Рішення № 13239047, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/51913.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до                     Асоціації «Високонадійний трубопровідний транспорт»

про стягнення 48000,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Бакуліна Л.Ф. –довіреність № 149 від 16.12.2009р.

від відповідача: Бендер В.С. - директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Асоціації «Високонадійний трубопровідний транспорт»про стягнення 48000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених договором № 3012-4/336-00 від 19.11.2004р. не виконав свої зобов’язання за Договором та не повернув надлишково сплачені кошти, заборгувавши позивачу 48000,00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 48000,00 грн. – основного боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –480,00 грн. –державного мита, 236,00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.12.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2010р. проти задоволення позову заперечив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.12.2010 р. за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3012-4/336-00 (далі –Договір), згідно умов якого (п.1.1) відповідач зобов’язався провести та передати позивачу нормативний документ –відомчі будівельні норми «Установка та відновлення виводів системи ЕХЗ на діючих і споруджуваних нафтопроводах»(далі - ВБН).

Відповідно до п. 1.3 Договору строк здачі робіт по договору визначено сторонами 30 червня 2005 року.

Додатковою угодою № 5 від 30.12.2009р. кінцевий строк передачі позивачу відповідачем ВБН –31 травня 2010 року.

Передача виконаних робіт по окремих етапах договору здійснюється за актами здачі-прийняття робіт (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору та Додаткових угод до Договору вартість робіт за Договором визначена сторонами і становить 48000,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено проплату за вартості робіт на суму 48000,00 грн., на підтвердження чого суду надані платіжні доручення: № 4385 від 13.12.2004р.; № 695 від 16.03.2005р.; № 1876 від 25.06.2005р.; № 3091 від 01.10.2007р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії залучено до матеріалів справи).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідач в порушення умоа Договору у встановлені строки до виконання робіт не приступив. Доказів виконання відповідачем робіт згідно умов Договору суду не надано.

У зв’язку з чим, позивач звернувся до відповідача з листом –вимогою від 09.07.2010р. вих. № 1юр-3878, в якій просив відповідача передати ВБН.

17.08.2010р. відповідач надіслав відповідь на претензію за вих. №23-10 від 26.07.2010р., в якій не заперечив факт невиконання умов Договору, однак роботи не виконав.

28.09.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу вих. № 1юр-5993 в якій вимагав повернути сплачені кошти у сумі здійсненої попередньої оплати в сумі 48000, 00грн.

Вказана вимога отримана відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Асоціації «Високонадійний трубопровідний транспорт»(03150, м. Київ, вул. Боженка, 11, код ЄДРПОУ 30179600) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(39605, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Перемоги, 32/5, код ЄДРПОУ 26113233) –48000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати – 480 (чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко