Рішення № 13238741, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/48521.12.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ»

до           закритого акціонерного товариства «АТП 13060»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»

про           стягнення 9000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Пархоменко Т.В.–представник за довіреністю б/н від 20.12.2010 року;

від відповідача: Шаповал Л.В. –представник за довіреністю № 1 від 21.01.2010 року;

від третьої особи: не з’явився.

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «АТП 13060» про стягнення 9000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ»(позивачем) було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно п. 1.1. якого, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 31/10 (31.10.2007), сума позики за договором 300000,00 грн., строк повернення позики 31 січня 2009 року, сума боргу, що відступається 9000,00 грн., (далі –основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником (ТОВ «Граніт-1», код ЄДРПОУ 35129486, 12125, Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с. Зубринка, вул. Пушкіна, буд. 24).

Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»частково було погашено заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»під час дії договору позики, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками ТОВ «БМ Граніт-1»та ТОВ «Агро-Топ»актом звірки взаєморозрахунків від 26.08.2009 року, і на день укладення договору про відступлення права вимоги, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»перед товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»складала 9000,00 грн.

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги від 05.01.2009 року за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов’язань за основним договором.

На виконання п. 2.1. договору про відступлення права вимоги від 05.01.2009 року первісний кредитор передав новому кредитору документи, що засвідчують право вимоги за договором позики № 31/10 від 31.10.2007 року.

У забезпечення виконання зобов'язань вищевказаних договорів, 05.01.2009 року між закритим акціонерним товариством «АТП 13060»(відповідачем), товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»та товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»було укладено договір поруки, згідно п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов’язань, що виникли за укладеним між кредитором і боржником договором № 31/10 від 31.10.2007 року (надалі іменується «основний договір»), сума поруки 9000,00 грн.

Відповідно до п.4.2. договору поруки від 05.01.2009 року у випадку невиконання зобов’язання поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому кредитор вправі вимагати від поручителя виконання його зобов’язань за цим договором у разі незадоволення вимоги кредитора до боржника за основним договором.

За твердженням представника позивача, 06.04.2009 року позивачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»було відправлено лист-вимогу про погашення зобов’язання за основним договором, проте він був залишений без відповіді та без задоволення.

Відповідно до п.1.3. договору поруки від 05.01.2009 року порука зберігається й у разі зміни кредитора, переуступки права вимоги третій особі.

16.03.2009 року позивачем на адресу відповідача було відправлено лист з проханням погасити заборгованість в розмірі 9000,00 грн. Даний лист був отриманий відповідачем 17.03.2009 року відповідно до відмітки на листі за підписом голови правління та відбитком печатки, проте був залишений без відповіді та без задоволення.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/485 і призначено до розгляду на 21.12.2010 року.

В судове засідання 21.12.2010 року представник позивача з’явився, подав суду документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/485 від 10.12.2010 року, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив стягнути заборгованість в розмірі 9000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник відповідача з’явився, подав суду документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/485 від 10.12.2010 року, відзив на позов, в якому позов визнав та просив розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Представник позивача не заперечував проти розстрочки виконання рішення на шість місяців.

Суд задовольнив клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Представник третьої особи не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/485 від 10.12.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з розстрочкою виконання рішення на шість місяців.

05.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ»(позивачем) було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно п. 1.1. якого, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 31/10 (31.10.2007), сума позики за договором 300000,00 грн., сума боргу, що відступається 9000,00 грн., (далі –основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником (ТОВ «БМ Граніт-1», код ЄДРПОУ 35129486, 12125, Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с. Зубринка, вул. Пушкіна, буд. 24).

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги від 05.01.2009 року за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов’язань за основним договором.

Відповідно п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ч.1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За правилом частини другої ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

На виконання п. 2.1. договору про відступлення права вимоги від 05.01.2009 року первісний кредитор передав новому кредитору документи, що засвідчують право вимоги за договором позики № 31/10 від 31.10.2007 року.

Згідно ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»частково було погашено заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»під час дії договору позики, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками ТОВ «БМ Граніт-1»та ТОВ «Агро-Топ»актом звірки взаєморозрахунків від 26.08.2009 року, і на день укладення договору про відступлення права вимоги, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»перед товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»складала 9000,00 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань вищевказаних договорів, 05.01.2009 року між закритим акціонерним товариством «АТП 13060»(відповідачем), товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»та товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»було укладено договір поруки, згідно п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов’язань, що виникли за укладеним між кредитором і боржником договором № 31/10 від 31.10.2007 року (надалі іменується «основний договір»), сума поруки 9000,00 грн.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п.4.2. договору поруки від 05.01.2009 року у випадку невиконання зобов’язання поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому кредитор вправі вимагати від поручителя виконання його зобов’язань за цим договором у разі незадоволення вимоги кредитора до боржника за основним договором.

Таким чином, оскільки поручитель (відповідач) не виконав своїх зобов’язань по погашенню заборгованості позичальника товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1» відповідно до договору позики № 31/10 від 31.10.2007 року та договору поруки від 05.01.2009 року позивач просить стягнути з відповідача, як з поручителя товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»заборгованість у сумі 9 000,00 грн.

За твердженням представника позивача, 06.04.2009 року позивачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-1»було відправлено лист-вимогу про погашення зобов’язання за основним договором, проте він був залишений без відповіді та без задоволення.

Відповідно до п.1.3. договору поруки від 05.01.2009 року порука зберігається й у разі зміни кредитора, переуступки права вимоги третій особі.

16.03.2009 року позивачем на адресу відповідача було відправлено лист з проханням погасити заборгованість в розмірі 9000,00 грн. Даний лист був отриманий відповідачем 17.03.2009 року відповідно до відмітки на листі за підписом голови правління та відбитком печатки, проте був залишений без відповіді та без задоволення.

Відповідач заборгованість в розмірі 9000,00 грн. визнав.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача в розмірі 9000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем визнаний, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд задовольняє клопотання відповідача і розстрочує виконання рішення строком на 6 місяці.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «АТП 13060»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 26, р/р 26000012820101 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 03117085) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОП»(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, р/р 26001900696714 в ВАТ «Актабанк»м. Дніпропетровськ, МФО 307394, код ЄДРПОУ 35112205) заборгованість в розмірі 9000 (дев’ять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., розстрочивши виконання рішення строком на 6 місяців, встановивши наступний порядок оплати:

- до 20.01.2011 року грошові кошти у розмірі 1 556 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп.;

- до 20.02.2011 року грошові кошти у розмірі 1 556 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп.;

- до 20.03.2011 року грошові кошти у розмірі 1 556 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп.;

- до 20.04.2011 року грошові кошти у розмірі 1 556 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп.;

- до 20.05.2011 року грошові кошти у розмірі 1 556 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп.;

- до 20.06.2011 року грошові кошти у розмірі 1 558 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення 27.12.2010 року.