Рішення № 13237655, 16.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2010

Справа №2-29/5726-2010

За позовом – Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, буд. 15) в особі Кримського територіального управління ПАТ «МТС Україна» (95011, м. Сімферополь, вул. Самокіша, буд 9/7).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія» (95006, АРК, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, буд. 36, кв. 4).

Про стягнення 1867,33 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Волокітіна С.В., представник, довіреність № 0408/10 від 03.06.2010 р.

Від відповідача – не зявився

Сутність спору: Приватне акціонерне товариство «МТС Україна»в особі Кримського територіального управління ПАТ «МТС Україна» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія» про стягнення заборгованості в сумі 135,65 грн. та штраф у розмірі 1731,68 грн.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати, зі сплати державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу, на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов’язання, щодо оплати за отримані послуги мобільного зв’язку.

Також, позивач вважає, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати, у нього виникло право на нарахування суми штрафу, сума якого і заявляються ним до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29 листопада 2010 року позов Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні брав участь тільки повноважний представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх, а також надав довідку Головного управління статистики в АР Крим від 07.12.2010 р. № 05.3-8.1/3104 та довідку Кримського територіального управління ПАТ «МТС Україна» від 16.12.2010 р.

Вказані документи додані до матеріалів справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвали господарського суду від 29.11.2010р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові.

Згідно довідки Головного управління статистики в АРК від 07.12.2010р. за вих. № 05.3-8.1/3104 ( а.с. 43) відповідач значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України як юридична особа за адресою – м. Сімферополь, Залізничний район, вул. К.Маркса, буд. 36, кв. 4.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Крім того, у матеріалах справи наявне поштове повідомлення з відміткою особи відповідача про отримання ним судової кореспонденції (а.с. 42).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

18 лютого 2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв’язок» (UMC) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія»(Абонент) були укладені договори про надання послуг мобільного зв’язку № 4984846/1.11133485 та № 4984851/1.11133485 (а.с.9-11, 14-16).

Пунктом 1.1 вказаних договорів передбачено, що UMC згідно з цим Договором надає Абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України. Міжнародний телефонний зв’язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.

Відповідно до п. 3.1 договорів нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід’ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявним в Абонента телефонами.

Пупнктом 3.3 договорів передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п’ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь –якому разі до моменту фактичного використання авансу.

До зазначених договорів сторонами були укладені додаткові угоди № 4643980, № 4643988 згідно з п. 1.1 яких починаючи з дати підписання цієї Додаткової угоди сторонами та протягом 365 календарних днів з моменту її підписання Абонент не має права відмовитись від основного Договору та/або від цієї угоди, зокрема –від послуг голосової телефонії за Основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою UMC з підстав, обумовлених Основним договором, або за заявою Абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії цієї додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено.(а.с.12, 17).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов’язки за договорами належним чином та надані послуги телефонного зв’язку, на оплату яких виставлялися відповідні рахунки (а.с.19-23).

Про це свідчить, зокрема, й відсутність будь-яких зауважень та заперечень з боку Абонента. Проте, оплата за надані послуги Товариством з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія» здійснювалась не в повному обсягу, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за послуги зв’язку перед ПАТ «МТС Україна» станом на 01.07.2010 р. складає 135,65 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язків по оплаті наданих йому послуг за договорами про надання послуг мобільного зв’язку № 4984846/1.11133485 та № 4984851/1.11133485 від 18.02.2010р., та додатковими угодами № 4643980, № 4643988.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.(ч.2.ст. 549 ЦК України)

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 1.3 Додаткових угод до договору про надання послуг мобільного зв’язку забезпеченням виконання зобов’язання Абонента перед UMC не відмовлятись від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема –від послуг голосової телефонії за основним договором є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема –від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UMC своїх зобов’язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв’язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв’язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Судом встановлено, що договірна санкція на підставі договорів про надання послуг мобільного зв’язку № 4984846/1.11133485, № 4984851/1.11133485 від 18.02.2010р., та додаткових угод № 4643980, № 4643988 до договорів, нарахована позивачем вірно і складає 865,84 грн. та 865,84 грн. відповідно.

При цьому суд також враховує, що відповідач письмового відзиву на позов не надав, а також не представив суду доказів оплати ним заборгованості у розмірі 135,65 грн. перед позивачем, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПАТ «»МТС Україна» підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, засновані на нормах діючого законодавства, а тому з відповідача слід стягнути 1867,33 грн., з яких 135,65 грн. основного боргу та 1731,68 грн. договірної санкції у вигляді штрафу.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія» (95006, АРК, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, буд. 36, кв. 4, код ЄДРПО України 33326560) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, буд. 15) в особі Кримського територіального управління ПАТ «МТС Україна» (95011, м. Сімферополь, вул. Самокіша, буд 9/7, код ЄДРПО України 24492094) заборгованість у сумі 135,65 грн.; штраф у сумі 1731,68 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано – 17.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.