Ухвала суду № 1320232, 20.11.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-894/07                                                                                                                              Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 45                                                                                                      інстанції – Бишевська Н.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2007 року                                                                                          м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –  Туркіної Л.П.(доповідач)

суддів                            –  Коршуна А.О., Проценко О.А.

при секретарі               –  Серьогіній О.В.,

за участі представників сторін:

позивача           –    не прибув

відповідача      –    Сеннов О.А., довіреність № 16083/9/10-017 від 07.08.2007 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів», с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 р.

по справі№ А38/64-07

за позовомДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів», с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, –

в с т а н о в и л а :

28 грудня 2006 року Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів» (надалі – ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів»; позивач)звернулось до господарського суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції (Дніпропетровська МДПІ; відповідач)про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 0000182346/0 від 07.07.2006 р., № 0000182346/1 від 13.10.2006 р. та № 0000182346/2 від 11.12.2006 р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновку податкової інспекції про порушення позивачем закону, оскільки  висновок контролюючого органу зроблено з урахуванням уточнюючих розрахунків, підписаних та заповнених особами, які не мали прав на їх підписання.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на реальне надання уточнюючих розрахунків та на бездіяльність підприємства щодо зміни чи анулювання уточнюючих розрахунків з моменту їх подання до моменту проведення перевірки. Також відповідач зазначає наявність податкового боргу підприємства.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В обґрунтування постанови, суд першої інстанції посилався на положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., яким передбачено подання податкової декларації з податку на додану вартість. Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість. Згідно ч.5 ст.65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Відповідно до ст.5 статуту ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів», управління підприємством здійснюють: компанія, уповноважена особа за довіреністю, директор підприємства. Згідно з п.7.9 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів)» № 80 від 10.02.1998 р. відомості про відповідальних за податковий облік юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) вносяться чи змінюються органом державної податкової служби в Єдиному банку даних юридичних осіб. Уточнюючі розрахунки, подані до Дніпропетровської МДПІ, оформлені відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» № 166 від 30.05.1997 р., тобто мали підписи посадових осіб та завірені печаткою підприємства. З моменту подання уточнюючих розрахунків до моменту проведення перевірки позивачем не зроблено жодних дій на уточнення податкової звітності чи притягнення до відповідальності осіб, які за твердженням підприємства здійснили протиправні дії щодо подання уточнюючих розрахунків.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати в повному обсязі постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що про наявність уточнюючих розрахунків Позивачеві стало відомо саме при проведенні вищезазначеної перевірки, а отже підстав для подання нових уточнюючих декларацій та притягнення до відповідальності осіб, які здійснили протиправні дії щодо подання уточнюючих розрахунків, тобто до проведення відповідачем перевірки, у Позивача не було. Судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені докази та встановлені обставини справи, а також не враховано приписи норм чинного законодавства України, які покладають обов’язок на відповідача здійснювати певні дії, зокрема складати у визначених випадках протоколи про адміністративні правопорушення, й тим самим доказувати правомірність свого рішення та здійснених відповідачем нарахувань. На думку апелянта, постанова, прийнята судом першої інстанції, є необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач проти апеляційної скарги ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів»заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Представник апелянта  до суду не прибув. Як свідчать  матеріали справи, апелянт (позивач)  був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, (ухвалу від 02.07.07 р. отримано позивачем  26.07.07 р., що підтверджується листом підприємства вих.. № 15/07 від 27.07.07 р. (а.с.146)ухвалу від 12.07.07 р. – 28.07.07 р., що  підтверджується повідомленням  органу зв’язку 11450 895).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи виходить, що на підставі направлення від 14.06.2006 р. № 000488 співробітниками податкового органу проведено планову перевірку ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р.

Перевіркою встановлено наступне. Позивачем за вересень 2005 р. до податкової інспекції надано декларацію з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням помилок, а саме:

- звітну декларацію з податку на додану вартість: вх. № 31263 від 20.10.2005 р., де у рядку 10.1 «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків» підприємством відображено обсяги придбання (без ПДВ) – 202500,00 грн., при цьому дозволений податковий кредит – 40500,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому виправляється помилка за вересень 2005 р. Уточнюючий розрахунок подано до Дніпропетровської МДПІ за вх. № 32519 від 31.10.2005 р., та підписано директором Тарновецьким М.І., в. о. головного бухгалтера Клисак І.О., а також  скріплено печаткою підприємства. У рядку 3 уточнюючого розрахунку відображено збільшення суми податкового кредиту – за кодом рядка декларації 10.1 обсяги придбання 247090,00 грн., при цьому податковий кредит збільшено на суму податку на додану вартість 49418,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді (листопад 2005 р.) за звітний (податковий) період, у якому виправляється помилка за (вересень 2005 р.) подано до Дніпропетровської МДПІ за вх. № 36604 від 30.11.2005 р., розрахунок підписано директором Тарновецьким М.І. та скріплено печаткою підприємства. У рядку 3 уточнюючого розрахунку відображено збільшення суми податкового кредиту – за кодом рядка декларації 10.1 обсяги придбання 226320,00 грн., при цьому податковий кредит збільшено на суму податку на додану вартість 45264,00 грн.

Таким чином, згідно звітної декларації з ПДВ за вересень 2005 р. та уточнюючих розрахунків до звітної декларації за вересень 2005 р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ має від’ємне значення у сумі 88539,00 грн.

Під час проведення перевірки правомірності віднесення сум ПДВ до складу дозволеного податкового кредиту встановлено: згідно наданих до перевірки документів (реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, первинних документів та журналів-ордерів) підприємство мало право на включення ПДВ до складу податкового кредиту у розмірі 14968,92 грн. Підприємством віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 135182,04 грн., внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2005 р. у розмірі 120214,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов’язання за вересень 2005 р. у сумі 120214,00 грн. Як в момент перевірки, так і при поданні скарги підприємством не надано документи, на підставі яких до податкового кредиту по ПДВ включено суму 120214,00 грн., тобто правомірність збільшення суми податкового кредиту не доведена.

За результатами перевірки складено акт № 161/ДСК/236/00951480 від 28.07.2006 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182346/0 від 07.08.2006 р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов’язання по ПДВ у сумі 185695,5 грн. (основний платіж – 123797,00 грн., фінансова санкція – 61898,5 грн.).

Податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Однак, за результатами процедури адміністративного оскарження скарги залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення – без змін та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000182346/1 від 13.10.2006 р. від 13.10.2006 р., № 0000182346/2 від 11.12.2006 р.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., .п.1.1, 1.2 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» № 166 від 30.05.1997 р., платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону № 2181-ІІІ.

Згідно п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 вказаного Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На час подання уточнюючих розрахунків підприємство мало податковий борг перед бюджетом зі сплати ПДВ у сумі 88000,00 грн.,  зазначений податковий борг склався внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов’язання з ПДВ за травень 2005 р. (декларація з ПДВ № 13427 від 21.06.2005 р.)  у т. ч. по періодам:

- жовтень 2005 р. – 44000,00 грн. Погашена уточнюючою декларацією з від’ємним значенням за вересень № 32519 від 31.10.2005 р. в сумі 43275,00 грн.;

- листопад 2005 р. – 44000,00 грн. Погашена уточнюючою декларацією з від’ємним значенням за вересень № 36604 від 30.11.2005 р. в сумі 45264,00 грн.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. рішенням ДПІ у Дніпропетровській області № 82 від 30.06.2005 р. на підставі заяви підприємства № 55/2 від 21.06.2005 р. ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів» надано розстрочку у сумі 220000,00 грн., яка була розподілена за відповідними періодами. За період дії розстрочки нараховані відсотки за користування розстрочкою в сумі 6189,17 грн., які були повністю сплачені підприємством. Таким чином, від’ємне значення з ПДВ за вересень 2005 р. використано підприємством для погашення податкового боргу.

Згідно абз.2 п.8 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» № 110 від 17.03.2001 р., у разі, коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов’язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується в день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 % річних обліком ставки Національного банку України, діючої на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення.

Таким чином, у разі, якщо посадовими особами ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів» не було б подано до Дніпропетровської МДПІ уточнюючих розрахунків, то після закінчення граничного терміну погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу почалося б нарахування пені.

Згідно ч.5 ст.65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до ст.5 статуту ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів», управління підприємством здійснюють: компанія, уповноважена особа за довіреністю, директор підприємства. Директор підприємства здійснює безпосереднє керівництво підприємством, вирішує всі питання діяльності підприємства. Директор діє від імені підприємства.

Згідно з п.7.9 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів)» № 80 від 10.02.1998 р. відомості про відповідальних за податковий облік юридичної особи чи відокремленого підрозділу (керівника та головного бухгалтера) вносяться чи змінюються органом державної податкової служби в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податків про таких осіб, що вказуються платником податків у податкових деклараціях, розрахунках, звітах.

Виходячи з положень ст.ст.16, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-IV від 15.05.2003 р., Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади , а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи ,а саме: прізвище, ім’я та по-батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб – платників податків.

Як видно з матеріалів справи відповідачем на підтвердження своєї позиції надано заяву для юридичних осіб за формою № 1-ОПП та довідка за формою № 4-ОПП, в яких зазначено, що керівником ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів» визначено Тарновецького М.І., головним бухгалтером – Клисак І.О.

Твердження позивача про зміни в керівництві підприємства в реєстрі Дніпропетровської МДПІ зафіксовані лише з 20.03.2006 р. відповідно до заяви за № 198 від 20.03.2006 р., згідно якої керівником ДП ДАК «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів» визначено Літошко С.В., головним бухгалтером – Сіряченко Л.М., що також підтверджується реєстраційною карткою та довідкою за формою № 4-ОПП від 20.03.2006 р.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, статус якої визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність, визначену законом. Окрім того, уточнюючі розрахунки, подані до Дніпропетровської МДПІ, оформлені відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» № 166 від 30.05.1997 р., тобто мали підписи посадових осіб та завірені печаткою підприємства. З моменту подання уточнюючих розрахунків до моменту проведення перевірки позивачем не зроблено жодних дій на уточнення податкової звітності чи притягнення до відповідальності осіб, які за твердженням підприємства здійснили протиправні дії щодо подання уточнюючих розрахунків. За таких обставин суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача.  Крім того  колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

- спірні податкові повідомлення-рішення оспорюються позивачем  у повному обсязі, однак, як свідчить акт перевірки (а.с.53), названі податкові повідомлення-рішення включають суми донараховані за січень, травень, червень, жовтень 2005 року. Будь-яких обґрунтувань  щодо названих сум позов не містить.

Будь-яких доказів відносно того, що уточнюючий розрахунок від 31.10.2005 року підписано не уповноваженими особами  позивач не подав, посилання позивача на накази про звільнення від 15.11.2005 року та 28.11.2005 року не можуть бути прийняті до уваги, щодо подій, які відбувалися 31.10.2005 року. Крім того доказів в обґрунтування посилань апелянта на ту обставину, що Тарновецького М.І.  за станом на 30.11.2005 року було звільнено в установленому порядку, позивач не подав. До суду, надано лише  наказ від 29.11.2005 року № 537-К про переведення  Літошка С.В.  Будь-яких наказів щодо звільнення  Тарновецького М.І., у тому числі з його підписом  про ознайомлення, матеріали справи не містять.

Крім того, слід зазначити що підприємство  продовжувало розрахунки з бюджетом, виходячи із показників, зазначених у спірній податковій звітності, та не сплачувало сум заборгованості, що обліковувалася  за підприємством на час подання уточнюючих розрахунків.

Про факт подання розрахунків керівництву підприємства стало відомо під час проведення перевірки, тобто у липні 2006 року, однак ні під час здійснення розгляду справи у суді першої інстанції у квітні 2007 року, ні під час  розгляду апеляційної скарги (грудень 2007 року), позивач не надав суду доказів наявності кримінальної справи відносно Тарновецького М.І. щодо факту підробки документів.  

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Балівський комбінат хлібопродуктів», с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область – залишити без задоволення.

Постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 р. по адміністративній справі № А38/64-07 – без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідності до ст.254 КАС України з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 20.12.2007 р.

Головуючий суддя:                                                                         Л.П.Туркіна

Судді:                                                                                    А.О.Коршун

                                                                                                          О.А.Проценко