Ухвала суду № 1320911, 12.12.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-2085/2007                                                                Головуючий 1 інстанції:    Моїсеєнко В.М.

  Категорія  23                                                                                                    Доповідач: Шевцова Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 грудня 2007 рокум.Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –  Філатова Ю.М.

           Суддів                          Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю

секретаря                                Волошиної Я.В.

 представника позивача:         Колесніков І.Г., Колеснікова В.В.,                         

 представника відповідача: Дерев’янко О.В., Нестеренко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Конотопський завод по ремонту  дизель – потягів» на постанову господарського суду Сумської області від 18.06.2007 року по справі № АС 16/247-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Конотопський завод по ремонту дизель–потягів»

доКонотопської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання нечинним  податкового повідомлення – рішення  №0000342311/0 від 28.03.2007 року,-

ВСТАНОВИЛА:

            Відкрите акціонерне товариство „Конотопський завод ремонту дизель-потягів” (надалі по тексту позивач, ВАТ „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів”) звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач, Конотопська МДПІ), в якому просило суд визнати нечинним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000342311/0 від 28.03.2007р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 201468,69 грн., в т.ч. 134312,46 грн. основного платежу та 67156,23 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.

      Постановою господарського суду Сумської області від 18.06.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

      Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

        В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8, ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та ст.ст. 3, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

       Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його буз змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

      Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

       Судом першої інстанції встановлено, що 20.03.2007р. посадові особи відповідача склали акт №108/23-3/30640216 про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р.

             Перевіркою встановлено порушення п.5.1, 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - відповідач вказує, що позивач занизив податок на прибуток за 2005р. в сумі 91270 грн., а за 2006р. - в сумі 43042,42 грн., в зв'язку з чим відповідач своїм податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2007р. №000034231/0 визначив суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток ( доходи) приватних підприємств в сумі 201468,69 грн., в тому числі 134312,42 грн. за основним платежем та 67156,23 грн. за штрафними ( фінансовими) санкціями.

                 Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем обґрунтовано встановлені порушення позивачем у перевіряємо періоді п.5.1, 5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

                 Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

      Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи зазначену норму закону, колегія суддів погоджується з висновками суду, що матеріали отримані й оприбутковані позивачем на склад без підтверджуючих розрахункових документів, до суми валових витрат на придбання товарів ( робіт, послуг) відображених по рядку 04.1, оскільки Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що платник веде податковий облік приросту ( убутку) балансової вартості запасів, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

           Згідно Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 витрати на поліпшення основних фондів включаються до складу валових витрат та відображаються у рядку 04.10 Декларації.

              Проте, витрати по рядку 04.10 це частина валових витрат підприємства за звітний період, і якщо понесені витрати на придбання матеріалів для ремонту (поліпшень) основних фондів, заробітна плата з відрахуванням на соціальні потреби працівників підприємства що проводили ці ремонти силами підприємства вже відображені в податковій декларації з податку на прибуток по рядках 04.1, 04.2, 04.4, то відображення цих витрат ще й по рядку 04.10 призводить до подвійного включення витрат.

             Адже валові витрати, виробництва згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, компенсація вартості товарів ( робіт, послуг) , які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Оскільки компенсація вартості товарів ( робіт, послуг) проводиться один раз, то й віднесення валових витрат має бути один раз. В даному випадку для податкового обліку не важливо виготовлення основних засобів чи їх поліпшення, якщо такі роботи проводяться силами підприємства, то виникає подвійне включення валових витрат при відображенні їх по рядках 04.1, 04.3, 04.4 та 04.10 одночасно.

                 Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п. 2.7. Положення про документальне забезпечення запису в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995р. первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

                 Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм, п.17 наказу голови правління ВАТ "Конотопський задові по ремонту дизель-потягів” №1-а від 02.01.2003р. "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на підприємстві" всі операції господарської діяльності слід оформляти відповідно вказаного Положення та Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

                 Таким чином накази матеріально-відповідальних осіб, згідно яких оприбутковані запаси по невідфактурованим поставкам не в повній мірі відповідають вимогам п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно п.5 Стандарту 9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов"язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Достовірно визначити вартість придбаних запасів можливо на підставі розрахункових документів постачальника (продавця), а отже остання частина визначення щодо визнання активом не виконується.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підприємство безпідставно врахувало вартість вищезазначених запасів при розрахунку приросту (убутку) і тому висновки відповідача про заниження валового доходу у 2005 році на 268,9 тис. грн. та про завищення валових витрат у 2006 році на суму 106,7 тис. гри.

             Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

               Доводи апеляційної скарги, на підставі наведеного, висновків суду не спростовують.

                Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 

УХВАЛИЛА:

                Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Конотопський завод по ремонту  дизель – потягів» - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 18.06.2007 року по справі № АС 16/247-07 – без змін.

           Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                  (підпис)                     Ю.М.Філатов

                        Судді:                          (підпис)                       Н.В. Шевцова

                                                                 (підпис)                    Н.С.Водолажська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                         Н.В.Шевцова