Ухвала суду № 1320214, 13.12.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 22а -2564/07 головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку 23 інстанції Татарчук В.О.

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2007 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Поплавського В.Ю. (доповідача),

суддів: Стежко В.А., Уханенко С.А.,

при секретарі Портненко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Нікополь

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2007 р. у адміністративній справі № А27/122/07 за позовом Приватного підприємства «Пектораль» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Нікопольпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2007 р частково задоволено адміністративний позов Приватного підприємства «Пектораль» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м.Нікополь та визнано нечинними податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002392342/3/18703 від 17.05.2006 р., а також рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000712306/3/16054 від 25.04.2006 р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 110037,25 грн. В іншій частині позову відмовлено, а на користь позивача з державного бюджету стягнуто судові витрати по сплаті судового зборув сумі 6,80 грн..

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Нікопольська ОДПІ звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2007 р. в частині задоволених позовних вимог на користь ПП «Пектораль» та постановити нове рішення яким відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі доказами спростовуютьсявисновки податкового органу про нецільове використання ПП «Пектораль» акумульованих коштів по податку на додану вартістьу сумі 707011,40 грн.та про безпідставність стягнення з позивача зазначеної суми в безпірному порядку до Державного бюджету України, а також з неправомірності застосування податковою інспекцією до позивача штрафних санкцій за порушення порядку застосування РРО при реалізації продукції власного виробництва та цінних паперів (акцій), з продажу основних фондів, а також з продажу товарів, при отримані яких не здійснювались розрахунки у готівковій формі.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0002392342/3/18703 від 17.05.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1269106,28 грн., було видане відповідачем на підставі акту від 17.10.2005 р № 154/231.30648429.

Як вбачається з змісту вищезгаданого акту, при проведені перевірки податковим органом було визначено, що позивачем в порушення п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» акумульовані кошти по ПДВ в сумі 707011,40 грн. використані не за цільовим призначенням, оскільки вказана сума була перерахована 27.07.2004 р. ТОВ «Крила Таврії» як фінансова допомога. Також в акті зазначено, що позивач в порушення ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №1776, здійснював розрахункові операції з реалізації товарів за готівкові кошти на загальну суму 23124,95 грн.без застосування РРО.

Проте, матеріалами справи встановлено, що при перерахуванні ТОВ «Крила Таврії» грошових коштів зі спецрахунку, позивач діяв відповідно до п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5 Порядку, оскільки грошові кошти в сумі 707011,40 грн. були перераховані позивачем 27.07.2004 р. на виконання умов раніше укладеного з ТОВ «Крила Таврії» договору поставки № 8-А від 09.01.2004 р. та додаткової угоди № 1 від 10.08.2005 р. до вказаного договору, а 22.08.2005 р. згідно накладної № 40 ТОВ «Крила Таврії» було здійснено поставку пшениці на загальну суму 707018,16 грн.

З огляду на вищенаведене та з врахуванням вимог п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів погоджується з висновком господарського суду стосовно відсутності підстав для стягнення з позивача до бюджету у безспірному порядку за спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій в сумі 707011,40 грн.

Також судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що реалізовані ПП «Пектораль» ящики на суму 3532,50 грн., бавовняні мішки на 3800,95 грн. і поліетиленові мішки на 677,72 грн.є продукцією власного виробництва позивача, а тому відповідно до п.1 ст.9 Закону № 1776 при їх реалізації позивач не зобовязаний був застосовувати РРО, який також не повинен був застосовувати і при реалізації використаного за призначення та списаного по акту склобою, оскільки він відноситься до неліквідних основних фондів підприємства (пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), а не до продукції власного виробництва, яка виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю.

Колегія судів вважає обґрунтованими висновки господарського суду щодо відсутності у позивача підстав для застосування РРО при реалізації цінних паперів (акцій) на суму 8951,88 грн, оскільки в даному випадку реалізації цінних паперів не відноситься до операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при здійсненні яких відповідно до ст.1 Закону № 1776 застосовуються РРО, а позивач не є особою, яка уповноважена на виконання операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що суд дав правильну правову оцінку обставинам справи і вона не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими та висновків суду не спростовують , оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених норм матеріального права.

Крім того, колегія суддів погоджуються з висновками суду першої інстанції про безпідставність заперечень відповідача проти позову, на яких також ґрунтуються його доводи апеляційної скарги, та бере до уваги вимоги ч. 2 ст.71 КАС України, згідно якої у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин постанова господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.

Керуючись п.1,ч.1 ст.198, 200 КАС, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Нікополь залишити без задоволення, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2007 року залишити без змін.

УхвалаДніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановляння і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з часу виготовлення повного тексту.

Судді: