Рішення № 13239217, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/16220.12.10 За позовом Приватного підприємства «Прем’єрпродукт - Центр»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»

Про стягнення заборгованості у розмірі 10558,78 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Бабіцький Я.В. –за дов. № б/н від 01.09.2010р.

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10558,78 грн., що виникла у зв’язку з порушенням умов договору поставки № 17 від 20.12.2009р., з яких 10415,90 грн. –основного боргу, 25,00 грн. –3% річних, 117,88 грн. –пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у порушення умов договору відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. було порушено провадження у справі № 49/162 та призначено розгляд справи на 13.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 розгляд справи відкладався на 20.12.2010 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

13.12.2010 у судовому засіданні представник позивача надав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу та просив стягнути з останнього пеню у розмірі 117,88 грн., 3% річних у розмірі 25,00 грн., крім того просив на відповідача покласти судові витрати.

Представник позивача у судове засідання 20.12.2010 з’явився, через канцелярію суду подав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду у справі № 49/162, повністю підтримав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу та стягнення з останнього пені у розмірі 117,88 грн., 25,00 грн. –3% річних та судові витрати.

Відповідач в судові засідання 13.12.2010 та 20.12.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/162 від 26.11.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2009 року між Приватним підприємством «Прем'єрпродукт-Центр» (далі Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський» (далі - Покупець) було укладено Договір поставки № 17 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) Продавець зобов'язується поставляти Покупцю продукти харчування (далі –Товар) партіями у відповідності з письмовими Заявками останнього, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його за умовами даного Договору.

Асортимент, ціна, кількість Товару вказується в накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору. Загальною кількістю Товару за даним Договором є кількість Товару, який передаватиметься від Постачальника Покупцю по накладних протягом дії терміну даного Договору. Сумою даного Договору є сума всіх накладних, за якими передаватиметься Товар від Продавця Покупцю протягом терміну даного Договору (п. п. 1.2 -1.4 Договору).

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору передбачено, Заявка на Товар (Додаток № -) складається Покупцем на підставі Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору. Заявка на Товар складається Покупцем по кількості й асортименту і передається Постачальнику в оригіналі або за допомогою факсимільного (електронного) зв'язку за 1 робочий день до дати запланованої поставки.

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку відповідачу партій товару на загальну суму 10415,90 грн.

          Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видаткових накладних: № ПК-12973 від 01.10.2010 р. на загальну суму 1203,12 грн., № ПК-12975 від 01.10.2010р. на загальну суму 2441,21 грн., № ПК - 12977 від 01.10.10 р. на загальну суму 85,60 грн., № ПК - 13380 від 08.10.10 р. на загальну суму 2758,30 грн., № ПК - 13705 від 15.10.10 р. на загальну суму 30,36 грн., № ПК- 13707 від 15.10.2010 р. на загальну суму 3215,26 грн., № ПК-13739 від 15.10.10 р. на загальну суму 682,05 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Оплата за поставлений товар здійснюється в гривнях України, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника або внесення готівки в касу останнього (п. 6.1 Договору). Порядок оплати визначений у п. 6.2 Договору , та здійснюється Відповідачем протягом 21 календарних днів з моменту поставки товару.

          З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар не виконав та має заборгованість у розмірі 10415,90 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У судовому засіданні 13.12.2010 представник позивача подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10415,90 грн., у зв’язку з оплатою її відповідачем, тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 117,88 грн. –пені, 25,00 –3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу з порушенням терміну оплати є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 25,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до п. 9.3 Договору, у випадку порушення Відповідачем строків оплати за товар, він сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день такого прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмір 117,88. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо поставки оплаченого Товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі 10415,90 грн. припинити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к.414, п/р 2600747855001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 35081963), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єрпродукт –Центр»(04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9П, п/р 26002191733 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 36630879) 117,88 грн. –пені, 25,00 грн. –3% річних, крім того 106,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 21.12.2010