповідною документацією. Оскільки судом встановлено, що зобов’язання було виконано постачальником за договором належним чином, позивач за зустрічним позовом не має права вимагати повернення авансового платежу. Відповідно нарахування санкцій за невчасне повернення авансового платежу не відповідає чинному законодавству та умовам договору.

Позивач за зустрічним позовом також заявив вимогу про спонукання КФ «АЛЬТАИР»забрати передані для тестування вежі зі складу ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна», які знаходять безпосередньо на складських приміщеннях ДП «Інтегровані Логістичні Системи», згідно укладеного договору про надання логістичних послуг між ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»та ДП «Інтегровані Логістичні Системи»від 01.04.2008р.

Проте, дослідивши умови договору про надання логістичних послуг судом встановлено, що зазначений договір згідно з пунктом 7 припинив свою дію 01.04.2010р. (після закінчення автоматичного продовження дії договору на один рік). Доказів того, що строк дії договору продовжено за згодою сторін (у письмовій формі) матеріали справи не містять.

При цьому, з умов п. 7 договору вбачається, що після закінчення дії даного договору, будь-які речі, матеріали, обладнання, які знаходяться у виконавця - ДП «Інтегровані Логістичні Системи»по відношенню до яких надаються послуги, негайно повертають замовнику - ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна».

Таким чином, підстави для знаходження обладнання –башт, що були передані для тестування у складських приміщеннях ДП «Інтегровані Логістичні Системи», станом на час звернення ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна» із зустрічним позовом до суду –відсутні.

Підставою для звернення з позовом до суду є наявність порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, яке підлягає захисту.

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження порушеного права або охоронюваного законом інтересу, що стало підставою для звернення до суду із зазначеною позовною вимогою.

Крім того, умовами договору, який укладений між сторонами спору не передбачено, що саме КФ «АЛЬТАИР»зобов’язана забрати у ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»передані для тестування башти. Вищевикладене, є підставою для відмови у задоволенні заявленої зустрічної позовної вимоги.

За наведених обставин, суд визнає зустрічні позовні вимоги не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»про стягнення з КФ «АЛЬТАИР»витрат на послуги адвоката у розмірі 98500,00грн., суд вважає, що зазначене клопотання непідлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, як підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при відмові в позові на позивача. Враховуючи, що суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову, то відповідно зазначені витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Відподвіно до ст.. 49 ГПК України витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна»(03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, корпус 2, код ЄДРПОУ 34832181, з будь-якого виявленого державним виконавцем рахунку) на користь Колективної фірми «Альтаир»(83000, м. Донецьк, площа Конституції, 4, код ЄДРПОУ 13515065) 341718, 00 (триста сорок одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 00 коп. –основної заборгованості за договором, 114930,41 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот тридцять) грн. 41 коп. – інфляційних нарахувань за весь час прострочення зобов’язання та 33007, 84 грн. (тридцять три тисячі сім) грн. 84 коп. –пені нарахованої за прострочення виконання грошового зобов’язання та 4896, 56 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто шість) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 153,40 (сто п’ятдесят три) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні інших позовних по первісному позову відмовити.

4.          У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 30.12.2010 р.