Рішення № 13238665, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/52217.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Цитрус Дискаунт»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Блейд –Україна»

простягнення 8791,76 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цитрус Дискаунт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блейд –Україна»про стягнення 4887,84 грн. –основної заборгованості, 2198,74 грн. –пені, 1393,03 грн. –інфляційних втрат та 312,15 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 10 від 15.06.2006 року не сплатив кошти за повернутий позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 4887,84 грн.

Ухвалою від 12.11.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.11.2010 року.

В судове засідання 29.11.2010 року представник позивача не з’явився, однак подав через канцелярію суду документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та подав клопотання, відповідно до якого просив суд розглядати справу без участі уповноваженого представника позивача та просив відкласти розгляд справи, у зв’язку з необхідністю отримання довідки з органів статистики.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 29.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.12.2010 року.

В судове засідання 17.12.2010 року представник позивача не з’явився, однак подав через канцелярію документи на вимогу ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 17.12.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цитрус Дискаунт»(далі –покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Блейд –Україна» (далі –постачальник, відповідач) було укладено договір поставки № 10 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що згідно даного Договору постачальник зобов’язується передати товари: Мр3 плеєри, цифрові фотоапарати, навушники та ін.(далі –товар) у власність покупця на умовах та в строки, встановлені в замовленнях на поставку, а покупець в порядку та в строки, встановлені Договором зобов’язується прийняти дані товари та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціни на товари, що постачаються постачальником у відповідності з Договором, вказані в Додатку № 1 до Договору, який є невід’ємною частиною Договору (далі –Додаток № 1). В Додатку № 1 вказані базові оплотові ціни на товари і ціни, по яким товари продаються покупцю.

Пунктом 8.3 Договору сторони узгодили, що всі суми та платежі для яких сторони не встановили строків в даному Договорі, включаючи сплату збитків та неустойок, повинні бути оплачені протягом 5 (п’яти) днів з дня виникнення платіжного зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2009 року позивач повернув відповідачу поставлений товар, що засвідчується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000096 від 05.09.2008 року на суму 4887,84 грн., в свою чергу відповідач кошти не повернув, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4887,84 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

22 липня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 831 з вимогою погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано фіскальний чек № 2143 від 22.07.2010 року та повідомлення про вручення поштового відправлення, однак вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 4887,84 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 4887,84 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач керуючись статтями 611, 612 ЦК України та статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами в сумі 2198,74 грн. за період з 11.09.2008 року по 27.10.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» передбачає обмеження нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ за несвоєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань у випадку, якщо остання передбачена умовами укладеного між сторонами Договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 312,15 грн. 3 % річних та 1393,03 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за період з 11.09.2008 року по 27.10.2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов’язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блейд –Україна» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р –н, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, буд. 10/10, кв. 60-61, код ЄДРПОУ 32707565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цитрус Дискаунт» (місцезнаходження: 65039, Одеська область, м. Одеса, Приморський р –н, просп. Гагаріна, буд. 25, офіс 550, код ЄДРПОУ 34055340) 4 887 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 84 коп. –основного боргу, 1 393 (одну тисячу триста дев’яносто три) грн. 03 коп. –інфляційних втрат, 312 (триста дванадцять) грн. 15 коп. –3% річних, 76 (сімдесят шість) грн. 49 коп. – державного мита та 176 (сто сімдесят шість) грн. 98 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

27.12.2010 року