Рішення № 131911824, 18.11.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2025 року справа №320/56842/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі відповідач, МЦ ДСНС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення від 03.10.2024 №771 лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

- поновити на роботі ОСОБА_1 лейтенанта служби цивільного захисту фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 04.10.2024.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що наказ від 03.10.2024 №771 про звільнення лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій у зв`язку із мобілізацію є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Спірний наказ, на думку позивача є таким, що порушує законодавство про працю, встановленні конституційні гарантії прав позивача як працівника, який став військовослужбовцем в період дії воєнного стану, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 25.02.2025, витребувано докази від сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

04.02.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання МЦ ДСНС України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну службу України з надзвичайних ситуацій (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55а; ідентифікаційний код 38516849).

Також, 04.02.2025 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий МЦ ДСНС України через підсистему «Електронний суд». У наданому до суду відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначив, що спірний наказ, яким відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу позивача звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 16 (інші випадки, передбачені законом, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період) винесено правомірно. Відповідач звертає увагу суду на тому, що законодавець чітко зазначив про те, що на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не поширюються гарантії, пов`язані з призовом на військову службу.

07.02.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Мельника Ярослава Ярославовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 22.01.2025, в якому представник позивача просить суд надати можливість участі у судовому засіданні у справі №320/56842/24, призначеному на 25.02.2025 о 15:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів проведення відеоконференції за допомогою системи EasyCon.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 заяву представника позивача - адвоката Мельника Ярослава Ярославовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 22.01.2025 задоволено, вирішено проводити судове засідання в адміністративній справі №320/56842/24, призначене на 25.02.2025 о 15:00 год, в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Мельника Ярослава Ярославовича поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку.

У судове засідання 25.02.2025 з`явились представник позивача (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку) та представник відповідача, третя особа у судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 залучено участі у справі №320/56842/24 як співвідповідача - Державну службу України з надзвичайних ситуацій (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55а, тел. 0442023211, 0442473144; ідентифікаційний код 38516849). Повторно витребувано докази у справі від третьої особи ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), відкладено судове засідання у справі на 18.03.2025 о 15:30 год. Явку представника ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання 18.03.2025 на 15:30 год визнано обов`язковою.

18.03.2025 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. Призначено наступне судове засідання на 10.04.2025.

03.04.2025 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву відповідача-2 (Державної служби України з надзвичайних ситуацій), поданий через підсистему «Електронний суд» 31.03.2025. У наданому до суду відзиві відповідач-2 проти позову заперечує та повідомив, що виконання позивачем обов`язку у Збройних Силах України унеможливлює продовження його служби у Медичному центрі Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Відповідач-2 наголосив, що дії позивача та його правовідносини із третьою особою за своїм змістом є істотною зміною обстановки, на яку ДСНС не розраховувало та не могло передбачити при укладанні контракту із позивачем (у зв`язку із бронюванням своїх співробітників у критичних установах). Таким чином, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України та Дисциплінарного статуту у зв`язку із істотною зміною обставин у відповідача-1 та відповідача-2 виникло право звільнити позивача зі служби цивільного захисту на підставі підпункту 16 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу. Відповідач-2 також наголосив на тому, що встановлені статтею 119 Кодексу законів про правцю України гарантії не поширюються на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

10.04.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача-2 (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, встановлених пунктом 2 частини першої статті 240 КАС України, а саме: позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Мотивуючи своє клопотання відповідач-2 зауважує, що договір про надання правничої допомоги №5 від 04.10.2024, який долучено до матеріалів позовної заяви, укладено між адвокатом АО «Спарта Лекс» Ярославом Ярославовичем Мельником та громадянкою України ОСОБА_2 в інтересах третьої особи, свого сина ОСОБА_1 . Водночас, матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_3 права на представництво інтересів позивача.

10.04.2025 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із розглядом іншої адміністративної справи №320/1867/25. Призначено наступне судове засідання на 08.05.2025.

22.04.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій серед іншого представник позивача звернув увагу суду на порушення вимог пункту 175 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу. Представник позивача зауважує, що безпосереднім або прямим керівником не було проведено бесіди з позивачем, не було повідомлено про звільнення та необхідність отримання особистих документів, не ознайомлено його з довідкою-розрахунком при звільненні та наказом.

До наданої до суду відповіді на відзив представником позивача долучено копію договору про надання правничої допомоги №4 від 01.04.2025, укладеним із АО «Спарта Лекс» та громадянином України ОСОБА_4 , а також долучено копію згоди, наданої позивачем своїй матері ОСОБА_3 на укладання договору про надання правничої допомоги в його інтересах.

У судове засідання, призначене на 08.05.2025, з`явились представники позивача та відповідача-1 (МЦ ДСНС України). Представники відповідача-2 (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) та третьої особи ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Станом на 08.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 вимоги ухвал суду від 15.01.2025 та від 25.02.2025 в частині витребування доказів не виконав, витребувані докази суду не надав, про причини їх ненадання суду не повідомив. Явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 застосовано до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України. Стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 штраф у розмірі 3028,00 грн на рахунок Державної судової адміністрації України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 повторно витребувано докази у справі від третьої особи ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відкладено судове засідання у справі на 22.05.2025.

22.05.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів підтвердження направлення відповіді на відзив третій особі ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та відповідачу-1 (МЦ ДСНС України).

У судове засідання 22.05.2025 з`явились представник позивача, представник відповідача-1 (МЦ ДСНС України) та представник відповідача-2 (ДСНС України), третя особа не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 витребувано докази у справі від відповідача-1 (МЦ ДСНС України), відкладено судове засідання на 24.06.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у зв`язку із неявкою представників відповідачів, відкладено судове засідання на 15.07.2025.

30.06.2025 на адресу суду від відповідача-1 (МЦ ДСНС України) на виконання вимог протокольної ухвали суду від 22.05.2025 надійшли витребувані докази, а саме: копії акту про повідомлення позивача щодо звільнення від 07.10.2024 та наказу МЦ ДСНС України від 07.10.2024 №176-НК/80 «Про звільнення ОСОБА_1 » з копіями для учасників справи.

У судове засідання, призначене на 15.07.2025, з`явились представники позивача та відповідачів. Представник третьої особи ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 15.07.2025 представником позивача отримано під розписку копії акту про повідомлення позивача щодо звільнення від 07.10.2024 та наказу МЦ ДСНС України від 07.10.2024 №176-НК/80 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

У судовому засіданні 15.07.2025 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог від 07.07.2025, в якій останній просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) №771 від 03.10.2024, про звільнення лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на підставі підпункту 16 пункту 176 зазначеного Положення (в інших випадках, передбачених законом, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період);

- визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу №176-НК/80 від 07.10.2024 про звільнення ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій із виключенням його з кадрового обліку Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

- поновити на роботі ОСОБА_1 , лейтенанта служби цивільного захисту, фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 04.10.2024.

Разом із заявою про уточнення позовних вимог від 07.07.2025 представником позивача подано заяву про поновлення строку на подання уточненої позовної заяви, в якій останній просить суд поновити строк на подання уточненої позовної заяви у справі №320/56842/24 за позовом ОСОБА_1 до Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Представники відповідачів у судовому засіданні 15.07.2025 заперечували проти поновлення позивачу строку для подання уточненої позовної заяви та прийняття вказаної заяви до розгляду судом.

Дослідивши зміст заяви представника позивача про поновлення строку на подання уточненої позовної заяви, заперечення відповідачів, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення на оскарження наказу №176-НК/80 від 07.10.2024 (по особовому складу) про звільнення позивача із виключенням з кадрового обліку Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оскільки з даним наказом позивач ознайомився вперше під час судового засідання у даній справі саме 15.07.2025. Належних доказів направлення позивачу вказаного наказу відповідачем-1 суду не надано і судом не встановлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 заяву представника позивача - адвоката Мельника Я.Я. про поновлення строку на подання уточненої позовної заяви задоволено; визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із заявою про уточнення позовних вимог від 07.07.2025; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із заявою про уточнення позовних вимог від 07.07.2025 за позовною заявою ОСОБА_1 до Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії; прийнято до розгляду судом заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 07.07.2025; встановлено відповідачам 15-денний строк з дня отримання копії ухвали суду - для надання відзиву на заяву про уточнення позовних вимог від 07.07.2025.

14.08.2025 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у щорічній відпустці. Призначено наступне судове засідання на 04.09.2025.

31.07.2025 відповідачем-1 (МЦ ДСНС України) через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву з урахуванням уточнених позовних вимог.

06.08.2025 канцелярією суду зареєстровано аналогічний відзив, поданий відповідачем-1 (МЦ ДСНС України) засобами поштового зв`язку.

15.08.2025 канцелярією суду зареєстровано від представника позивача відповідь на відзив.

У судове засідання 04.09.2025 з`явились представник позивача, представник відповідача-1 (МЦ ДСНС України) та представник відповідача-2 (ДСНС України), третя особа не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у задоволенні клопотання представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 14.07.2016, орган, що видав 5913.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ДСНС в особі начальника Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій укладено Контракт №1/24 від 26.06.2024 (далі Контракт) про проходження служби цивільного захисту строком на 3 (три) роки (пункт 3 Контракту) (т.1, а.с.62 зворотній бік-64).

21.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 видано Наказ №358 (з адміністративно-господарської діяльності), згідно з яким молодший лейтенант ОСОБА_1 , 2000 р.н., ВОС-021000, ІПН НОМЕР_2 призваний по мобілізації у розпорядження начальника Національної академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), відповідно до поіменного списку осіб від 20.07.2024 №10/4885 (т.1, а.с.78 зворотній бік).

23.07.2024 начальник адміністративного відділу підполковник служби цивільного захисту Ігор Володимирович Шамін, рапортом доповів, що з 22.07.2024 лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівець адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій припинив виходити на службу цивільного захисту (т.1, а.с.72 зворотній бік).

23.07.2024 на підставі рапорту, начальником МЦ ДСНС України ОСОБА_5 видано Наказ про початок проведення службового розслідування №НС-79/80 (т.1, а.с.74).

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що відсутність ОСОБА_1 на службі 22 та 23 липня 2024 року зумовлена об`єктивними причинами, що підтверджувалось фото документа повістки №116 із вимогою явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 21.07.2024 о 20:30 для призову на військову службу під час мобілізації.

19.09.2024 Комісією МЦ ДСНС України закінчено службове розслідування щодо з`ясування фактів та обставин відсутності на службі лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_4 , про що було складено Висновок службового розслідування, затверджений начальником МЦ ДСНС України 19.09.2024 (т.1, а.с.75 зворотній бік- 76).

На підставі подання начальника МЦ ДСНС України Панасюка О.П. про звільнення лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту від 27.09.2024, повістки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.07.2024 116 на ім`я ОСОБА_1 з`явитися 21.07.2024 о 20:30 для призову на військову службу під час мобілізації, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.07.2024 №358, 03.10.2024 ДСНС України винесено Наказ №771 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено із служби цивільного захисту лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій за підпунктом 16 пункту 176 (в інших випадках, передбачених законом, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу (т.1, а.с.163).

На підставі Наказу ДСНС України від 03.10.2024 №771, Наказом МЦ ДСНС України (по особовому складу) №176-НК/80 від 07.10.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій виключено зі списків особового складу Медичного центу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення (т.2, а.с.39).

Не погоджуючись із Наказом ДСНС України від 03.10.2024 №771 та Наказом МЦ ДСНС України (по особовому складу) №176-НК/80 від 07.10.2024 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам згідно зі статтею 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Порядок проходження служби цивільного захисту регламентується нормами 23 глави Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі КЦЗ України).

Так, відповідно до положень частини першої статті 101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 КЦЗ України).

Пунктом 1 частини першої статті 103 КЦЗ України передбачено, що з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту укладається контракт про проходження служби цивільного захисту.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 (далі Положення №593) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом із матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ДСНС в особі начальника Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій укладено Контракт №1/24 від 26.06.2024 про проходження служби цивільного захисту строком на 3 (три) роки (пункт 3 Контракту).

Наказом ДСНС України №771 від 03.10.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено із служби цивільного захисту за підпунктом 16 пункту 176 Положення №593 із формулюванням «в інших випадках, передбачених законом, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Наказом МЦ ДСНС України (по особовому складу) №176-НК/80 від 07.10.2024 позивача виключено зі списків особового складу Медичного центу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення.

Спірні правовідносини виникли з приводу незаконного, на думку позивача, звільнення позивача зі служби цивільного захисту у зв`язку з призовом на військову службу.

Так, Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №358 від 21.07.2024 (з адміністративно-господарської діяльності) молодший лейтенант ОСОБА_1 , 2000 р.н., ВОС-021000, ІПН НОМЕР_2 призваний по мобілізації у розпорядження начальника Національної академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), відповідно до поіменного списку осіб від 20.07.2024 №10/4885.

Нормами статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частини друга та третя статті 1 Закону №2232).

Відповідно до статті 2 Закону №2232, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Одним із видів військової служби, відповідно до частини шостої статті 2 Закону №2232, є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону №2322, громадяни України, які проходять базову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Суд зазначає, що статтею 119 КЗпП України передбачені гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків.

Так, відповідно до частин 2, 3 зазначеної статті (у редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби цивільного захисту), працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що усі громадяни України, прийняті на військову службу за призовом під час мобілізації, користуються передбаченими частиною третьою статті 119 КЗпП України гарантіями щодо збереження місця роботи та середньомісячного заробітку. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №813/402/17 та у постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №300/364/20.

Однак, частиною шостою статті 119 КЗпП України (у редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) передбачено, що гарантії, визначені у частині третій цієї статті, не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.

З огляду на наведене вище, суд погоджується із доводами відповідачів, що, серед іншого, на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не поширюються гарантії, пов`язані з призовом на військову службу.

Водночас, пунктом 11 Положення №593 передбачено, що Служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Згідно з пунктом 56 Положення №593 днем припинення строку дії контракту вважається:

день закінчення строку дії контракту;

день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту;

наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Відповідно до пункту 176 Положення №593, контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;

2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;

3) за станом здоров`я - на підставі висновків (постанов) центральної лікарсько-експертної комісії, лікарсько-експертних комісій ДСНС, про непридатність або обмежену придатність до служби;

4) у зв`язку із скороченням штату - у разі неможливості проходження служби цивільного захисту у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці;

5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв`язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

6) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу;

7) через службову невідповідність;

8) у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту;

9) за згодою сторін;

10) у зв`язку з переведенням у встановленому порядку на роботу (службу) до іншого органу державної влади;

11) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади;

12) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

13) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;

14) у зв`язку з набуттям громадянства іншої держави;

15) у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;

16) в інших випадках, передбачених законом.

Вказане кореспондується також зі змістом статті 106 КЦЗ України.

Окрім того, відповідно до пункту 5 Контракту №1/24 від 26.06.2024 цей Контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи ДСНС, а особа рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом, звільняються зі служби:

за віком у разі досягнення граничного віку перебування на службі;

за станом здоров`я - на підставі висновків (постанов) центральної лікарсько-експертної комісії, лікарсько-експертних комісій ДСНС, про непридатність або обмежену придатність до служби;

у зв`язку із скороченням штату - у разі неможливості проходження служби цивільного захисту у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів;

через службову невідповідність;

у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту;

за згодою сторін;

у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади;

у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;

у зв`язку з набуттям громадянства іншої держави;

у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;

у зв`язку із набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого особу притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю , що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування , також рішенням суду про визнання активів особи або активів, набутих за її дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з проведеного правового аналізу вищезазначених законодавчих норм (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також положень укладеного Контракту, призов на військову службу під час мобілізації не є окремою підставою для дострокового припинення (розірвання) контракту та звільнення особи зі служби цивільного захисту.

Підпункт 16 пункту 176 Положення №593, на який посилається ДСНС України при винесенні спірного Наказу №771 від 03.10.2024, визначає загальне формулювання «в інших випадках, передбачених законом».

Однак, на переконання суду, застосування цієї норми можливе лише у разі, якщо іншим законом прямо передбачено конкретний випадок звільнення особи зі служби цивільного захисту.

Як зазначено судом вище, жодна з наведених норм КЦЗ України та Положення №593 норм (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не містить положень, які б передбачали обов`язкове чи можливе припинення (розірвання) особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту контракту та звільнення особи зі служби цивільного захисту у разі призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Суд зазначає, що відсутність встановлених законодавством гарантій щодо збереження місця роботи та посади для осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які прийняті на військову службу за призовом під час мобілізації, не надає підстав та не створює нового юридичного факту для припинення служби та звільнення таких осіб.

На підтвердження зазначеного також свідчить той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2024 №1400 «Про внесення змін до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» доповнено новим абзацом пункт 56 Положення №593 та визначено, що днем припинення строку дії контракту вважається, зокрема день, який передує дню прийняття особи рядового або начальницького складу на військову службу за призовом під час мобілізації.

Новою редакцією пункту 186-1 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу, строк дії контракту яких припинено відповідно до абзацу п`ятого пункту 56 цього Положення, мають переважне право повторного прийому на службу цивільного захисту після їх звільнення із військової служби.

Крім того, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2024 №1400 внесено зміни й до пунктів 46-1, 170, 175, 176 Положення № 593, якими змінено порядок звільнення, попередження і повідомлення осіб рядового або начальницького складу служби цивільного захисту, які прийняті на військову службу за призовом під час мобілізації.

Зазначені зміни набрали чинності 14.12.2024, тобто після прийняття спірних наказів №771 від 03.10.2024 та №176-НК/80 від 07.10.2024 відносно позивача.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача-2 (ДСНС України» на підпункт 16 пункту 176 Положення №593, як на підставу для звільнення позивача зі служби цивільного захисту є необґрунтованим і таким, що суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звільнення позивача відбулося за відсутності визначеної законом підстави, тобто поза межами повноважень суб`єкта владних повноважень.

Така правова ситуація свідчить про порушення вимог статей 19, 43 Конституції України, статей 101, 103, 106 Кодексу цивільного захисту України, а також умов укладеного Контракту, яким чітко передбачено перелік випадків дострокового розірвання контракту та припинення служби цивільного захисту.

Окрім того, суд бере до уваги те, що на момент звільнення позивача зі служби (03.10.2024) чинна редакція пункту 175 Положення №593 передбачала, що перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду.

У ході бесіди роз`яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження.

За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.

До участі в бесіді в разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі.

У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).

Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідачами не виконано вимоги пункту 175 Положення №593, бесіда з ОСОБА_1 перед звільненням зі служби цивільного захисту не проводилась, та як наслідок аркуш бесіди з позивачем не оформлювався.

Отже, за вказаних обставин, Наказ ДСНС України №771 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу звільнено зі служби цивільного захисту лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій за підпунктом 16 пункту 176 (в інших випадках, передбачених законом, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період) є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі Наказу ДСНС України від 03.10.2024 №771, Наказом МЦ ДСНС України (по особовому складу) №176-НК/80 від 07.10.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій виключено зі списків особового складу Медичного центу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення.

Як наслідок, підлягає скасуванню похідний наказ МЦ ДСНС України (по особовому складу) №176-НК/80 від 07.10.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій звільнено зі служби та виключено зі списків особового складу Медичного центу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11).

У цьому рішенні звертається увага на те, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до абзацу 10 підпункту 10.2 пункту 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов`язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

Беручи до уваги, що звільнення позивача відбулося незаконно, суд дійшов висновку про те, що порушені права позивача у цій частині підлягають захисту шляхом поновлення позивача на посаді фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

При цьому, суд звертає увагу, що визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії (розпорядження про звільнення) має наслідком його недійсність з моменту прийняття. Тобто такий акт індивідуальної дії від моменту прийняття не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його скасуванням.

Таким чином, встановлення судом факту незаконного звільнення позивача і, як наслідок, поновлення його на посаді, є нерозривними складовими одного процесу із захисту порушеного права, що співпадають у часі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що поновлення на посаді незаконно звільненого працівника повинно відбуватись з дня, наступного за днем звільнення.

Враховуючи, що день звільнення вважається останнім днем роботи, позивач підлягає поновленню на посаді фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій днем, наступним за днем звільнення, тобто з 04.10.2024.

Поряд з цим, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку із цим питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) №771 від 03.10.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено зі служби цивільного захисту лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій за підпунктом 16 пункту 176 (в інших випадках, передбачених законом, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу) №176-НК/80 від 07.10.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій звільнено зі служби за пунктом 176 підпунктом 16 (в інших випадках, передбачених законом) з 03.10.2024 та виключено зі списків особового складу Медичного центу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення.

4. Поновити лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 04.10.2024.

5. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді фахівця адміністративного відділу Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 04.10.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.