Ухвала суду № 132363479, 19.11.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25902/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001509 від 13.08.2020, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Азовське, Якимівського району, Запорізької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувачення ОСОБА_3 , будучи службовою особою орану прокуратури уповноваженою на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, нехтуючи обов?язками прокурора визначеними положеннями Кримінального процесуального кодексу України, Положенням про Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 14.08.2018 № 161, Присягою прокурора, Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, через несумлінне ставлення до них, вчинив злочин у сфері службової діяльності.

Так вказано, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2019 надано дозволи прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000000743 від 03.04.2019 на проведення низки обшуків на території м. Харкова, серед яких обшук офісного приміщення ПАТ «Нововодолазький Молокозавод» за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8, з метою відшукання речей та документів, які мають значення для досудового розслідування.

За усним дорученням старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_3 відповідав за організацію та проведення обшуків 10.07.2019 у м. Харкові, координацію дій між прокурорами групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні та співробітниками оперативного підрозділу, які приймали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, оскільки був найбільш обізнаним про обставини кримінального провадження, та особисто здійснював досудове розслідування, користуючись повноваженнями наданими ст. 36 КПК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000743 від 03.04.2019, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинених кримінальних правопорушень, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, прокурорами Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , які входили до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, 10.07.2019 у період з 11 год. 00 хв. до 23 год. 44 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2019 № 757/34828/19-к, у відповідності до вимог ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, проведено обшук у приміщеннях ПАТ «Нововодолазький Молокозавод» за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8, під час якого виявлено та вилучено носії інформації, фінансово-господарську документацію, банківські картки, чорнові записи та грошові кошти на загальну суму 427 034 грн., які належать вказаному товариству, які поміщено до пакету чорного кольору, що опечатаний в присутності учасників слідчої дії.

Наступного дня після завершення обшуку, а саме 11.07.2019 прокурор ОСОБА_3 як представник сторони обвинувачення, відповідно до ч. 2 ст. 100, ч. 4 ст. 168 КПК України, будучи відповідальною особою за зберігання вилученого під час обшуку чужого майна, а саме грошових коштів, предметів та документів, доставив опечатаний пакет чорного кольору із грошовими коштами, документами та іншим майном, вилученим за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8 до свого службового кабінету № 354, що розташований у приміщенні Генеральної прокуратури України за адресою: м. Київ, вул. Московська (Князів Острозьких), 8.

При цьому, після доставки вилученого до Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , не належно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення то них, за наявної об?єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, в порушення вимог ст. 100 КПК України, п.п. 9-12 Порядку, не передав наступного дня після вилучення та фактичної доставки грошових коштів інформацію та протокол обшуку уповноваженій особі органу досудового розслідування для взяття їх на облік та внесення відповідних записів до книги обліку речових доказів.

Надалі, постановою прокурора ОСОБА_3 від 21.08.2019 частина грошових коштів вилучених за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8 у сумі 304 494 грн., визнана речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019000000000743, а також ним підготовлено клопотання про арешт зазначеного майна, яке ним подано до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

Надалі, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва 22.08.2019 за результатами розгляду вказаного клопотання накладено арешт на грошові кошти у сумі 304 494 грн. При цьому, частина грошових коштів у сумі 122 540 грн., у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України, підлягала поверненню ПАТ «Нововодолазький Молокозавод», як тимчасово вилучене майно, оскільки прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 їх не оглянув, не визнав речовим доказом, з клопотанням про їх арешт до слідчого судді не звертався.

3 моменту доставки вилучених грошових коштів до Генеральної прокуратури України, тобто з 11.07.2019, по дату свого звільнення - 25.11.2019 ОСОБА_3 , не належно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, в порушення визначеного ст. ст. 100, 168 КПК України обов?язку сторони обвинувачення зберігати речові докази, а також тимчасово вилучене майно у стані, придатному для використання, оглянути, сфотографувати їх, детально описавши в протоколі огляду, не забезпечив проведення повного огляду вилучених коштів та будучи обізнаним, що відповідно до п.п. 12, 21 Порядку вилучені стороною обвинувачення речові докази та тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти на загальну суму 427 034 грн., заборонено зберігати у службових приміщення органу прокуратури та вони повинні бути передані після взяття на облік для зберігання в індивідуальні сейфи чи на депозитні рахунки до уповноваженого банку, не належно невиконуючі свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, за наявності об?єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, в порушення вказаних норм не вжив заходів для забезпечення належного зберігання грошових коштів та передачі їх до уповноваженої банківської установи.

Також, ОСОБА_3 , знаючи про те, що грошові кошти у сумі 427034 грн. не містять на собі слідів кримінального правопорушення та їх сума перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в порушення абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, не належно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не вжив заходів для передачі їх Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

У зв?язку із порушенням вказаних норм прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 в період з 11.07.2019 по 25.11.2019, неналежно виконуючи свої службові обов?язки, через несумлінне ставлення до них, за наявності об?єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби за невстановлених обставин допустив втрату речових доказів, а саме грошових коштів у сумі 304 494 грн., та тимчасово вилученого майна - грошових коштів у сумі 122540 грн., а всього на загальну суму 427 034 грн., вилучених під час обшуку у ПАТ «Нововодолазький Молокозавод» за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8.

Внаслідок втрати грошових коштів у зв?язку з неналежним виконанням прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них ПАТ «Нововодолазький Молокозавод» завдано матеріальну шкоду на загальну суму 427 034 грн., яка у двісті п?ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Від обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що наявні підстави, визначені кримінально-процесуальним законом України для його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України,

Обвинувачений не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України за нереабілітуючих обставин. Свою вину у вчиненні в інкримінованих йому діянь, за викладених в обвинувальному акті обставин, не визнає.

Обвинувачений та захисник обвинуваченого підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого з зазначених підстав.

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка винила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Виходячи з положень п. 1 ч.2 ст. 284, ч.3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до санкції ч. 2 ст. 367 КК України за вчинення вказаного правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , за його вчинення передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, минули строки, визначені цією статтею, зокрема, п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

За змістом ст. ст. 44, 49 КК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує і відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 правильно розуміє формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 2 ст. 367 КК України, однак не визнає своєї вини в інкримінованому йому діянні.

Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 552/5595/18 від 29 липня 2021 року невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження щодо такого звільнення, якщо є згода цих осіб на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, а також за умови, що суд роз`яснив їм суть підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Такого ж висновку дійшов Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі № 287/359/14-к, що у нормах КПК України не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні.

В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 566/554/16-к також вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст.49КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, та наполягає на його звільненні від кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.

Обвинувачений погоджується зі звільненням від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Суд також з`ясував, що позиція обвинуваченого є добровільною і істинною.

Питання щодо процесуальних витрат слід вирішити у відповідності до ст. 126 КПК України та віднести їх на рахунок держави, враховуючи висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, кого вбачається, що у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема, витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 126, 182, 284-285, 369, 371, 392 КПК України, ст. 12, 44, 49 КК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.

ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України звільнити у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001509 від 13.08.2020 стосовно вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - закрити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Ухвала набирає законної сили через сім днів з моменту її проголошення у разі не подачі на неї апеляції.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1