Рішення № 13238762, 28.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/754-25/39028.12.10 За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі:

1) Міністерства транспорту та зв’язку України

2) Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа»

до Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія Сінком-Авіа»

про стягнення 803 006,22 грн.

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія Сінком-Авіа»

до Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа»

про стягнення 2388243,87 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від прокуратури: Цюкало Ю.В. (посвідчення № 274);

від позивача-1: Кушпіль Д.С. (довіреність № 1331/03/14-10 від 22.03.2010);

від позивача-2 (відповідача за зустрічним позовом): не з’явились;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з’явились.

В судовому засіданні 28 грудня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа»звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договорах оренди повітряних суден № 85 від 18.05.2004 та № 103 від 10.06.2004 у розмірі 803 006,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були порушені зобов’язання по вказаним договорам, оскільки ним були повернуті з оренди вертольоти в пошкодженому та не придатному для польотів стані.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 564042,89 грн. за пошкодження вертольоту Мі8Т UR-22406 є неправомірними, оскільки між відповідачем та акціонерним страховим товариством «Вексель»було укладено договір обов’язкового страхування повітряних суден (вертольоту Мі8Т UR-22406) № 404-4-2/06 ПЦСП від 26.12.2006, відповідно до якого збитки за пошкодження повітряного судна повинно сплачувати АСТ «Вексель»; а сума збитків за пошкодження вертольоту Мі-ВТ UR-24165 позивачем завищена.

ЗАТ «Авіаційна компанія «Сітком - Авіа»(надалі також –позивач за зустрічним позовом) через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву до Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа»(надалі також –відповідач за зустрічним позовом) про стягнення з останнього 2388243,87 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що відповідачем не виконувалися зобов’язання за договорами оренди щодо підтримання вертольотів в придатному для експлуатації стані, забезпечення їх запасними частинами та продовження ресурсів вертольотів, двигунів та агрегатів, тощо, що призвело до завдання позивачу за зустрічним позовом збитків на загальну суму 2388243,87 грн.

Відповідач за зустрічним позовом відзиву на зустрічну позовну заяву не надав, в судових засіданнях проти зустрічного позову заперечував.

Справа розглядається Господарським судом м. Києва вдруге.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.03.2010 первісний позов було задоволено повністю, в зустрічному позові відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 вказане рішення залишене без змін. Постановою Вищого Господарського Суду України від 16.09.2010 рішення Господарського суду м. Києва від 16.03.2010 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.09.2010 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.10.2010. В судове засідання 12.10.2010 представник відповідача за первісним позовом не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 26.10.2010. Ухвалою від 26.10.2010 у справі призначено судову авто-товарознавчу експертизу, в зв’язку з чим зупинено провадженя у справі. 06.12.2010 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення Київського науково дослідного інституту судових експертиз про відсутність фахівців, які б відповідали вимогам щодо здійснення досліджень в галузі літакобудування. Ухвалою від 07.12.2010 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.12.2010. В судовому засіданні 21.12.2010 оголошено перерву до 23.12.2010. В судове засідання 23.12.2010 представники прокуратури, та позивача-2 за первісним позовом не з’явились, у зв’язку з чим розгляд спарви відкладено до 28.12.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши надані позивачами, відповідачем та прокурором оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Кримським державним авіаційним підприємством «Універсал-Авіа»(надалі - позивач-2 за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, орендодавець за договором) та Закритим акціонерним товариством «Авіаційна компанія «Сінком-Авіа»(надалі –відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, орендар за договором) укладені договори оренди повітряних суден №85 від 18.05.2004 та №103 від 106.2004 (далі - договори), згідно яких відповідачу передані вертольоти МІ-8Т UR-22406, UR-24165, про що сторонами складено та підписано приймально-здавальні акти.

Згідно з пунктом 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст. 2 ГПК України (господарський суд порушує справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави). При цьому, прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України встановлено, що „інтереси держави", є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 8.04.1999 №3-рп/99, визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси, не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно ст. 36 - 1 Закону України «Про прокуратуру»представництво інтересів або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. Формою представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав юридичних осіб коли порушуються інтереси держави.

Кримське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа», згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 388-р від 06.07.2006, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Інтереси КДАП «Універсал-Авіа»і Міністерства транспорту та зв’язку України збігаються повністю, про що свідчить, зокрема, ст.9 Закону України «Про транспорт», якою передбачено, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, обладнання транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, установами і організаціями Міністерства транспорту та зв'язку України, є загальнодержавною власністю і відносяться до єдиної транспортної системи. Отже збитки, спричинені державному підприємству транспорту, у тому числі і повітряного, є збитками спричиненими державі.

Таким чином, суд вважає правомірним звернення прокуратури з даним позовом до суду.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що ЗАТ “АК “Сінком-Авіа” порушило своє зобов'язання повернути передане йому в оренду за договорами №85 від 18.05.2004 та №103 від 10.06.2004 майно в придатному для використання стані, повернуло належні Кримському ДАП "Універсал-Авіа" вертольоти МІ-8Т UR-22406, UR-24165 в пошкодженому стані, не придатному до польотів, що потребує відновлювального ремонту (що підтверджується Актами технічного стану від 12.12.2007, які наявні в матеріалах спарви).

З матеріалів справи вбачається, що вказані вертольоти використовувалися відповідачем за первісним позовом для обслуговування місії ООН в Судані.

Відповідно до п.п. 7.4.3 договорів оренди, відповідач за первісним позовом зобов'язався повернути орендовані повітряні судна в придатному до експлуатації стані.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем за первісним позовом було порушено вказане зобов'язання і вертольоти МІ-8Т UR-22406, UR-24165 повернуто позивачу-2 в пошкодженому та не придатному для польотів стані. Так, згідно актів технічного стану від 12.12.2007, які підписані сторонами, вертольоти та їх агрегати повернуті з оренди потребують відновлювального ремонту.

У вказаному акту зазначено про те, що вертоліт МІ-8Т UR-22406 має численні пошкодження, що виникли у результаті аварії, яка сталася 28.03.2007 в Республіці Судан та пошкодження, що виникли під час транспортування вертольоту. Окрім актів технічного стану, пошкодження вертольоту МІ-8Т UR-22406 також підтверджуються Експертним звітом від 02.11.2007, проведеним експертом НТЦ «Независимая экспертиза и иски в авиации».

Пунктом 8.10 договорів оренди встановлено, що за порушення зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно чинному законодавству України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що зобов'язання повернути майно в придатному для використання стані відповідачем за первісним позовом не виконано, чим заподіяно збитки позивачу-2 за первісним позовом.

Статтями 611, 623 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно наказу Держкомстату України від 14.11.2006 № 519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін»ринкова ціна - це ціна сформована під впливом попиту та пропозиції на товар в умовах конкурентного ринку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 за первісним позовом надіслано запити щодо вартості ремонту вертольотів, головного редуктора й лопатів несучого гвинта до ВАТ «СПАРК»(м. Санк-Петербург), до ВАТ «Редуктор-ПМ»(м. Перм) і до Казанського вертолітного заводу та отримано відповіді (в матеріалах справи), на підставі яких був встановлений розмір завданих збитків.

Таким чином, позивачем-2 за первісним позовом з урахуванням пошкоджень вертольоту та на підставі отриманих від ремонтних організацій цін були розраховані витрати, пов’язані з заміною та ремонтом агрегатів.

Вертоліт МІ-8Т UR-24165 був пошкоджений відповідачем за первісним позовом під час транспортування до місця здійснення приймання - передачі аеродром “Заводське” м. Сімферополь), про що свідчать акти технічного стану вертольоту та технічного стану лопатів несучого гвинта від 12.12.2007 підписаного сторонами, якими встановлені пошкодження лопатів несучого гвинта та чисельні пошкодження планеру вертольоту та його агрегатів.

Згідно Настанови по технічній експлуатації і ремонту авіаційної техніки (НТЕРАТ) в цивільній авіації СРСР, затвердженої наказом Міністра цивільній авіації СРСР від 29.12.1983 №241, при експлуатації авіаційної техніки використовують наступні визначення її ресурсів: міжремонтний ресурс (термін служби) - напрацювання виробу (календарний період експлуатації) між двома послідовними ремонтами, до завершення якої (протягом терміну служби) ремонтне підприємство гарантує і забезпечує виконання певних вимог до виробу при дотриманні правил, встановлених експлуатаційною документацією. Призначений ресурс - сумарне напрацювання виробу, досягнувши якого його експлуатація повинна бути припинена незалежно від його стану. Формуляри і паспорти видані заводом-виробником є основними документами для обліку напрацювання авіатехніки і її технічного стану.

Призначений ресурс лопатів несучого гвинта 8АТ.2710.000 №2ТЗ 50265, 52265, 62265, 63265, 64265 було подовжено згідно рішення Державної авіаційної адміністрації України №ДР-2279/ЛНГ-2007 від 19.02.2007 до 2500 годин. Для збільшення призначеного ресурсу лопатів на 500 годин (до 2500 годин) КДАП «Універсал-Авіа»в 2007 було витрачено 32510 доларів США за контрактом з ОАО «МВЗ ім. М.Л. Миля»№МИ-06-0854-02 від 06.12.2006 на послуги з визначення можливості збільшення назначених ресурсів. Після збільшення призначеного ресурсу з 2000 до 2500 годин нальот лопатів склав 2075-37 годин, тобто залишилися невідпрацьовані 424-23 години. Вказані дані підтверджуються записами в формулярах лопатів.

Зважаючи на пошкодження лопатів, використовувати їх стало неможливо, а тому збитки від пошкодження розраховано у розмірі коштів, які витрачено на подовження ресурсу пропорційно невідпрацьованому ресурсу та складають 27 583,43 доларів США.

Також, у зв’язку з численними пошкодженнями планеру вертольоту виникла необхідність проведення термінового ремонту, у зв’язку з чим вертоліт МІ-8Т UR-24165 не використав свій ресурс повністю та залишок невідпрацьованого ресурсу складає 10 годин. Отже, збитки завдані КДАП «Універсал-Авіа»пошкодженням вертольоту МІ-8Т UR-24165 розраховуються від вартості капітального ремонту, який був виконаний ВАТ «СПАРК»пропорційно недопрацьованому ресурсу у розмірі 10 годин (Додаткова угода № 8 до Контракту № 134-2006/РВ від 05.09.2006).

Матеріали справи свідчать, що позивач-2 за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з проханням відшкодувати збитки, але відповіді та коштів не отримав (листи № №1.34-657 від 24.04.2008 та 1.34-1184 від 17.07.2008). Крім того, позивачем-2 за первісним позовом направлено відповідачу за первісним позовом претензію про відшкодування збитків, завданих пошкодженням вертольотів, однак відповіді не було отримано (лист № 1.34-910 від 14.05.2009).

Внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до п. 6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідачем за первісним позовом не надано доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди позивачу внаслідок повернення вертольотів в непридатному стані.

Статтею 779 ЦК України встановлено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач за первісним позовом доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо повного повернення орендованого майна за Договорами та Додатковими угодами, а також щодо повернення вертольотів у стані, придатному до експлуатації, суду не надав.

У відповідності до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1, 3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

В порушення умов п.п. 7.4.3 договорів оренди, відповідач за первісним позовом не повернув орендовані повітряні судна в придатному до експлуатації стані.

Згідно розрахунку заявника, перевіреного судом, розмір збитків складає 803006,22 грн. Матеріали справи підтверджують обгрунтованість вказаного розміру збитків позивача, а їх розрахунок здійснений позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідності до ст 43 ГПК України оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебучному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а матеріали справи не містять доказів, що спростовували розмір збитків, заявлених за первісним позовом. Зокрема, судом була надана відповідачу можливість для підтвердження своїх заперечень шляхом проведення судової експертизи, однак відповідачем не було надано суду інформації щодо наявності судових експертів, що мають відповідний рівень знань і підготовки в галузі літакобудування, а тому такі заперечення є непідтвердженими.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями боржника і збитками кредитора. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язання причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов’язань.

Матеріали справи не імстять доказів того, що вертольоти МІ-8Т UR-22406, UR-24165 були передані відповідачу за первісним позовом в неналежному технічному стані.

Підтвердженням наявності причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями боржника і збитками кредитора є той факт, що обов’язок щодо повернення позивачу вертольотів згідно з умовами договорів оренди (п. 7.4.1, 7.4.3) був покладений саме на відповідача за первісним позовом, його вина у порушенні зобов’язання встановлена судом, а виявлення пошкоджень вертольотів, за які позивачем розраховані збитки відбулося одразу після їх повернення позивачу-2, про що підписано обома сторонами відповідні акти. Пошкодження вертольотів МІ-8Т UR-22406, UR-24165, зазначені в Актах від 12.12.2007, що потребують відновлювального ремонту, не могли бути наслідками нормального зношення або упущень позивача-2 за первісним позовом, а тому понесені позивачем збитки є невідворотним результатом порушення відповідачем за первісним позовом зобов’язань за договорами оренди.

За таких обставин, господарський суд вбачає наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача за первісним позовом, що підтверджеється матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Посилання відповідача за первісним позовом на наявність Договору обов’язкового страхування повітряного судна (вертольоту Мі8Т UR-22406) № 404-4-2/06 ПЦСП від 26.12.2006 єнеобгрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання АСТ «Вексель» випадку 19.03.2007 в Судані страховим випадком та доказів сплати позивачу-2 страхового відшкодування за пошкодження вказаного вертольоту. А тому виконання (невиконання) Страховиком обов’зань за таким договором не звільняє відповідача за первісним позовом від його зобов’язань за договорами оренди щодо повернення вертольотів в належному технічному стані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивачів та прокуратури щодо підстав стягнення з відповідача за первісним позовом збитків у розмірі 803006,22 грн. внаслідок пошкодження відповідачем за первісним позовом орендованого майна, оскільки вони мають обов’язковий характер і факт їх наявності та розмір знаходяться у необхідному зв’язку із заявленими збитками.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне:

У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом зазначає, що під час дії Договору оренди №103 від 10.06.2004 а саме: 04.01.2007 закінчився назначений ресурс лопатей несучого гвинта на вертольоті МІ-8Т бортовий реєстраційний номер UR-24165, що унеможливлювало використання даного повітряного судна у подаль шому. Однак матеріалами спростовуються вказані твердження позивача за зустрічним позовом, оскільки призначений ресурс лопатів несучого гвинта 8АТ.2710.000 №2ТЗ 50265, 52265, 62265, 63265, 64265 було подовжено згідно рішення Державної авіаційної адміністрації України №ДР-2279/ЛНГ-2007 від 19.02.2007 до 2500 годин.

Відповідно до п. 4.7. договорів оренди повітряних суден № 85 від 18.05.2004 та № 103 від 10.06.2004 у випадку виходу з ладу орендованого повітряного судна з вини орендаря, орендар сплачує вартість запасних частин та доставляє їх за свій рахунок до місця базування, а також оплачує необхідні ремонтні роботи.

Таким чином, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що відповідач за зустрічним позовом зобов’язаний своєчасно здійснювати постачання необхідних запасних частин до вертольотів не підтверджуються матеріалами справи, оскільки вертольоти вийшли з ладу з вини орендаря - закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Сінком-Авіа», а тому у відповідності до п. 4.7 Договорів постачання запасних частин має здійснюватися за його рахунок.

У зв’язку з наведеним зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені в первісному позові прокурором в інтересах держави в особі позивачів за первісним позовом вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Задоволення зустрічних позовних задоволенню не підлягає, у зв’язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита підлягають відшкодуванню до держбюджету України за рахунок відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним первісним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія Сінком-Авіа»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, оф. 4-5, код ЄДРПОУ 30861905) на користь Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа»(95024, м. Сімферополь, вул. Аерофлотська, 5, код ЄДРПОУ 01130615) збитки в розмірі 803006,22 грн. (вісімсот три тисячі шість 22 копійки). Видати наказ.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія Сінком-Авіа»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, оф. 4-5, код ЄДРПОУ 30861905) в доход державного бюджету України 8030,06 грн. (вісім тисяч тридцять гривень 06 копійок) державного мита та 325,00 грн. (триста двадцять п’ять 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 29.12.2010