Ухвала суду № 13237685, 14.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

УХВАЛА

14.12.2010

Справа №2-2/1661-2002

За позовом – КРП «ВП ВКГ м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5

до відповідача – ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а

про стягнення 9308241,74 грн.

за скаргою ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а на дії

1. Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, м. Сімферополь, провулок Заводський, 33;

2. Підрозділу примусового виконання рішень Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Долгоруківська, 16

на дій ВДВС

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Волков В.В., посвідчення № 1512, юрисконсульт

від скаржника – не з'явився

від Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ – не з'явився

від ППВР Головного управління юстиції міністерства юстиції України в АР Крим – Музика В.В., представник, дов від 18.10.2010 року

встановив:

Рішенням Господарського суду АР Крим від 14.02.2002 року у справі № 2-2/1661-2002 позовні вимоги КРП «ВП ВКГ м. Сімферополя» задоволено частково, з ОП «Кримтеплокоммуненерго» на користь КРП «ВП ВКГ м. Сімферополя» стягнуто 8664678,02 грн., 600000 грн. пені, 1700,00 грн. державного мита, 69,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

01.03.2002 року судом був видний наказ на примусове виконання рішення суду.

До Господарського суду АР Крим надійшла скарга ОП «Кримтеплокоммуненерго» на дії Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, Підрозділу примусового виконання рішень Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, відповідно до якої скаржник просить суд визнати бездіяльність Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим в частині скасування арешту майна ОП «Кримтеплокоммуненерго», накладеного на виконання наказу Господарського суду АР Крим № 2-17/1661-2002 – незаконною; зобов’язати Залізничний ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим прийняти постанову про скасування арешту майна ОП «Кримтеплокоммуненерго», на яке був накладений арешт відповідно до постанови АА № 051703 від 12.11.2003 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.10.2010 року скаргу ОП «Кримтеплокоммуненерго» прийнято до розгляду, призначений розгляд скарги.

Залізничний ВДВС Сімферопольського МУЮ заперечує проти поданої скарги ОП «Кримтеплокоммуненерго», просить суд в задоволенні скарги відмовити.

03.11.2010 року КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» надало суду пояснення по суті скарги, просить суд заявлену скаргу залишити без задоволення.

Підрозділ примусового виконання рішень Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим заперечує проти скарги ОП «Кримтеплокоммуненерго», просить суд в задоволенні скарги відмовити.

24.11.2010 року до суду надійшла заява скаржника про уточнення вимог, заявлених у скарзі, відповідно до якої скаржник просить суд визнати бездіяльність Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в частині скасування арешту майна ОП «Кримтеплокоммуненерго», накладеного на виконання наказу Господарського суду АР Крим № 2-17/2440-2001 – незаконною, скасувати постанову АА № 051703 від 12.11.2003 року, прийняту Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ про накладення арешту на майно ОП «Кримтеплокоммуненерго».

Вказана заява скаржник про уточнення заявлених у скарзі вимог прийнята судом до розгляду.

01.12.2010 року до суду надійшла заява скаржника про виправлення допущених ним технічних помилок у скарзі, а саме: в частині визначення номеру справи, по якому подана дана скарга на дії ВДВС, згідно якого номером справи є № 2-2/1661-2002, відповідно до якої скаржник просить суд визнати бездіяльність Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в частині скасування арешту майна ОП «Кримтеплокоммуненерго», накладеного на виконання наказу Господарського суду АР Крим № 2-2/1661-2002 – незаконно, скасувати постанову АА № 051703 від 12.11.2003 року, прийняту Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ про накладення арешту на майно ОП «Кримтеплокоммуненерго».

КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» та ППВР ГУ Міністерства юстиції України АР Крим заперечують проти поданої скарги, просять суд в задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Заяву скаржника про виправлення помилок у скарзі прийнято судом до уваги.

В судовому засіданні 13.12.2010 року було оголошено перерву до 14.12.2010 року до 14 години 40 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

14.12.2010 року, після перерви розгляд справи продовжено за участю представників КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» та ППВР ГУ Міністерства юстиції України АР Крим.

Скаржник та Залізничний ВДВС Сімферопольського МУЮ в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином, під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

Розгляд скарги відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, поданої до суду скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

Як вказувалось раніше, до Господарського суду АР Крим надійшла скарга ОП «Кримтеплокоммуненерго» на дії Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, Підрозділу примусового виконання рішень Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, відповідно до якої скаржник просить суд визнати бездіяльність Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим в частині скасування арешту майна ОП «Кримтеплокоммуненерго», накладеного на виконання наказу Господарського суду АР Крим № 2-17/1661-2002 – незаконною; зобов’язати Залізничний ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим прийняти постанову про скасування арешту майна ОП «Кримтеплокоммуненерго», на яке був накладений арешт відповідно до постанови АА № 051703 від 12.11.2003 року.

На підставі наказу у справі № 2-2/1661-2002 від 01.03.2002 року було відкрито виконавче провадження, в рамках якого відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» був накладений арешт на майно боржника - ОП «Кримтеплокоммуненерго» та прийнято постанову про арешт майна боржника т оголошення заборони на його відчуження, у тому числі постанову АА № 051703 від 12.11.2003 року, на підставі якої внесена запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна № 27591227, виданий 24.06.2010 року.

Але, 27.06.2008 року старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції України в АР Крим Мащенко О.Г. прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Однак, в постанові про повернення виконавчого документі від 27.06.2008 року відсутнє посилання на те, що арешт, накладений на майно ОП «Кримтеплокоммуненерго» скасований.

Так, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

На виконанні у Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції України в АР Крим знаходився наказ Господарського суду АР Крим № 2-2/1661-2002 про стягнення з ОП «Кримтеплокоммуненерго» на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» 9266378,02 грн.

27.06.2008 року старшим державним виконавцем О.Г. Мащенко винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, копія якого також була надіслана боржнику, а саме ОП «Кримтеплокоммуненерго».

Підставою повернення виконавчого документа є внесення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процесі погашення заборгованості відповідно Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 10.11.2005 року №568.

Як зазначає скаржник в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2008 року відсутнє посилання на те, що арешт, накладений на майно ОП «Кримтеплокоммуненерго» скасовано

Після повернення виконавчого документу стягувачу КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось до Господарського суду АР Крим с заявою про видачу дублікату наказу у справі № 2-2/1661-2002, оскільки оригінал наказу був втрачений при пересилці.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.11.2009 року КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» виданий дублікат наказу Господарського суду АР Крим у справі № 2-2/1661, наказ був спрямований на виконання до Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.

21.01.2010 року державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Н.В. Гаджи винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

15.02.2010 року державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Н.В. Гаджи винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по виконання наказу Господарського суду АР Крим по справі № 2-2/1661-2002.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, у розумінні статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає, що державним виконавцем, при прийнятті постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.06.2008 року, накладений арешт на майно боржника повинен був бути скасований за формальними ознаками, насамперед, у зв’язку з закриттям виконавчого провадження та повернення наказу суду стягувачу.

Згідно статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що за результатами розгляду скарги загальний суд постановляє рішення, а господарський - ухвалу, які мають відповідати вимогам відповідно статей 202, 203, 248-24 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК.

Заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи зі змісту ст. 248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону N 606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону N 606-XIV).

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Слід враховувати, що арешт майна полягає у забороні боржнику відчужувати майно, що йому належить з метою задоволення за рахунок цього майна вимог стягувача.

Постанова про накладення арешту є актом державного органу, який має триваючу у часі дію до моменту його скасування.

Суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» Залізничний ВДВС Сімферопольського МУЮ мав безумовний обов’язок скасувати арешт при прийнятті постанови про повернення виконавчого документу, оскільки відповідну постанову прийнято 27.06.2008, саме з цього моменту арешт майна, накладений в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду АР Крим від 01.03.2002 у справі №2-2/1661-2002 має незаконний характер.

Більш того, суд зауважує, що державний виконавець не позбавлений законодавчо передбаченої можливості щодо накладення арешту на майно боржника в рамках інших відкритих виконавчих проваджень, зокрема, у виконавчому провадженні відносно боржника, відкритому 21.01.2010 року державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Н.В. Гаджи, після його поновлення.

Крім того, згідно до Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28.03.2002 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, суд вважає подану до суду скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ухвалив:

1. Скаргу ОП «Кримтеплокоммуненерго» на дії Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, Підрозділу примусового виконання рішень Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим в частині скасування арешту майна ОП «Кримтеплокоммуненерго» ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, ЄДРПОУ 03358593), накладеного на виконання наказу Господарського суду АР Крим № 2-2/1661-2002 – незаконною.

3. Скасувати постанову АА № 051703 від 12.11.2003 року, прийняту залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ про накладення арешту на майно ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, ЄДРПОУ 03358593) з 27.06.2008 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.