Рішення № 13190692, 17.12.2010, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-642 /2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И

17.12.2010 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

в складі:    головуючого судді        – Салтан Л.Г.

при секретарі                 – Мельниченко В.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укртекстиль», третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

23.03.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Укртекстиль» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В ході розгляду справи по суті, позивач змінив позовні вимоги, просить визнати недійсним наказ ТОВ «Укртекстиль» від 27.06.2008р № 27/06-02к про звільнення ОСОБА_1 та поновити його на роботі в ТОВ «Уртекстиль» на раніш займаній посаді провідного менеджера, стягнути з ТОВ «Уртекстиль» на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 26566 грн. 25 коп., та понесені витрати в зв'язку з проведення судово-почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вважає його звільнення  незаконним, оскільки він з заявою про звільнення не звертався,  трудову книжку не одержував, з наказом про звільнення не ознайомлений, а  тому просить позов задовольнити.

Представник відповідачів позов не визнав, суду пояснив, що звільнення ОСОБА_1 з посади провідного менеджера законно, на підставі його заяви про звільнення з посади за власним бажанням 27.06.2008р., після вказаної дати на роботу не виходив, трудових функцій не виконував. На момент звільнення розрахунок з позивачем був проведений і заробітна плата (розрахунок) були перераховані йому на карточку, а тому підстави для задоволення позову та поновлення  позивача на займаній посаді на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволені бути не можуть.

Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи сповіщений своєчасно.

Заслухавши пояснення сторін,  показання свідків, вивчивши матеріали справи,  суд вважає заявлені позовні вимоги  підлягають  задоволенню в повному обсязі з  наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦК України  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів  сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона  зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню

Судом встановлено:

З 08.08.2007 року ОСОБА_1 працює в ТОВ «Укртекстиль» на посаді провідного менеджера по збуту, що підтверджується наказом про прийняття на роботу відповідача від 06.08.2007р №65а. Згідно наказу від 27.06.2008 року ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України на підставі особистої заяви від 13.06.2008 року.

У відповідності до ст. 38 КЗпП України, працівник має право на розірвання трудового договору, підставою для розірвання договору є заява працівника. Оскільки трудовий договір є  основним юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення, зміна або припинення трудових відносин, основні елементи інституту трудового договору (порядок укладення трудового договору, його зміст, гарантії працівникам при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, підстави припинення трудового договору тощо), як такі, що мають засадничий характер, повинні регулюватись лише на підставі норм права, закріплених законом.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач з заявою про звільнення за власним бажанням до відповідача не звертався. Зазначені обставини не спростовані відповідачем та підтверджуються висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.10.2010року, відповідно до висновків якого підпис від імені ОСОБА_1 на заяві про звільнення з ТОТ «Укртекстиль» від 13.06.2008р. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_1 з роботи у відповідача були відсутні, оскільки ОСОБА_1 не виявляв дійсного бажання припинити трудові відносини з підприємством. а тому позовні вимоги позивача про визнання недійсним наказ ТОВ «Укртекстиль» від 27.06.2008р № 27/06-02к та поновлення на роботі  підлягають задоволенню..

Статтею 233 КЗпП України передбачений місячний строк для звернення до суду з вимогами про незаконне звільнення та поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, встановлених ст. 233 ЦПК України, суд може поновити ці строки.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 був звільнений згідно наказу від 27.06.2008р., а ознайомлений з наказом про звільнення 31.12.2009 року, таким чином позивачу було не відомо про його звільнення з підприємства відповідача, оскільки в березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі і тільки після надіслання судом він отримав заяву відповідача про скасування заочного рішення з додатками, звідки дізнався про його звільнення, а тому, суд вважає, що встановлений строк позовної давності ним пропущений з поважних причин та полягає поновленню.

Відповідно до ст. 235 п.2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядає більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Враховуючи, що справа судом розглядалась понад рік, але не з вини позивача, який добросовісно з'являвся до суду та добросовісно виконував свої права та обов'язки, тому суд вважає, що стягненню підлягає весь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно довідки ВАТ «Укртекстиль», середній заробіток ОСОБА_1 за 2007р. складає 498,36 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку заробітної плати, що підлягає стягненню з 27.06.2008р. по 14.12.2010р. з урахування неодноразового підвищення мінімальної заробітної плати,  заробітна плата за час вимушеного прогулу позивача складає 26566,25 грн., в зв'язку з тим, що суд неодноразово, за ініціативою відповідача відкладував розгляд справи, у відповідача була можливість перевірити розрахунок позивача, а в разі незгоди з заявленою сумою, надати свої відповідні розрахунки, однак відповідач свідомо усунувся від такої перевірки, а тому суд поклав в основу судового рішення розрахунки позивача, які сумніву в їх правильності не викликають і відповідачем не спростовані.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягнення судові витрати, понесені позивачем при проведенні судової почеркознавчої експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 38, 233, 234, ст. ст. ст. ст. 57, 60, 208, 213, 215, 367 ЦПК України ,  суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ ТОВ «Укртекстиль» від 27.06.2008р № 27/06-02к про звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в ТОВ «Уртекстиль» на раніш займаній посаді провідного менеджера.

Стягнути з ТОВ «Уртекстиль» (м.Київ, вул.Мєльнікова, 12, ЄДРПОУ 31516486, розрахунковий рахунок № 26000052608873 в філії Розрахунковий центр ЗАТ КБ «ПриватБанк»)  на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 26566 грн. 25 коп., та 1611 грн. судових витрат, понесених позивачем в зв'язку з проведення судово-почеркознавчої експертизи, а всього – 28177,25 грн.

Стягнути з ТОВ «Уртекстиль» (м.Київ, вул.Мєльнікова, 12, ЄДРПОУ 31516486, розрахунковий рахунок № 26000052608873 в філії Розрахунковий центр ЗАТ КБ «ПриватБанк»)  держмито на користь держави у розмірі 265 грн. 66 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: Л.Г. Салтан