Рішення № 13238809, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/45422.12.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Джеррад Україна»

простягнення 105985009,09 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача                    Шалахова В.І., заступник начальника, дов. №1527 віж 16.06.2010;          

від відповідача          не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеррад Україна»(далі –відповідач) про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором №116 від 29.06.2006 (далі –Кредитний договір) та додатковими угодами до нього в сумі 105985009,09 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом –54307753 грн.;

- заборгованості по процентах за користування кредитом –11654388,97 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення кредиту –4942005,53 грн.;

- пені по простроченим процентам –715909,80 грн.;

- заборгованості по комісіям –300 грн.;

- інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту –14163401,40 грн.;

- інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів –742270,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було прострочено виконання зобов’язань за Кредитним договором більш ніж на 15 днів, в зв’язку з чим Банк на підставі п.4.5 Кредитного договору звернувся до Позичальника з вимогою про дострокове повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування та штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 19.10.2010 було порушено провадження у справі № 34/454, розгляд справи було призначено на 08.11.2010.

08.11.2010 до загального відділу суду від позивача, в порядку ст.22 ГПК України надійшла заява про збільшення позовних вимог від 05.11.2010, відповідно до якої Банк просив стягнути з відповідача 107607680,66 грн., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентах за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення кредиту, по простроченим процентам, по комісії, інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів та 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту.

Судове засідання призначене до слухання на 08.11.2010 не відбулось та ухвалою суду від 15.11.2010 було призначено на 01.12.2010.

01.12.2010 представником позивача було надано пояснення у справі, які пов’язані з тим, що 28.10.2010 позивачем було надіслано на адресу відповідача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 20628279,47 грн., в результаті чого зобов’язання ПАТ «ВіЕйБі Банк»по сплаті орендної плати за договором суборенди від 01.03.2009 та зобов’язання ТОВ «Джеррад Україна»за Кредитним договором зменшились на суму 20628279,47 грн.

При цьому, як зазначив позивач, ним 04.11.2010 на адресу відповідача було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, згідно якої сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 1579325,75 грн., в результаті чого зобов’язання Банку по сплаті орендної плати та зобов’язання ТОВ «Джеррад Україна»за Кредитним договором зменшились на суму 1579325,75 грн.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що порушення терміну сплати процентів сталось не з вини Товариства, оскільки чинне законодавство України прямо не передбачає наявність вини, як основної підстави відповідальності за порушення того чи іншого зобов’язання.

Крім того, відповідач зазначив, що він не має змоги вчасно сплачувати відсотки за отриманий кредит з вини самого Банку, оскільки його дії щодо невиконання умов договору щодо оплати оренди нежитлового приміщення у відповідача протягом тривалого терміну (понад 1 рік), а також умисне не здійснення всіх заходів, як то передбачено постановою НБУ №413 призвели до унеможливлення останнім виконання своїх зобов’язань по обслуговуванню наявного кредиту.

01.12.2010 судом було оголошено перерву до 15.12.2010.

15.12.2010 Банк повідомив, що 07.12.2010 ПАТ «ВіЕйБі Банк»надіслано на адресу відповідача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог в сумі 47508,64 грн., в результаті чого зобов’язання ПАТ «ВіЕйБі Банк»по сплаті орендної плати за договором суборенди від 01.03.2009 та зобов’язання ТОВ «Джеррад Україна»за Кредитним договором зменшились на суму 47508,64 грн.

Того ж дня, відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності, на підставі ст.ст.257, 258 та 263 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

В судовому засідання 15.12.2010, на якому були присутні обидва представники, судом оголошено перерву до 22.12.2010.

17.12.2010 до загального відділу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, з якої зокрема вбачається, що позивачем було здійснено перерахунок пені у відповідності до вимог ч.6 ст.232 ГК України та з урахуванням строків позовної давності щодо вимог, які заявляються.

Відтак, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в сумі 58684684,12 грн., яка складається з:

-          заборгованості за кредитом –44162320,50 грн.;

-          строкової заборгованості за процентами – 1046762,43 грн.;

-          пені за несвоєчасне погашення кредиту –3019659,86 грн.;

-          пені за несвоєчасну сплату процентів –642671,37грн.;

-          заборгованості по комісіям –300 грн.;

-          3% річних (за несвоєчасне погашення кредиту) –1767983,81 грн.;

-          3% річних (за несвоєчасне погашення процентів) –179632,38 грн.;

-          інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту –7091995,53 грн.;

-          інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів –773322,24 грн.

Отже, має місце нова ціна позову з якої й вирішується спір, крім вимог про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків, позаяк в цій частині вимоги позивача залишені судом без розгляду, з підстав зазначених в ухвалі суду від 22.12.2010.

На призначене судове засідання 22.12.2010 представник відповідача не з’явився. Разом з тим, того ж дня до загального відділу суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з тим, що особа, яка уповноважена представляти інтереси Товариства в суді, не перебуватиме в м. Києві з 21 до 27 грудня.

Заслухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду даної справи за відсутності представника відповідача, який наполягав на розгляді справи, зважаючи на те, що:

- відповідач, всупереч ст.33 ГПК України, обставин, на які він посилається у поданому ним клопотанні документально не підтвердив, позаяк доказів на підтвердження перебування його представника поза межами м. Києва не надав;

- відповідач був належним чином повідомлений про слухання справи в даному судовому засіданні;

- явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась;

- у разі наміру надати додаткові пояснення щодо предмету та підстав позову чи додаткові докази, він мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання, враховуючи, що про розгляд даної справи Господарським судом м. Києва йому було відомо ще з 25.10.2010, а про дане судове засідання з 15.12.2010;

-          у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити інших осіб на представництво його інтересів у засіданні суду;

-          відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) господарський суд відкладає розгляд справи лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено,

- крім того, відповідно до статті 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Відкладення розгляду даної справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку, а клопотання у порядку ч.3 ст.69 ГПК України про продовження строку відповідачем заявлено не було,

суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.2008 між сторонами укладено Кредитний договір, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі –Кредит) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору.

За умовами Кредитного договору:

-          Кредит надається у формі кредитної лінії з лімітом в 10000 000 дол. США. (п.п.1.1.1);

-          термін користування кредитом до 16-00 години 29 червня 2009 року (п.п.1.1.2);

-          процента ставка за користування Кредитом –10,5% річних;

-          надання Кредиту буде здійснюватися в доларах США в повному обсязі або окремими частинами (далі –Транш, а у сукупності - Транші);

-          кожна наступна видача Траншу Кредиту здійснюється в межах вільного залишку суми Кредиту, визначеної в п.1.1.1 цього договору. Надання Кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення Позичальником про свій намір отримати черговий Транш Кредиту із зазначенням його суми та терміну користування не пізніше, ніж за 3 банківських дня до бажаної дати отримання Кредиту.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: для придбання акцій ВАТ «Будшляхміст»та ведення поточної діяльності.

Згідно з п.2.1 Кредитного договору Кредитодавець відкриває позичковий рахунок №20634300116874/840 МФО 321637 в Першій Київській філії АТ ВАБанк, на якому буде враховуватися Кредит, наданий за цим договором, погашення та дострокове погашення, якщо таке буде, цього Кредиту. Такий позичковий рахунок є для позичальника остаточним і обов’язковим для обліку руху сум, які Позичальник повинен повернути Кредитодавцю.

Згідно з п.2.5 Кредитного договору надання кожного Траншу оформляється Додатковою угодою, в якій встановлюється сума Траншу, валюта Траншу, термін його користування та процента ставка.

Пунктом 2.7 Кредитного договору визначено, що проценти за користування Кредитом сплачуються наступним чином:

-          проценти нараховуються на фактичну заборгованість за Кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та 360 в місці;

-          нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у доларах США щомісячно за поточний календарний місяць;

-          при розрахунку процентів враховується перший день зарахування Кредиту на поточний рахунок Позичальника та/або перерахування Кредиту по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом, зазначеного в п.1.1.2 цього договору;

-          фактично розраховані проценти за поточний календарний місяць Позичальник перераховує на рахунок №20689300116874/840 в Першій Київській філії АТ ВАБанк, МФО 321637 щоквартально, не пізніше 28 числа, починаючи з 28 вересня 2006 року.

Як слідує з матеріалів справи, 30.06.2006, 21.07.2006, 04.08.2006, 09.08.2006, 05.09.2006, 15.09.2006, 19.09.2006, 28.12.2006, 28.02.2007, 27.03.2007, 24.04.2007, 31.05.2007, 26.06.2007, 06.07.2007, 11.07.2007, 12.07.2007, 23.07.2007, 23.07.2007, 31.07.2007, 02.08.2007, 03.09.2007, 10.08.2007, 31.08.2007, 03.09.2007, 06.09.2007, 12.09.2007, 18.09.2007, 28.09.2007, 02.10.2007, 04.10.2007, 18.10.2007, 25.10.2007, 29.10.2007, 02.11.2007, 06.11.2007, 28.11.2007, 30.11.2007, 03.12.2007, 05.12.2007, 14.12.2007, 20.12.2007, 28.12.2007, 01.02.2008, 29.02.2008 між сторонами укладалися додаткові угоди №№1-43, за умовами яких сторони визначали суми Траншів, відсотки за їх користування та строк повернення.

Згідно листа за вих. №01-02-25/01 від 23.06.2008 Товариство звернулось до Банку з проханням перевести заборгованість за Кредитним договором з доларів США у гривневий еквівалент та встановити ставку за користування кредитними ресурсами на рівні 16% річних.

Пунктом 7.2 Кредитного договору встановлено, що усі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін з обов’язковим посиланням на цей договір.

Додатковою угодою №44 від 27.06.2008 до Кредитного договору сторони домовились перевести заборгованість по Траншам кредиту, наданим в доларах США на загальну суму 11580980 дол. США в гривневий еквівалент (по курсу 1 долар США=5,05 грн.), сума якого становить 58483949 грн. та встановити проценту ставку по траншам кредиту, переведеним в гривневий еквівалент в розмірі 18% річних.

27.05.2009 між Банком та Товариством було укладено додаткову угоду №45 до Кредитного договору, за умовами якої сторони погодили викласти п.п.1.1.1, 1.1.3 у наступній редакції: Кредит надається у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 54307753 грн. Процента ставка за користування Кредитом 18% річних. Повернення Кредиту здійснюється згідно графіку наведеного у цій додатковій угоді, з остаточним повернення суми чергової суми Траншу 2088759,75 грн. 2 кварталу 2016 року.

28.05.2009 між Банком та Товариством укладено додаткову угоду №46 до Кредитного договору, за умовами якого сторони погодили викласти п.п.1.1.1 у такій редакції: Кредит надається в сумі 54307753 грн.

19.04.2010 між сторонами укладалась додаткова угода №45 до Кредитного договору.

Так, п.2.2 Кредитного договору визначено, що видача Кредиту на цілі, визначені п.1.2 цього договору, проводиться шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку №20634300116874/840 в Першій Київській філії АТ ВАБанк, МФО 321637 на поточний рахунок Позичальника №26003300116874/840 в Першій Київській філії АТ ВАБанк, МФО 321637 або по контрактах, що кредитуються.

Факт належного виконання Банком умов Кредитного договору та додаткових угод до нього підтверджується наявними у справі меморіальними валютними ордерами, які підтверджують факт перерахування Банком грошових коштів на позичковий рахунок Позичальника.

Так, п.4.5 Кредитного договору визначено, що Кредитодавець у разі невиконання Позичальником зобов’язань, визначених п.п.3.3 цього договору, протягом більше 15 банківських днів термін надання Кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно, Позичальник зобов’язаний не пізніше наступного банківського дня погасити Кредит, сплатити проценти за фактичний час користування Кредитом, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

В зв’язку з тим, що Позичальник прострочив виконання зобов’язань за Кредитним договором, Банк на підставі п.4.5 звернувся до Позичальника з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів у строк до 20.10.2010.

Примірник цієї вимоги був надісланий на адресу відповідача 13.10.2010, проте відповідач боргу не сплатив, на вимогу Банку не відреагував.

Суду не було надано доказів виконання умов Кредитного договору Товариством, як у строк до 20.10.2010, так і станом на день розгляду справи в суді, а тому строк повернення кредиту є таким, що настав.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору відповідач зобов’язався повернути Кредит відповідно до умов п.п.1.1.2, 2.3 цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору (п.п.3.3.3); сплачувати Кредитодавцю проценти та комісії на умовах, визначених цим договором (п.п.3.3.5); на вимогу Кредитодавця достроково повернути наявну заборгованість за Кредитом та сплатити проценти за його користування, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п.2.10, 5.2 цього договору.

Однак, відповідач, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Як слідує з матеріалів справи, між Товариством та Банком був укладений договір суборенди № б/н від 01.03.2009, відповідно до умов якого орендар передає суборендареві для цілей розміщення офісу суборендаря за плату на строк, встановлений в цьому договорі, нежитлове приміщення загальною площею 1624,56 квадратних метрів, розташоване на першому, третьому та четвертому поверхах будинку (приміщення), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера “Г”(будинок), згідно плану, наведеного в додатку (1) договору.

Згідно з п. 1.2 договору суборенди № б/н від 01.03.2009, орендоване приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до умов договору оренди від 26.11.07 р., укладеного між ТОВ “Офіс Лайн”(орендодавець) і ТОВ “Джеррад Україна”(орендар), пунктом 6.4. якого орендареві надано право передавати орендоване приміщення в суборенду за згодою орендодавця, копію якого надано суборендарю.

На виконання п. 1.5 договору суборенди позивач передав відповідачу в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 1624,56 квадратних метрів на першому, третьому та четвертому поверхах будинку (приміщення), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера “Г”(будинок), згідно плану, наведеного в додатку (1) договору, що підтверджується актом приймання-передачі (додаток Б) від 01.03.2009.

В зв’язку з порушенням Банком умов договору суборенди, Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Банку про стягнення 20628104,03 грн. основного боргу, 1207373,80 грн. інфляційних нарахувань, 334279,36 грн. трьох відсотків річних та 2080378,99 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором суборенди від 01.03.2009, додатками та додатковими угодами до нього договору.

За наслідками розгляду вимог Товариства Господарським судом м. Києва було винесено рішення у справі №37/562, яким позов задоволено частково.

Як було встановлено судом, ПАТ «ВіЕйБі Банк»(вихідний № 27-10964 від 28.10.2010) було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв’язку з чим зменшено розмір зобов’язань ПАТ «ВіЕйБі Банк»по сплаті орендної плати за договором суборенди № б/н від 01.03.2009 на 20628279,47 грн., в т.ч. ПДВ, та зменшено розмір зобов’язань Товариства за Кредитним договором на цю ж суму.

Відповідно до 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення визначені в ст. 601 ЦК України.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними; бути однорідними (правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В подальшому, ПАТ «ВіЕйБі Банк»(вихідний № 27-11230 від 04.10.2010) було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв’язку з чим зменшено розмір зобов’язань ПАТ «ВіЕйБі Банк»по сплаті орендної плати за договором суборенди № б/н від 01.03.2009 на 1579325,75 грн., в т.ч. ПДВ, та зменшено розмір зобов’язань Товариства за Кредитним договором на цю ж суму.

07.12.2010 ПАТ «ВіЕйБі Банк»(вихідний № 27-13047 від 07.12.2010) було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв’язку з чим зменшено розмір зобов’язань ПАТ «ВіЕйБі Банк»по сплаті орендної плати за договором суборенди № б/н від 01.03.2009 на 47508,64 грн., в т.ч. ПДВ, та зменшено розмір зобов’язань Товариства за Кредитним договором на цю ж суму.

З аналізу наданих доказів судом встановлено, що вимоги відповідача щодо стягнення з позивача орендної плати та вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором є зустрічними, однорідними (грошовими) вимогами та такими строк виконання яких настав.

Суду не надано доказів оскарження дійсності вчинених Банком односторонніх правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та визнання їх недійсними.

Таким чином, зобов’язання відповідача щодо повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, на загальну суму 22255113,86 грн. є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому суд вважає, що позивач правомірно зменшив позовні вимоги, з урахуванням вимог, викладених у заяві 17.12.2010 за вих. №31/2-13487.

Таким чином, станом на 15.12.2010 (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог), у Позичальника перед Банком наявна заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом, процентами та комісією) у сумі:

-          заборгованість за кредитом –44162320,50 грн.;

-          строкова заборгованість за процентами –1046762,43 грн.;

-          заборгованість за комісіями –300 грн., яка визнається судом обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 4.3 Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними Кредитодавцем.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши проведений позивачем станом на 15.12.2010 розрахунок пені за несвоєчасне несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у сумі:

-          пені за несвоєчасне погашення кредиту –3019659,86 грн.;

-          пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту –642671,37 грн., суд встановив, що він відповідає матеріалам справи, умовам Кредитного договору та здійснений в межах спеціальної позовної давності, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що судом задоволено основну суму боргу за прострочення повернення наданого кредиту, сплати процентів за його користування та комісій, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 7091995,53 грн., за несвоєчасну сплату процентів в сумі 773322,24 грн. визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо того, що його вини у порушенні терміну сплати процентів немає, суд не приймає в силу наступного.

Як зазначає відповідач він неодноразово звертався до Банку з листами (листи за вих. №010-02-22/01 від 23.06.2008, №01-02-27/01 від 31.08.2008, №01-02-29/01 від 20.08.2008, №01-02-07/01 від 09.04.2009 та №01-02-25/01 від 16.12.2009) щодо можливого тимчасового невиконання кредитної угоди.

Так, п.п.3.4.4 п.3.4 Кредитного договору встановлено, що Позичальник має право звернутися до Кредитодавця з клопотанням про перегляд графіку погашення Кредиту у разі виникнення фінансових або інших труднощів, що виникли з незалежних від Позичальника причин.

Суд вважає, що відповідач безпідставно закидає Банку не реагування на листи Товариства, позаяк саме за зверненням Товариства перевести заборгованість за Кредитним договором з доларів США у гривневий еквівалент, Банком було переведено борг у гривневий еквівалент, про що свідчать укладені між сторонами додаткові угоди до Кредитного договору.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Що ж стосується посилань відповідача на Постанову №413 суд не приймає їх до уваги в силу наступного.

Відносини, які виникли між сторонами у справі є цивільно-правовими, а відтак, регулюються нормативними актами цивільного законодавства, зокрема Цивільним кодексом України.

Частинами 2, 5 статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, враховуючи вимоги ч.5 ст. 4 ЦК України, акти НБУ стають актами цивільного законодавства лише за умов, якщо вони прийняті у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про Національний банк України»передбачено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Постанова №413 не зареєстрована у Міністерстві юстиції України.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеррад Україна»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Д, ідентифікаційний код 34431924) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842) заборгованість за кредитним договором №116 від 29.06.2008 в сумі 56737 031 (п’ятдесят шість мільйонів сімсот тридцять сім тисяч тридцять одну) грн. 93 коп., що складається з:

-          заборгованості за кредитом –44162320,50 грн.;

-          строкової заборгованості за процентами – 1046762,43 грн.;

-          пені за несвоєчасне погашення кредиту –3019659,86 грн.;

-          пені за несвоєчасну сплату процентів –642671,37грн.;

-          заборгованості по комісіям –300 грн.;

-          інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту –7091995,53 грн.;

-          інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів –773322,24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеррад Україна»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Д, ідентифікаційний код 34431924) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяР.Б. Сташків

Повне рішення підписано 27.12.2010.