Рішення № 13238962, 27.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/42127.12.10 За позовом           Закритого акціонерного товариства “Науково-виробнича фірма “Укрспецмонтажпроект” До           1) Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Біла акація”

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача                    Публічне акціонерне товариство “Акціонерний банк “Синтез”

Про           визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого

незаконного володіння

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача          Кіян А.В. по довіреності б/н від 29.10.2010р.

Від відповідача-1          Юхименко О.А. - по довіреності №295 від 07.07.2010р.

Від відповідача-2          Пантій О.А. по довіреності № 2314 від 17.11.2010р.;

Від третьої особи          не з»явився

В судовому засіданні 22.12.2010р. оголошувалась перерва до 27.12.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процессуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект» до Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»про:

- визнання недійсним іпотечного договору від 12.06.2007р. за реєстровим № 3372, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»;

- визнання недійсним додаткового договору № 1 від 10.06.2008р. до іпотечного договору від 12.06.2007р. за реєстровим № 1737, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»;

- визнання недійсним додаткового договору № 2 від 28.08.2008р. до іпотечного договору від 12.06.2007р. за реєстровим № 2965, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»;

- витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»нежилого будинку –інженерно-лабораторного корпусу (літ. А) загальною площею 4694,90 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, будинок 6, та передачу Закритому акціонерному товариству «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»;

- зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»звільнити нежилий будинок –інженерно-лабораторний корпус (літ. А) загальною площею 4694,90 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, будинок 6, за актом прийому-передачі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2010р. порушено провадження у справі № 36/421, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Синтез», розгляд справи призначено на 08.12.2010р.

Враховуючи неявку в судове засідання 08.12.2010р. представників відповідача-1 та третьої особи та беручи до уваги клопотання представника відповідача-1, розгляд справи було відкладено на 22.12.2010р.

У зв’язку з відкладенням розгляду справи клопотання представника відповідача-2 про забезпечення позову та про зупинення провадження у справі, які були подані ним в канцелярію Господарського суду міста Києва 08.12.2010р., розглядалися судом в судовому засіданні 22.12.2010р.

В судовому засіданні 22.12.2010р. представник відповідача-2 клопотання про забезпечення позову підтримав, просив накласти арешт на нежилий будинок –інженерно-лабораторний корпус (літ. А) загальною площею 4694,90 кв. м., який знаходиться за адресою м. Київ. вул. Струтинського Сергія, будинок 6.

Представники позивача проти клопотання заперечували.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

З приводу клопотання про зупинення провадження у справі представник відповідача-2 в судовому засіданні 22.12.2010р. надав суду копію ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2010р. у справі № 2-2616/2010, якою заява ЗАТ «Науково –виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»про перегляд у зв’язку з ново виявленими обставинами рішення Старобільського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2001 року в справі за позовом Гури Олега Олександровича до ЗАТ «Науково –виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект», ТОВ «біла акація», АТ «Український інноваційний банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»про стягнення суми штрафу за договором та визнання договору недійним задоволенні.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2001 року в справі за позовом Гури Олега Олександровича до ЗАТ «Науково –виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект», ТОВ «біла акація», АТ «Український інноваційний банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого скасовано.

Представники позивача проти клопотання заперечували та надали суду письмові пояснення, долучивши до них копію ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2010р. у справі № 2-2616/2010.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників сторін, суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає оскільки справа Господарського суду міста Києва №36/421 та цивільна справа № 2-2616/2010, що розглядається Старобільським районним судом Луганської області не є пов’язаними справами, а тому розгляд справи № 2-2616/2010 не перешкоджає вирішенню спору по даній справі.

В судовому засіданні 27.12.2010р. представник відповідача -2 підтримав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а саме про заборону Закритому акціонерному товариству «Науково –виробничій фірмі «Укрспецмотажпроект», Публічному акціонерному товариству «КОНВЕРСБАНК» та будь –яким іншим особам вчиняти будь –як5і дії щодо відчуження (купівлі –продажу, звернення стягнення на нерухоме майно, передачі або прийняття у власність у будь –який спосіб) нежилого будинку - інженерно-лабораторний корпус (літ. А) загальною площею 4694,90 кв. м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Струтинського Сергія, будинок 6.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників сторін, суд вважає, що клопотання представника відповідача -2 задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» від 12.12.2006 р. № 01-8/2776, заявник заяви про забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перш за все, утруднення виконання рішення суду передбачає необхідність докладання певних зусиль, виникнення якої мало бути обґрунтованим відповідачем-2, а унеможливлення означає взагалі неможливість відновлення порушених прав відповідача-2.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 23.08.94 р. № 02-5/611 умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Представник позивача в судових засіданнях 22.12.2010р. та 27.12.2010р. позовні вимоги повністю підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. у справі № 31/450, яке не було оскаржено в апеляційному порядку і в силу ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 22.12.2009р., визнані недійсними п.п. 17, 29, 30, 31 п. 6.3.3. Статуту ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект», затвердженого загальними зборами ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»від 10.02.2003р., зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.02.2003р., п.п. 10, 11, 12 п. 10.3 Статуту ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект», затвердженого загальними зборами ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»08.09.2006р., зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.09.2006р., також визнані недійсними рішення загальних зборів ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»від 10.02.2003р., від 08.09.2006р. в частині затвердження положень, які містяться у вищевказаних пунктах статутів. За таких обставин, як вважає позивач, Спостережна рада ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»не мала повноважень приймати рішення про укладення іпотечного договору від 12.06.2007р. та додаткових договорів до нього, а відтак голова правління ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»Кучерук А.М., який укладаючи вказані договори діяв на підставі рішень Спостережної ради ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»від 04.06.2007р. (протокол № 70), від 08.06.2007р. (протокол № 72), від 28.05.2008р. (протокол № 79), від 10.06.2008р. (протокол №83), не мав достатніх правових підстав для вчинення таких дій, у зв’язку з чим іпотечний договір від 12.06.2007р. та додаткові договори до нього підлягають визнанню судом недійсними. З приводу позовних вимог про витребування майна з володіння ТОВ «Біла акація»та зобов’язання останнього звільнити нежилий будинок за актом прийому-передачі, представник позивача пояснив, що оскільки нерухоме майно вибуло із власності позивача на підставі недійсного іпотечного договору та поза його волею, то є підстави для витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння. При цьому послався на ст.ст. 215, 216, 236, 388 Цивільного кодексу України, Постанову Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Представник відповідача-1 в судовому засіданні на наданому письмовому відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»та Акціонерним банком «Синтез»була укладена Угода про надання міжбанківського валютного кредиту № DP570390 від 12.06.2007 р., додаткова угода № 1 від 20.06.2008р. та додаткова угода № 2 від 28.08.2008р., згідно з умовами якої останнім було одержано кредит у розмірі 6000000 доларів США. Також, між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» був укладений іпотечний договір від 12.06.2007р., додатковий договір № 1 від 10.06.2008р. до іпотечного договору від 12.06.2007р., додатковий договір № 2 від 28.08.2010р. до іпотечного договору від 12.06.2007р.. Згідно з умовами цього іпотечного договору та додаткових договорів до нього іпотекою за цим договором було забезпечено вимоги Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»до Акціонерного банку «Синтез», що випливають з угоди про надання міжбанківського валютного кредиту. У зв’язку з порушенням позичальником –Акціонерним банком «Синтез»умов угоди про надання міжбанківського валютного кредиту виникла заборгованість, про що відповідач-2 повідомляв позичальника - Акціонерний банк «Синтез»та іпотекодавця - Закрите акціонерне товариство «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект». 10.08.2010р. відповідач-2 у відповідності до п. 6.3 іпотечного договору від 12.06.2007р. та ст. 37 Закону України «Про іпотеку»прийняв у власність предмет іпотеки нежилий будинок –інженерно-лабораторний корпус (літ. А) загальною площею 4694,90 кв. м., який знаходиться за адресою м. Київ. вул. Струтинського Сергія, будинок 6, та зареєстрував право власності на вказане нерухоме майно в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Проти вимог позивача про визнання іпотечного договору від 12.06.2007р. та додаткових договорів до нього заперечував, посилаючись на те, що на момент укладення оспорюваного договору в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців були відсутні відомості про обмеження повноважень органів управління Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект».

Представник відповідача-2 позов не визнав та просив суд у позові відмовити. В наданому суду письмовому відзиві та в судовому засіданні представник відповідача-2 пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Біла акація»придбало нерухоме майно за відплатним договором купівлі-продажу від 27.08.2010р., який укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства України, нотаріально посвідчений та зареєстрований у порядку, передбаченому чинним законодавством України, повністю розрахувалось за придбане майно з продавцем і є добросовісним набувачем нерухомого майна.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача представника в судове засідання 08.12.2010р.,22.12.2010р., 27.12.2010р. не направила, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 17.11.2010р. та від 08.12.2010р., не виконала. Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

12.06.2007р. між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»та Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»укладено іпотечний договір, до якого в подальшому були внесені зміни згідно з додатковим договором № 1 від 10.06.2008р., додатковим договором № 2 від 28.08.2010р. Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П 12.06.2007р. та зареєстрований          в реєстрі за № 3379.

Умовами іпотечного договору від 12.06.2007р., із змінами, внесеними відповідно до додаткового договору № 1 від 10.06.2008р., додаткового договору № 2 від 28.08.2010р., передбачено, що іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»(Іпотекодержатель за іпотечним договором), що випливають з Угоди про надання міжбанківського валютного кредиту № DP570390 від «12»червня 2007р., Додаткової угоди №1 від 10 червня 2008 р. та Додаткової угоди №2 від 28 серпня 2008р. до неї, укладених між Акціонерним банком «Синтез»та Іпотекодержателем (далі –Кредитна угода), додаткових угод до неї, укладених протягом строку її дії.

Відповідно до кредитної угоди Іпотекодержатель при виконанні Боржником певних її умов зобов’язався надати Боржнику Кредит у розмірі 6000000,00 (Шість мільйонів) доларів США на умовах, визначених Кредитною угодою граничним терміном повернення 09 червня 2009 року зі сплатою 12,25 % річних по 09 червня 2008 року включно, 13 % річних з 10 червня 2008 року, а Боржник зобов’язався:

-          протягом фактичного строку користування Кредитом сплачувати проценти по Кредиту;

-          до закінчення терміну, визначеного в п. 1.1. Кредитної угоди та в інших випадках, передбачених Кредитною угодою, повернути в повному обсязі Кредит та сплатити інші платежі, передбачені Кредитною угодою;

-          виконати інші зобов’язання, передбачені Кредитною угодою.

Від імені Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»іпотечний договір та додаткові договори до нього підписав голова правління Кучерук А.М., який діяв на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»у новій редакції 08 вересня 2006р., протокол № 17, та зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (запис № 10701050002003204) 14.09.2006р.

Позивачем були надані суду копії наступних рішень Спостережної ради Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект», оформлених протоколами:

- протоколом №70 від 04.06.2007р., яким було вирішено передати в іпотеку АТ «Український інноваційний банк»нежилий будинок –інженерно-лабораторний корпус (Літ.А), загальною площею 4694,90 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6;

- протоколом №72 від 08.06.2007р., яким було вирішено затвердити проект іпотечного договору, що укладається із АТ «Укрінбанк»про передачу в іпотеку нерухомого майна ЗАТ «Укрспецмонтажпроект»;

- протоколом №79 від 28.05.2008р., яким було вирішено продовжити строк дії договору застави між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» 12.06.2007р.;

- протоколом №82 від 10.06.2008р., яким було вирішено погодити Додаткову угоду до договору іпотеки Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»від 12.06.2007р.;

- протоколом №83 від 26.06.2008р., яким було вирішено погодити укладання Додаткового договору №2 до іпотечного договору від 28.08.2008 року за реєстровим № 3379 щодо забезпечення зобов’язань АБ «Синтез»за Угодою про надання міжбанківського валютного кредиту № DP570390 від «12»червня 2007р. в розмірі 6000000 (шість мільйонів) доларів США та інших платежів згідно з умовами Угоди та додаткових угод до неї.

Вказаними вище рішеннями також було доручено голові правління Кучеруку А.М. підписати необхідні документи.

11.12.2009р. Господарським судом міста Києва у справі № 31/450 за позовом Лисюк В.П. до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект» про визнання недійсними рішень загальних зборів та положень статуту було прийнято рішення, яким:

Позов задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів ЗАТ НВФ «Укрспецмонтажпроект»(код ЄДРПОУ 01413336), проведених 10.02.2003р., оформлених протоколом №11 від 10.02.2003р. в частині затвердження п.п. 17, 29, 30, 31 п. 6.3.3 Статуту про віднесення до компетенції Спостережної ради ЗАТ НВФ «Укрспецмонтажпроект»наступних повноважень:

- «попередньо узгоджувати проекти договорів на суму понад 5% балансової вартості активів товариства»(ч.17 п. 6.3.3);

- «погоджувати угоди про заставу майна товариства»(ч.29 п.6.3.3);

- «ухвалювати рішення щодо отримання кредитів та довгострокових позик»(ч.30 п.6.3.3);

- «погодження проведення операцій з нерухомим майном товариства»(ч.31 п.6.3.3).

Визнано недійсними п.п. 17, 29, 30, 31 Статуту ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»(код ЄДРПОУ 01413336), затвердженого загальними зборами ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»від 10.02.2003р., зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.02.2003р.

Визнано недійсним рішення загальних зборів ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»(код ЄДРПОУ 01413336) від 08.09.2006р. в частині затвердження п. п. 10, 11, 12 п. 10.3 Статуту про віднесення до компетенції Спостережної ради ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»наступних повноважень:

- «попереднє погодження господарських угод, пов`язаних з обіговими коштами на суму, що перевищує 10% балансової вартості активів товариства на момент укладення таких угод, якщо інше не буде передбачено окремим рішенням Спостережної ради товариства»(п.п. 10 п. 10.3);

- «надання згоди на укладення договорів застави і кредитних договорів»(п.п.11 п. 10.3);

- «прийняття рішення про передачу реєстру, затвердження умов договору з реєстратором Товариства»(п.п.12 п.10.3).

Визнано недійсним п.п. 10, 11, 12 п. 10.3 Статуту ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект», затвердженого загальними зборами ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»08.09.2006р., зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.09.2006р.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Цивільного кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту (п. 14 Постанови). Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).

З огляду на викладене, посилання позивача на положення ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, згідно з якою нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, та його твердження про те, що з цих підстав голова правління позивача не мав повноважень на укладення іпотечного договору та додаткових договорів до нього, а спостережна рада позивача –приймати рішення про їх укладення, є помилковими.

Статут є локальним нормативно-правовим актом, а не правочином, а тому до нього не можуть бути застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочинів.

Статтею 58 Конституції України закріплено загальновизнаний принцип права, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тлумачення його змісту викладено в рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99, справа N 1-7/99, зокрема Конституційний суд зазначив таке: «Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

На момент укладення оспорюваного позивачем іпотечного договору від 12.06.2007р. та додаткових договорів до нього між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»та Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»голова правління останнього мав достатні правові підстави та повноваження для їх укладення, а спостережна рада –для прийняття відповідних рішень щодо передачі нерухомого майна в іпотеку та узгодження проектів відповідних договорів.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Частиною 5 ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Як вбачається з матеріалів справи, докази внесення до Єдиного державного реєстру запису про скасування державної реєстрації змін до статуту позивача на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. у справі №31/450 відсутні.

З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з реєстраційної справи ЗАТ «НВФ «Укрспецмонтажпроект»за реєстраційним № 1-070-003204-99, виданої станом на 01.12.2010р., копію якої долучено до матеріалів справи, випливає, що запис про скасування державної реєстрації змін до установчих документів позивача на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. по справі №31/450 у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зміни Статуту Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»в редакції від 08.09.2006р., пов’язані із визнанням недійсними окремих його положень, визначених в Рішенні Господарським судом міста Києва від 11.12.2009р. у справі № 31/450, не поширюють свою чинність на правовідносини Закритого акціонерного товариствоа «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»із Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»за іпотечним договором від 12.06.2007р., додатковим договором № 1 від 10.06.2008р. до іпотечного договору від 12.0.6.2007р., додатковим договором № 2 від 28.08.2008р. до іпотечного договору від 12.0.6.2007р.

Окрім того, згідно з ч.1 ст. 46 Закону України «Про господарські товариства»в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Частинами 4, 5 ст. 46 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.

Пунктом 9.1.3 Статуту Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»в редакції від 08.09.2006р., який зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.09.2006р., визначено перелік питань, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Цей перелік не містить питань про укладення договорів щодо нерухомого майна, в тому числі договорів іпотеки.

При цьому пунктом 9.1.5 Статуту позивача в редакції 08.09.2006р. передбачено, що у період між загальними зборами функції загальних зборів виконує спостережна рада товариства. Вона правомочна приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів. Рішення спостережної ради товариства з цих питань є обов’язковими до виконання всіма посадовими особами органів управління та контролю.

За таких обставин рішення спостережної ради Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»щодо укладання іпотечного договору від 12.06.2007р. та додаткових договорів до нього, які оформлені протоколами №70 від 04.06.2007р., №72 від 08.06.2007р., №79 від 28.05.2008р., №82 від 10.06.2008р., №83 від 26.06.2008р., були прийняті нею в межах її повноважень та у відповідності до положень статуту товариства та законодавства України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що іпотечний договір від 12.06.2007р. за реєстровим № 3379 між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»та Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект», а також додатковий договір № 1 від 10.06.2008р. до іпотечного договору від 12.06.2007р. за реєстровим № 1737, додатковий договір № 2 від 28.08.2010р. до іпотечного договору від 12.06.2007р. за реєстровим № 2965, укладені у відповідності до вимог законодавства України, в тому числі ст. 203 Цивільного кодексу України, а відтак підстави для задоволення вимог позивача про визнання іпотечного договору від 12.06.2007р. та додаткових договорів до нього недійсними відсутні.

Щодо обставин відчуження спірного нежилого будинку судом встановлено таке.

У відповідності до п.п. 3.2.1, 3.2.3 іпотечного договору від 12.06.2007р. Іпотекодержатель має право у разі невиконання Боржником зобов’язань, забезпечених іпотекою згідно з цим договором, за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі задовольнити свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відповідно до умов кредитної угоди, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язань, необхідних витрат на утримання предмета іпотеки, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленнями вимоги (нотаріальні послуги, виконавчий збір тощо).

Пунктом 6.3. вказаного Договору передбачено, що вимоги Іпотекодержателя можуть бути задоволені шляхом прийняття Іпотекодержателем, у разі згоди останнього та направлення Іпотекодавцю письмового повідомлення про прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок виконання зобов’язання за Кредитною угодою. Застереження, наведене у цьому пункті, та докази направлення письмового повідомлення Іпотекодавцю (штемпель поштового відділення зв’язку тощо) є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

Листами від 13.03.2010р. вих. № 582/0/2-10, від 13.03.2010р. вих. № 580/0/2-10, від 13.03.2010р. вих. № 579/0/2-10 Акціонерне товариство «Український інноваційний банк»повідомило Закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»та Акціонерний банк «Синтез»про наявність простроченої заборгованості за кредитною угодою, а також попередило про звернення стягнення на предмет іпотеки. Факт одержання листів адресатами підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких долучені до матеріалів справи. Розмір заборгованості підтверджений довідкою, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з п. п. 6.5, 6.6 Іпотечного договору застереження, наведені у п. 6.3 та п. 6.4 цього Договору, за умови не укладення окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, є договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, а також застосовуються у разі, якщо не укладений окремий договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, та є у такому випадку правовою підставою для реєстрації права власності на Предмет іпотеки.

Наведена умова договору повністю узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

10.08.2010р. відповідач-1 зареєстрував право власності на нерухоме майно Реєстрі прав власності на нерухоме майно в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»та одержав витяг про реєстрацію права власності від 10.08.2010 р. за № 26970066.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, відповідач-1 набув право власності на нежилий будинок у відповідності до умов іпотечного договору від 12.06.2007р., вимог Закону України «Про іпотеку», Цивільного кодексу України інших актів цивільного законодавства України.

27.08.2010р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір купівлі-продажу нежилого будинку –інженерно-лабораторного корпусу (літ. А) загальною площею 4694,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, будинок 6. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2543. Договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 27.08.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстраційним номером 4091136. Згідно з Актом приймання-передачі від 27.08.2010р. продавець передав, а покупець прийняв нежилий будинок на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу.

03.09.2010р. відповідач-2 зареєстрував право власності на нерухоме майно Реєстрі прав власності на нерухоме майно в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»та одержав витяг про реєстрацію права власності від 03.09.2010 р. за № 27207989.

08.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Біла акація»повністю розрахувалось з продавцем –Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»за придбане нерухоме майно, перерахувавши на рахунок останнього 47377691,00 грн., що у відповідності до п. 2.1 договору купівлі-продажу нежилого будинку –інженерно-лабораторного корпусу (літ. А) становить ціну договору. Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 2 від 08.09.2010р., копія якого знаходиться у матеріалах справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ст. 658 Цивільного кодексу України).

Отже, як слідує з матеріалів справи, договір купівлі-продажу від 27 серпня 2010 року є відплатним, укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства України, нотаріально посвідчений та зареєстрований у порядку, передбаченому чинним законодавством. Товариство з обмеженою відповідальністю «Біла акація»повністю виконало свої зобов’язання провести оплату за договором у відповідності до його умов.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Позивачем не доведено тієї обставини, що спірне нерухоме майно вибуло з його володіння не з його волі. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що договір купівлі-продажу нежилого будинку від 27.08.2010р., укладений між відповідачем-1 і відповідачем-2 відповідає наведеним вище вимогам, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біла акація»є законним власником нежилого будинку –інженерно-лабораторного корпусу (Літ.А), загальною площею 4694,90 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 6, набуло право власності у порядку та з дотриманням вимог, передбачених законодавством України, відсутні передбачені законом підстави для витребування цього нерухомого майна у відповідача-2 та немає передбачених законом підстав для зобов’язання його звільнити нерухоме майно за актом прийому-передачі.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект»про визнання недійсним іпотечного договору від 12.06.2007р., визнання недійсним додаткового договору № 1 від 10.06.2008р. до іпотечного договору від 12.06.2007р., визнання недійсним додаткового договору № 2 від 28.08.2008р. до іпотечного договору від 12.06.2007р., витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»нежилого будинку та передачу Закритому акціонерному товариству «Науково-виробнича фірма «Укрспецмонтажпроект», зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація» звільнити нежилий будинок за актом прийому-передачі.

Судові витрати понесені по справі, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

СуддяТрофименко Т.Ю. Повний текст рішення складено 29.12.2010р.