Рішення № 131911823, 20.11.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2025 року м. Київ справа №320/36325/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерант» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерант» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Ерант») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2025 №31032/26-15-07-03-02-26, від 07.04.2025 №31036/26-15-07-03-02-26, від 07.04.2025 №31042/26-15-07-03-02-26, від 20.06.2025 №57544/26-15-07-03-02-26 та від 20.06.2025 №57549/26-15-07-03-02-26.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що за результатами проведеної ГУ ДПС у м. Києві документальної планової виїзної перевірки, з урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення, ТОВ «Ерант» винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач пояснив, що умовно можна розділити результати перевірки на 2 епізоди. Епізод 1 (податкові повідомлення-рішення від 07.04.2025 №31032/26-15-07-03-02-26, від 07.04.2025 №31036/26-15-07-03-02-26, від 07.04.2025 №31042/26-15-07-03-02-26, від 20.06.2025 №57544/26-15-07-03-02-26) пов`язаний з віднесенням позивачем до складу витрат «супутніх» послуг, які не перевиставлялись контрагентам ТОВ «Ерант», оскільки їх вартість була включена до комплексної ставки послуг, наданих замовникам за укладеними договорами на транспортно-експедиційне обслуговування, та не підлягала додатковому відшкодуванню. Епізод 2 (податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 №57549/26-15-07-03-02-26) включає в себе питання, пов`язані з поданням повідомлень за формою 20-ОПП, в яких в графі «місцезнаходження» не була відображена станція приписки залізничних вагонів.

Щодо першого епізоду, позивач наголосив на тому, що відповідач безпідставно виокремив частину послуг (послуги державного та/або ветеринарно-санітарного контролю, послуги випробування продукції (зернових), лабораторні дослідження тощо), називаючи їх «супровідними», оскільки позивачем надаються комплексні транспортно-експедиційні послуги, оплата за які здійснюється за комплексною ставкою та включає в себе всі елементи наданих послуг, у тому числі і ті, які виокремлені відповідачем як «супровідні».

Щодо застосування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій за порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8.4 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, позивач наголосив на відсутності у диспозиції статті 117 ПК України відповідальності за неподання звітів чи повідомлень за формою 20-ОПП.

Також позивач наголосив на тому, що під час перевірки відповідач неправильно визначив кількість випадків, в яких, на його думку, ті чи інші відомості були направильно відображені у поданих повідомленнях за формою 20-ОПП, вважаючи, що штрафні санкції слід застосовувати за кожен вагон окремо.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що наведені позивачем доводи не спростовуюсь суті виявлених порушень.

Відповідач пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено включення позивачем до складу собівартості транспортно-експедиційних послуг витрат на організацію супровідних послуг без подальшої їх компенсації з боку замовників. Означене порушення призвело також до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та нереєстрацію зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, відповідач зазначив про використання позивачем у спірному періоді орендованого рухомого майна (вагонів), однак позивачем неправильно вказано місцезнаходження таких об`єктів у звітності за формою 20-ОПП, що мало наслідком застосування до позивача штрафних санкцій.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву аналогічні позиції, яка міститься в акті перевірки.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача з огляду на відсутність нормативних вимог щодо форми отримання компенсації від замовників за надані послуги, повторно наголошуючи на безпідставному виокремленні частини послуг, які надавались у складі комплексних транспортно-експедиційних послуг та оплата за які здійснювалась контрагентами-отримувачами таких послуг також комплексно.

Також позивач повторно наголосив на відсутності у відповідача підстав для застосування визначених диспозицією статті 117 ПК України санкцій за неподання звітів чи повідомлень про об`єкти оподаткування, особливо враховуючи той факт, що за адресою приписки вагонів, ототожнених відповідачем з місцезнаходженням, ТОВ «Ерант» не є платником податків і не повинно ним бути. Позивач повторно зазначив про безпідставність визначення кількості випадків (не)подання повідомлень за формою 20-ОПП, виходячи з кількості орендованих вагонів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 за клопотанням відповідача суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Усною ухвалою суду від 11.11.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка.

Усною ухвалою суду від 11.11.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Присутній у судовому засіданні 13.11.2025 представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача щодо розгляду означеного клопотання послався на розсуд суду.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Усною ухвалою суду від 13.11.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Ерант» (ідентифікаційний код 39296516, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, пов. 2, каб. 25) зареєстровано в якості юридичної особи 10.07.2014.

Судом встановлено, що у період з 26.12.2024 по 22.01.2025 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Ерант», за результатами якої складено акт від 12.02.2025 №12082/Ж5/26-15-07-03-02-22/39296516 (далі по тексту також - акт перевірки).

Перевіркою встановлено допущені ТОВ «Ерант» порушення:

- пункту 7 НП(С)БО 16, пункту 14 НП(С)БО 7, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за три квартали 2024 року на 18 209 322,00 грн;

- частини «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 208 054,00 грн, у тому числі в розрізі звітних періодів: лютий 2022 року - 5 283,00 грн, серпень 2022 року - 202 771,00 грн;

- частини «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 60 047 787,00 грн, у тому числі у розрізі звітних періодів: липень 2019 року - 31 160,00 грн, серпень 2019 року - 44 703,00 грн, вересень 2019 року - 85 146,00 грн, жовтень 2019 року - 112 637,00 грн, листопад 2019 року - 166 444,00 грн, грудень 2019 року - 207453,00 грн, січень 2020 року - 245 837,00 грн, лютий 2020 року - 257 206,00 грн, березень 2020 року - 294 976,00 грн, квітень 2020 року - 324 699,00 грн, травень 2020 року - 332 572,00 грн, червень 2020 року - 349177,00 грн, липень 2020 року - 377 468,00 грн, серпень 2020 року - 402 414,00 грн, вересень 2020 року - 435 617,00 грн, жовтень 2020 року - 472 474,00 грн, листопад 2020 року - 502 933,00 грн, грудень 2020 року - 537 676,00 грн, січень 2021 року - 548 375,00 грн, лютий 2021 року - 563 831,00 грн, березень 2021 року - 580 596,00 грн, квітень 2021 року - 622 276,00 грн, травень 2021 року - 653 693,00 грн, червень 2021 року - 659 195,00 грн, липень 2021 року - 693 756,00 грн, серпень 2021 року - 720 961,00 грн, вересень 2021 року - 744 184,00 грн, жовтень 2021 року - 802 849,00 грн, листопад 2021 року - 850 120,00 грн, грудень 2021 року - 894 625,00 грн, січень 2022 року - 948 412,00 грн, лютий 2022 року - 994 267,00 грн, березень 2022 року - 1 030 907,00 грн, квітень 2022 року - 1 070 919,00 грн, травень 2022 року - 1 092 205,00 грн, червень 2022 року - 1 112 408,00 грн, липень 2022 року - 1 131 635,00 грн, серпень 2022 року - 968 983,00 грн, вересень 2022 року - 1 015 917,00 грн, жовтень 2022 року - 1 066 249,00 грн, листопад 2022 року - 1 114 859,00 грн, грудень 2022 року - 1 158 829,00 грн, січень 2023 року - 1 234 813,00 грн, лютий 2023 року - 1 290 498,00 грн, березень 2023 року - 1 327 203,00 грн, квітень 2023 року - 1 343 219,00 грн, травень 2023 року - 1 402 359,00 грн, червень 2023 року - 1 464 393,00 грн, липень 2023 року - 1 484 081,00 грн, серпень 2023 року - 1 502 499,00 грн, вересень 2023 року - 1 537 606,00 грн, жовтень 2023 року - 1 655 848,00 грн, листопад 2023 року - 1 728 496,00 грн, грудень 2023 року - 1 821 582,00 грн, січень 2024 року - 1 901 074,00 грн, лютий 2024 року - 1 983 440,00 грн, березень 2024 року - 2 043 706,00 грн, квітень 2024 року - 1 498 804,00 грн, травень 2024 року - 1 603 293,00 грн, червень 2024 року - 1 643 741,00 грн, липень 2024 року - 1 734 540,00 грн, серпень 2024 року - 1 776 453,00 грн, вересень 2024 року - 1 849 496,00 грн;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні за 63 звітних періоди;

- пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8.4 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, внаслідок чого встановлено невірно вказане місцезнаходження об`єктів оподаткування та не повідомлено (несвоєчасно повідомлено) контролюючий орган за основним місцем обліку про об`єкти оподаткування (об`єкти, пов`язані з оподаткуванням) за формою №20-ОПП.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.04.2025 №31032/26-15-07-03-02-26 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 260 067,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 208 054,00 грн та за штрафними санкціями на 52 013,50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.04.2025 №31036/26-15-07-03-02-26 позивачу нараховано штраф у сумі 209 447,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.04.2025 №31042/26-15-07-03-02-26 позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 1 849 496 грн за вересень 2024 року.

Рішенням ДПС України від 17.06.2025 №17402/6/99-00-06-01-01-06 за результатами розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 07.04.2025 №№31032/26-15-07-03-02-26, 31036/26-15-07-03-02-26, 31040/26-15-07-03-02-26, 31042/26-15-07-03-06, 31046/26-15-07-03-02-26 скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.04.2025 №3140/26-15-07-03-02-26 в частині висновків щодо завищення собівартості реалізованої продукції за рахунок неправомірного віднесення витрат на капітальний ремонт основних засобів, №31046/26-15-07-03-02-26 в частині застосування штрафу в сумі 91 800 грн, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 07.04.2025 №№ 31032/26-15-07-03-02-26, 31036/26-15-07-03-02-26, 31042/26-15-07-03-02-26 залишено без змін.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2025 №57544/26-15-07-03-02-26 позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2024 року на 14 010 655 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2025 №57549/26-15-07-03-02-26 позивачу нараховано штраф у сумі 755 820,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту також - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі по тексту також - НП(С)БО №16).

Відповідно до пункту 7 НП(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності, визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (далі по тексту також - НП(С)БО 7).

Відповідно до пункту 14 НП(С)БО 7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач за результатами проведеної перевірки ТОВ «Ерант» дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 7 НП(С)БО 16, пункту 14 НП(С)БО 7, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за три квартали 2024 року на 18 209 322,00 грн.

Підставою для означених висновків слугувало включення до складу собівартості транспортно-експедиційних послуг витрат на організацію супровідних послуг у розмірі 14 136 717 грн без подальшої компенсації з боку замовників організації таких послуг.

Відповідачем не заперечується надання позивачем протягом охопленого перевіркою періоду транспортно-експедиційних послуг замовникам та отримання доходу від цих послуг.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на запит контролюючого органу про надання податкової інформації позивачем були надані договори з замовниками послуг, первинні документи, що підтверджують надання послуг та докази оплати замовниками їх вартості.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2021 між позивачем (виконавець) та ТОВ «Золочів Інвест» (замовник) укладено договір №Ю010721/4 на транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, а також їх завантаженням, розвантаженням та здачею вантажоодержувачу, сертифікацією, митним оформленням та відправкою (отриманням) зернових, олійних та інших вантажів, надалі «Вантаж», з усіх станцій (на усі станції) Укрзалізниці, зазначених замовником, з перевірки кількості і стану вантажів, зважуванню вантажів, визначення якості вантажу (із залученням спеціалізованих лабораторій), відбору зразків, оплаті мит, зборів та інших витрат, пов`язаних з виконанням митних формальностей, отримання сертифікатів, свідоцтв та інших необхідних документів.

Протягом усього терміну роботи виконавця з вантажем право власності на нього належить замовнику.

Відповідно до підпункту 2.1.5 пункту 2.1 договору виконавець зобов`язується здійснювати контроль, зокрема, за якістю вантажу, що відвантажується (вивантажується) (за результатами поточних досліджень ДХІ та/або інших лабораторій), відповідністю якісним характеристикам, зазначеним у правовстановлюючих документах та вантаж і заявці та інструкції замовника.

Відповідно до підпункту 2.1.7 пункту 2.1 розділу 2 договору виконавець зобов`язується здійснювати без додаткового відшкодування з боку замовника оплату станційних зборів та залізничних тарифів по дорогах мережі «Укрзалізниці», а також здійснювати оформлення і оплату карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів ДХІ, ТПП, ВМД, ПГВК, митних платежів, платежів за послуги лабораторних досліджень вантажу, послуги митного брокера, та інших зборів і платежів, пов`язаних з відвантаженням (прийманням) вантажу.

В підпункті 2.1.3 пункту 2.1 договору сторони обумовили, що виконавець зобов`язується в строк згідно з пунктом 2.1.12, але не пізніше ніж протягом 24 годин з моменту відправки вагонів передати замовнику по факсимільному або електронному зв`язку якісні та читабельні копії повного набору залізничних накладних, сертифікатів якості (елеватора або ДХІ), карантинних сертифікатів, ветеринарних сертифікатів (у випадку фуражного вантажу); сертифікатів походження, рахунків фактурі (інвойсів) та ВМД (у випадку експорту) по кожному вагону, відправленому за попередню добу.

Відповідно до пункту 3.1 договору комплексна ставка (вартість послуг) обумовлюється в додатковій угоді по кожній станції відвантаження окремо і включає в себе: винагороду виконавцю, залізничний тариф, ЗПП, станційні збори, СЕС, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікат ДХІ, ТПП, ВМД, митних платежів, лабораторних досліджень вантажу, послуги митного брокера, прикордонний ветеринарний контроль, та інші витрати, пов`язані з наданням послуг. Величина вартості послуг визначається на підставі попереднього розрахунку в додаткових угодах до договору.

Положення аналогічного змісту закріплені і в інших договорах, укладених позивачем із замовниками.

Позивачем в якості прикладу долучено до матеріалів справи калькуляцію вартості транспортно-експедиційних послуг по маршруту перевезення Печанівка-Голухув на вересень 2023 року, яка містить такі статті: залізничний тариф 230,00 грн/т, запорно-пломбувальні пристрої 4,00 грн/т, станційні збори 7,00 грн/т, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів 12,00 грн/т, оформлення ВМД 9,00 грн/т, лабораторні дослідження вантажу 7,00 грн/т.

Отже, до складу тарифу на надання транспортно-експедиційних послуг включено вартість тих послуг, які контролюючим органом в акті перевірки названі супровідними, та вартість яких, за твердженням органу ДПС, мала бути окремо компенсована замовниками задля можливості їх віднесення до собівартості.

У відповіді позивача від 04.02.2025 вих. №04/02/25-1 на запит контролюючого органу позивачем зазначено про здійснення у перевіряємому періоді господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг контрагентам СГ «Дружба», ТОВ «Колос Полісся», ТОВ «Лендком-Симонів», ТОВ «Вертокиївка», ПСП «Перемога», ТОВ «АДМ Юкрейн», ТОВ «Клов», ТОВ «А.Т.К.».

Позивач пояснив, що в рамках укладених договорів з транспортно-експедиційного обслуговування він зобов`язується надати замовникам транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, а також їх завантаженням, розвантаженням та здачею вантажоодержувачу, сертифікацією, митним оформленням і відправкою (отриманням) зернових, олійних та інших вантажів, надалі «Вантаж», з усіх станцій (на всі станції) Укрзалізниці, зазначених замовником, а також надавати послуги з перевірки кількості і стану вантажів, зважуванню вантажів, визначення якості вантажу (із залученням спеціалізованих лабораторій), відбору зразків, оплаті мит, зборів та інших витрат, пов`язаних з виконанням митних формальностей, отримання сертифікатів, свідоцтв та інших документів.

На виконання таких договорів були складені та підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Також ТОВ «Ерант» зазначено про укладення з ТОВ «Каргіс» договорів оренди рухомого складу, з АТ «Укрзалізния» - договору про залізничні послуги.

На виконання укладених з ТОВ «Каргіс» договорів оренди рухомого складу позивач отримав у строкове платне користування вагони-цистерни для рослинної олії, рухомого складу, придатного для перевезення зернових та олійних культур, які були передані ТОВ «Ерант» на підставі актів приймання-передачі.

Позивачем надано пояснення, відповідно до яких ним орендовані вагони для зерна у компанії ТОВ «Каргіс» та надано транспортно-експедиційні послуги з перевезення різноманітних зернових культур, щодо реального змісту господарських операцій, зв`язку з господарською діяльністю ТОВ «Ерант».

В рамках укладеного з АТ «Укрзалізниця» договору про залізничні послуги було здійснено перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією вантажних вагонів на внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Також в означених поясненнях позивачем описано зміст договорів, укладених з ФОП ОСОБА_1 (логістичні послуги), з ФОП ОСОБА_2 (поточний ремонт фарбування рухомого складу), Хмельницькою регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби (надання послуг з дослідження продукції), Державним підприємством «Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (надання послуг у сфері сертифікації, оцінки відповідності, атестації виробництва, стандартизації та випробування продукції), Південно-Західною регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (надання послуг державного та ветеринарно-санітарного контролю), Хмельницькою обласною державною лікарнею ветеринарної медицини (договір про надання ветеринарних послуг з транспортування транспортом державно установи ветеринарної медицини, послуг спеціаліста ветеринарної медицини, виклик спеціаліста ветеринарної медицини та інспектування ветеринарно-санітарного стану транспортних засобів (вагонів)), ТОВ «Лії Дрейфус Копані Україна» (договір на транспортно-експедиційне обслуговування).

Додатками до наданих на запит ГУ ДПС у м. Києві від 31.01.2015 №4 пояснень зазначено копії первинних документів, на які посилається ТОВ «Ерант» у цих поясненнях.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що господарські операції для віднесення відповідних сум до складу витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій, а відповідні суми витрат повинні бути підтверджені первинними документами.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по суті, позивачем (замовником) укладено договори про надання послуг з дослідження продукції від 25.07.2018 б/н, від 18.03.2021 №180 з Хмельницькою регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги по проведенню необхідних випробувань та лабораторних досліджень зразків зерна, комбікормів, що підлягає державному ветеринарному контролю по показниках безпечності та якості, а замовник зобов`язується приймати і оплачувати належно надані послуги.

Перелік досліджень та їх вартість передбачені у наказі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 №96 «Про розміри плати за послуги, які надаються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті і установами, що належать до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, з питань ветеринарної медицини.

Перелік досліджень та їх вартість можуть змінюватись у зв`язку із відповідними змінами у законодавстві.

Додатковою угодою від 01.01.2023 №1 до договору №180 від 18.03.2021 його дію пролонговано до 31.12.2023 або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.

Додатковою угодою від 01.01.2024 №2 до договору №180 від 18.03.2021 його дію пролонговано до 31.12.2024 або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.

Позивачем відображено оплату за поставлені послуги за означеними договорами в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №631 у період з 2019 року по 3 квартали 2024 року.

Крім того, між позивачем (замовник) та Державним підприємством «Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» укладено договори від 04.01.2018 №0055/18/П/35146, від 08.01.2020 №0069/20/П/35146 про надання послуг у сфері сертифікації, оцінки відповідності, атестації виробництва, стандартизації та випробування продукції, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику протягом строку дії цього договору платні послуги у сфері сертифікації, оцінки відповідності, атестації виробництва, стандартизації та випробувань продукції, не заборонених чинним законодавством та віднесених до статутної діяльності виконавця, а замовник зобов`язується оплатити вартість наданих послуг на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до додатку до договору зазначено перелік назв досліджень, ціну визначену за 1 годину та методику дослідження.

Позивачем відображено оплату за поставлені послуги за означеними договорами в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №631 у період з 2019 року по 3 квартали 2024 року.

Між позивачем (замовник) та Південно-Західною регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (виконавець) укладено договір від 15.01.2019 №062/2 про надання послуг державного та/або ветеринарно-санітарного контролю, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати послуги державного та/або ветеринарно-санітарного контролю згідно з розмірами плати за послуги, які надаються регіональними службами ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні і транспорті та бюджетними установами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №96 від 13.02.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2016 за №244/28374, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити належним чином такі послуги державного та/або ветеринарно-санітарного контролю.

Додатковою угодою №1 від 06.12.2019 до означеного договору внесено зміни щодо місцезнаходження виконавця.

Позивачем відображено оплату за поставлені послуги за означеним договором в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №631 у 2019 - 2020 роках.

Між позивачем (замовник) та Хмельницькою обласною державною лікарнею ветеринарної медицини (виконавець) укладено договір про надання послуг від 28.03.2023 №51, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного у договорі строку надати за плату наступні ветеринарні послуги (надалі іменуються як «послуги»), а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги згідно додатку №1 до цього договору.

Відповідно до додатку №1 до означеного договору позивачу надавались наступні послуги: транспортування транспортом державної установи ветеринарної медицини (за 1 км) 11,98 грн; послуги спеціаліста ветеринарної медицини (за 1 хвилину) 4,93 грн; виклик спеціаліста вет.медицини 69,37 грн; інспектування ветеринарно-санітарного стану транспортних засобів (вагонів) 225,84 грн.

Позивачем відображено оплату за поставлені послуги за означеним договором в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №631 у 2023 році 3 кварталах 2024 року.

Крім того, позивачем були понесені також витрати за «супутні послуги» з: Старосинявською районною державною лікарнею ветеринарної медицини у 2019-2023 роках; ДП «Вінницястандартметрологія» - за 3 квартали 2024 року; Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні на транспорті у 2019 році.

Підставою для висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 7 НП(С)БО 16, пункту 14 НП(С)БО 7, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за три квартали 2024 року на 18 209 322,00 грн, слугувало неправомірне (за твердженням контролюючого органу) включення ТОВ «Ерант» до складу собівартості транспортно-експедиційних послуг витрат на організацію супровідних послуг у розмірі 14 136 717 грн без подальшої компенсації з боку замовників організації таких послуг.

При цьому сам факт понесення позивачем відповідних витрат не заперечується сторонами по суті та не потребує додатковому доведенню. Спірним у цій справі є лише питання можливості віднесення цих сум до собівартості послуг, без їх додаткового відшкодування замовними транспортно-експедиційних послуг, окремо від вже сплаченої вартості наданих послуг за комплексною ставкою.

З цього приводу позивач як в адміністративному позові, відповіді на відзив, так і в судовому засіданні пояснив, що вважає безпідставним виокремлення частини послуг (послуги державного та/або ветеринарно-санітарного контролю, послуги випробування продукції (зернових), лабораторні дослідження, тощо), зазначаючи їх як «супровідні послуги» з огляду на запроваджену ТОВ «Ерант» бізнес-модель.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що основним видом діяльності позивача за КВЕД є вантажний залізничний транспорт.

Відповідно до долученого позивачем до матеріалів справи річного звіту та фінансової діяльності ТОВ «Ерант» у розділі «Звернення керівництва» зазначено, що «Окремим та значущим видом діяльності нашої Компанії є надання повного комплексу послуг з відправки зернових та олійних культур з елеваторів України на експорт».

У розділі «Стратегія та бізнес-модель» головною метою компанії зазначено надання оптимального портфеля транспортно-експедиційних послуг на українському ринку із забезпеченням максимальної надійності, ефективної комунікації, стратегічного менеджменту та високої якості в обслуговуванні клієнтів.

У розділі «Бізнес-модель» серед послуг, які надає ТОВ «Ерант», зазначено транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням сільськогосподарської продукції (кукурудзи, пшениці, ячменю, жита, ріпаку, гороху, сої, продукція переробки сої: соєва олія, соєва оболонка, шрот соєвий); транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів у контейнерах; послуги з завантаження, розвантаження вантажів та здачі вантажоодержувачу; послуги з сертифікації, митного оформлення; послуги з перевірки кількості і стану вантажів; зважування вантажів, визначення якості вантажу (із залученням спеціалізованих лабораторій); послуги з оплати мит, зборів та інших витрат, пов`язаних з виконанням митних формальностей, отримання сертифікатів, свідоцтв та інших необхідних документів. Також зазначено, що компанія надає повний комплекс транспортно-логістичних послуг з організації перевезень зернових і олійних вантажів. Крім цього, компанія транспортує інші види вантажів залізничним транспортом на внутрішньому ринку України, а також у режимах імпорту. Компанія також реалізує шрот соєвий кормовий, тостований негранульований.

У розділі 4 «Діяльність компанії» зазначено, що послуги позивача включають, зокрема, транскордонні перевезення з повним пакетом експедиторських послуг; транспорт товарів «від дверей до дверей»; інтермодальні послуги «від дверей до дверей» між Україною та Європою з часом транзиту від семи днів.

Позивач наголошує на тому, що укладені ним договори, як правило, визначають транспортно-експедиційні послуги як комплекс послуг, що включає як перевезення вантажів, а так і їх навантаження, розвантаження, здачу вантажоодержувачу, сертифікацію, митне оформлення та відправку (отримання), з перевірки кількості і стану вантажів, зважуванню вантажів, визначення якості вантажу (із залученням спеціалізованих лабораторій), відбору зразків, отриманню сертифікатів, свідоцтв та інших необхідних документів.

Оплата за надані послуги зазвичай здійснюється за комплексною ставкою, яка включає в себе всі елементи наданих послуг: винагороду виконавцю, залізничний тариф, ЗПП, станційні збори, СЕС, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів ДХІ, ТПП, ВМД, митних платежів, лабораторних досліджень вантажу, послуги митного брокера, прикордонний ветеринарний контроль та інші витрати. Комплексна ставка визначається по кожній станції відвантаження в розрахунку на тонно-кілометр вантажу.

Позивач пояснив, що вартість придбаних спірних послуг була включена ним до вартості послуг, наданих в рамках транспортно-експедиційних договорів, а тому такі спірні послуги в межах перевіряємого періоду не виставляються замовникам окремо, проте включаються до вартості наданих послуг.

Проте, відповідачем в ході проведення перевірки не досліджувалися господарські операції позивача з контрагентами в рамках укладених договорів про транспортно-експедиційне обслуговування, зокрема, в частині обов`язку виконавців здійснювати без додаткового відшкодування з боку замовника оплату станційних зборів та залізничних тарифів по дорогах мережі «Укрзалізниці», а також здійснювати оформлення і оплату карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів ДХІ, ТПП, ВМД, ПГВК, митних платежів, платежів за послуги лабораторних досліджень вантажу, послуги митного брокера та інших зборів і платежів, пов`язаних з відвантаженням (прийманням) вантажу, які позивач отримував згідно укладених договорів з Хмельницькою регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби, Старостинської районної державної лікарні ветеринарної медицини, ДП «Житомирстандартметролоія», Південно-Західна регіональна служба Держветсанконтролю, ДП «Вінницястандартметрологія», Львівська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та за якими ним понесено спірні витрати.

При цьому, представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що ГУ ДПС у м. Києві визнає факт отримання ТОВ «Ерант» доходу від замовників за укладеними договорами про надання транспортно-експедиційного обслуговування.

У свою чергу, факт отримання позивачем доходу від наданих замовникам послуг транспортно-експедиційного обслуговування, у складові вартості яких, як було вказано вище, включено і спірні «супровідні» витрати (які не підлягають додатковому відшкодуванню замовниками згідно з договірними умовами), підтверджує правомірність їх включення до собівартості.

Суд наголошує на тому, що спірні витрати, виходячи з підпункту 2.1.7 пункту 2.1 розділу 2 укладених з контрагентами договорів на транспортно-експедиційне обслуговування, які є типовими, позивач як виконавець зобов`язується здійснювати без додаткового відшкодування з боку замовників оплату станційних зборів та залізничних тарифів по дорогах мережі «Укрзалізниці», а також здійснювати оформлення і оплату карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів ДХІ, ТПП, ВМД, ПГВК, митних платежів, платежів за послуги лабораторних досліджень вантажу, послуги митного брокера, та інших зборів і платежів, пов`язаних з відвантаженням (прийманням) вантажу.

За умовами означених договорів на позивача покладено обов`язок, зокрема, представляти інтереси замовника на місцях у взаєминах з перевізниками, експедиторами, залізницями, митними органами та іншими організаціями з питань, що стосуються перевезення, завантаження (вивантаження) вантажу; здійснення діяльності щодо забезпечення залізничного перевезення вантажів відповідно до умов і вимог внутрішніх та міжнародних Правил залізничних перевезень, включаючи Угоду про міжнародне вантажне залізничне сполучення (СМГС), Статуту залізниць України; організацій відвантаження (вивантаження) вантажу залізничними вагонами у строки, узгоджені із замовником, відповідно до переданих виконавцю заявок, інструкцій замовника на відвантаження та перевезення вантажу, які є невід`ємною частиною цього договору; контролювати якість і кількість заявленого до перевезення вантажу при відвантаженні з підприємств, що не належать замовнику; здійснення контролю за якістю вантажу, що відвантажується (вивантажується) (за результатами поточних досліджень ДХІ та/або інших лабораторій), відповідністю якісним характеристикам, зазначеним у правовстановлюючих документах на вантаж і заявці та інструкції замовника.

Тобто, означені витрати, які відповідач зазначає як «супутні», виходячи з умов договорів, не є окремо визначеними витратами та включені до ціни договорів, укладених між позивачем та його контрагентами замовниками транспортно-експедиційних послуг та, відповідно, не підлягають додатковому відшкодуванню за умовами договорів, оскільки такі витрати включені у комплексну ставку.

На виконання означених умов договорів про надання транспортно-експедиційних послуг позивачем було укладено договори про надання послуг з контрагентами Хмельницькою регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби, Старосинявською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, ДП «Житомирстандартметрологія», Південно-західною регіональною службою Держветсанконтролю, Хмельницькою обласною державною лікарнею ветеринарної медицини, ДП «Вінницястандартметрологія» та Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Суд зауважує, що відповідачем не ставиться під сумнів реальність виконання у перевіряємому періоді договорів про надання послуг, укладених позивачем з контрагентами Хмельницькою регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби, Старосинявською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, ДП «Житомирстандартметрологія», Південно-західною регіональною службою Держветсанконтролю, Хмельницькою обласною державною лікарнею ветеринарної медицини, ДП «Вінницястандартметрологія» та Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Таким чином, враховуючи визначений в рамках договірних відносин між позивачем та його контрагентами про надання транспортно-експедиційного обслуговування обов`язок позивача як виконавця здійснювати без додаткового відшкодування спірні послуги, визначені відповідачем як «супутні», витрати за надання яких слугували підставою для висновків контролюючого органу про неправомірне включення ТОВ «Ерант» до складу собівартості транспортно-експедиційних послуг витрат на організацію супровідних послуг у розмірі 14 136 717 грн без подальшої компенсації з боку замовників організації таких послуг, недослідження ГУ ДПС у м. Києві питання пов`язаності спірних послуг з основним видом господарської діяльності ТОВ «Ерант» крізь призму умов договорів про надання транспортно-експедиційного обслуговування, а також відсутність зі сторони відповідача жодних зауважень щодо реальності надання таких послуг, у суду наявні підстави вважати передчасними означені висновки контролюючого органу з огляду на те, що відповідачем під час перевірки не було досліджено питання отримання позивачем доходу за договорами про надання транспортно-експедиційного обслуговування, до складу якого вже були віднесені спірні витрати, не зроблено висновків щодо отриманого позивачем доходу за такими договорами, в рамках яких у нього виник обов`язок надання «супутніх» послуг.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2025 №57544/26-15-07-03-02-26, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2024 року на 14 010 655 грн.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За приписами статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 199.1 статті 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

В акті перевірки контролюючий орган зазначив про встановлення факту заниження позивачем задекларованих показників рядка 4.1 податкових декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» у період з 01.07.2019 по 30.09.2024 на загальну суму 2 671 773 грн, невключення позивачем до бази оподаткування з ПДВ згідно з частиною г) пункту 198.5 статті 198 ПК України витрат на забезпечення оформлення супровідних послуг, оскільки такі не було компенсовано їх замовниками протягом перевіряємого періоду.

Відповідач в акті перевірки виснував, що витрати на забезпечення оформлення супровідних послуг не пов`язані з господарською діяльністю позивача, оскільки їх сума не компенсована замовниками вказаних послуг. Обсяг придбаних у контрагентів Хмельницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, Старосинявської районної державної лікарні ветеринарної медицини, ДП «Житомирстандартметрологія», Південно-західної регіональної служби Держветсанконтролю, Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини, ДП «Вінницястандартметрологія» та Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті послуг становив у 2019 році 1 216 053 грн, у 2020 році 1 210 354 грн, у 2021 році 1 780 927 грн, у 2022 році 2 349 249 грн, у 2023 році 3 736 876 грн, у трьох кварталах 2024 року 3217 199 грн. У податковому обліку суми ПДВ по податкових накладних, виписаних виконавцями робіт включено до складу податкового кредиту у розмірі 2 671 773 грн у період з липня 2019 року по вересень 2024 року.

В акті перевірки відповідач виснував, що витрати на забезпечення оформлення супровідних послуг не пов`язані з господарською діяльністю позивача, оскільки їх сума не компенсована замовниками вказаних послуг, а тому ТОВ «Ерант» не включено до бази оподаткування ПДВ суму витрати на забезпечення оформлення супровідних послуг, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 2 671 773 грн за період з липня 2019 року по вересень 2024 року.

Порушення податкового законодавства щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ, за висновками відповідача, призвели до:

- заниження ПДВ у періоді, що перевірявся, на загальну суму 208 054 грн (у тому числі у розрізі звітних періодів: лютий 2022 року - 5 283 грн, серпень 2022 року - 202 771 грн);

- завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 60 047 787 грн за 63 звітних періоди (липень - грудень 2019 року, 12 місяців 2020 року, 12 місяців 2021 року, 12 місяців 2022 року, 12 місяців 2023 року, січень - вересень 2024 року).

Враховуючи викладені в акті перевірки висновки щодо завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, за 63 звітних періоди (липень - грудень 2019 року, 12 місяців 2020 року, 12 місяців 2021 року, 12 місяців 2022 року, 12 місяців 2023 року, січень - вересень 2024 року), відповідач також виснував, що ТОВ «Ерант» не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні за 63 звітних періоди у зв`язку з придбанням послуг, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, означені висновки є передчасними з огляду на ненадання відповідачем під час перевірки оцінки договірним відносинам позивача з його контрагентами в рамках укладених договорів про надання транспортно-експедиційного обслуговування з урахуванням обов`язку позивача як виконавця таких послуг здійснювати без додаткового відшкодування послуги, визначені відповідачем як «супутні», недослідження ГУ ДПС у м. Києві питання пов`язаності спірних послуг з основним видом господарської діяльності ТОВ «Ерант» крізь призму умов договорів про надання транспортно-експедиційного обслуговування, а також відсутність зі сторони відповідача жодних зауважень щодо реальності надання таких послуг.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 07.04.2025 №31032/26-15-07-03-02-26, від 07.04.2025 №31036/26-15-07-03-02-26 та від 07.04.2025 №31042/26-15-07-03-02-26 як таких, що не підтверджені документально та нормативно.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем пункту 63.3 статті 63 ПК України, пункту 8.4 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, суд зазначає таке.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2025 №57549/26-15-07-03-02-26 позивачу за порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України, пункту 8.4 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Ерант» використовувало орендоване рухоме та нерухоме майно, однак, невірно вказано місцезнаходження об`єкта оподаткування та не повідомлено (несвоєчасно повідомлено) контролюючий орган за основним місцем обліку про об`єкти оподаткування (об`єкти, пов`язані з оподаткуванням) за формою 20-ОПП.

Відповідач виснував, що ТОВ «Ерант» у звітності за формою 20-ОПП було вказано юридичну адресу Товариства замість станції приписки вагонів.

В свою чергу, доводи позивача в означеній частині зводяться до відсутності законодавчо встановленої відповідальності за виявлене порушення та про відсутність обов`язку подачі довідок за формою 20-ОПП за місцем приписки вагонів, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі по тексту також - Порядок № 1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку № 1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 560/3008/19.

Відповідно до пункту 117.1 ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

При цьому диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Крім того, відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України на платника податків покладається обов`язок подання заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, а Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми 20-ОПП, що є різними за змістом документами.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 640/18630/21, від 21.04.2022 у справі № 580/814/20.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених пунктом 117.1 статті 117 ПК України, спірним податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2025 №57549/26-15-07-03-02-26 за порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8.4 Порядку №1588.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність у диспозиції статті 117 ПК України відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування, враховуючи, що пунктом 63.3 статті 63 ПК України визначений обов`язок платника податків подавати заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, у той час як Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми 20-ОПП, що є різними за змістом документами, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для застосування до платника податків передбачених статтею 117 ПК України штрафних санкцій за неподання/несвоєчасне подання довідок за формою 20-ОПП.

Крім того, суд наголошує на відсутності у позивача законодавчо встановленого обов`язку подання звітів за формою 20-ОПП не за місцем обліку, а за місцем приписки вагонів з огляду на таке.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Ерант» використовувало орендоване рухоме та нерухоме майно, однак, в у заяві за формою 20-ОПП невірно вказало місцезнаходження об`єкта оподаткування та не повідомлено, несвоєчасно повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку про об`єкти оподаткування/об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, перелік яких відображено у додатку 15 до акта перевірки, а саме:вказано юридичну адресу підприємства, однак, необхідно вказувати адресу станції приписки вагонів.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В свою чергу, Правила експлуатації власних вантажних вагонів, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613 (далі по тексту також - Правила №17), на які посилається відповідач у висновках про обов`язок позивача подавати звіти за формою 20-ОПП за місцем приписки вагонів, регламентують порядок експлуатації власних вантажних вагонів на залізничному транспорті загального користування та є обов`язковими при перевезеннях вантажів вагонами, що перебувають у власності перевізників, операторів, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майном, договору про спільну діяльність тощо.

Вказані Правила були прийняті на виконання статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, з метою поліпшення організації експлуатації власних вантажних вагонів на залізничному транспорті загального користування.

Отже, ці Правила прийняті не на виконання Податкового кодексу України, не врегульовують відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а тому вони не є частиною податкового законодавства, що має наслідком відсутність підстав для їх застосування при встановленні місцезнаходження об`єктів оподаткування у розумінні положень ПК України та податкового законодавства України.

Таким чином, визначений Правилами №17 обов`язок приписки власних вантажних вагонів до залізничної станції не свідчить про виникнення у користувача таких вагонів обов`язку як платника податків подавати довідки за формою 20-ОПП за місцем їх приписки, та зазначати у звітності в графі «місцезнаходження» саме місце приписки вагонів.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача щодо невірного вказання позивачем місцезнаходження об`єктів оподаткування та неповідомлення, несвоєчасного повідомлення контролюючий орган за основним місцем обліку про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2025 №57549/26-15-07-03-02-26.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 15.07.2025 №11019 та від 30.07.2025 №11067.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 30 280,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.04.2025 №31032/26-15-07-03-02-26, від 07.04.2025 №31036/26-15-07-03-02-26, від 07.04.2025 №31042/26-15-07-03-02-26, від 20.06.2025 №57544/26-15-07-03-02-26 та від 20.06.2025 №57549/26-15-07-03-02-26.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерант» (ідентифікаційний код 39296516, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, пов. 2, каб. 25) судовий збір у розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.