Рішення № 13237677, 02.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2010Справа №2-12/1321-2010 За позовом Заступника прокурора м. Ялта (98600 м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі: 1) Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Автономної Республіки Крим (95000 м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114);

2) Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, м. Ялта, Масандрівський парк, 40)

до відповідачів: 1) Кореїзської селищної ради (98670 м. Ялта, смт. Кореїз, Севастопольське шосе, 27); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронер» (01133 м. Київ, бульвар Лесі українки, 15)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (03035 м. Київ, вул. Урицького, 35); 2) Ялтинське відділення Кримської республіканської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України із земельних ресурсів (98600 м. Ялта, вул. Васильєва, 19)

про визнання недійсним рішення та договору.

Суддя Іллічов М. М.

Представники:

Від позивача: 1. не з’явився; 2. Саликіна Я. С., представник, довіреність від 09.11.10 р.

Від відповідачів: 1) не з’явився

2) Швец Д. І., представник, довіреність від 30.03.2010 р.

За участю третіх осіб: 1), 2) не з’явились

Прокурор: не з’явився

Суть спору: заступник прокурора м. Ялта звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Автономної Республіки Крим, Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення з позовом до Кореїзської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронер» про визнання недійсним рішення Кореїзської селищної ради № 320 від 16.03.2007 р. та укладеного 05.06.2007 р. між відповідачами договору оренди земельної ділянки площею 0,0872 га (кадастровий номер 0111947100:01:003:0287, реєстровий номер 04070700005 від 18.07.2007 р.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що передана в оренду земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду – території Місхорського парку-пам’ятки загальнодержавного значення. Кабінетом міністрів України або Верховною радою України в порядку ст. 150 Земельного кодексу України відповідного акту щодо оренди земельної ділянки не приймалося. Кореїзська селищна рада, приймаючи рішення щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, вийшла за межі своїх повноважень.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.02.2010 р. було порушено провадження у справі (суддя Дворний І.І.).

Відповідачем – ТОВ «Ронер» позовні вимоги не визнавались. У відзиві на позов зазначалось, що земельна ділянка є переданою для обслуговування належної товариству на праві власності нерухомості, обставини того, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель природно-заповідного фонду, встановлено рядом судових рішень.

Ухвалою від 18.03.2010 р. судом призначалась землевпорядна експертиза для вирішення питання чи знаходиться спірна земельна ділянка в межах Місхорського парку-пам’ятки.

Ухвалою від 17.06.2010 р. у зв’язку з отриманням висновку експерта було поновлено провадження у справі.

Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення надавались пояснення на висновок експерта, у яких зазначалось про незгоду із доводами експерта щодо неможливості визначення на місцевості меж парку - пам’ятки.

За резолюцією голови господарського суду АР Крим Луцяка М.І. справу було передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Іллічова М.М.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2010 р. справа прийнята до провадження та визначена дата судового засідання.

Позивач - Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в Автономної Республіки Крим явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про дату та час судового засідання сповіщена належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомлено.

Представник другого позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові пояснення.

Представник першого відповідача – Кореїзської селищної ради в судове засідання не з’явився, сповіщений належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомив.

Представник другого відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує за мотивами, викладеними у письмовому відзиві на позов.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, сповіщені належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомили.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 13 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради № 320 від 16 березня 2007 року був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Ронер» для реконструкції з розширенням колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» під центр відпочинку за адресою: смт. Кореїз, в районі Місхорського парку.

Згідно пункту 2 вказаного рішення постановлено передати ТОВ «Ронер» в оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки: 0111947100:01:003:0287) площею 0,0872 га за адресою: смт. Кореїз, в районі Місхорського парку з земель не переданих у власність та не наданих в користування в межах населеного пункту смт. Кореїз (строчка 12.3 шифр 96 форми 6-зем), в тому числі по угіддям: 0,0872 га – «Забудовані землі», в тому числі «комерційного призначення» (графи 34, 42 форми 6-зем.) для реконструкції з розширенням колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» під центр відпочинку.

05 червня 2007 року між Кореїзською селищною радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ронер» (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, за пунктом 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції з розширенням колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» під центр відпочинку за адресою: м. Ялта, смт. Кореї, в районі Місхорського парку.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0872 га кадастровий номер 0111947100:01:003:0287 з земель Кореїзської селищної ради.

На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна: будівля колишнього кафе «Медвежонок» та їдальні № 19 загальною площею 1089, 2 кв.м. (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.5. Договору, земельна ділянка винесена в натуру у встановленому законом порядку та надається на підставі плану меж землекористування, що являється невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що договір оренди укладений строком на 49 років, починаючі з дня прийняття рішення № 320 13-ої сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання від 16 березня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та передачу ТОВ «Ронер» в оренду земельної ділянки за адресою: смт. Кореї, в районі Місхорського парку для реконструкції з розширенням колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» під центр відпочинку».

Відповідно до пункту 6.1. Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробкою проекту його відведення. Підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки являється рішення № 1708 32-ої сесії Кореїзської селищної ради 4 скликання від 03 грудня 2004 року.

Вважаючи вказані рішення Кореїзської селищної ради та договір оренди земельної ділянки такими, що вчинено із порушенням вимог чинного законодавства, прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до господарського суду АР Крим із відповідним позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить окрім іншого: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність або надання у користування громадянам та юридичним особам.

Пункт 12 розділу X Земельного кодексу України від 2001 р. у редакції чинній на час прийняття спірного рішення визначав, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судом встановлено, що 28 квітня 2000 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ронер» та Фондом комунального майна при Ялтинської міської ради був укладений договір купівлі-продажу майна – будівлі колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, Місхорський парк, б/н, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Єпіфановим Ю. О. 28.04.2000 р., реєстр № 710.

28.04.2000 року сторонами був підписаний Акт прийому-передачі переданого за договором купівлі-продажу від 28.04.00 р. майна - будівлі колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, Місхорський парк, б/н.

Суд вважає за необхідне зазначити, що діюча станом на час відчуження нерухомого майна редакція ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. визначала, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України 2001 у редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення та укладання договору оренди землі передбачалась можливість переходу права користування землею при відчуженні будівлі чи споруди. Відповідні положення щодо права набувача об’єкту нерухомості на землю, на якій цей об’єкт розташований, закріплено і ст. 377 Цивільного кодексу України 2003 р.

Згідно рішення 10-ої сесії 24 скликання Кореїзської селищної ради № 425 від 28.01.2003 року, земельна ділянка, на якої знаходиться торгівельна площа та набережна «Русалка», з розміщеними на неї об’єктами громадського харчування та торгівлі визначена як така, що не входить до меж парку «Місхорський».

При оформленні землевпорядних документів ТОВ «Ронер» був отриманий Висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки, виконаний Управлінням екологічної інспекції Південно-кримського регіону вих. № 2842-49 від 23.12.2005 р., пунктом 14 якого визначено «розміщення земельної ділянки відносно до зовнішньої території – не являється об’єктом природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, не зарезервований до заповіданню».

З приводу наявних у справі листів прокуратури із зазначенням про внесення протестів на та відкликання висновків про погодження проекту землеустрою ТОВ «Ронер» суд має зазначити, що ані положення Земельного кодексу України, ані положення Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26 травня 2004 р. N 677, не передбачають можливості відкликання наданих погоджень.

Рішенням господарського суду АР Крим від 25.07.2005 р. у справі № 2-26/10516-2005 за позовом ТОВ «Ронер» до Рескомітету АР Крим з екології та природних ресурсів про спонукання до виконання певних дій, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 р., було встановлено, що з плану земель парку не вбачається, що спірна земельна ділянка розташована в межах Місхорського парку; суд підтвердив висновок № 10 від 26.02.2002 р. Управління екологічної інспекції південно-кримського регіону про можливість будівництва та реконструкції будівель, розташованих на спірній земельної ділянці, без можливих впливів будівництва на навколишнє середовище. На підставі даних висновків, суд зобов’язав відповідача погодити товариству з обмеженою відповідальністю «Ронер» відвід земельної ділянці.

Щодо посилань ТОВ «Ронер» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 р. у справі № 2-5/1879-2009 за позовом Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення до Кореїзської селищної ради про визнання недійсним рішення слід зазначити, що Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010 р. судові рішення апеляційної та першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Також є скасованою і постанова апеляційної інстанції у справі № 2-26/8761-2008, про яку зазначається у позовній заяві, до того ж сторони у вказаній справі не є учасниками справи № 1321-2010.

З приводу доводів позову про те, що Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 року № 105 пам'ятник садово-паркового мистецтва Місхорський парк був об'явлений об'єктом природно-заповідного фонду суд вважає за необхідне зазначити, що згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983 року № 311 "Про класифікацію та галузь територій і об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР" постанова № 105 втратила силу (пункт 3 Переліку рішень уряду Української РСР, що втратили чинність).

Постановою Державного комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 року № 18 затверджено перелік державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення, до якого, зокрема, включений Місхорський парк.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 2278-2/02 від 20.02.2002 р. визначено встановити межі селища Кореїз загальною площею 355 га, у тому числі 23 га - землі природоохоронного значення (Місхорський парк).

Згідно п. 3 постанови Верховної ради України від 16.06.92 р. № ХІІ «Про введення в дію закону України «Про природно-заповідний фонд України» раніш створені парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення слід вважати парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Відповідно до ухвали господарського суду АР Крим від 18.03.2010 р. у справі була проведена будівельна – технічна експертиза. З висновку експерта № 53/10 від 14.06.2010 року слідує, що визначити на місцевості межі Місхорського парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, які відображено у проекті організації території парку, розробленому Кримським інститутом екології та проектування в 1999 р. неможливо. Земельна ділянка, що передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Ронер» на підставі договору оренди від 05.06.2007 р. укладено відповідно до статті 120 Земельного кодексу України – «перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю або споруду».

Державною адміністрацію парків чи іншими учасниками клопотань щодо призначення додаткової чи повторної експертизи не заявлялось.

Також, товариством з обмеженою відповідальністю «Земельний кадастр» на підставі заяви ТОВ «Ронер» зроблено будівельно-технічне дослідження та наданий висновок від 13 серпня 2010 року, відповідно до якого, проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Ронер» в оренду земельної ділянки площею 0,0872 га (кадастровий номер 0111947100:01:003:0287), розташованої за адресою: смт. Кореїз, в районі Місхорського парку, для реконструювання з розширенням колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» під центр відпочинку – відповідає вимогам діючого законодавства; порушень при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки – не виявлено; договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Книзі реєстрації правочинів від 18.07.2007 року № 04070700005, що був укладений на підставі рішення Кореїзської селищної ради № 320 від 16.03.2007 р., яким затверджений проект землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ «Ронер» земельної ділянки площею 0,0872 га, розташованої за адресою: смт. Кореїз, в районі Місхорського парку, для реконструювання з розширенням колишньої їдальні № 19 та кафе «Медвежонок» під центр відпочинку – відповідає вимогам діючого законодавства; порушень при укладені договору оренди земельної ділянки від 05.06.2007 р., зареєстрованого КРФ ДП «ЦДЗК» в Книзі реєстрації правочинів від 18.07.2007 р. № 04070700005 – не виявлено.

Відповідно до положень ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України , ст. 20 Господарського кодексу судовому захисту підлягає порушене або оспорене право чи охоронюваний законом інтерес.

У позивача – державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення відсутній акт на право постійного користування землею, в натурі межі парку відповідно до вимог діючого законодавства не визначено.

З приводу посилання адміністрації парків-пам’яток на положення ч. 4 ст. 7 закону України «Про природно-заповідний фонд України» згідно якої до встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, слід зазначити, що відповідні зміни до статті було внесено згідно із Законом N 1826-VI від 21.01.2010 р. судом же оцінюється відповідність спірного рішення та договору станом на час їх прийняття, укладання.

З огляду на відсутність належних доказів щодо визначення меж парку-пам’ятки в натурі та права користування землею у позивача - адміністрації парків та відповідно включення спірної ділянки до цієї території суд не погоджується із доводами позову щодо віднесення спірної земельної ділянки до складу земель природно-заповідного фонду та необхідності відповідних погоджень від Кабінету міністрів чи Верховної ради України згідно ст. 150 Земельного кодексу України, відсутності у селищної ради прав розпоряджатися спірною ділянкою та недотриманням при укладанні спірного договору положень ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, виходячи з заявлених підстав позову, суд доходить висновку про необгрунтованість позовних вимог та відмовляє в їх задоволенні.

Витрати на проведення судової експертизи в сумі 5531 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають покладенню на Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Стягнути з Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, м. Ялта, Масандрівський парк 40) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (м. Сімферополь, вул. К. Маркса 44, оф. 20, р\р 26007000130855 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції в м. Сімферополь, МФО 384577, ОКПО 31937105) витрати за проведення судової експертизи в сумі 5531 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.