Ухвала суду № 132020850, 21.11.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/31579/25

1-кс/760/13656/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисників підозрюваного - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваного - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області майора юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вишгород, Київської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області майора юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001310 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

23.07.2025 ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

23.07.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

25.07.2025 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів, тобто до 22.09.2025 з визначенням розміру застави в розмірі 17 822 681 (сімнадцять мільйоні вісімсот дванадцять дві тисячі шістсот вісімдесят одна) гривень 20 копійок.

19.09.2025 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 , продовжено застосування запобіжного західу у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів, тобто до 17.11.2025 з визначенням розміру застави в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

07.11.2025, в порядку ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам оголошено про закінчення досудового розслідування та надано матеріали для ознайомлення.

Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна, крім того наразі наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність указаних ризиків була підтверджена ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 25.07.2025 при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб та 19.09.2025 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про продовження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Указані ризики не зменшилися та, на даний час, продовжують існувати.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, а від так встановлена наявність достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 , може знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , маючи доступ до ключових документів та матеріалів, які підтверджують протиправну діяльність, може свідомо знищити або фальсифікувати ці докази з метою уникнення відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню.

Крім того, оскільки кримінальне провадження стосується злочинної схеми з участю кількох осіб, підозрюваний має можливість координації дій з іншими фігурантами, що посилює ризик організованого впливу на учасників слідства. Такий вплив може призвести до спотворення об`єктивної картини злочину, ухилення від кримінальної відповідальності винних осіб, а також унеможливлення встановлення повного обсягу доказів.

Наявність ризику передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України , обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та володіючи інформацією про організацію та функціонування злочинної схеми, може чинити тиск на свідків або інші особи з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, а також знищувати або підробляти докази, що ускладнить або унеможливить об`єктивне розслідування справи.

Так, ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , має можливість впливати на хід досудового розслідування різними способами, не обмежуючись прямим тиском чи впливом на учасників процесу, зокрема - ініціювати або сприяти затягуванню або зволіканню з наданням необхідних документів, інформації чи матеріалів, що мають значення для розслідування, - перешкоджати доступу слідчих та інших уповноважених осіб до об`єктів чи інформаційних ресурсів комунального підприємства, - створювати умови для навмисного неправильного ведення службової документації або її фальсифікації, - координувати дії із співучасниками з метою організації «відволікаючих» процесуальних дій або введення слідства в оману, використовувати адміністративний або організаційний вплив для блокування оперативно-слідчих заходів або притягнення до відповідальності інших учасників злочину.

Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою являється необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а саме: виконати вимоги ст.ст. 290 та 291 КПК України.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили відмовити в задоволенні клопотання строни обвинувачення. Вважають, що підозра необґрунтована, а ризики кримінального провадження наразі не існують, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання щодо продовження запобіжного заходу. Крім того, сторона захисту стверджує, про наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків, що підтверджуються доданими до клопотання характеризуючими матеріалами. У зв`язку з чим сторона захисту просить зменшити розмір визначеної слідчим суддею застави до мінімально передбаченого законом розміру, що дорівнює 300 000 (триста тисяч) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисників.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

23.07.2025 ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

23.07.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

25.07.2025 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів, тобто до 22.09.2025 з визначенням розміру застави в розмірі 17 822 681 (сімнадцять мільйоні вісімсот дванадцять дві тисячі шістсот вісімдесят одна) гривень 20 копійок.

19.09.2025 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 , продовжено строк дії запобіжного західу у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів, тобто до 17.11.2025 з визначенням розміру застави в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

07.11.2025, в порядку ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам оголошено про закінчення досудового розслідування та надано матеріали для ознайомлення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Факти та інформація, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленого його підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.

Також, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на наведене слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності обгрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обгрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає доведеним вказані прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину.

Крім того, слідчий суддя, також, враховує що під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 може впливати у будь-який спосіб на свідків або інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни ними показань. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, в судовому засіданні було доведеним існування ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_6 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.

З огляду на викладене в судовому засіданні встановлено, що вказані ризики не зменшились і продовжують існувати.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки вказаний ризик належним чином не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Щодо вирішення питання про зменшення розміру застави слідчий суддя зазначає наступне.

Вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України є імперативними та визначають, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 складає 3028 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 3 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , такі обов`язки:

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_6 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком 60 діб, тобто до 12.01.2026 включно.

Одночасно визначити розмір застави 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 12 112 000 (дванадцять мільйонів сто дванадцять тисяч) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме:

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 12.01.2026 з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 12.01.2026 включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий судя ОСОБА_1