Рішення № 13238765, 27.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/48727.12.10 За позовом          Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Променерго АГ»

про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Сахно Н.В. (довіреність від 09.11.2010р.);

від відповідача:          не з’явились;

В судовому засіданні 27.12.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(надалі ДП «НАЕК «Енергоатом», позивач) в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс»звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Променерго АГ»(надалі ТОВ «Променерго АГ», відповідач) суми основного боргу за договором від 03.12.2009р. № 52-07/6-32 зі змінами та доповненнями у розмірі 355499, 45 грн., суми пені у розмірі 13082, 40 грн., суми втрат від процесу інфляції у розмірі 14575, 47 грн., суми 3% річних у розмірі 5332, 50 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт по договору № 52-07/6-32 від 03.12.2009р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 02.12.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою відповідача вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.11.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач був попереджений ухвалою від 03.12.2010р..

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2009р. між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Променерго АГ»укладено договір № 52-07/6-32 згідно з яким, замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по доопрацюванню макета головного розйому реактора (ГРР) згідно переданої замовником конструкторської документації.

В силу положень договору (п. 8.2) всі зміни і доповнення до договору будуть вважатись дійсними тільки в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані, уповноваженими на те особами.

Згідно з укладеною сторонами угодою № 1 від 28.12.2009р. договірна вартість робіт по договору в цінах 2009 року складає 355499, 45 грн. (п. 2.1), початок виконання робіт за договором –з моменту підписання договору обома сторонами; закінчення виконання робіт –01.05.2010р., строк дії договору –до повного взаєморозрахунку.

Виконання позивачем договірних зобов’язань підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт № 32-04-01 від 16.04.2010р., який у належним чином засвідченій копії наявний у матеріалах справи, підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Згідно з п. 4.3 договору розрахунки з виконавцем за виконані роботи проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт у встановленій формі.

Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи по договору останнім не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення позивача з позовом складала 355499, 45 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням п. 4.3 договору строк оплати за виконані роботи по договору є таким, що настав, неоплаченим відповідачем є акт виконаних робіт від 16.04.2010р..

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 32-22/740 від 21.05.2010р., з претензією № 1 (вих. № 11/11-01-1642 від 08.06.2010р.) у відповідь на які відповідач гарантував оплату виконаних робіт по доопрацюванню макету головного розйому реактора по договору № 52-07/6-32 від 03.12.2009р. протягом 10 банківських днів після надходження оплати від ОП «Атомкомплект»за поставлений в ОП «Атомремонтсервіс»доопрацьований макет ГРР.

У ст. 617 ЦК України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, та згідно з положеннями вказаної статті особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи, що умови договору № 52-07/6-32 від 03.12.2009р., строк розрахунків по договору не ставлять в залежність від отримання чи неотримання відповідачем коштів від ОП «Атомкомплект», а сплату заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено, у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за виконані роботи складає 355499, 45 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої визнаються судом обгрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 9.1 договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за виконані роботи, як передбачено умовами договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0, 02% але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період прострочення –01.05.2010р. по 31.10.2010р. складає 13082, 40 грн. та не перевищує розмір пені в разі його розрахунку за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в періоді прострочення (розрахунок суми пені із зазначенням кількості днів прострочення перевірений судом та наведений у додатку до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 14575, 47 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 5332, 50 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення виконання зобов’язань щодо оплати виконаних робіт згідно акту приймання-здачі виконаних підрядних робіт від 16.04.2010р. відповідачем не спростовано, доказів повної сплати робіт у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 3884, 90 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Променерго АГ»(01004, м. Київ, вул. Горького 7-В, р/р 260050308700 в АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33097809) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(ідент. код юрид. особи 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс»(07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т. Ентузіастів, буд. 7, р/р 26003010676001 ЗАТ «Альфа-Банк»м. Київ, МФО 300346, ідент. код 25881800) 355499, 45 грн. (триста п’ятдесят п’ять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять гривень 45 копійок) основного боргу, 13082, 40 грн. (тринадцять тисяч вісімдесят дві гривні 40 копійок) пені, 14575, 47 грн. (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 47 копійок) інфляційних збитків, 5332, 50 грн. (п’ять тисяч триста тридцять дві гривні 50 копійок) 3% річних, 3884, 90 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні 90 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 29.12.2010